Суспільство
Аргументи на захист фермерських тварин: важливість гуманізації птахівництва
- Кури в інтенсивному виробництві живуть у середньому 1,5 років – це в 7 разів менше, у порівнянні з птахами в природному середовищі (10 років).
- Через великі норми виробництва, кальцій вимивається з організму курей, і при найменших рухах їхні кістки ламаються.
- А надто тісні умови утримання призводять до того, що у птахів розвиваються ментальні розлади.
Ці та інші факти можна почути від зоозахисників, що виступають за права сільськогосподарських тварин, зокрема курей, яких разом з нами в Україні проживає понад 125 млн, і кури – це ті тварини, яких найбільше серед усіх інших (окрім морських тварин), що проживають на Землі. Україна посідає 10-те місце у світі за кількістю вироблених яєць.
Чому українське виробництво яєць потрібно гуманізувати?
Найпоширенішим способом утримання курей на об’єктах інтенсивного виробництва є кліткове, так зване, батарейне утримання, яке визнане найбільш негуманним у світі. Часто, на відео з ферм можна побачити умови утримання курей. До прикладу, в одному курнику може міститись 7, так званих, “батарей” у них – 30912 кліток та 309120 голів птиці, на площу 2584 м кв. Надто тісні умови утримання та обмеження природних потреб, висока концентрація аміаку через фекалії та пил викликають низку захворювань, в тому числі й психічних. Важливо, що основною діяльністю курки у природних умовах є дослідження місцевості та дзьобання ґрунту, “купання в піску”. Відсутність відповідно обладнаних сідал та гігієни призводить до бактеріального артриту – набряку гомілкового суглоба, ніг та кігтів, що спричиняє сильний біль. Обмеження руху та постійне висиджування яєць спричиняє розвиток остеопорозу – захворювання, що викликає гострий хронічний біль кісток, перелом хребців і, як наслідок, параліч.
На об’єктах інтенсивного виробництва кожна курка протягом року зносить до 320 яєць, у той час як у природних умовах її дика родичка зносить один раз на рік до дев’яти яєць задля продовження роду. Штучне збільшення несучості часто призводить до розриву матки.
Маленьких пташенят з перших днів життя чекає дебікування – процедура із часткової ампутації дзьоба, що є дуже болісною, оскільки дзьоб – основний орган взаємодії птахи із навколишнім світом та має велику кількість нервових закінчень.
А курчата-хлопчики живцем підправляються на перероблювання, бо визнані непридатними для яєчної промисловості.
А як щодо бройлерів?
Бройлери – спеціально виведений гібрид з надмірною м’язовою масою. Завдяки генетичній селекції темп росту збільшується на 300%, тож курча досягає убійної ваги менш ніж за 40 днів. Оскільки така швидкість росту та вага є не природними, тварини страждають від проблем зі скелетом, тому абсолютно всі курчата-бройлери страждають від кульгавості. Швидкий ріст давить на внутрішні органи, що призводить до серцево-судинних захворювань, найпоширеніші – асцит та синдром раптової смерті. Серце не витримує навантаження, а ноги й м’язи – ламаються та рвуться.
В Україні бройлери також найчастіше утримуються в клітках, на відміну від інших країн, де їх утримують в амбарах без кліток.
Чому курям потрібно емпатувати?
Кури володіють достатнім рівнем інтелекту: вони здатні запам’ятовувати до 100 осіб (інших курей та людей), а отже, можуть запам’ятовувати тих, хто ставиться до них добре чи погано. А вже щойно вилуплені курчата вміють розрізняти числа до п’яти та мислити логічно: якщо A більше B, а B більше C, то A більше, ніж C.
Також кури – дуже соціальні тварини, у їхніх групах панує чітко визначена ієрархія, а їх “кудкудакання”, поділяється на близько 30 різних за змістом фраз. Кури бачать сни та здатні до співчуття, емпатії та навіть трауру.
Чому ця тема важлива?
Варто додати, що однією із вимог євроінтеграції для України є підвищення рівня добробуту в аграрному секторі до мінімальних стандартів ЄС, що означає заборону найжорстокішого типу утримання курей – батарейних кліток. У ЄС вони є незаконними ще з 2012 року.
Відповідно до Всеохоплюючої стратегії імплементації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, затвердженої Розпорядженням КМУ № 228-р від 24.02.2016 Україна має адаптувати в національне законодавство в тому числі Директиви ЄС щодо добробуту тварин у промисловій сфері.
