Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Артилеристи 40 ОАБр накрили вогнем ворожий танк (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Наші захисники артилерійським вогнем знищили танк окупантів.

Відео опублікували на фейсбук-сторінці 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта.

Зазначається, що «відмінусувати» танк загарбників допомогти розвідники батальйону «Скала».

Читайте також: Спа для собак-переселенців. Грумерка із Сєвєродонецька відкрила студію в Івано-Франківську

Про 40 ОАБр

40 окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта — з’єднання артилерійських військ, підпорядковане оперативному командуванню «Південь». Бригада створена 6 лютого 2015 року. Військове злагодження бригади відбувалося на полігоні Широкий Лан. Бригада названа на честь литовського княза Вітовта, який вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор’я.

Нагадаємо, спецпідрозділ «Хорт» ліквідував посадовця штабу ПВК «Вагнера».

Також ми повідомляли, як бійці 40 ОАБр та 92 ОМБр знищили ворожу техніку скоординованими ударами.

Фото: facebook.com/navy.mil.gov.ua.

Суспільство

Музейники Харківщини врятували від окупантів 300-річне Євангеліє, видане Мазепою

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Музейники з Ізюма врятували від російських окупантів 300-річне Євангеліє, видане гетьманом Іваном Мазепою. Експонат підмінили та заховали, аби він не дістався загарбникам.

Про це розповіла працівниця Ізюмського краєзнавчого музею Діна Листопад, пише Суспільне Культура.

За словами Листопад, друковане Євангеліє 1707 року, видане гетьманом Іваном Мазепою, має срібний із позолотою оклад у стилі українського бароко. За всю історію книжкового друку воно випускалося всього двічі.

Євангеліє

«Про цю книгу знали багато людей, якби ця інформація дійшла до орків, вони могли його шукати в музеї. Тому ми поставили у вітрину колового огляду книгу, яка трохи її нагадувала. Я вважаю, що мародери та росіяни не помітили різниці і таким чином колекцію вдалося врятувати», – розповіла музейниця.

Нині врятоване Євангеліє перебуває у сховищі під охороною військових.

Нагадаємо, на початку повномасштабного вторгнення жителі Іванкова Київської області врятували роботи Марії Примаченко, що зберігалися в місцевому історико-краєзнавчому музеї, який спалили російські окупанти.

Також ми писали, що Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького відкрив виставковий проєкт «Марія Примаченко. Дарую Україні!».

Фото: suspilne.media.

Читати далі

Суспільство

У коміксах DC з’явиться перший український супергерой

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У серії коміксів «Штормова варта» від DC з’явиться перший український супергерой – Павло «Ядро» Ступка.

Про це повідомляє видання Bleeding Cool.

Зазначається, що Павло Ступка поповнить склад команди супергероїв «Штормова варта» у найближчому випуску, присвяченому 30-річчю американського видавництва коміксів Image Comics.

У видавництві українського супергероя називають «живим ядерним генератором», який у свої 52 роки має вигляд 16-річного хлопця.

Зазначимо, «Штормова варта» – команда супергероїв, що підпорядковується Організації Об’єднаних Націй (ООН). Першу серію коміксів випустили у березні 1993 року. Згодом права на комікси перейшли до DC Comics. Новий випуск за участю Павла Ступки вийде друком вєе 29 листопада за ціною $7.99.

Нагадаємо, журнал соціального коміксу Inker опубліковав мальопис про 15-річного пілота квадрокоптера, який допоміг ЗСУ знищити понад 100 одиниць ворожої техніки, що наступала на Київщину.

Також ми повідомляли, що доброволець Харківського окремого батальйону територіальної оборони Руслан створює комікси на передовій.

Фото: bleedingcool.com.

Читати далі

Суспільство

Починаємо все з нуля. Як маріупольська фабрика іграшок «Марі і Поль» відновлює роботу в Дніпрі

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Фабрика іграшок «Марі і Поль» – це бізнес, натхненний дитячою мрією його засновниці Руслани Щербини. Починаючи з 2018 року, маріупольські вироби стрімко завойовували серця українців: окрім плюшевих звірят, компанія випускала подушки, ковдри, постільну білизну й одяг для всієї родини.

24 лютого Руслана зі своєю сім’єю покинула Маріуполь, залишивши там і дім, і бізнес. Опинившись у відносній безпеці, підприємиця вирішила діяти й відновлювати справу свого життя у Дніпрі – якомога ближче до улюбленого міста.

