Суспільство
Створила сайт у 60 років! Як бабуся в Івано-Франківську робить з пенсіонерів фрілансерів
Бабусі Людмилі 63 роки і вона вегетаріанка, тому з радістю влаштовує тематичні вечірки та готує особливі страви. Дідусь Іван є справжнім майстром на всі руки, а ще обожнює слухати аудіокниги. Вони є членами громадської організації літніх людей “Ba&Di Club” і її підрозділу ”Ba&Di Freelance”. Цей соціальний проєкт допомагає літнім людям знайти роботу й соціалізуватися в місті, надаючи різні послуги. Ба та Ді можуть стати нянями на кілька годин, приготувати вечерю, доглянути за домашніми улюбленцями чи зробити дрібний ремонт. Таку спільноту фрілансерів створила Галина Плотницька. Жінка самостійно розробила сайт у 60 років та допомагає з роботою 30-м пенсіонерам.
Галина Плотницька
Пенсіонерка, 61 рік
Родом з Івано-Франківська. У 2019 році створила спільноту “Ba&Di Freelance” і допомагає пенсіонерам влаштуватись на роботу.
До створення проєкту підштовхнула самотня сусідка
Спільнота Ba&Di Freelance – це соціальний проєкт для активних пенсіонерів. Ми допомагаємо літнім людям Івано-Франківська знайти роботу і даємо можливість заробити собі копійчину. Ви ж знаєте, які у нас пенсії? А всі охочі можуть отримати необхідну послугу від нас — бабусі та дідусі можуть за дітьми приглянути, привезти їх зі школи, приготувати вечерю і зробити якийсь дрібний ремонт.
Ідея створити проєкт прийшла до мене минулого року. Одна моя подруга дуже швидко пішла з життя, не маючи онуків. Після цього я почала вивчати багато літератури з психології і дізналась, що найважче люди переживають кризу передпенсійного віку. Особливо якщо людина самотня і відчуває себе непотрібною. А коли нам не цікаво жити, то ми починаємо помирати. Для мене це стало відкриттям, адже я з таким не зіштовхувалась, бо завжди була активна і зараз допомагаю доньці виховувати чотирьох онуків.
Але найбільше до створення проєкту мене підштовхнула одна розмова. Я гуляла у парку з онуками і кілька днів спостерігала як одна жінка дивилась на нас. І знаєте, в її очах була не заздрість, а туга. Якось я не витримала і підійшла до неї. А вона каже: “У мене теж є онуки, але вони не зі мною”. І від цього болісно. Тоді я почала задумуватись над тим, а як же допомогти таким самотнім пенсіонерам.
Створила сайт у 60 років!
Коли я побачила у Фейсбуці, що ГО “Інша освіта” набирала на програму “IT Діджитал технології” людей 45+, то одразу вирішила спробувати.
Під час навчання у мене з’явилась ідея створити сайт, який би об’єднував молодих мам та незайнятих бабусь, дідусів. Розумієте, у мене є четверо онуків. Донька будує успішну кар’єру і я дуже часто залишаюсь з дітьми. А от мої однолітки не мають такої можливості часто бачитись з онуками і тому майже нічим не зайняті. А тут ще й побачила оголошення, що у Франківську буде проходити хакатон із соціального підприємництва від Social Business in UA, який відбувається за підтримки ЄС. Я зареєструвалась і мій проєкт виграв. Саме на цьому хакатоні я зрозуміла, як виглядатиме проєкт — такий собі маркетплейс, де можна замовити послуги від бабусь та дідусів. Одна з них — провести час з дитиною, забрати зі школи, погодувати, зробити уроки.
Також цей проєкт виграв грант від Urban Space 100. Всі кошти ми витратили на запуск нашої веб-платформи. Так за 4 місяці навчання у 60 років я створила сайт!
Потім я кинула клич у Фейсбуці, що створюю таку організацію і запитала, чи хоче хтось приєднатись. Спочатку прийшли шестеро людей, а зараз у спільноті “Ba&Di Freelance вже є 30 учасників. Спрацювало “сарафанне радіо” і люди почали активно долучатись до нас. Я думаю, що причиною цьому є маленькі пенсії та самотність старших людей. А тут є можливість спілкуватись і відчувати себе потрібними.
У грудні минулого року офіційно зареєстрували громадську організацію.
Для бабусь та дідусів почала запрошувати лекторів – ми слухали лекції з психології, вчились робити м’які іграшки та аплікації. Все це зробила для того, щоб бабусі мали чим зайняти дитину.
