Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Американка на Львівщині проводить тренінги для підлітків, а їхні проєкти вже реалізує міська рада. Як це працює?

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Ірен Даніш переїхала з Сієтла до Львова. Вона — американка українського походження. В Україні Ірен створила курс, побудований на цінностях Революції Гідності, та на тренінгах навчає підлітків Львівщини свідомого громадянства.

У межах проєкту «Майбутні лідери нашої громади» молодь Оброшинської громади навчилася створювати ідеї для проєктів, щоб змінити свій дім на краще. Розповідаємо в ШоТам, як це відбувалося та які задуми молодих лідерів втілить міська рада.

Повернулася, аби посилити українські громади

Ірен Даніш переїхала в Україну в березні 2022 року. До цього жінка вже неодноразово приїжджала, аби викладати англійську мову для підлітків та волонтерити. 

«Батьки народилися в Україні. Тато з Тернополя, мама з Рогатина. Вони так само були біженцями в кінці Другої світової війни, як багато українців тепер», — розповідає Ірен.

До переїзду в Україну Ірен уже мала досвід роботи в міжнародних гуманітарних організаціях. Спершу жінка допомагала біженцям у США, згодом волонтерила в Африці. Працювала для таких благодійних організацій, як International Rescue Committee та People in need.

«Коли у 2014 році в Україні розпочалася війна, я та інші волонтери допомагали та надавали гуманітарну підтримку в Донецькій області», — пригадує Ірен.

Зараз вона є активною учасницею Української освітньої платформи. Читала лекції про свідоме громадянство в Українському Католицькому Університеті. Принципи її курсу побудовані на цінностях Революції Гідності, де кожна людина може впливати на рішення та зміни у демократичній державі. Її студенти неодноразово відвідували Оброшинську громаду на Львівщині, де ділилися знаннями з молоддю. 

Ірен Даніш під час тренінгу в Оброшинській громаді. Фото надала героїня

«У громаді були дуже зацікавлені, щоб жителі могли ділитися знаннями про свідоме громадянство. Тож насамперед ми почали співпрацювати з місцевою молоддю, яка могла б навчати своїх ровесників».

Жінка наголошує, що вкрай важливо залучати громаду до проєктів. Вона прагне показувати донорам, що для реалізації проєктів не треба великі кошти:

«Просто треба слухати громаду та її підтримувати. Наша роль як тренерів — це супроводжувати громаду на цьому шляху», — пояснює волонтерка.

Діти та підлітки швидше помічають проблему в громаді

У липні в Оброшинській громаді стартував проєкт «Майбутні лідери нашої громади». 18 учасників тренінгів мали змогу побачити, як працює місцеве самоврядування — вони відвідали кабінети голови громади, його заступника, ЦНАП та Центр безпеки. 

Читайте також: Самі собі господарі: що таке місцеве самоврядування?

Голова Оброшинської ОТГ Іван Галич. Фото надала Ірен Даніш

Важливою умовою цих тренінгів для підлітків було те, що навчання проводить тренерка з цієї ж громади. Для Марії Андрійчук такий досвід був не новий, та все ж хвилюючий. Дівчина ділиться, що вражена, як багато ідей мали її однолітки. 

Читайте також: «Коли голова довіряє молоді, то й жителі більше довіряють владі». Студентка пройшла стажування в міськраді, аби посилити громаду

Марія Андрійчук та Ірен Даніш під час тренінгів. Фото надала Ірен Даніш

«Інколи діти та підлітки швидше помічають якусь проблему в громаді, та часто вони не знають, як варто подати ініціативи, щоб покращити своє село чи містечко. Тож такий тренінг був першим кроком, де вони могли б висловити думки та ідеї», — описує Марія.

Дівчина розповіла, що підліткам дуже сподобалося навчання, яке проводили у форматі гри та командної роботи. Учасники фантазували про майбутнє, малювали мапи та обговорювали свої ідеї з головою громади.

Команди під час тренінгів. Фото: сайт Оброшинської громади

Від ідей до реальних проєктів

Підлітки представили свої ідеї перед журі, в складі якого були голова та інші члени органів місцевого самоврядування. 

Журі, яке оцінювало проєкти молодих учасників. Фото: сайт Оброшинської громади

Перемогла ідея створення парку в Ставчанах, на яку виділять 200 тисяч гривень з бюджету міської ради. Також у планах — реалізувати інший проєкт молодих учасників — оздобити Липову алею в громаді. Тренери проєкту консультуватимуть молодь і надаватимуть підтримку, щоб втілити ці ідеї в життя.  

