Суспільство
Айвазовський чи Айвазян? Російський чи наш? Час дізнатися, ким насправді був легендарний мариніст із Феодосії (ТЕСТ)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Досі вважаєте, що Іван Айвазовський – «російський художник»? Але ж він народився у Феодосії та чудово володів українською мовою! І це – лише початок. Насправді митця нахабно привласнили, як і Архипа Куїнджі, Давида Бурлюка та Івана Ріпина. У новому тесті спецпроєкту #Вкрадене пояснюємо, чому Айвазовський ніколи не мав «російської прописки».
Так само, як Архипа Куїнджі та Іллю Ріпина, росіяни називають виключно «російським художником» й Івана Айвазовського. Але ким митець був за походженням?
Так, за походженням Іван Айвазовський, а точніше Ованес Айвазян, не був ані росіянином, ані українцем. Майбутній геній живопису народився у родині вірменського крамаря, яка оселилася в Криму.
До речі, а звідки родина переїхала в Крим?
Предки видатного митця у ХVIII столітті переселились із Західної Вірменії до Галичини, поблизу Львова. Звідти його батько Геворг та мати Ріпсіме переїхали до Криму, де через п’ять років і народився один з найвизначніших художників-мариністів світу.
Подейкують, що батьки Айвазовського за кожної нагоди приймали вдома мандрівних музикантів з материкової частини України. Що це були за музиканти?
Саме так, бандуристи! Їхня музика настільки запам’яталася Івану Айвазовському, що через 10 років, вже перебуваючи у Петербурзі, художник буде відтворювати ці мелодії на скрипці. Якось не дуже канонічно для «російського митця», правда?
Але ж Айвазовський навчався у Петербурзькій художній академії. Хіба це брехня?
«Варяги на Дніпрі»
Звісно ж, правда. Так само, як Архип Куїнджі та Ілля Ріпин, Іван Айвазовський навчався у Петербурзі. Але чи робить це його «російським художником»? Звісно ж, ні. Крім того, академія не відкрила талант митця, а лише допомогла йому розвинути свої здібності.
Після навчання український митець стає популярним, починає мандрувати Європою та знайомитися з відомими колегами. Рим, Париж, Лондон та Амстердам. Де вирішує жити Айвазовський, сягнувши, здавалося, піку слави?
Звісно ж, у рідній Феодосії! Айвазовський був справжнім патріотом міста. І саме завдяки йому у Феодосії з’явився водопровід, музей старожитностей і живопису, навчальні заклади, був реконструйований морський порт, проведена одна з перших у Російській імперії залізниць. Власне, саме в цьому місті художник і провів більшу частину життя.
Повернувшись додому, Айвазян продовжує активно працювати над новими полотнами. Однак море – не єдине, що захоплювало генія. Що ще полюбляв малювати Іван Айвазовський?
Дійсно, на полотнах Айвазовського переважно море, але є й чимало українських мотивів: Дніпро, степ, чумаки або ж весільні сценки. Крім того, друзі художника запевняли, що навіть свій кримський маєток Айвазовський облаштував так, щоб він нагадував українські хутори.
А вгадаєте за назвою, яка з цих картин на українську тематику належить Айвазовському?
Дійсно, усі ці картини належать Івану Айвазовському. Ба більше, це лише мала частина робіт на українську тематику, створених нашим митцем. Чи багато картин митець присвячував пейзажам Російської імперії? Питання, звісно, риторичне.
Цікаво, що із ще одним привласненим росіянами українським митцем, Миколою Гоголем, Айвазовський познайомився у Венеції. Що допомогло двом геніям перетнутися?
Із Гоголем, який в ті часи жив в Італії, Айвазовський випадково познайомився у Венеції, почувши… його українську мову. Знайомство переросло в дружбу, і Гоголь став гідом Айвазовського в його походах по художніх музеях Італії. А в Римі, у помешканні Гоголя, українці разом читали вголос розділи з «Мертвих душ».
Цю картину Айвазовського у квітні 2009 року було продано за 1 млн 594 тис. доларів на аукціоні «Сотбіс» у Нью-Йорку. Пам’ятаєте назву?
Так, це робота «Відплиття Колумба із Палоса». Що особливо було в цьому аукціоні, крім величезної вартості картини? Заголовки світових ЗМІ, які в один голос називали Айвазовського «російським митцем».
Нещодавно Музей Метрополітен визнав Івана Айвазовського українцем. А як митця підписували там до цього?
Багатьох це може здивувати, але українець вірменського походження Іван Айвазовський тривалий час був для світу виключно «російським художником». Чому? Бо російська колоніальна машина працює над цим століттями, намагаючись привласнити та захопити не лише території, а й культуру інших країн.
До речі, після окупації Криму росіяни взялися за спроби нахабно вивезти картини українського митця до РФ. Як би поставився до цього сам Айвазовський?
Окупанти порушили останнє побажання українського митця – заповіт. Адже сам Іван Айвазовський передав картини місту, в якому провів більшу частину свого життя. Ось пряма цитата із заповіту: «Моє найщиріше бажання, щоб будинок моєї картинної галереї в місті Теодозії, з усіма картинами, статуями й іншими творами мистецтва, становили повну власність міста Теодозїі, і на згадку про мене, Айвазовського, заповідаю галерею місту Теодозії, моєму рідному місту».
Виходить, Айвазовський – український вірменин, який захоплювався Феодосією, вільно володів українською, ніколи не називав себе «російським митцем», а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?
Інших варіантів відповіді бути й не може! Російська колоніальна машина не зважає на самоідентифікацію, погляди чи вподобання митців. Її завдання – привласнити, відібрати та стерти будь-які згадки про інші країни. Однак ми з вами вже точно знаємо, що і Куїнджі, і Ріпин, і Айвазовський – українці. А отже, має знайти й весь світ.