Руслана Щербина

Засновниця фабрики іграшок «Марі і Поль»

Виграла грант і запустила виробництво

М’які іграшки – це моя любов із самого дитинства. Коли я закінчила університет, постало питання: йти працювати за фахом або робити щось своє? Вирішила втілити дитячу мрію – заснувати фабрику іграшок. Тоді, у 2018 році, я взяла участь у грантовій програмі «Український донецький куркуль» від Донецької ОДА. До цього ніколи не подавалася на гранти, і перший досвід виявився успішним. Я написала бізнес-план, мою ідею підтримали, надавши фінансування в сумі 498 тис. грн на закупівлю обладнання.

Ми почали роботу того ж літа 2018 року. Стартували з виробництва подушок і пледів. Трохи згодом розробили дизайн іграшок і довгий час виготовляли тільки їх. Під час пандемії коронавірусу, як і багато інших брендів, взялися за створення захисних масок. Навесні 2021 року до асортименту виробів додався ще й одяг: спершу тільки для дітей, а потім ще й для жінок і чоловіків. Також ми шили постільну білизну. Дизайн усіх виробів – це спільна творчість нашої команди. Пріоритетом бренду завжди була якість наших речей – ми багато вкладали в неї. Усе виготовляли із сертифікованих тканин і особливу увагу приділяли безпечності наших виробів.

Ведмідь бренду «Марі і Поль»

Мій бренд названий на честь улюбленого міста

У назві та логотипі бренду чітко простежується зв’язок з Маріуполем, і це не випадково. Я фанатка свого міста. Останній рік перед вторгненням як ніколи отримувала задоволення від того, що живу саме там. У Маріуполі покращувалася екологія, море стало чистішим, парки відремонтовані, дороги ідеальні. Місто розквітало на очах. У нас була найкраща новорічна ялинка в усій країні. Забийте в пошук «ялинка 2021 (або 2022) Маріуполь» – і побачите самі. Це виглядало неймовірно, усе місто сяяло. І таких прекрасних моментів було багато. Я досі ніяк не звикну, що поки що не можу повернутися до свого міста, яке так люблю і на честь якого назвала свій бізнес.

Для мене із самого початку був надзвичайно важливим колектив. Я дуже хотіла, щоб зібралася крута команда, і вона зрештою стала саме такою. Нас було шестеро – усі талановиті жінки. Більшість з них навчалися одразу на виробництві. Ми не тільки працювали разом, а й проводили багато часу поза роботою. Після 24 лютого, на жаль, усі люди з нашого колективу опинилися в різних місцях: хтось залишився вдома, хтось переїхав до інших міст України, а хтось тепер живе в Європі. Я дуже сумую за нашою командою. Ми досі спілкуємося й чекаємо на повернення додому, в український Маріуполь.

подушка від маріуполького бренду

Переїхала до Дніпра, щоб відновити виробництво 

З початком повномасштабної війни ми з родиною одразу виїхали з Маріуполя. Я не хотіла залишати дім і не була впевнена, чи варто покидати місто. Однак уже вранці 24 лютого неподалік від нас впала ракета. Ми зібрали найнеобхідніші речі й вирушили в дорогу, гадаючи, що перечекаємо й зовсім скоро повернемося назад. Дісталися Запоріжжя, однак і там було не надто безпечно. Наступною зупинкою став Кропивницький – але і в цьому місті ми не затрималися. Вирішили, що краще пожити у батьків у Закарпатській області. Пробули там місяць і вирішили переїхати до Дніпра – це ближче до Маріуполя й там можна було зайнятися відновленням виробництва.

Читайте також: Дім за тиждень. Як підприємець із Луганщини розробив унікальний модульний будинок для переселенців

Поки я з родиною перебувала в безпеці, моя команда була в Маріуполі, незважаючи на те, що я пропонувала виїхати. Також на виробництві залишилася техніка, яку вивезти на той момент було нереально. Про це не йшлося взагалі. 

У Маріуполі наша фабрика мала два приміщення. Одне внаслідок бойових дій трохи пошкоджене, а друге – зруйноване вщент. Я дізналася, що мою квартиру пограбували: окупанти винесли з неї все, що могли, починаючи від дитячих іграшок і закінчуючи технікою. Багато сусідів загинули. Одній з моїх співробітниць наприкінці березня вдалося вийти з чоловіком і сином з Маріуполя. Вони йшли вулицями, обходячи трупи. З 24 лютого по травень у місті велися активні бої, його поступово знищували.