Читайте також: Замість сміття — сакури. Як на Одещині очільниця громади об’єднала мешканців заради змін

Ірен Даніш сподівається, що тренінги для підлітків стануть традицією в Оброшинській громаді, та планує розширювати модель проєкту на інші міста. 

«Коли почалася велика війна, я була відразу готова приїхати в Україну. Я розуміла, що тут є страшенно багато роботи для всіх», — впевнена Ірен.

Суспільство

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

Опубліковано

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради Дітей» Ксенія Костюченко та її син Юрчик. Вони підготували для ШоТам відповіді на найпоширеніші міфи про розлади аутистичного спектра (РАС), з якими зіштовхуються постійно. Усі фрази, які ви побачите тут, Ксенія часто чула від інших людей. Тепер вона розповідає, що з ними не так.

1. «Ви ж його лікуєте? Треба лікувати, обовʼязково!»

Міф: Аутизм — це хвороба, яку можна вилікувати.

Насправді РАС — це нейровідмінність, а не хвороба. Це вроджена особливість розвитку мозку, яка залишається з людиною на все життя.

Ксенія

У нас немає показів для прийому жодних препаратів. Єдине, що «показано» — це створення умов для гармонійного розвитку та соціалізації, тобто інклюзія.

Юрчик

Я відвідую спеціалістів, з якими вчуся краще розмовляти та спілкуватися, спокійніше реагувати на звуки, контролювати свої рухи та бажання. Якщо чогось не вмію, то я або вже в процесі навчання, або воно в мене на черзі.

2. «У Юрчика талант до музики — напевно, через те, що в нього РАС»

Міф: Усі люди з аутизмом — генії або мають унікальні здібності.

Цей міф популярний завдяки фільмам і серіалам. Насправді лише частина людей з аутизмом має так звані «острівці геніальності», але більшість перебувають на різних рівнях інтелектуальних здібностей, як і нейротипові люди.

Юрчик

У музичній школі кажуть, що я дійсно дуже здібний. Але в нас уся сімʼя музикальна — всі грають на музичних інструментах і співають, — тому батьки вчасно це помітили та намагаються розвивати. Я граю на флейті, співаю дискантом (високим хлопчачим голосом — ред.) і можу підібрати будь-яку мелодію на фортепіано. Але значно більше люблю грати в планшет.

3. «Ви що, робили йому щеплення?» 

Міф: Вакцинація спричиняє аутизм.

Цей міф спростували численні наукові дослідження. Первинну статтю, що пов’язувала аутизм з вакцинами, визнали фальсифікацією, а її автора позбавили ліцензії.

Ксенія

У нас зроблені всі щеплення за календарем, адже син не має жодних протипоказань. 

4. «О, в нашому класі був хлопчик з РАС — я знаю, що це таке!»

Міф: Усі люди з РАС однакові.

Аутизм — це спектр, а не однакова характеристика для всіх. Деякі люди в спектрі можуть бути надзвичайно комунікабельними, інші — навпаки потребують більше простору. Хтось має виражену сенсорну (доторкову) чутливість, а хтось ні. Дехто може вражати феноменальною пам’яттю або глибокими знаннями в певній галузі, а інші потребують значної підтримки в повсякденному житті.

Юрчик

Я маю гіперчутливість до емоцій, зчитую навіть найнепомітніші. Якщо хтось свариться, мені стає дуже страшно й незатишно. 

Ксенія

А один мій учень з РАС міг звернути увагу на чужі емоції, тільки якщо йому про них чітко сказати. 

5. «Ти — героїня, якщо виховуєш дитину з аутизмом»

Міф: Щоб виховувати дитину з РАС, потрібні героїчні зусилля.  

Це один з тих міфів, який звучить ніби з повагою, але насправді може бути дуже шкідливим. Батьки дітей з РАС часто живуть звичайним життям: піклуються про дітей, підтримують, водять на гуртки, сперечаються про виконання домашніх завдань, купують улюблені іграшки. Так, у їхньому житті можуть бути виклики, але, зрештою, виховання дітей — непроста справа для всіх батьків. 

Ксенія

Коли суспільство автоматично записує всіх батьків дітей з РАС у «герої», це створює хибне уявлення, що такі діти — обов’язково «тягар», що з ними завжди складно. Хоча реальність різна: комусь складно, а комусь абсолютно нормально. Для нашої сімʼї, наприклад, виховання дитини з РАС — це просто наше життя, ми не вважаємо його подвигом.

Так, бувають дуже тяжкі випадки, але не лише в сімʼях, де є дитина з РАС. Тому важливо не узагальнювати. 

 

6. «Ми не можемо ризикувати навчальними досягненнями 30 дітей в класі»

Міф: Присутність дітей з аутизмом у класі може негативно впливати на навчання нейротипових учнів. 

На жаль, ця думка популярна в школах. І це не дивно, бо є упередження, що дитина з РАС обовʼязково заважатиме, і з нею неможливо буде впоратись, якщо ти не супергерой. Це хибна та шкідлива думка, яка позбавляє учнів можливості підготуватись до реального життя у світі, де різні люди взаємодіють між собою. 

Ксенія

На щастя, численні дослідження спростовують цей стереотип і показують переваги інклюзивної освіти для всіх учнів. Це, зокрема, формування толерантності та поваги до різноманітності.

Це розвиває соціальні навички: співпрацю, емпатію та взаємодопомогу. І головне, в інклюзивних класах безперечно було зафіксоване покращення академічних результатів — учні мають вищий рівень успішності, бо там використовують різноманітні педагогічні методики та більше індивідуалізованого підходу.

Я постійно працювала в інклюзивних класах, бо бачу переваги й для себе — я розширюю свої педагогічні компетенції, які приносять користь усім учням. 

Читати далі

Суспільство

«Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів

Опубліковано

«Укрзалізниця» додала на платформі Видубичі-Трипільські в Києві зупинки для двох потягів далекого сполучення. З 10 квітня ці потяги зупинятимуться на платформі в обох напрямках.

Про це повідомили в компанії.

На зупинці зупинятимуться такі потяги:

  • №79/80 «Січеслав» Дніпро – Львів;
  • №793/794 Черкаси – Київ.

Читайте також: Що робити, якщо з додатку «Укрзалізниці» після кібератаки зникли квитки

Платформа Видубичі-Трипільські розташована поруч із Південним мостом та транспортною розв’язкою, що робить її зручною для пересадки. Вона входить до транспортного вузла «Видубичі», який об’єднує:

  • станцію метро «Видубичі»;
  • приміську платформу «Видубичі» та кільцеву електричку;
  • автостанцію «Видубичі».

Як зазначили в УЗ, ця зупинка дозволить мешканцям лівобережних районів Києва швидше та зручніше добиратися до Черкащини, Кіровоградщини та Придніпров’я.

Нагадаємо, що «Укрзалізниця» впровадила безплатні пропозиції для пасажирів.

Фото обкладинки: RailGallery

Читати далі

Суспільство

«Спротив триває»: активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію у Криму (ФОТО)

Опубліковано

Активісти руху «Жовта стрічка» до початку другого місяця весни розповсюдили у Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї, Ялті та Армянську символи спротиву.

Про це повідомили у «Жовтій стрічці».

«Квітень вступає у свої права, а рух спротиву продовжує невтомно доводити, що Крим — це Україна. Бо спротив триває. Бо українці борються. Бо кожного дня на Кримському півострові тривають акції спротиву, і сьогоднішній день не виключення. Бо КРИМ — ЦЕ УКРАЇНА!» — написали у русі.

Читайте також: Ukraїner та PR Army створили фільм про депортацію кримських татар (ВІДЕО)

Нагадаємо, що рух активісти «Жовтої стрічки» до 24 лютого провели акцію в окупованих містах (ФОТО).

Раніше ми писали, що у Криму на вершині Пахкал-Кая встановили українські прапори (ФОТО).

Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство6 години тому

«Ви ж його лікуєте?»: учителька Ксенія та її син Юрчик спростовують міфи про аутизм

2 квітня — Міжнародний день поширення інформації про аутизм. Це учителька, методологиня БФ «СпівДія заради...

Технології4 дні тому

Проміняла вишивку на Counter-Strike: як 59-річна киянка стала кіберспортсменкою

Пенсіонерка Тетяна Силенко шукала якесь заняття, яке б допомогло їй оговтатись у складний період життя,...

Технології5 днів тому

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум...

Військо6 днів тому

Бар’єри лише в голові: це ветерани з ампутаціями, які знайшли себе в спорті

Троє українських захисників — Андрій, Олександр і Михайло — втратили на війні кінцівки, але не...