Поділіться своїми результатами:
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На українсько-польському кордоні планують запустити єдині пункти пропуску.
Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Сергій Деркач.
Наразі для того, щоб перетнути українсько-польський кордон потрібно пройти контроль і з боку Польщі, і з боку України. Єдиний пункт пропуску значно пришвидшить перетин кордону.
Зазначається, що угода з польською стороною координаційно погоджена. Попереду підготовка фінального тексту та процес ратифікації. Невдовзі визначать перші пункти пропуску, де запровадять єдиний кордон.
Також єдиний прикордонний контроль планують запровадити з Угорщиною та Словаччиною.
У 2023 році Агентство зосередить свою увагу в першу чергу на модернізації таких пунктів пропуску:
- Польща – Ягодин, Рава-Руська, Краківець, Шегині.
- Румунія – Дякове, Порубне, Красноїльськ, Дяківці, Біла Церква.
- Словацька Республіка – Ужгород.
- Угорщина – Чоп (Тиса), Лужанка, Дийда.
- Молдова – Могилів-Подільський, Рені.
Нагадаємо, на українсько-румунському кордоні відкрили новий автомобільний пункт пропуску.
Крім того, на кордоні з Польщею запустили пункт пропуску для порожніх вантажівок.
Фото: facebook.com/agency.for.restoration
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Києві з 1 квітня до 1 листопада на низці вулиць дозволять підвищення швидкості руху до 80 км/год.
Про це повідомили у пресслужбі Київської обласної військової адміністрації.
Зокрема швидкість 80 км/год у період із 1 квітня до 1 листопада дозволяється на таких ділянках доріг:
- Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);
- Наддніпрянське шосе;
- вул. Саперно-Слобідська (після розвороту за вул. М. Грінченка до Південного мосту);
- Столичне шосе (до вул. Академіка Заболотного);
- просп. М. Бажана від Південного мостового переходу до Харківської площі (у зворотному напрямку від Харківської площі до Дніпровської Набережної);
- просп. Воскресенський (від вул. Воскресенської до вул. А. Навої);
- просп. Р. Шухевича (від Північного мосту до вул. Оноре де Бальзака);
- просп. С. Бандери (від Оболонського проспекту до Північного мосту);
- вул. Набережно-Рибальска (від Гаванського мосту до вул. Електриків);
- автодорога Р-69 до межі м. Києва.
Читайте також: Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Зазначається, що перелік вулиць за результатами обстеження визначила Комісія у складі представників Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, Управління патрульної поліції НПУ у м. Києві, КК «Київавтодор» та КП «Центр організації дорожнього руху», КП «Київпастранс» та КП ШЕУ районів.
Наголошується, що ці вулиці мають якісне дорожнє покриття, відбійники, надземні та підземні пішохідні переходи, що дає змогу пересуватись швидко та безпечно.
Нагадаємо, в Ужгороді встановили перші камери, що фіксують перевищення швидкості авто.
Також ми повідомляли, що у столиці на Печерську облаштовують безбар’єрні тротуари.
Окрім того, у Дніпрі з’явився світлофор зі смайликом, що котролює швидкість руху водіїв.
Фото: wikimedia.org.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Бійцям Держприкордонслужби вдалося приземлити «шахеда» зі стрілецької зброї, що летів у напрямку Чернігова.
Про це повідомили у телеграм-каналі ДПСУ та опублікували відео роботи бійців.
«Військові довели, що безпілотники все ж реально збивати стрілецькою зброєю, проте головним успіхом завдячують злагодженій роботі команди», — йдеться у повідомленні.
Ворожий БПЛА збили на висоті 100-120 метрів.
Дивіться відео: Дружина військового шиє спорядження для захисників
«Поступила інформація від чергового, що в Україну з північної сторони залетіли шахеди. Наша вогнева група висунулася на позиції. Напрямок був на Чернігів, він міг змінити напрямок на Київ. Ми завчасно його побачили і відкрили вогонь на враження», — керівник вогневої групи «Скорпіон».
Відзначимо, що Державна прикордонна служба України — правоохоронний орган спеціального призначення, на який покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України та охорони суверенних прав України в її винятковій (морській) економічній зоні.
Нагадаємо, на Донеччині прикордонники збили ворожий дрон зі стрілецької зброї.
Також ми розповідали, як прикордонники збили 8 безпілотників російських окупантів за три дні. Один із дронів був зі сльозогінною гранатою К-51.
Фото: скриншот із відео.
Майбутнє пам’яток – у приватних руках. Хто рятує культурну спадщину України? Історія ініціативи «Спадщина.UA»
Що робити з культурними пам’ятками, які опинилися за крок до руйнування? Як зберегти історичну спадщину,...
«Зруйнуйте комунізм». Як уникнути помилок радянського минулого під час відбудови? Пояснює архітектор
Після перемоги на Україну чекає масштабна відбудова: окремих будинків, мікрорайонів, міст і навіть областей. Однак...
Жінкам від жінок. Хто шукає берці 35-го розміру для наших захисниць? Проєкт «Землячки» та його засновниця Ксенія Драганюк
Хто допомагає українським жінкам на передовій? Українські жінки в тилу! Громадська організація «Землячки» забезпечує наших...
Як створити рекламу, яку любитимуть? Кейс агенції Bickerstaff.369, яка перейменувала «Галичину» на «Донбас» і «Крим»
Минулого літа український бренд «Галичина» запустив креативну кампанію, перейменувавши свою продукцію на честь історичних регіонів...
