Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Aкустична система з кокоса, або Як одеський фізик став партнером світового техгіганта

Опубліковано

15 років свого життя одеський фізик присвятив розробці акустичним системам та всьому, що з ними пов’язано. Максим Чижов винайшов іонну акустику, яка створює звук прямо з повітря, а також – систему, в основі якого… шкаралупа кокоса! Свій винахід назвав Copra, що означає “м’якоть кокоса”, але тут замість м’якоті потужні динаміки. Коштує така система недешево – 16 000 євро, проте, за словами розробника, ціна дешевша за такі характеристики. Це підтверджує факт, що компанія одесита вже підписала партнерську угоду з одним із технологічних брендів-гігантів.

Максим Чижов розповів нам, як йому вдалось добувати звук з повітря, отримати більше 20 патентів на свій винахід та зробити з кокосового горіха потужну акустичну систему.

 Максим Чижов

Максим Чижов

Займається акустикою з 14 років. Свій перший прототип іонної акустики зробив з телевізора, адаптера та музичного центру. Згодом вступив в університет ОНУ ім. Мечникова на кафедру теоретичної фізики, де і зустрів свого першого інвестора. Відтоді активно займається розробками іонної акустики та системи Copra.

Звук з повітря

Перший динамік був створений ще більше сотні років тому – це мембрана, котушка і магніт. І зараз у звичних для усіх нас колонках можна побачити як рухається мембрана у динаміку. Я ж хотів іонізувати повітря без будь-яких видимих процесів. У іонній акустиці немає ніяких механічних обмежень, повітря не коливається, а пульсує у всьому діапазоні.

Багато розробників вигадували конструкції, які б створювали звук прямо в повітрі. Однак, винаходи мали багато недоліків. Тому зараз, якщо ви пошукаєте в гуглі “звук в повітрі”, то нічого не знайдете.

З ідеєю іонної акустики я вступив до університету. І вже там зрозумів – моя ідея була дуже наївною. Довелось провести не одну ніч в лабораторії і змінювати систему. Зараз вона працює як побутовий іонізатор. Іони позитивної і негативної полярності продукуються і обмінюються зарядами. Через це підвищується тиск, який можна швидко змінювати та отримувати високоякісний звук.

Уявіть домашній іонізатор, ледь помітне світло на контактах і нічого не рухається, не шумить. Ось так і працює іонна акустика. Вона не рухає повітря за допомогою динаміків, як це роблять звичайні системи, а змушує повітря навколо себе пульсувати. І виходить звук, ніби з нізвідки.

Я створив перший прототип, який представив як дипломну роботу на 5 курсі. Всі були у захваті, тому запропонували вступити в аспірантуру.

Але ідея не спрацювала

Готовий прототип іонної акустики я представляв на міжнародній виставці електроніки та товарів CES. Але зрозумів, що систему потрібно доопрацювати.

Виникла одна проблемка. У цій конструкції були маленькі електроди, на яких утворюється наліт. Це таке поєднання піску та вуглекислого газу. Вони не реагують між собою, але при електричних іонно-обмінних процесах створюють специфічне з’єднання. І через це знижується електрична і акустична потужність.

Зараз ми вже понад рік співпрацюємо з науковими групами в США, щоб розібратись як утворюється цей наліт і що з ним зробити.

Замість м’якоті кокоса – динаміки

Зараз ми сфокусувались на проєкті Copra. Ідея полягала в тому, щоб зробити змінну аудіосистему.

Взагалі Copra – це ботанічна назва м’якоті кокоса. А ми використовуємо шкаралупу кокоса як основу акустичної системи.

Найважливіше завдання, яке вирішує Copra – це збереження академічного звучання в приміщеннях, де відсутня спеціальна підготовка. Вам достатньо всього лише задати напрямок динаміки і звук без спотворень заповнить весь простір.