Читайте також: Як карпатська бабуся зробила з хати музей-готель і заманює іноземців
До карантину майже кожний четвер ми проводили майстер-класи. Однією з найважливіших тем наших занять було надання першої домедичної допомоги. Ми запрошували медсестру, яка розповідала що робити при травмуваннях до приїзду лікаря. А ще вивчали психологію дитини, правила супроводу дитини на вулиці і в транспорті, вчились писати тексти і пости у Фейсбуці та багато іншого.
Як працюють бабусі та дідусі-фрілансери
Ba&Di Freelance – це не тільки платформа, де можна замовити послуги. Це унікальний проєкт, який є містком між поколіннями, адже бабусі спілкуються з дітьми, діляться з ними досвідом та традиціями. Послуги няні для нашого міста — не новина, але наше підприємство є унікальним, бо пенсіонери самі собі організовують навчання та шукають роботу. І це вигідно для мам, яким можуть допомогти бабусі забрати дитину зі школи чи садочка, провести додому, відвести на гурток чи просто пограти. Та й ціни ми поставили вигідні – 50 гривень за годину. Пенсіонери не тільки відчувають себе потрібними, а й мають додатковий заробіток.
“Ba” — це бабуся-фрілансерка, а “Di” — дідусь. Чому саме “фріланс”? Коли я реєструвалась у Фейсбуці, то хотіла написати, що я пенсіонерка. Але соціальна мережа пропонувала прив’язати мене до геріатричного пансіонату. Тому я позначила себе фрілансеркою.
Так і вийшло, що наша організація — це спільнота, де пенсіонери можуть працювати, коли захочуть.
Ми створили зручний дизайн сайту, де є дві функції “для замовника” і “для фрілансерів”. Тому на ньому легко зареєструватись будь-кому. Також ми розміщуємо всю інформацію про фрілансера — вік, які послуги може надати, наявність необхідних документів. Якщо хтось хоче замовити послугу, то потрібно лише заповнити форму та вказати дані. А вже за кілька хвилин адміністратор передзвонює та уточнює деталі.
Читайте також: Бізнес-бабусі продають сумки через Instagram: історія соціального підприємства Gudzyk
Окрім послуг няні, у нас можна замовити і догляд за квартирою, і вигул домашніх тварин, і приготування їжі. Також наші фрілансери можуть доглянути за старшими людьми. Але і це не повний перелік. У нас можна замовити і проведення майстер-класів, і міні-екскурсію містом, і відеопривітання до Дня народження. От у нас є Ба-Люда, яка у свої 60 років є вегетаріанкою. Тому вона може приготувати вегетаріанські та веганські страви. Рецепти та поради вона шукає не в Інтернеті, а в Аюрведі. Її часто запрошують скласти меню та приготувати страви на різні вегетаріанські вечірки.
А ще у нашій команді є чудовий Ді-Іван. Я писала про нього, що не одна бабуся мріє мати для своїх онуків такого дідуся! Веселий, життєрадісний майстер на всі руки: і шпаклювати він вміє, і малювати, і ставити плитку чи сантехніку, і зварювати метали. І люстру він причепить так, як треба, І розетку там, де треба поставить. Колись навіть окуляри робив. Наші Ба та Ді настільки різні і я захоплююсь цими людьми. Бо у свої 60-65 років вони живуть повноцінним життям — хтось захоплюється музикою, хтось вивчає косметологію, хтось проходить комп’ютерні курси, а хтось не уявляє своє життя без подорожей.
Як стати фрілансером на пенсії?
Бабусі та дідусі можуть доєднатись до нас — варто лише заповнити заявку та ознайомитись зі статутом. Ми не можемо просто так взяти з вулиці людину, не знаючи про неї все. Адже клієнти довіряють їм своїх дітей, а також пускають у свій дім. Тому також необхідно мати довідку із психоневрологічного диспансеру та про відсутність судимості. Крім того, у нас є правило — бабусі та дідусі повинні волонтерити 8 годин на місяць в дитячих кімнатах чи медичних пансіонатах.
Наш проєкт знаходиться на самофінансуванні. Нам допомагають волонтери. Крім того, є обов’язкові внески від членів організації – 50 грн. Але цих коштів вистачає тільки на організацію дозвілля — майстер-класи, лекції, різноманітні курси. Зараз нам потрібен офіс. До карантину міська влада виділила нам приміщення у міській бібліотеці,але йому необхідний ремонт.