Серед нормативів для адаптації Директива Ради 1999/74/ЄС від 19 липня 1999 р. щодо встановлення мінімальних стандартів для захисту курей-несучок та Директива Комісії 2002/4/ЄС від 30 січня 2002 р. про реєстрацію підприємств, що утримують курей-несучок, відповідно до вимог Директиви Ради 1999/74/ЄС.
Строк підготовки – 2016 рік, строк адаптації – 2018 рік. Тобто строки вже порушені.
Навіщо ми про це говоримо?
Тема “безкліткових” яєць в Україні, активізувалась 3 роки тому, з появою першої зоозахисної організації “Відкриті клітки Україна”, тоді як у світі ці питання вперше підіймались давно, до прикладу, в США ще з 80-тих.
В Україні, як і у світі росте попит на яйця від курей, що не утримуються у клітках (cage-free). На цей момент, у деяких виробників вже є в наявності продукція від курей вільного випасу (free-range) та планується продовження поступового збільшення безкліткового виробництва яєць, щоб задовольнити попит споживачів у майбутньому.
Міжнародні бренди сьогодні свідомо відмовляються від використання яєць із кліток. Україна також в цій тенденції – за 2 роки 8 великих брендів публічно заявили, що вони зобов’язуються використовувати яйця кейдж фрі та мінімізувати страждання тварин (серед підписантів зобов’язання – Metro, Danone, Hilton та ін.).
У 2020 році був створений Cage-Free Alliance Українського Бізнесу, який націлений на допомогу налагодження контактів між виробниками безкліткових яєць та ритейлерами.
Участь в Альянсі – це можливість приєднатися до глобального тренду усім “гравцям” яєчного ринку: виробникам яєць та яєчних продуктів, ритейлерам, харчовим виробникам та ресторанам.
Авторка статті: Ольвія Ємець, представниця ГО “Відкриті клітки Україна”
Суспільство
Рей та Хаку з Одеси і Мрія з Києва — такі імена носять чотирилапі, що допомогають надзвичайникам шукати людей на місцях російських обстрілів.
ДСНС поділилася фото собаки-рятівниці, а United24 поширили відео з рятувальних місій.
На місцях російського удару в Києві спільно з рятувальниками працює бельгійська вівчарка Мрія. Під час пошукових робіт собака обстежує зруйновані території та робить позначення саме там, де доцільніше зосередити пошук загиблих під завалами. Як розповідають працівники ДСНС, спеціально треновані службові собаки допомагають фахівцям значно скоротити пошук людей на місці трагедії.
Читайте також: У Києві шукають чотирилапого, який врятував дитину під час обвалу багатоповерхівки
В Одесі після масованої нічної атаки рф цілий день працювали Рей та Хаку.
«Собаки-помічники – герої рятувальних місій після російських атак. Разом зі своїми кінологами вони шукають людей, які опинилися під завалами, — прокоментували роботу ДСНС із чотирилапими в United24 та додали: — Те, що ви робите, – це надзвичайно».
Нагадуємо, що 16-річна Оля з Дніпропетровщини урятувала дитину, що провалилася під кригу. Дівчині присвоїли дві державні нагороди (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка ДСНС України
Суспільство
Узимку 16-річна студентка з Кривого Рогу Ольга Лактіонова витягла з води дівчинку, що провалилася під кригу. Тіла двох братів урятованої дитини надзвичайники змогли знайти лише за дві доби. За свій вчинок Оля отримала державні нагороди від президента та міністра внутрішніх справ.
Про це повідомляє Міністерство Внутрішніх справ України.
Ризик заради порятунку
13 лютого на річці Інгулець четверо дітей гралися на кризі, коли та розкололася — двоє братів та їхні сестри провалилися. Оля впізнала своїх знайомих і побігла допомагати.
Дівчина розповіла, що взяла імпровізований пліт, вхопилась за нього та почала плисти на порятунок і сама ледь не втонула, коли цвях, що стирчав у дошці, зачепився за її одяг. На поверхні води Оля змогла втримати 12-річну Віолетту, яка до цього провалилася під кригу. Місцеві жителі допомогли витягти обох дітей.
Читайте також: В Україні вперше вручили дітям відзнаку «Майбутнє України»: хто отримав нагороду (ФОТО)
За допомогу дітям Ольгу Лактіонову нагородили відзнакою Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Також дівчині присвоїли нову нагороду «Майбутнє України»від президента.
Нагадуємо, що 10-річна дівчинка з Одеси врятувала маму під час масованої атаки «Шахедів» (ВІДЕО).
