Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
ювелірний дім “Орінго” ювелірний дім “Орінго”

Суспільство

Закарбувати враження від книги в сріблі: чому прикраси ювелірного дому “Орінго” популярні у всьому світі

Опубліковано

Багато людей не носять прикрас. Для них це просто поєднання дорогоцінного металу та каміння, що має кількасот копій і не примушує тьохнути у грудях, як зазвичай буває від чогось живого і справжнього.

Цікаво, чи змінили б вони свою думку, якби одягнули… “Подорож туди й назад” Толкіна? Або отой капелюх Екзюпері, що насправді – удав, який проковтнув слона? Або магічний квадрат з гравюри Дюрера?

Антон та Олена Маслови з ювелірного дому “Орінго” кажуть: їхні прикраси трапляються  майбутнім власникам у потрібному місці й у потрібний час.

Разом з Антоном Масловим ми у “ШоТам” розібрались, чому фірма Swarovski сама обрала український бренд своїми партнерами і чи має значення настрій, з яким ювелір береться за срібні вироби.

<strong>Антон Маслов</strong>” width=”250″/></div><div class=

Антон Маслов

Співвласник ювелірного дому “Орінго” разом з матір’ю Оленою Масловою

Зазвичай Антон каже: в “Орінго” його мама відповідає за цукерки, а він – за красу фантиків. Місія ж – спільна: щоб “цукерки потрапили в руки до людей”.
Антон у “Орінго” працює над налагодженням партнерських зв’язків і щоб “орінгівці” – так називають своїх клієнтів у компанії – були задоволені.
Олена займається дизайном прикрас відтоді, як зрозуміла: продавати партії стандартизованих срібних каблучок та сережок – не те, чим хотіла б займатись все життя.
Тож у 2010 році Антон запропонував змінити напрям сімейного ювелірного виробництва і перейти з гуртових продажів на формат інтернет-магазину індивідуальних прикрас.
Сьогодні в їхньому ювелірному домі “Орінго” все влаштовано так: 20 майстрів-ювелірів виробляють срібні майже витвори мистецтва, які потім роз’їжджаються, без перебільшень, по всьому світу.

Чим “Орінго” особливі. Зовсім (не)маркетингові родзинки 

“Орінго” як бізнес навіть наводять як приклад університетські викладачі економіки: мовляв, успішна комунікація з покупцями, гарна система лояльності.

Я ж скажу – з цієї точки зору ми не найбільш вдалий приклад побудови маркетингової стратегії, бо у нас її просто немає. 

Візьмемо нашу довічну гарантію на прикраси – це не спосіб привернути увагу якомога більшої кількості покупців. Ми можемо дозволити собі гарантувати якість, бо впевнені у ній.

Це працює так: якщо з каблучки випав камінчик з нашої вини, ми прикріпимо його назад безкоштовно. І навіть заплатимо за доставлення. Якщо людина сама вдарила-впустила той перстень, полагодимо її коштом. Проте і в цьому випадку ціни будуть демократичні: ми не заробляємо на ремонтах, а робимо так, щоб наша прикраса знову почала радувати власника.

Підвіс “Чайна церемонія” з камінням Swarovski

Точно так само і з виготовленням прикрас на індивідуальне замовлення. Ми запровадили цю можливість як реакцію на запит одного з перших наших покупців, якому захотілось таку ж модель, але з незначними змінами. Ми знайшли спосіб, як це зробити. І до сьогодні в нас можна комбінувати різні деталі та покриття, обирати те каміння для оздоблення, яке вам до вподоби.

Форум орінгівців ми теж не створювали навмисно, просто був потрібен спосіб спілкування з нашими покупцями. Форум і донині живе своїм життям у режимі 24/7. За весь час його існування там набігло 400 тисяч повідомлень від 20 тисяч користувачів. Люди спілкуються, знайомляться, беруть участь у конкурсах, від кулінарних до творчих. Особливою темою на форумі є “А я сьогодні  в...”, яку ініціювали самі користувачі форуму. Там вони обговорюють, хто зараз в яких прикрасах від “Орінго”.

Справжня сила, думаю, у нашій відкритості. До “Орінго” можна прийти в гості, записатися на екскурсію, і ми покажемо вам, як усе працює. Але при цьому не робитимемо із цього шоу, відволікаючи від роботи наших майстрів.

Друга наша сильна сторона – впевненість. Наприкінці робочого дня у кожного з нас – майстра-ювеліра, пакувальника чи дизайнера – є впевненість, що його робота зроблена добре. Бо якщо ми почнемо халтурити, то самі перестанемо отримувати задоволення від процесу. І вся наша робота не матиме жодного сенсу.

Дивовижні історії та магія срібла

Не думайте, це не з розряду “зарядженої” на успіх води або якихось псевдомагічних дій. Це про те, що якщо річ зроблена з наміром порадувати людину, то порадує її у будь-якому випадку.

Тут я навіть не вірю, а знаю: магія в наших прикрасах усе-таки є. На кшталт тих чар, що є у тільки-но спеченому хлібі або намальованій картині.

Це історії, коли люди познайомилися, випадково зачепившись поглядами за наші прикраси в громадському транспорті. Або обговорювали щось на форумі, а потім перейшли в офлайн і почали дружити сім’ями. Є навіть випадки, коли люди вважають, що наші прикраси допомогли їм одужати, як би це не звучало.

Думаю, секрет добрих випадків навколо наших прикрас такий: усе випливає з наміру подарувати радість, підкріплюється якістю, а зверху ще додається дрібка турботи про людину. Природно, що вони стають частиною історії покупця.

Натхнення народжується по-різному

Моя мама – людина різностороння, її щиро захоплюють безліч речей: література, подорожі, архітектура, живопис. Враження і роздуми осмислюються, і з цих роздумів з’являються ескізи незвичних прикрас.

З любові до читання виріс проєкт “Екслібрис”, де мама разом з учасниками проекту створює ескізи. Він – про співтворчість та ювелірне самовираження. За час існування проєкту були створені прикраси-враження від книг на кшталт “Плаского світу” Пратчетта, “Кульбабового вина” Бредбері і “Маленького принца” Екзюпері.

Власне, ця колекція і почалась із каблучки “Это шляпа?”. Зовні це мінімалістична каблучка, але всередині є невеличкий секрет, відомий лише тим, хто зберіг в собі дитину. Постійне нагадування, що лише серце добре бачить.

Каблучка “Это шляпа” за мотивами творчості Екзюпері

Насправді, пояснити, як саме досвід, враження та творчий поклик призводять до появи потужних, магічних прикрас не може навіть моя мати. Щоб почати втілювати власні ескізи, довелося пройти довгий шлях. Спочатку розібратися в технологіях, тоді накопичити досвід. І зрештою прийти до того, що не творити – неможливо.

У нас можна придумати власну прикрасу 

Наш конкурс “Срібна мрія” – це унікальний проєкт, аналогів якому в світі немає. З 2013 року і донині абсолютно всі охочі малюють ескізи прикрас, додають їх на форум “Орінго” і розповідають про них цікаві історії.

Далі наша черга: з майстрами-ювелірами обираємо переможців та розробляємо прикраси за найоригінальнішими ескізами. Вони лишаються в нашому каталозі, щоб їх могли замовляти всі охочі, а переможці отримують свою прикрасу безкоштовно.

Каблучка “Пригода” за мотивами творчості Толкіна

У межах цього конкурсу ми не працюємо з професіоналами, тільки з аматорами. За сім сезонів конкурсу ми розглянули близько 1300 ескізів і зробили понад 200 прикрас. І кожен фіналіст отримав від нас власну мрію, втілену в сріблі.

Наші партнери Swarovski, почувши від мене історію “Срібної мрії”, захотіли долучитись до змагання аматорів. І у 2018 році  паралельно з основним конкурсом ми провели додатковий – Silver Dream: Swarovski Show. По суті – це та ж “Срібна мрія”, але виключно з камінням Swarovski. Можливо, якось повторимо цей досвід.

Ручна робота чи недбалість?

Я сам – не ювелір за професією, моя роль – нести людям те, що ми робимо. Направду не маю багато часу, аби займатися виготовленням прикрас. І це теж цікава частина історії, тому що аби виготовляти ювелірні прикраси якісно, ​​потрібен не рік, і не два.

У нас працюють майстри з досвідом від 10 років роботи. Тому скептично ставлюсь до “тренду”, коли ювеліри-початківці власну недбалість та недоліки виробу видають за “ручну роботу”.

Правда в тому, що якщо хочеш, щоб прикраса була якісною, цьому мистецтву потрібно присвячувати своє життя. 

Чому ми не працюємо із золотом

Коли компанія тільки починала набирати обертів, ми не працювали із золотом, тому що це було дорого.

Сьогодні наша політика – у доступності прикрас. В “Орінго” ви рідко знайдете щось дорожче за три тисячі гривень. А наш звичний ціновий діапазон коливається від 500 до 1000 гривень.

Але і це не основна причина, чому золото не сяє у наших вітринах. Справа у полярних відчуттях, які викликають ці два метали. Срібло – це м’якість, доброта. А золото – метал, навколо якого зазвичай вирують загарбницькі пристрасті.

Орінгівці часто називають наш ювелірний дім світом миру, краси і добра. Нам важко уявити цей світ краси і добра – але оздоблений золотом.

Зараз ми намагаємось “подружити” ці два метали, створюючи срібні прикраси із золотими елементами. Поки спостерігаємо, що вийде з цієї ідеї.

Swarovski запропонували співпрацю через спільність світоглядів

У 2017 році ми підписали офіційний контракт зі Swarovski Gemstones на використання напівкоштовних і синтетичних каменів.

Легендарна австрійська компанія запропонувала нам бути офіційними партнерами, відзначивши дизайн і якість прикрас, а ще – виходячи з спільних інтересів і близькості по духу. Їм подобається наш підхід. Відтоді прикраси “Орінго” супроводжуються офіційними бирками з QR-кодами, що підтверджують справжність каміння від Swarovski.

“Орінго” вже другий рік поспіль включають в світовий трендбук дизайнів Swarovski Gem Visions. У минулому році це була каблучка “Мелодія дощу”, в цьому – підвіс “Чайна церемонія”. 

Дукач “Яблуневе серце” з камінням Swarovski

Плани щодо виходу на світовий ринок

Сьогодні українські ювеліри ізольовані від решти світу – можливо, через мовний бар’єр, можливо, є інші причини. Але, хоч би там як, світова спільнота поки не сприймає наших ювелірів, не знає історії нашого мистецтва.

Прикраси від “Орінго”, невеличкого харківського ювелірного дому, дарують друзям і рідним по всьому світу, вони є на кожному континенті в більшості країн світу.

А ми плануємо для початку відкрити магазин в Європі, а потім поступово просуватись, не втрачаючи якості та поваги прихильників. Я прагну розвивати далі чесний сімейний бізнес і дивитися, що з цього вийде. Думаю, “Орінго” вдасться зробити свій внесок в історію українського і світового ювелірного мистецтва.

Суспільство

У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років

Опубліковано

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки, які проживають у Бразилії, за майже 40 років створили понад 120 тисяч писанок. Коли Україна здобула незалежність, вони були серед перших, хто приїхав відроджувати традицію писанкарства на Батьківщину.  

Про це розповіла Світлана Мельник, дружина посла України в Бразилії.

Вона зазначила, що роботи подружжя Сератюків відомі далеко за межами Бразилії і зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу. 

Яра Сератюк вважається унікальною у світі писанкаркою із філігранною технікою розпису перепелиних яєць, а її чоловік – автор багатьох власних новаторських технік та стилю.

Посол України в Бразилії Андрій Мельник, його дружина Світлана Мельник та подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Читайте також: Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Як розповіла Світлана Мельник, поворотним моментом у літописі писанкарства у Бразилії вважається 1957 рік, коли була створена перша світська школа розпису писанок за ініціативою українських жінок Бразилії, які мали свою організацію при Хліборобсько-Освітньому Союзі у Куритибі.

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Її натхненницею стала піонерка писанкарської справи – Марія Кирилович Вoлошин. Школа мала неабиякий успіх. Кількість учнів щороку збільшувалась у рази.

Дружина посла України в Бразилії також нагадала імена найбільш видатних майстринь і майстрів, які стали брендами у світі бразильского писанкарства: це Жорж та Яра Сератюки, Тетяна та Юліана Бахтцен та Лідія Єдинь, Філомена Процек, Одеса, Марія та Ярослав Волочук, Пауло Марсіо Фуччі, Вальдоміро Ромео, Вільсон Жозе Котвіскі, Ана Марія Бовкаловські Мазепа, Мара Брессан Клімчук, Ана Хома Чудзій.

Напередодні Великодня кожна велика крамниця Куритиби мала за честь виставити на вітрині найкрасивіші роботи учениць школи.

“Так до писанки виник неабиякий інтерес, про неї стали писати у газетах та журналах, писанка почала захоплювати своєю магією не тільки українців, але і бразильців. У такий спосіб вона поступово зайняла гідне місце у культурній спадщині всієї Бразилії”, – розповіла Світлана Мельник.

Вона додала, що відмінність української писанки у Бразилії від традиційної на Батьківщині полягає у тому, що вона може поєднувати традиційні орнаменти різних регіонів України, відображати власний винайдений стиль автора або навіть запозичувати символи корінних народів Бразилії. 

Нагадаємо, картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.

Фото: Світлана Мельник

Читати далі

Суспільство

Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

Опубліковано

Британсько-український технологічний підприємець, генеральний директор і засновник британської космічної компанії Spacebit Павло Танасюк проїде велосипедом 7 тисяч км, щоб зібрати кошти для українських дітей, які постраждали від розпочатої Росією війни.

Про це він повідомив «Радіо Свобода».

Свій велотур під назвою «Ride for victory» він розпочне приблизно через два тижні з Тайваню і загалом проїде три континенти – Азію, Америку і Європу.

«Спочатку я думав їхати 2-3 тисячі кілометрів, але коли я дізнався, що кордони України практично 7 тисяч кілометрів, це з Кримом, то я вирішив проїхати саме цю дистанцію – 6993 кілометри. Це саме ці кордони, які ми хочемо повернуть, бо це наша держава», – розповів Павло Танасюк.

Ціль підприємця – зібрати мінімум мільйон доларів. Гроші він хоче витратити на конкретний проєкт для дітей, постраждалих від війни. Який саме це буде проєкт, Павло Танасюк ще вирішує.

Читайте також: Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

«Я – не професійний спортсмен, займався велоспортом у студентські роки. Для мене це буде важко, але коли я кажу важко, я завжди згадую, як важко нашим воїнам зараз на передовій, як важко дітям, які постраждали від війни. Тому для мене це такий персональний челендж, але і челендж допомоги дітям, допомоги Україні», – заявив він.

У матеріалі йдеться, що велосипед, на якому він вирушить у веломандрівку, повністю зроблений в Україні, щоправда, із запчастин з цілого світу, подарованих різними компаніями. Українська художниця Олеся Вакуленко розмалювала велосипед синьо-жовтими барвами і національним орнаментом. Під кермом, на рамі – металевий тризуб із підписом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на пластині з «Азовсталі». Шолом Павла теж розмальований кольорами українського прапора.

Дорогою Танасюк буде ночувати у наметі, в готелі або машині, яка його супроводжуватиме. Він вестиме стрім, розповідатиме людям про Україну і збиратиме донати.

Після закінчення марафону, який триватиме приблизно два місяці Павло Танасюк має намір продати велосипед на аукціоні, щоб виручити ще більше грошей на благодійну ціль.

Компанія Павла Танасюка розробляє технологію космічної робототехніки для місячних і планетарних місій. У кінці цього року він планує відправити на Місяць прапор і мапу України, а також радіаційний датчик виготовлений в Україні. Дані отримані з цього пристрою безплатно передаватимуть різним інституціям, університетам, і їх зможуть досліджувати студенти у своїх наукових роботах.

Нагадаємо, естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва.

Фото: Радіо Свобода

Читати далі

Суспільство

Коли шість коліс — не зайві: у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап

Опубліковано

Південноафриканська компанія Armormax Defence побудувала, можливо, один із найкрутіших Land Cruiser 79 у світі.

Цей пікап із колісною формулою 6×6 за твердженням його виробників створений спеціально для умов екстремального бездоріжжя. Автомобілебудівники з ПАР запевняють, що за весь час випробувань TAC-6 — так назвали позашляховик – вони жодного разу не зіткнулися з жодною механічною поломкою, повідомляє АрміяInform.

Спочатку TAC-6 розробляли для французьких спецпризначенців. Машина створювалася для того, щоб «їхати куди завгодно та повертатися знову і знову, з ким завгодно». І хоча пропонуються різні варіанти бронювання (і навіть установка зброї), TAC-6 можуть використовувати звичайні покупці, наприклад, фермери. Щоправда, фермер має бути не бідним: базовий TAC-6 коштує $81,5 тисяч, а броньована машина на $68 тисяч дорожча. Але, як то кажуть, товар того вартує!

«Коли справа доходить до мобільності, платформа TAC-6 перевершує будь-яку повнорозмірну 4-тонну вантажівку, доступну сьогодні», — заявили в компанії.

TAC-6 створюють на базі Land Cruiser 79 Series із 4,2-літровим двигуном V6 або 4,5-літровим V8. Шасі подовжують і додають другу роздавальну коробку для передачі моменту, що крутить, на третю вісь. Пікап оснащується спеціальними трикомпонентними приводними валами Dana та зберігає стандартні подовжені листові ресори (але також пропонується ліфт-пакет на 10 см).

Спочатку Armormax розробила шестиколісний Land Cruiser з механічною коробкою передач, але рік тому відклала проєкт і вирішила перейти на автоматичну коробку передач. Це не звичайна автоматична коробка передач, вона розроблена та омологована компанією ZF спеціально для TAC-6.

«Автомат» призначений для роботи в найважчих умовах. Спеціально для АКП створили окрему систему охолодження для того, щоб коробка не перегрівалася в спеку і при русі по піску з великим навантаженням.

Клієнти можуть замовити бронювання Land Cruiser до рівня B6, що забезпечить захист від пострілів зі штурмової гвинтівки. Також позашляховик може бути обладнаний баками для води, системою пожежогасіння, двома запасними колесами.

Armormax розробила для TAC-6 два паливні баки об’ємом 210 літрів та 90 літрів, що забезпечує запас ходу понад 2 тисячі км. А для версії з одинарною кабіною розроблено бак ємністю 610 літрів і, відповідно, вдвічі більшим запасом ходу.

TAC-6 спроєктований так, щоб зберігати надійність у складних умовах, а повна маса автомобіля сягає семи тонн.

Автомобіль TAC-6 був підданий значним випробуванням, що включали понад 250 тисяч кілометрів пробігу за різними ландшафтами Африки та Європи, щоб оцінити його мобільність і стійкість. Цей процес оцінки був розроблений для порівняння характеристик TAC-6 з існуючими повнорозмірними 4-тонними вантажівками.

Протокол включав серію суворих випробувань за участю французьких спецпризначенців, спрямованих на те, щоб довести машину до її експлуатаційних можливостей. Під час цих випробувань TAC-6 виявив лише дві несправності, обидві з яких були пов’язані з помилкою водія, через перенавантаження та згоряння зчеплення.

TAC-6 був спроєктований з урахуванням військового застосування, включаючи можливість транспортування у стандартному 20-футовому транспортному контейнері ISO. Таке конструктивне рішення дозволяє TAC-6 пропонувати широкий спектр варіантів.

Сюди входять різні системи озброєння, включаючи калібри 12,7 мм, 14,5 мм, 20 мм та 30 мм, мінометні системи калібру 60 мм та 81 мм, а також конфігурації, адаптовані для таких функцій, як бронетранспортер, підвіз боєприпасів, польова механічна майстерня, транспортування невеликих автомобілів, логістична підтримка, радіолокаційні платформи та доправлення та запуск  безпілотних літальних апаратів, а також застосування як пускова платформа для протитанкових керованих ракет.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Фото: Armormax Defence

Читати далі