Читайте також: Онука на годину: як у Івано-Франківську рятують стареньких від самотності
Нещодавно в Івано-Франківську відкрили соціальну дитячу кімнату у громадському просторі ВДОМА. Там наші бабусі мали змогу проводити час з дітьми. Але коли у місті оголосили червону зону, то кімнату довелось закрити. Ми дуже розчаровані, як і мами, які приводили сюди своїх дітей. Одна телефонувала і каже: “Злата так плаче, бо хоче у кімнату, де були бабусі”. І нам сумно від того, але, на жаль, поки змінити нічого не можливо. Зараз шукаємо якісь інші варіанти співпраці.
На карантині Ба та Ді працюють онлайн
Через карантин нам довелось трохи зупинити роботу. Ми спробували організувати онлайн-няню, але старші люди побоюються інтернету, тому такий варіант роботи нам не підійшов. Через брак спілкування у бабусь та дідусів виникають стрес та криза. Тому ми провели і далі будемо проводити навчання з користування інтернетом і почали проводити зустрічі онлайн. Ми створили групу у Viber і там постійно листувались, ділились новинами. Крім того, нам проводила майстер-клас кандидат медичних наук Оксана Готюр. Вона розповідала, як правильно працювати дистанційно, щоб не нашкодити очам, як правильно сидіти, які вправи робити. Нам дуже сподобалось.
Навчити бабусь та дідусів користуватись інтернетом було трішки складно. Знаєте, я ж сама бабуся, але навчилась і навіть створила свій сайт. Тому, якщо у них не виходило, то вони мені телефонували і я розповідала, на яку кнопочку натиснути, щоб, наприклад, підключитись у Zoom.
Коли карантин трохи послабили ми зрозуміли, що більше не можемо всидіти в онлайні. Оскільки приміщення не було, то наші посиденьки організовували в кав’ярнях чи парках. Так зустрічались щосуботи, але і цього для нас було мало. Тоді ж і продовжили наші лекції. От у людей є такі стереотипи, що старші люди захоплюються лише переглядом телевізора і в’язанням. Та де там! Ми у “Ba&Di Freelance” вивчаємо як правильно харчуватися, як вживати їжу, щоб кістки та зуби залишались здоровими, граємо і ділові ігри, обговорюємо проекти.
Створити свою справу можна навіть на пенсії
Завдяки нашому підприємству ми інтегруємо бабусь та дідусів у суспільство. Бо зазвичай вони якось так відсторонено спостерігають за активною молоддю. А тут вони самі активні! Я сподіваюсь, що у майбутньому у нас вийде створити такі клуби, куди батьки зможуть привезти своїх дітей, а бабусі та дідусі проводитимуть час. Якби таких організацій було більше у всій країні, то пенсіонери не почували б себе самотніми.
Мені було легко починати, адже я мала готову ідею, яку підтримали. Та маю кілька порад з власного досвіду:
- Подумати над продуктом чи послугою. Соціальне підприємництво — це не тільки працевлаштування вразливих груп і затикання собою дірок у тих сферах, де не може ефективно працювати держава. Добре обдумайте свій продукт, процес виготовлення.
- Без команди ніяк. Одна людина ніколи цього сама не зробить. А якщо є команда, то потрібно розбудувати громадську організацію.
- Не варто поспішати. Я запам’ятала слова однієї менторки: не роби все одразу, але кожного дня роби маленькі кроки.
- Розпишіть всю роботу підприємства на види робіт. Так буде легше розподілити обов’язки.
- Не бійтесь та вірте у себе. Не дарма ж в народі кажуть, що під лежачий камінь вода не тече. А я навіть у своєму віці не побоялась створювати щось нове. То навіщо чекати?
2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.
1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»
Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.
Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.
Ксенія
У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.
Юрчик
Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.
2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»
Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.
Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.
Юрчик
У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.
3. «Ви що, робили йому щеплення?»
Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.
Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.
Ксенія
У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань.
4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»
Міф: Усі люди з РАС однакові.
Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.
Юрчик
Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно.
Ксенія
А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати.
5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»
Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.
Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків.
Ксенія
Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.
Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати.
6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»
Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів.
На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою.
Ксенія
На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.
Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.
Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням.
«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.
Про це повідомили в компанії.
На зупинці зупинятимуться такі потяги:
- №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
- №793/794 Черкаси – Київ.
Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки
Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:
- станцію метро «Видубичі»;
- приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
- автостанцію «Видубичі».
Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.
Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.
Фото обкладинки: RailGallery
Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.
Про це повідомили у «Жовтій стрічці».
«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.
Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)
Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