Система виконана з різних металів: нижня частина відлита з полімера. Цікаво, що такий матеріал поганий для звуку, бо дзвенить. Але для низьких частот звуку підходить ідеально. Такий закритий корпус – найкраще оформлення для сабвуфера, тому що дозволяє охопити дуже глибокий бас.

Верхня частина зроблена з шкаралупи кокоса. Насправді, це чудовий матеріал – міцний, легкий, має багато мікроволокон. Завдяки шкарлупі при великих вібраційних навантаженнях звук не набуває резонансу на відміну від будь-якого іншого матеріалу твердого корпусу. Середньочастотні драйвери змонтовані в корпусах з шкаралупи кокосового горіха – це рішення і захищене патентом. Кожен з таких корпусів зафіксований на гнучкій штанзі, прикріпленій до верхньої частини бетонної сабвуферної підставки.

Відчуй себе на концерті

Вся система підключається всього двома проводами. У цьому єдиному пристрої є вісім індивідуальних плат підсилювача, кожний з яких має свій діапазон. Це дозволяє мати унікальну якість звуку і максимальний ефект присутності. Коли ви включите звук, будь-то запис, концерт чи просто голос, то поринаєте в атмосферу заходу і забуваєте, що перед вами акустика.

Максимальна гучність – на рівні звучання великого симфонічного оркестру. Якщо в цифрах – 110 дБ при потужності 1,2 кВт

Навіть у приміщеннях, які не пристосовані для прослуховування музики, завдяки Copra можна отримати чистий звук.

Запатентували кокос та розчарувались у горіхах з супермаркету

До недавнього часу про кокос як матеріал для акустики ніхто не думав взагалі. Поліно, камінь, мармур – але тільки не кокос.

Я акустикою займаюсь ще зі школи. І якось гуляв по універмагу і звернув увагу на кокос. Тоді ж і побачив – це надзвичайно міцний та легкий матеріал. Вдома спробував засунути динаміки в шкаралупу – і почув гарний звук.

Але цю ідею відклав у ящик, бо займався іонною акустикою, яка подобалась інвесторам, з якими, до речі, познайомився теж в університеті.

З кокоса інвестори лише посміялись: “Кокос і кокос, що в цьому незвичайного? А от звук з повітря – круто”. 

Відтоді пройшло багато років і я повернувся до цієї розробки, бо переживав, що хтось може запатентувати і я не встигну. Але встиг.

Я отримував патент 4 роки. Річ у тім, що для того, аби отримати патент потрібно пройти суворий відбір та довести винахідницький рівень. Довго перевіряли на всіх ресурсах, чи ніхто не запатентував вже. Але ні. Ми єдині, хто звернув увагу на кокос та запатентував його в Європі та Америці.

Проте, зі шкаралупами не все так легко. Те, що є в наших супермаркетах – криві та маленькі кокоси. А нам потрібні однакові і правильної форми. Ми нічим їх не обробляємо – кокоси лише шліфуються та поліруються. З постачальниками не працюємо. Доходило до того, що замість добірних кокосів нам прислали криві і різної форми. Доводилось самому їздити та вибирати. Зараз цим займається наш співробітник.

Дорогі та дешеві водночас

Один з наших клієнтів купив Copra, бо вона дешевша, ніж те, що він придивлявся собі. А якість і потужність майже однакова. Але тільки такі акустичні системи коштують $35 000 і до них ще потрібні підсилювачі вартістю $25 000.

Нашу акустику купують для будинків та квартир. Copra цікавляться ті, хто по справжньому цінує якість звуку і хоче мати якісний продукт. Першими клієнтами були друзі та знайомі.

Коли ми створювали Copra, то орієнтувались на європейський та американський ринок. Ми навіть не очікували, що наші продажі зараз будуть тільки в Україні. Вважали, що українці не будуть готові купувати таку акустику. А зараз продали вже 10 систем.

Коштує Copra 16000 євро. За кордоном вона коштуватиме на 20% дорожче. Так, це недешево. Але акустика, яка справді добре звучить та зачіпає емоційно коштує дорого. Та і кожне покращення системи дається нам важко. Чого вартує тільки закупити кокоси!

Розробкою зацікавились світові компанії

Зараз ми виготовляємо близько трьох комплектів на місяць. Замовлення можна робити на сайті. Все це створює шість осіб, тому доводиться багато працювати. Крім цього, залучаємо підрядників, які роблять 10% процесу.

Також ми виходимо і на міжнародний рівень. У 2017 році ми представляли іонну акустику в Лас-Вегасі на міжнародній виставці електроніки CES. А ще в Берліні на виставці IFA представляли одразу два проєкти. До нас підтягувались люди і їх вражала якість звуку. Нашою системою зацікавилися представники Harman, Samsung, Bose.
З одним з таких брендів підписали контракт, тож, будемо співпрацювати.

Суспільство

Латвія оголосила про новий пакет військової допомоги для України: що до нього ввійде

Опубліковано

Уряд Латвії схвалив передачу Україні нового пакету озброєння. До нього ввійдуть, зокрема, зенітні установки та безпілотники.

Про це заявила прем’єр-міністерка країни Евіка Сіліня в соцмережах.

Так, офіційна Рига передасть на потреби Сил оборони зенітні установки NBS (імовірно — Mantis) і тактичні безпілотні системи спостереження. За словами посадовиці, це допоможе Україні «покращити як протиповітряну оборону, так і розвідувальні можливості».

Читайте також: Дружина військового напекла та передала більше 3 тонн випічки на фронт

Кожною поставкою ми показуємо нашу підтримку народові України в боротьбі проти росії, яка є найбільшою загрозою для миру та безпеки у світі. Латвія виділяє 0,25% свого ВВП на рік на військову допомогу Україні. Ми продовжимо підтримувати Україну як на двосторонньому рівні, так і разом із нашими союзниками», — підкреслила прем’єрка Латвії.

Нагадаємо, Мінветеранів анонсувало запуск Е-посвідчення для ветеранів у “Дії”.

Фото: Мілітарний

Читати далі

Суспільство

144 мільйони за 7 днів: як українці купували облігації у “Дії”

Опубліковано

Українці за сім днів у застосунку “Дія” купили облігацій на 144 мільйони гривень. Облігації у застосунку “Дія” з’явилися тиждень тому під назвою “Бахчисарай” та “Макіївка”.

Про це повідомляє “Дія”.

“Підтримуйте країну, Сили оборони, задавайте тренди, а ще — обирайте назву для наступної військової облігації в Дії. Перейдіть у Твіттер Дії і напишіть назву міста, яким назвати наступну військову облігацію у Дії”, – повідомили у Дії.

Військові облігації в Дії названі на честь окупованих рідних міст. Загалом зараз доступні цінні папери:

  • Бахчисарай;
  • Керч;
  • Джанкой;
  • Євпаторія;
  • Макіївка;
  • Сімферополь;
  • Асканія Нова;
  • Ялта;
  • Залізний Порт;
  • Нова Каховка.

Читайте також: 10 благодійних ініціатив, які будуть корисними для жителів Харкова та області

Що таке облігації

Облігації — це цінні папери, які випускає держава. Як працює система:

  1. Ви купуєте облігації;
  2. Держава користується грошима;
  3. Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.

Так українці вже придбали 4+ мільйона облігацій, а з уже виплачених заробили 94+ млн гривень. Гроші, які ви вкладаєте, працюють – вони перетворюються на амуніцію, техніку, медикаменти, зарплати медикам та військовим. Потреби фронту зростають – наша підтримка теж має рости.

Нагадаємо, Михайло Федоров повідомив, що військові облігації — це цінні папери й дієвий спосіб підтримати українську економіку та армію.

Фото: Дія

Читати далі

Суспільство

Литва планує спорудити школи-бомбосховища у 6 областях України

Опубліковано

Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.

Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».

«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.

Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність

За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.

«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.

Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.

Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.

Фото: Укрінформ

Читати далі