Фото: Офіційне інтернет-представництво Президента України
Філіп Котлер перевернув світове уявлення про маркетинг і вписав себе в історію. Його книжки розлітаються по світу, а студенти завдяки його знанням опановують навчальні дисципліни. Та чи знаєте ви, що цей маркетолог — син українців?
ШоТам дослідили його біографію та розповідають, як Філіп став батьком сучасного маркетингу.
Емігранти, що шукали кращої долі у Штатах
Філіп Котлер народився в 1931 році в Чикаго, США, але з Україною його пов’язують батьки — Моріс Котлер (Котляревський) і Бетті Бубар. Різні джерела подають місця їхнього народження по-різному: начебто обоє були з Чернігівської області, або ж батько з Ніжина, а мама з Бердичева.
Але факт лишається таким, що двоє молодих мігрантів у 1917 році шукали кращої долі за океаном, а врешті знайшли одне одного, створили сім’ю та дали життя майбутньому цілої галузі. Крім Філіпа, у Бетті та Моріса народжуються ще двоє синів. Котлер пригадує, що тато хотів, аби всі троє стали атлетами, але в жодного спортивна кар’єра не склалася. Пізніше батько таки сказав, що пишається своїми синами, попри те, що ті обрали інші шляхи. Молодший Ніл став професором і дослідником політичних наук, середній Мілтон — бізнесменом, а найстарший нащадок Котляревських зробив величезний вклад у маркетинг як галузь.
Кар’єра та перша книжка для студентів
Філіп Котлер ще з дитинства думав, яку професію йому обрати. Хлопчик любив читати і фантазував про своє майбутнє, приміряючи різні кар’єрні ролі.
«У дитинстві, коли чув про людину, яка зробила щось цікаве, одразу ж теж хотів цим займатися. Коли читав статтю про астронавта, хотів ним стати. Про Ейнштейна — хотів бути вченим і математиком. Коли ознайомився з біографією Лінкольна, мріяв потрапити у світ політики», — пригадує Філіп Котлер свої ранні роки.
Але його вибір зупинився на економіці, тож магістерський ступінь він отримав у Чиказькому університеті, а докторський — у Массачусетському технологічному. Потім почав викладати, і написав першу книжку саме для занять зі студентами — «Менеджмент маркетингу. Аналіз, планування та контроль» (1967). Але вона вийшла за межі класу та стала бестселером — її переклали на понад 25 мов. На зараз у Філіпа Котлера вийшло вже близько 100 книжок.
Зробити світ кращим
У чому ж полягає основна ідея економіста та чому його вважають «батьком» сучасного маркетингу? За Котлером, маркетинг — це спосіб не просто продати товар чи послугу, а задовольнити потребу споживача й показати свої цінності.
«Хороша компанія пропонує відмінні продукти та послуги. Чудова компанія також це пропонує, але ще й прагне зробити світ кращим місцем», — писав науковець.
Тож дослідник запевняє, що бізнес мусить мати місію та дбати не тільки про прибуток, адже світ змінюється, а з ним і маркетинг.
«Мій вчитель Мілтон Фрідмен висловлював ідею: коли ви хочете виміряти успіх, вам треба мати одиницю прибутку. І якщо це є, то не хвилюйтеся про все інше. Але тепер все змінилося. Ми маємо практикувати сталість, і, на щастя, зараз компанії намагаються відновити ресурси, використати їх повторно, позбутися сміття», — казав Філіп Котлер під час лекції проєкту ReІnforceUA від Бізнес-школи МІМ.
У 2010 році він створив Всесвітній маркетинговий саміт (World Marketing Summit) — незалежну організацію зі штаб-квартирою в Торонто, що прагне завдяки маркетингу створити кращий світ для майбутніх поколінь.
Котлер та Україна
94-річний Філіп Котлер пам’ятає про своє українське коріння, хоч і народився в Штатах. У 2006 році він отримав звання Почесного доктора НаУКМА та прочитав у Могилянці лекцію.
А у 2022 році науковець висловив підтримку нашій державі та виступив з безоплатною онлайн-лекцією:
«Коли почалась війна проти вашої країни, я сподівався, що всі великі країни світу, як-то Індія та Китай, підтримають Україну. І був дуже розчарований, коли цього не сталося — вони захотіли бути нейтральними. Але також Сполучені Штати Америки та інші союзники мають вести переговори, в яких вони зробили недостатньо. Вони мають публічно говорити з тими країнами про те, що робить зараз росія».
Фото обкладинки: Branding Mag
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...