Відновлюю виробництво за допомогою програми релокації

Коли ми з родиною переїхали до Дніпра, я почала шукати можливості відновити виробництво. Влітку я звернулася до Дніпропетровської ОВА та до міської ради і взяла участь у програмі релокації. Нещодавно завершилася процедура тендера, і нині ми на стадії підписання договору щодо приміщення. 

Взагалі в рамках програми релокації ще можна розраховувати на допомогу у вивезенні обладнання. Однак, на жаль, не в моєму випадку. Звісно, з Маріуполя це зробити неможливо. Саме тому я власними силами наприкінці серпня та на початку вересня організовувала евакуацію устаткування звідти.

Вивозити обладнання з Маріуполя було дуже важко, цей процес нервовий і незрозумілий. Кожного разу ти не знаєш, чи заберуть машину, чи її пропустять, чи скажуть повертати назад. Також я замовила в Польщі швейне обладнання. Техніка, яка нині є в Дніпрі, вже зберігається в приміщенні, де буде відновлено виробництво. Ми приступимо до роботи, щойно підпишемо договір.

іграшки від бренду «Марі і Поль»

З команди бренду зі мною залишилася тільки одна людина

З початком повномасштабної війни в моєму житті змінилося все. І також змінився мій підхід до бізнесу. Звісно, як і раніше, якість і безпечність виробів є пріоритетом бренду «Марі і Поль». Однак до цього ще додався «душевний план»: мені хочеться більше спілкуватися зі своїми клієнтами, мені важливо, щоб вироби подобалися не тільки мені, а й тим людям, які їх у нас замовляють. Я стала уважно дослухатися до пропозицій і відгуків.

На сторінці «Марі і Поль» в інстаграмі – понад 31 тис. підписників. Вони постійно запитують, як ми, де відновлюємо фабрику, чим займаємося. Я дуже ціную їхній інтерес та увагу. Поки ми ще повноцінно не запустилися, пропонуємо клієнтам придбати вироби, які вдалося вивезти з Маріуполя: здебільшого це дитячий одяг. Мені ще складно подолати власний бар’єр і найняти нових людей на виробництво. З попередньої команди зі мною залишилася тільки одна співробітниця, яка нині живе в Запоріжжі. Вона на декілька днів приїжджає до Дніпра попрацювати, а потім повертається назад. У Дніпрі жити дуже дорого, і, на жаль, не всі це можуть дозволити.

іграшки «Марі і Поль»

Після перемоги планую повернутися до Маріуполя

У мене була можливість представити бренд «Марі і Поль» в Європі та співпрацювати з магазинами в Чехії та Словаччині. І ще до повномасштабного вторгнення я почала займатися підготовкою до цього. Однак 24 лютого все змінилося. Я взагалі не розглядала варіант переїхати за кордон і налагоджувати там виробництво. Не бачу себе в Європі, мені комфортно лише в Україні.

Я на 100 % відчуваю себе українкою. За кордоном мені все чуже, і я не уявляю, як можу облаштувати життя не в своїй країні. Мені доволі важко навіть тут, у Дніпрі, не кажучи вже про те, щоб бути ще далі від свого дому. Після нашої перемоги планую повертатися до Маріуполя. А поки що відновлюю виробництво. Я переконана: попри те, що буває важко, дуже важко, а іноді, здається, взагалі неможливо, треба йти вперед і діяти. І тоді обов’язково буде результат.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство22 години тому

Не виживати, а зростати. 10 порад для українського бізнесу, що допоможуть розвиватися під час війни

Український бізнес зіштовхнувся з черговою кризою на тлі повномасштабної війни. Але наших підприємців не зламати:...

Суспільство1 тиждень тому

Кризовий центр став бойовим. Як ветеранська ГО «Бандерівський Схрон» перейшла на військові рейки

«Бандерівський Схрон» – саме під такою назвою існував перший і єдиний в Україні кризовий центр...

Технології1 тиждень тому

«Замовити Starlink – просто, але є нюанс». Як купити та налаштувати «коробку з космосу» від Маска

Їх двоє, і вони – команда. Ная та Павло почали волонтерити ледь не з першої...

Суспільство2 тижні тому

Зі складів – на передову. Як проєкт «Тачка на ТРОкачку» відновлює радянські вантажівки для ЗСУ

На складах ЗСУ чекають на списання тисячі старих вантажівок. Донедавна вони вважалися мотлохом, але тепер...