Мстислав Чернов, Євген Малолєтка, Костянтин та Влада Ліберови — імена цих українців знає майже весь світ. Їхні світлини регулярно з’являються на сторінках найвідоміших медіа і отримують відзнаки головних журналістських премій світу. Але це лише маленька частина українських фотографів, яка змогла відкрити очі світової спільноти на справжню сутність росіян.
ШоТам вирішив підхопити його і розказати про ще дев’ятьох фотографів, які допомагають Україні висвітлювати злочини окупантів.
Єфрем Лукацький
67-річний репортер раніше знімав у гарячих точках Близького Сходу, а тепер фіксує воєнні злочини на території рідної країни. У 2022 році одну з його фотографій журнал Time вніс до списку 100 головних знімків року, а одне з найбільших у світі інформаційних агентств The Associated Press вже двічі відзначало його роботу найвищою внутрішньою нагородою.
Сергій Коровайний
Його рідний Харцизьк на Донеччині окупований ще з 2014 року. У 2018-му Сергій повернувся в Україну із США, де навчався на магістерській програмі з Visual Storytelling, і розпочав фіксувати злочини росії на сході. Тепер він документує події повномасштабної війни по всій Україні та співпрацює з міжнародними виданнями, зокрема з The Wall Street Journal, The Washington Post та The Guardian.
Олена Максименко
Олена Максименко — воєнна фотокореспондентка і поетеса. Російсько-українську війну висвітлює з 2014-го року, а за свій репортаж у Криму навіть відбула триденний полон. У 2015-му Олена вирішила зробити перерву у журналістиці та доєдналася до добровольчого батальйону. Планувала працювати парамедиком, але невдовзі знову повернулася до фото.
«Я мрію зняти світлину, як наші військові заходять у Крим»
Іва Сідаш
Іва Сідаш — львівська фотографка та фіналістка міжнародного конкурсу Fujifilm Moment Street Photo Awards 2021. Її роботи експонувалися на колективних виставках в Україні, США, країнах Європи та Азії. До 2022 року Іва займалася вуличною фотографією. Та коли росія повномасштабно напала на нас, зрозуміла, що просто не хоче та не може залишитися осторонь.
Юлія Кочетова
Юлія почала фіксувати злочини росіян ще у 2014 році. Її світлини поширювали міжнародні медіа. Зокрема — BBC Online, The Guardian, The Telegraph, The Huffington Post. А нещодавно роботу української фотографки відзначила команда престижного міжнародного фотоконкурсу World Press Photo.
Її мультимедійний проєкт «Війна — особиста» став найкращим у категорії «Відкритий формат» регіонального етапу міжнародної премії World Press Photo.
Андрій Дубчак
Автор проєкту Donbas Frontliner Андрій Дубчак не один рік веде репортажі з російсько-української війни. До лютого 2022-го у його об’єктиві були події на Донбасі, тепер — злочини окупантів по всій Україні.
Георгій Іванченко
У 15 років Георгій переїхав від батьків та почався займався стріт фотографією. Зараз йому 23 і він документує російські злочини на прифронтових територіях. Його фотороботи з’являлися на сторінці президента, а також публікуються в “The Washington Post” та “The New York Times”.
Арсеній Герасименко
До великої війни він був фешн-фотографом. Його світлини публікували Vogue, Obvious та OffTheRails. А нині його фотографіями ділиться Генштаб. Арсеній Герасименко не лише документує війну, а й робить портрети українських воїнів на унікальний плівковий фотоапарат, якому вже понад 70 років.
Максим Дондюк
Знімав Революцію Гідності і початок війни у 2014-му, зокрема в Іловайську. Його світлини потрапляли на сторінки Der Spiegel, GEO, Zeit magazine, Stern, Rolling Stone, Bloomberg Businessweek, Liberation і навіть на обкладинку американського Time. З 2010-го року Максим працював над власними документальними проєктами: про туберкульоз в Україні, таємний дитячий табір у Криму, Чорнобиль. На початку повномасштабного вторгнення відклав усе це і відправився фіксувати злочини росії у реальному часі.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
