Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
>

Суспільство

«Ані в смітник, ані до зоопарку». Що робити з ялинками після свят та про які поради варто забути

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Зимові свята вже добігли кінця, тож саме час подумати над тим, що робити з новорічними деревами. Просто викинути живу ялинку на смітник – рішення не зовсім екологічне, адже з неї ще можна мати користь. А ось ялинки у горщиках, які необхідно висаджувати на вулиці, поки що варто притримати. Еколог та керівник організації «Зелений лист» Владислав Балінський розповів ШоТам, чим ялинки та сосни цінні й після свят, що робити охочим позбутися штучного дерева, та чому хвойні не варто нести до зоопарку.

Владислав Балінський

керівник одеської громадської організації «Зелений лист»

Викинута ялинка – шкода для природи

Після новорічних та різдвяних свят вже звично бачити купу покинутих живих ялинок у смітниках та поруч із ними. Це габаритні відходи, які забивають усі контейнери та вкрай підвищують собівартість обслуговування, вивезення тощо. А ще це дуже засмічує вулиці та міста, ускладнює проїзди та підходи до сміттєвих баків, роботу комунальників та життя мешканців.

Фото: GreenPost

Крім того, викидання ялинок – це неекологічний шлях. Доки жива ялинка росте, вона поглинає вуглекислий газ і допомагає стримувати темпи глобального потепління. Натомість після того, як вона потрапляє на звалище, як і будь-яке органічне сміття, буде виділяти метан, що впливає на зміни клімату. Замість того, щоб викидати дерево, з нього ще можна отримати користь.

Новорічні дерева цінні й після свят

Найкраще рішення – утилізація ялинки. В ідеалі, аби пункти збору були організовані на рівні органів місцевого самоврядування. Наразі в Україні їх не так багато, як хотілося б. Також бракує певної свідомості населення, щоб люди приносили туди свої дерева. У законі про управління відходами є пункт про роздільне збирання. І дерева потрапляють під категорію відходів, які потрібно збирати окремо і, за можливості, утилізувати з отриманням максимальної вигоди.

Фото: КМДА

Це насправді цінна деревина. У США та багатьох європейських країнах її надалі використовують для виробництва цілої низки продукції, зокрема меблів. Наскільки мені відомо, в Україні поки що такого немає. У нас після свят ялинки збирають та переробляють. Ця деревина має досить високі показники горючості. Вона смоляниста, дає хорошу температуру. Її можна використовувати для виготовлення брикетів, якими потім опалюють домівки. Також її можна подрібнювати до зручного транспортабельного стану та опалювати в котельнях, в яких передбачені твердопаливні котли.

Куди нести живу ялинку на утилізацію?

Пункти приймання ялинок та сосон на перероблення щорічно працюють у низці українських міст. У пунктах утилізації дерева подрібнюють на щепу, що використовується для мульчування лунок вічнозелених рослин. Узимку мульча захищає ґрунт від промерзання, а в теплу пору року – допомагає зберегти водний баланс та захищає від пересихання й перегріву.

Зокрема у Києві з 4 і до 31 січня працюють 33 пункти прийому новорічних дерев на базі комунального підприємства «Київзеленбуд». Принести ялинку на утилізацію можна в будні з 07:00 до 21:00, адреси та контакти можна переглянути ось тут. Також здати ялинку можна у Львові, Одесі, Полтаві та Хмельницькому. У низці міст пропонують залишати дерева біля сміттєвих баків, аби на перероблення їх забирали комунальники. Варто зняти з ялинки усі прикраси та дрібні блискітки, які могли залишитися непомітними серед гілок.

Ялинки грітимуть ваші оселі

Якщо ви мешкаєте у приватному будинку чи маєте дачу, утилізувати новорічне дерево можна й самостійно. Ялинку можна так само подрібнити й опалювати нею приміщення. Також деревину можна використовувати, наприклад, для виготовлення огорожі. Однак наразі це не дуже поширено, адже після Нового року в родини залишається лише одне дерево, і, як правило, мешканці не хочуть із ним возитися. Натомість, якщо протягом життя назбирати 20-30 дерев, то можна зробити огорожу навколо всього будинку.

У квартирах дерева обробляти дуже складно, адже ялинка буде сипатися, а сосна, яка має смолянисті виділення, – забруднювати одяг. Тобто люди переважно виносять дерева надвір – і на цьому все закінчується. В ідеалі все ж централізовано організовувати утилізацію дерев та інформувати громадян про те, куди вони можуть занести свої дерева.

Ялинка може допомогти життю інших дерев

Одне з найвдаліших, на мою думку, використань ялинок після свят – це виробництво мульчі (так званої «ковдри» для землі). Мульчування ґрунту – один з агротехнічних прийомів, що передбачає покриття поверхні ґрунту подрібненим шаром рослинних решток. Мульчувальний покрив захищає ґрунт від перегріву і проникнення сонячної радіації, регулює його теплові властивості.

Фото: КО «Київзеленбуд»

Як сосна, так і ялинка мають досить смолянисту деревину, яка не зазнає уражень грибковими захворюваннями й навіть служить антисептичним засобом проти багатьох мікробних та бактеріальних збудників. Зараз на тлі серйозних кліматичних змін та глобального потепління містам необхідно покращувати умови догляду за деревами та чагарниками. Масове використання мульчі в міських умовах серйозно підвищує приживаність рослин та їхній опір цілій низці захворювань.

Нести дерева до зоопарку – не найкраще рішення

Досить поширеною є теза про те, що ялинки можна нести до зоопарків для годівлі тварин. Дійсно, деякі травоїдні вживають ялинкові гілки у їжу, можуть частково споживати й соснові гілки та пагони. Але це дуже обмежено й не в тій кількості, як здається зазвичай. Керівництво одеського зоопарку кілька років поспіль прямо заявляло: «Не несіть дерева в зоопарк, тому що нам їх нікуди подіти». Та й ветеринари переважно виступають проти таких дій, мовляв, ялинки можуть містити отруйні для тварин речовини, які використовують для прискорення росту дерев.

Хоча є певні рекомендації про те, що в зоопарку ялинки можуть використовувати для створення підстилок для тварин. Але це за умови, що зоопарк оснащений необхідними подрібнювачами. Якщо керівництво зоопарку розуміє і досить по-господарськи ставиться до ситуації, то може придбати подрібнювач й організувати виробництво мульчі. У будь-якому разі, перш ніж нести ялинку до зоопарку, варто дізнатися, чи потрібна вона там, і як її будуть використовувати.

Штучні ялинки не придатні для переробки

Дискусії про використання на зимові свята штучних дерев тривають вже кілька років. Раніше фахівці однозначно говорили про те, що краще використовувати неживі дерева, адже живі треба берегти. Однак після того, як екологи почали рахувати кількість забруднювачів і так званий «вуглецевий слід» при виробництві будь-якої продукції, ситуація стала виглядати дещо інакше. Дійсно, штучні дерева викидають парникові гази, кількість яких перевищує ті, що з’являються при вирощенні живого дерева.

Фото: 04141.com.ua

Як правило, штучні ялинки створюють із комбінованих матеріалів. Тобто дерево виготовлене не винятково з пластику, а з армуванням (зміцненням) металевими частинами. Це ускладнює перероблення такої продукції. Тож у містах викинуті штучні ялинки здебільшого просто потрапляють на звалища, де й зберігаються. Добре, аби їх не спалювали, адже при цьому виділяються гази, які серйозно забруднюють атмосферу.

Найкраще – аби такі ялинки потрапляли на сортувальні лінії разом із пластиковими речами. Надалі їх би подрібнювали й магнітами витягували залізо. Відтак можна пластик переробляти для нових речей або спалювати, але за умови повного процесу окислення. Для такого спалювання використовують спеціальні печі з застосуванням каталізаторів та помп, що підвищують температуру горіння. І тоді відбувається менше забруднення довкілля. Наскільки мені відомо, наразі в Україні такого не роблять. Штучні ялинки просто потрапляють на смітник, бо для перероблення вони непридатні. 

Ялинки у горщиках не завжди можна висаджувати

Окрім зрубаних живих та штучних ялинок, в останні роки набирають популярності живі ялинки у горщиках, які після свят можна висадити на вулиці. Проблема з такими деревами зазвичай пов’язана з різким перепадом температури та показниками вологості. Як правило, в приміщеннях з центральним опаленням вологість значно нижча, ніж на вулиці, на відміну від температури. Хоча взимку можна висаджувати дерева, але лише за умови плюсової температури. Якщо ж на вулиці мороз -5° – -10°С, а у квартирі +22° – +24С° (а то й вище), тоді це дерево неможливо висадити.

Фото: «Зеленбуд»

Якщо ж на вулиці плюсова температура, а власник ялинки регулярно її поливав, то в таких умовах дерево можна відразу після свят висаджувати на вулицю. Дерево потрібно діставати з горщика разом із корінням і, бажано, з ґрунтом, в якому воно зберігалося. Далі ялинку треба перенести в лунку і посадити, відповідно до рекомендацій щодо глибини висадки, організації навколо ствольного кільця, мульчування тощо. За умови поливу існує велика ймовірність того, що таке дерево приживеться.

Читайте також: Живі ялинки у горщиках: чому це екологічніше, скільки коштує та як доглядати

Є ще один варіант, що робити з такими ялинками за мінусової температури на вулиці, але він прийнятний переважно для приватних будинків, аніж для квартир. Після кількаденного перебування дерева в опалювальному домі надалі його можна відстоювати десь у прохолодному приміщенні. Наприклад, це може бути сходовий майданчик чи вітальня, але бажано, щоб температура була ближчою до вуличної. Там ялинку можна тримати до моменту висаджування, наприклад, у березні, коли земля перестане бути мерзлою. Бо за температури понад -20°С дерево за кілька тижнів, найімовірніше, загине.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Морохорона отримає від США швидкісні катери Defiant та Fearless

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Сполучені Штати передадуть для Морської охорона України сучасні швидкісні катери компанії Metal Shark, пише Мілітарний.

Передача швидкісних катерів проєкту «Defiant» та «Fearless» запланована вже у 2022 році. Згідно з інформацією, структурний підрозділ Державної прикордонної служби України отримає одинадцять катерів цих проєктів. Катери проєкту «Defiant» та «Fearless» виробляє американський суднобудівник катерів з алюмінієвим корпусом Metal Shark.

Defiant

У каталозі компанія є 26 різних катерів проєкту «Defiant». Ймовірно, морська охорона очікує на протипожежні швидкісні катери моделі «Defiant 38».«38 Defiant Fire Rescue» – це алюмінієве однокорпусне судно, що підходить для використання в різних прибережних умовах.

Читайте також«Військові теж бояться стоматологів». Як лікар з Одещини Анатолій Стодола рятує зуби українських бійців на передовій

Катер швидкий, дуже маневрений і служить чудовим засобом екстреного реагування на березі. «Defiant 38» перебуває на озброєнні Берегової охорони США, ВМФ США, іноземних збройних сил, пожежних частин та численних правоохоронних органів. Судно Можливо оснастити великим набором протипожежного устаткування. Від пожежних насосів та лафетних стволів до резервуарів з піною, з’єднань з гідрантами, систем зв’язку управління та контролю.

Fearless

Також, Морська охорона України очікує на отримання швидкісних катерів моделі «Fearless 36». Судна призначені для патрулювання та швидко затримання порушників, для охорони навколишнього середовища та діяльності, пов’язаної з управлінням рибальством.

Нагадаємо, у Харкові вперше провели глибоку модернізацію командирського танка Т-64БВК для армії.

Як ми повідомляли раніше, новий український розвідник Gekata почав льотні випробування.

Фото: mil.in.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

UNIT.City запрошує на вечір сучасної української анімації у Києві

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У п’ятницю інноваційний парк у Києві запрошує всіх охочих на вечір сучасної української анімації.

Про це організатори повідомили на своїй фейсбук-сторінці заходу.

«Анімація — особливий вид сторітелінгу. Вона динамічна. Яскрава. Містка. Один образ, один колір — і глядач відразу розуміє, про що мова. І це не завжди лише розвага для дітей. Найчастіше — це серйозні думки, велике мистецтво малюнку на екрані», – йдеться у повідомленні.

Відомо, що 28 січня відбудеться показ саме такої анімації. Для більш дорослих дітей. Про сім’ю та дружбу. Про відповідальність та бажання.

Читайте такожСеред клієнтів – NASA та НАТО. Як український IT-вець продає сокири по всьому світу

Показ конкурсної української анімації відбудеться цілком безкоштовно за підтримки Міжнародного фестиваля актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM.

Де і коли?

Організатори зазначають, що приготували вечір зухвалої, відвертої, наївної та чесної сучасної української анімації. Усі роботи — учасники конкурсної програми фестивалю LINOLEUM 2021: про відповідальність Героя, про людину та робота, про упередженість та кохання.

Нагадаємо, у Києві Ucode і UNIT.City запускають безкоштовне IT-навчання.

Фото: facebook.com/unit.city.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Вийшов трейлер української комедії «Велика прогулянка» (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Презентували трейлер української комедії «Велика прогулянка» режисера Олега Зборовського, повідомили у пресслужбі Держкіно.

Стрічка «Велика Прогулянка» розповідає про сім’ї Драгоманових та Наливайченків, які зустрінуться на одній, ідеальній галявині та схрестять шампури в ім’я справжнього відпочинку.

Сюжет розгортається навколо протистояння двох родин: місцевих бізнесменів Наливайченків та працівників культури Драгоманових. Обидві сім’ї претендують на ідеальну галявину під шашлики. Їхні чвари та суперечки здатні перевернуть догори дригом усе в радіусі декількох кілометрів. На що підуть звичайні українські родини, аби врешті-решт здобути бажане? Дивіться на великих екранах з 24 лютого 2022 року.

Автори стрічки

Автори сценарію: Артур Лерман, Вячеслав Островцев, Гарік Бірча. Продюсери: Ірина Костюк, Вікторія Корогод, Надія Коротушка, Наталя Стрибук.

Читайте також«Повна банка» Карпат і любові. Як молода пара створила «банківську справу» з варенням та екологічною місією

У ролях: Юрій Ткач (Толя Наливайченко), Олена Кравець (Тетяна Драгоманова), Андрій Ісаєнко (Євген Драгоманов), Ірина Гатун (Рая Наливайченко), Михайло Жонін (Степан Хом’як), Олексій Завгородній/Позитив (Гена), Ілля Паладін (Ярослав Драгоманов), Марго Крупіна-Біньковська (Ліза Драгоманова), Вероніка Лук’яненко (Мар’яна Наливайченко), Алекс Березовський (Дениска Наливайченко), Валерій Швець (Валер’янич), Владислав Писаренко (Гриша).

Читайте також: Врятувати стародавню традицію. Як бренд Vereta перетворює ганчір’я на стильні килими та наповнює життям село на Вінниччині

Нагадаємо, Docudays UA оголосив грант на створення документального кіно.

Як ми повідомляли раніше, презентували документальний фільм про керівника військової розвідки УНР.

Фото: usfa.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі