Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
Ірен Даніш переїхала з Сієтла до Львова. Вона — американка українського походження. В Україні Ірен створила курс, побудований на цінностях Революції Гідності, та на тренінгах навчає підлітків Львівщини свідомого громадянства.
У межах проєкту «Майбутні лідери нашої громади» молодь Оброшинської громади навчилася створювати ідеї для проєктів, щоб змінити свій дім на краще. Розповідаємо в ШоТам, як це відбувалося та які задуми молодих лідерів втілить міська рада.
Повернулася, аби посилити українські громади
Ірен Даніш переїхала в Україну в березні 2022 року. До цього жінка вже неодноразово приїжджала, аби викладати англійську мову для підлітків та волонтерити.
«Батьки народилися в Україні. Тато з Тернополя, мама з Рогатина. Вони так само були біженцями в кінці Другої світової війни, як багато українців тепер», — розповідає Ірен.
До переїзду в Україну Ірен уже мала досвід роботи в міжнародних гуманітарних організаціях. Спершу жінка допомагала біженцям у США, згодом волонтерила в Африці. Працювала для таких благодійних організацій, як International Rescue Committee та People in need.
«Коли у 2014 році в Україні розпочалася війна, я та інші волонтери допомагали та надавали гуманітарну підтримку в Донецькій області», — пригадує Ірен.
Зараз вона є активною учасницею Української освітньої платформи. Читала лекції про свідоме громадянство в Українському Католицькому Університеті. Принципи її курсу побудовані на цінностях Революції Гідності, де кожна людина може впливати на рішення та зміни у демократичній державі. Її студенти неодноразово відвідували Оброшинську громаду на Львівщині, де ділилися знаннями з молоддю.
Ірен Даніш під час тренінгу в Оброшинській громаді. Фото надала героїня
«У громаді були дуже зацікавлені, щоб жителі могли ділитися знаннями про свідоме громадянство. Тож насамперед ми почали співпрацювати з місцевою молоддю, яка могла б навчати своїх ровесників».
Жінка наголошує, що вкрай важливо залучати громаду до проєктів. Вона прагне показувати донорам, що для реалізації проєктів не треба великі кошти:
«Просто треба слухати громаду та її підтримувати.Наша роль як тренерів — це супроводжувати громаду на цьому шляху», — пояснює волонтерка.
Діти та підлітки швидше помічають проблему в громаді
У липні в Оброшинській громаді стартував проєкт «Майбутні лідери нашої громади». 18 учасників тренінгів мали змогу побачити, як працює місцеве самоврядування — вони відвідали кабінети голови громади, його заступника, ЦНАП та Центр безпеки.
Голова Оброшинської ОТГ Іван Галич. Фото надала Ірен Даніш
Важливою умовою цих тренінгів для підлітків було те, що навчання проводить тренерка з цієї ж громади. Для Марії Андрійчук такий досвід був не новий, та все ж хвилюючий. Дівчина ділиться, що вражена, як багато ідей мали її однолітки.
Марія Андрійчук та Ірен Даніш під час тренінгів. Фото надала Ірен Даніш
«Інколи діти та підлітки швидше помічають якусь проблему в громаді, та часто вони не знають, як варто подати ініціативи, щоб покращити своє село чи містечко. Тож такий тренінг був першим кроком, де вони могли б висловити думки та ідеї», — описує Марія.
Дівчина розповіла, що підліткам дуже сподобалося навчання, яке проводили у форматі гри та командної роботи. Учасники фантазували про майбутнє, малювали мапи та обговорювали свої ідеї з головою громади.
Команди під час тренінгів. Фото: сайт Оброшинської громади
Від ідей до реальних проєктів
Підлітки представили свої ідеї перед журі, в складі якого були голова та інші члени органів місцевого самоврядування.
Журі, яке оцінювало проєкти молодих учасників. Фото: сайт Оброшинської громади
Перемогла ідея створення парку в Ставчанах, на яку виділять 200 тисяч гривень з бюджету міської ради. Також у планах — реалізувати інший проєкт молодих учасників — оздобити Липову алею в громаді. Тренери проєкту консультуватимуть молодь і надаватимуть підтримку, щоб втілити ці ідеї в життя.
Занесення садиби до реєстру культурної спадщини означає, що її більше не можна зносити або замінювати сучасними житловими комплексами.
Активісти розповіли, що шлях до збереження будівлі був довгим і складним. Протягом трьох з половиною років небайдужі громадяни виходили на протести, перекривали рух транспорту, писали петиції, зверталися до прокуратури та навіть до президента України.
Ця безперервна боротьба завершилася перемогою – садибу було врятовано від знищення.
Організація «Цегла» нагадала, що влітку 2023 року активісти встановили меморіальну табличку на честь письменника Джона Стейнбека, який свого часу відвідував садибу Барбана. Окрім цього, над входом до будівлі було вивішено український та американський прапори.
Важливим етапом у цій боротьбі стало оприлюднення наказу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, згідно з яким садибу Барбана офіційно внесено до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Це рішення дозволить зберегти історичну будівлю для майбутніх поколінь.
Активіст Дмитро Перов розповів, що забудовник ще з 2021 року намагався знести садибу, аби побудувати на її місці новий житловий комплекс. Проте активісти не дали цього зробити. Для того, щоб захистити будівлю, довелося провести 23 акції протесту, організувати 6 громадських толок та залучити Раду національної безпеки і оборони.
Про садибу
Садиба Барбана, зведена у 1891 році, є зразком одноповерхового житла середнього класу кінця XIX століття з характерним цегляним декором. Хоча будівля була частково зруйнована у 2021 році, завдяки спільним зусиллям активістів її історичну цінність вдалося зберегти.
Ця перемога – черговий крок у боротьбі за збереження архітектурної спадщини Києва та нагадування про важливість активної громадської позиції.
Нагадаємо, що на Чернігівщині молодь відбудувала власний простір.
Локація марафону облаштована пандусами, адаптованими інформаційними вказівниками, місцями для дітей та тварин. Для учасників з порушенням слуху та зору передбачені альтернативні сигнали старту та жестова підтримка.
Учасники можуть обрати дистанції від 5 км до 42 км, а також забіги для дітей. Реєстрація здійснюється через застосунок RaceNext. Мета марафону — зробити біг доступним для кожного, без бар’єрів.
«Мрія не має бар’єрів», — каже співзасновниця «Нової пошти» Інна Поперешнюк.
Коментарі