Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

10 000 горнят на мрію. Гончар з Хмельниччини повернувся з війни та будує майстерню, щоб допомагати військовим

Опубліковано

Після повернення з фронту гончар Микола Величко в той же день подався до своєї майстерні в селі Григорівка на Хмельниччині — до своїх полиць з горнятами, полив у відрах, до своїх печей. Гончарство — справа його життя, тут він знову віднаходить спокій. І хоче поділитися ним з іншими військовими, які потребують адаптації.

Щоб втілити задумане, чоловік робить 10 000 горнят, а за виручені кошти будує резиденцію поруч з майстернею. ШоТам поговорили з Миколою Величком про те, як йому вдається щодня гончарити та шукати щораз нові способи говорити про своє ремесло.

Миколі «поставили руки» — і почалося 

Раніше Микола Величко зі Старокостянтинова працював журналістом, тож відвідував різні події. Пригадує, що був на фестивалі й саме там побачив, як гончар працює за кругом. Познайомився та домовився про навчання в майстра, але так і не склалося — то робота, то домашні справи.

У 2011 році, коли Микола вже пішов з журналістики та став фотографом, він згадав про свою мрію. Чому б не спробувати?

«Гончарство — це магія. Я побачив, як з-під рук гончара з безформної маси глини створюється річ», — каже чоловік.

Микола Величко у своїй майстерні за роботою. Фото з соцмереж майстра

Микола взявся за справу й купив гончарний круг, але з першого разу нічого не вийшло:

«Я зв’язався з продавцем, кажу: “Ну, не виходить. Може, круг якийсь… бракований?”. А він мені: “То треба вміти”. І порадив вчителя зі Старокостянтинова».

Так чоловік познайомився з Віталієм Махнєвим-Кондратюком. Саме він Миколі «поставив руки» — так це називають у гончарній справі.

«М’язову пам’ять треба напрацювати. У спортсменів це схоже, бо потрібно натренуватися відцентровувати глину на крузі, щоб вона не бігала, і вже тягнути стінки. Базові такі навички вбиваються в пам’ять, і вже можна з заплющеними очима й навіть уві сні гончарити — на рівні рефлексів», — пояснює Микола. 

Тоді вже чоловік розвивався сам: їздив на ярмарки, знайомився з майстрами, шукав книжки та форуми. Майстер каже, що й досі опановує тему. Микола — кераміст без академічної освіти, тому, як і інші гончарі, починав з найпростіших народних елементів і мотивів, а вже з роками виробив свій стиль. 

Мав запустити сайт 24 лютого

Сторінку Миколи я знайшла через рекламу в соцмережах — у ній ішлося про його проєкт з 10 000 горнят, які він планує зробити, аби відкрити арт-резиденцію. Та сам майстер каже, що якби не було цієї ідеї, то була б інша:

«Я завжди придумую, як продати свою кераміку, скажімо, трошки підживлюю інтерес своїх покупців. А всі мої покупці рано чи пізно стають друзями чи гарними знайомими — завжди підтримуємо зв’язок».

Микола пригадує, що раніше в його майстерні збиралися багато письменників, художників, музикантів, а також реконструкторів та істориків з ярмарків. Разом вони працювали з глиною або й просто спілкувалися. Але місця в майстерні мало, багато людей не збереш:

«Я подумав, що це може бути цікаво людям. І робити не просто посиденьки, а й зустрічі з соціальним спрямуванням». 

Для цього біля старої майстерні вирішив збудувати нову, а також приміщення для арт-резиденції. Поки його майстерня розмістилася в столітній хаті, перебудовувати її не має змісту, тож чоловік почав нове будівництво поруч. Вперше ідея виникла у 2021 році, а за осінь розробили сайт. 

Микола пригадує — якраз у день повномасштабного вторгнення мав відкривати проєкт. Та все змінилося, і мрії про гончарство довелося відкласти. Спочатку з сім’єю виїхали в село, а потім у березні гончар приєднався до війська.

Микола був мінометником. Про службу розповідає небагато. Каже, що рік навчався й тренувався в тилу, а пів року воював — ось і вся служба.

Наприкінці літа 2023 року чоловік повернувся з фронту й того ж дня поїхав у свою майстерню. Микола відновив проєкт з 10 000 горнят. Каже, ціни на матеріали й для гончарства, і для будівництва значно зросли, але ідей у нього вистачає.

«Зараз я розумію, що цих коштів не вистачить на те, що я задумав, але нічого — будемо продовжувати», — ділиться майстер.

Кожне горня має порядковий номер і картку, де вказано, що результатом стане арт-резиденція. Фото з соцмереж майстра

Він каже, що зазвичай покупці задоволені, хоч і горнята приходять сюрпризом. Дехто повертає виріб, бо колір не сподобався, але це рідкість. Після завершення проєкту Микола планує зробити магазин з кількома видами горнят, тарілок і глечиків, тож можна буде обрати модель і колір.

Щодня майстер виготовляє від 10 до 20 горнят

До наступного року Микола хоче зробити 10 000 горнят. Далі — започаткувати схожий проєкт із зозульками — це традиційні смотрицькі пташечки:

«У Смотричі зараз немає нікого, хто б цим займався, тож хотілося б відродити цих пташок — вони такі милі».

Смотрицькі зозульки на горнятах. Фото з соцмереж майстра

Майстерня Миколи заставлена горнятами — тими, що після першого випалу, тими, що вже красуються лискучими боками на поличках. На спеціальній дошці майстер веде рахунок — зараз їх понад 6 000. 

Через екран телефону гончар показує мені печі, де горнятка принишкло чекають випалу, гончарний круг, відра з поливами, які виготовляє сам, тому однакові горнята рідко тут зустрінеш. Цього майстер теж вчився самотужки: шукав книжки, спілкувався з колегами з Європи. Каже, там більшість майстерень виготовляють свої поливи, а не користуються готовими. 

З глиною є проблеми, адже раніше всі купували її в Слов’янську. Зараз її значно поменшало, а Миколі ще й не всі маси підходять — він давно перейшов на високотемпературні. Тож вишукує глину по складах, деколи замовляє іспанську.

Працює майстер на японському гончарному колі, який придбав завдяки гранту від ГО «Фонд “Вільні”». Каже, що написав бізнес-план, пройшов навчання та виграв фінансування. 

У майстерні багато котів — Микола через екран телефону показує Вітальку. Чорно-білий пухнастий кіт ліниво вдивляється в екран. Сусідський Віталька прийшов на подвір’я Миколи вмирати — лежав і навіть не рухався, пригадує майстер. Та Микола сказав котові: «Виживеш — будеш у мене жити». І Віталька вижив. Тепер вилазить на стіл, заглядає в коробки. «Та поки окремої посади на виробництві не заслужив», — сміється Микола. Може, з часом стане завгоспом.

Кузьмич розлігся біля горнят у майстерні Миколи Величка. Фото з соцмереж майстра

Породиста сіра Фрося з пронизливими очима прибилася до Миколи на фестивалі в Старокостянтинові — тепер вона директорка виробництва. А її син Кузьмич — чорно-білий хвацький кіт — начальник охорони. Є ще Льолік або Бузок — він обожнює коробки, тож Микола призначив його пакувальником.

Отак серед котів і глини тривають дні гончара. Під час роботи він вмикає легенький джаз або слухає українські канали про історію. Щодня може виготовляти від 10 до 20 горнят.

Та на роботу впливають відключення світла, тож Микола замовив генератор. Каже, що не може вмикати піч при відключеннях, бо недопалені чашки ніяк не врятуєш — а випал триває 6-7 годин. 

«Реабілітація потрібна, коли людина не знає, як перелаштувати себе, знайти себе тут»

Микола показує і початок майбутньої резиденції на вулиці — привезені блоки для мурування, фундамент, господарське приміщення. 

«Зараз найголовніша буде робота в майстерні — це реабілітація військових в арт-резиденції. Мій побратим Богдан теж повернувся з фронту й проходить реабілітацію — він буде працювати як психолог зі мною, тож зараз здобуває знання, необхідні для роботи», — ділиться гончар.

Богдан працює з гіпсом — робить плитки. Микола показує виріб, поки випалений один раз — із козаком. Чоловік хоче зробити таку тематичну серію: козак, кінь, дерево тощо. Він раніше займався скульптурою, тож досвід має.

«Потихеньку контакти налогоджуємо з Хмельницьким госпіталем, де протезують хлопців. Це довгий процес, і вони нудяться без роботи. То я так вирішив, що вже будемо починати працювати з хлопцями, хоча й умов не дуже є. Але поки літо, то й на дворі можна провести час», — каже Микола. 

Військові зможуть працювати або з плитками та гіпсом, або з глиною. Щодо себе, то чоловік каже:

«У мене не було ніякої адаптації — я одразу в роботу з головою, з ранку до ночі. У мене руки зайняті, й голова теж. Реабілітація потрібна, коли людина не знає, як перелаштувати себе, знайти себе тут. Бо і в спілкуванні особливо, в суспільстві це проявляється — у голові одне, а назовні інше зовсім. У мене такого немає, бо я тут, у майстерні».

Тепер він хоче поділитися цим з іншими військовими, які намагаються звикнути до змін.

Котик Бузок або ж Льолік з горням. Фото з соцмереж майстра

На запитання, що найбільше подобається в гончарстві, Микола без сумніву каже — незалежність:

«Ти не залежиш ні від кого. У ремеслі мені подобається те, що ти сам відповідаєш за результат, сам цілі ставиш і завдання. Ти відчуваєш життя і яке воно на смак, руками, очима, дотиком і результатом».

Суспільство

Корвет «Гетьман Іван Мазепа» проходить державні ходові випробування

Опубліковано

Корвет «Гетьман Іван Мазепа» (F-211), що зараз будується для ВМС України в Туреччині, проходить ходові (державні) випробування в морі.

Відео опублікували Військово-Морські Сили ЗС України у п’ятницю, 5 липня.

На кадрах видно, як багатоцільовий корабель класу корвет відходить від берега і прямує у відкрите море. Під час цих випробувань команда корабля і суднобудівної компанії разом із підрядниками перевіряють роботу всіх систем корвета. Зокрема, як обладнання працює в різних режимах і навантаженнях.

На державних випробуваннях проводиться остаточне приймання корабля після перевірок і відпрацювання всіх складових частин, бойових і технічних засобів, обладнання та корабля в цілому на заводських випробуваннях. Цей процес може тривати довго.

Раніше командувач ВМС ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа заявляв, що корвет увійде до складу українського військового флоту у 2024 році.

Читати також: Міноборони відкриє ще 14 рекрутингових центрів по Україні

На початок червня, за словами капітана корабля Володимира Углінського, корвет був готовий на 70%. Він також зазначив, що майбутній флагман українського військового флоту будується з випередженням графіка.

Корвет «Гетьман Іван Мазепа» 29 травня вийшов із корабельні RMK Marine на свої перші ходові випробування. На оприлюднених фотографіях видно, що він уже озброєний 76-міліметровою корабельною артилерійською установкою Super Rapid виробництва італійської компанії OTO Melara.

Над ангаром для гелікоптера встановлена морська версія турецької 35-мм зенітної установки Korkut від компанії Aselsan. Іншою продукцією компанії на борту «Мазепи» є 12,7-міліметрові дистанційно керовані установки STAMP, які встановлені по лівому та правому борту корабля.

Нагадаємо що в Броварах відкрили новий центр рекрутингу української армії.

Фото: Військово-Морські Сили ЗС України.

Читати далі

Суспільство

У Києві межах декомунізації демонтують 53 памʼятники: які саме

Опубліковано

Київрада визначила ще 53 пам’ятники та знаки, які мають прибрати з міських вулиць або переробити у межах декомунізації.

Про це повідомили у пресслужбі КМДА.

Там кажуть, що ці об’єкти «відображають радянські та російські пропагандистські наративи й містять неправдиву історичну інформацію». Усі їх занесли до переліку пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії та СРСР, що підлягають усуненню з публічного простору міста.

Так, повному демонтажу підлягають 30 об’єктів.

Читати також: В Броварах відкрили новий центр рекрутингу української армії

Серед них:

  • пам’ятник «Радянський танк» на Берестейському проспекті, 52/2;
  • чотири башти від радянських танків на території київських шкіл, які встановили на честь радянських танкістів;
  • барельєф, який залишився після демонтажу пам’ятника Володимиру Леніну біля станції метро «Театральна»;
  • три пам’ятники російському та радянському науковцю Івану Павлову за адресами: вул. Госпітальна, 24А, вул. Шовковична, 39/1, вул. Кирилівська, 103.

Ще 23 об’єкти збережуть, проте вилучать з них окремі елементи композиції, змінять текст або окремі його частини. Серед них, наприклад, є пам’ятник радянським льотчикам на вул. Лісова, 56. Там пропонують нанести текст українською мовою та замінити пам’ятний напис із радянського на сучасний, присвятивши його українським льотчикам, що загинули в роки Другої світової війни.

Також планують змінити пам’ятник загиблим під час тієї ж війни викладачам і студентам КДХІ на Вознесенському узвозі, 20. Там мають замінити згадку про «Велику Вітчизняну війну» на Другу світову війну, цифри «1941-1945» — на «1939-1945», а формулювання «німецько-фашистські загарбники» — на «нацистські загарбники».

Нагадаємо, як користуватися смартфоном безпечно: поради від уряду.

Фото: Freepick.

Читати далі

Суспільство

Міноборони відкриє ще 14 рекрутингових центрів по Україні

Опубліковано

В Міністерстві оборони планують відкрити 14 рекрутингових центрів по всій Україні у найближчі місяці.

Про це повідомив представник відомства з питань рекрутингу Олексій Бежевець в ефірі «Ми-Україна».

«Ще 14 центрів у найближчі місяці у нас в планах відкрити. В першу чергу це обласні центри, які ще не мають таких центрів, але і не тільки. Окрім безпосередньо наших ініціатив, задача покладається на органи місцевого самоврядування: сприяти, допомагати, забезпечити інфраструктуру, щоб ця система працювала», — сказав він.

Читати також: До України прибув третій ЗРК «Patriot»

За його словами, найближчим часом планується запуск у великих обласних центрах — Хмельницька та Одеська області.

Наразі по Україні працюють вже 26 рекрутингових центрів.

Крім того, голова МВС Ігор Клименко оголосив про створення ще одного ліцею МВС у Кривому Розі. Це пʼятий навчальний заклад, який запрацює цього року.

«Орієнтуємося на перший прийом 50 дітей. Навчальний рік тут розпочнеться 15 жовтня. Вдячний місцевій владі за підтримку та розуміння важливості ініціативи МВС», — пояснив він.

Нагадаємо, що в Україні затвердили стратегію розвитку фінансової грамотності: програма.

Фото: Міністерство оборони України.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство11 години тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

Суспільство1 день тому

Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру

«Двозуб Святослава», Трипільські Мадонни й олійні каганці — це все про український бренд ювелірних прикрас...

Суспільство4 дні тому

10 000 горнят на мрію. Гончар з Хмельниччини повернувся з війни та будує майстерню, щоб допомагати військовим

Після повернення з фронту гончар Микола Величко в той же день подався до своєї майстерні...

Суспільство6 днів тому

«Не бійтеся бути тим, ким ви є»: 10 питань ЛГБТ-військовим про службу в армії, ставлення колег, війну та мрії

Українська армія завжди стояла на варті незалежності та суверенітету нашої країни, захищаючи її кордони і...

РЕКЛАМА:

Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення