Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Києві відкриють центр допомоги постраждалим від домашнього насильства

Опубліковано

Третій денний центр соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства відкриють у Голосіївському районі, на вулиці Михайла Стельмаха, 6-А. Профінансують створення Денного центру в межах міської цільової програми «Запобігання та протидія домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі на 2022–2024 роки».

Про це повідомляє Київська міська рада.

Заклад увійде як структурний підрозділ до Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству. Користувачі зможуть отримувати індивідуальні та групові консультації психологів, юристів, соціальних працівників очно або онлайн.

«Щомісяця фахівці гарячої лінії «Телефон довіри» отримують 1300–1400 дзвінків. Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги надають кілька сотень консультацій. І число звернень росте. Містяни починають звертатись за підтримкою. Разом із тим, є питання територіальної доступності допомоги. Зараз психологи, юристи та соціальні працівники приймають у двох закладах – у Шевченківському та Дніпровському районах. Третій Центр буде в Голосіївському районі на вул. Михайла Стельмаха, 6-А. Він стане ще однією ланкою в чітко вибудованій системі виходу з кола насильства», – зазначила Марина Хонда.

Читайте також: У Бучі відкрили мурал на місці, де відбувся масовий розстріл тероборонців

Де можна отримати психологічну підтримку

Наразі отримати очну психологічну підтримку та юридичну допомогу можна безпосередньо в Центрі за адресами: вул. Юрія Іллєнка, 20 та вул. Райдужна, 6-А.

Також у Києві працюють мобільні бригади, які надають соціально-психологічну допомогу постраждалим від домашнього насильства.

Викликати бригаду соціально-психологічної допомоги можна за телефонами міської служби довіри абсолютно конфіденційно, безоплатно та цілодобово за номерами:

  • 15-00 (зі стаціонарного);
  • 044-272-15-00 (із мобільного).

Нагадаємо, українка створила у Франції дитяче книжкове видавництво.

Фото: Наш Київ

Суспільство

Українським медикам подарували електрокари: у які області надійде допомога

Опубліковано

75 сучасних електромобілів уже найближчим часом поїдуть у заклади первинної медико-санітарної допомоги у 20 областях. Авто закуплені в межах спільного проєкту зі Світовим Банком «Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя» (Heal Ukraine).

Про це повідомляє МОЗ України.

Саме медичні працівники первинної ланки потребують додаткової мобільності під час супроводу пацієнтів в регіоні. Завдяки новим авто сімейні лікарі, вузькоспеціалізовані медики та медсестри зможуть:

  • надавати паліативну допомогу вдома у пацієнта,
  • здійснювати патронажні огляди новонароджених,
  • виїжджати до малорухливих пацієнтів,
  • організовувати роботу мобільних пунктів вакцинації,
  • виїжджати до пацієнтів у містечках, селах та віддалених громадах.

Читайте також: В Київській області відкрилась перша мобільна аптека

До того ж це – альтернативний і дешевший вид транспорту на випадок перебоїв з паливом.

❝В умовах війни цивільна медична система зіштовхується з безліччю викликів. Попри все, забезпечити українців доступом до необхідної медичної допомоги — наш незмінний пріоритет. Вдячний нашим медикам, які за будь-яких умов і загроз для себе, продовжують робити свою роботу — лікувати людей. Вдячний всім нашим партнерам — і міжнародним, і українським. Урядам, людям, громадським організаціям, які підтримують Україну та українців у цей надскладний час❞, – сказав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нагадаємо, “Укрзалізниця” переобладнала ще два вагони для евакуації поранених.

Фото: МОЗ

Читати далі

Суспільство

Усміхнена старенька пара на Галичині: історік показав світлину 1937 року

Опубліковано

Український історик Микола Бандрівський показав архівну фотографію старенької пари з Галичини, яку зробити в 1937 році. Він поділився історією світлини зі своєю авдиторією. Фото було виставлене на сторінці Oleksandr Romazan.

Про світлину історик розповів на своїй Facebook-сторінці.

фото: Микола Бандрівський

Історія світлини

На цій майже столітньої давності світлині, ви бачите ну, вже дуже стареньких, але – усміхнених і щасливих діда і бабу. Це фото підписане, що це “Галичина. 1937 рік” і виставлене девʼятого травня на сторінці Oleksandr Romazan у Facebook.

Читати також: Проєкт USAID замовив в українського заводу 300 вагонів-зерновозів

Невідомо, в якому саме селі було зроблено цю світлину.

“Але, точно знаю, що таких щасливих пар, які в любові і злагоді дожили до дуже поважних літ, в Галичині – незліченна кількість”, – відзначає Микола Бандрівський.

За плечима у таких пар – війни, різні пошесті, голод і розкуркулення, але ніщо з того всього не здатне було стерти з їхніх лиць отой щасливий усміх наприкінці їхніх днів.

“Отож, дай Боже кожному з нас дожити до їхнього віку і відходити з цього земного життя без якогось особливого, за ним, жалю, але з твердою надією на загальне Воскресіння”, – відзначає історик.

Нагадаємо, що фільм Алана Бадоєва став доступним на британській платформі OD365.

Також ми повідомляли, що влітку вийде український шутер про ковбоїв A Twisted Path to Renown: коли саме (ВІДЕО).

Фото: Микола Бандрівський

Читати далі

Суспільство

Про втрачений Маріуполь: проєкт «KRYLATI» руйнує стереотипи про схід і захід

Опубліковано

Маріуполька Індіра Урусова втратила дім, але знайшла спосіб розказувати про нього з листівок і постерів. Опинившись у Болгарії, дівчина створила проєкт «KRYLATI», який тепер виріс у цілу освітню спільноту. Разом з подругою Індіра організовує івенти, а також запрошує істориків та жителів сходу розказати про справжню українську Донеччину.

Як «KRYLATI» руйнують стереотипи про схід і захід та про що мріє Індіра, дивіться в новому випуску ШоТам!

Особиста історія дівчини

Якщо в тебе загроза життю, тобі треба на якомога швидше виїхати, ти не знаєш, чи це можливо чи ні. По дорозі дуже багато людей каже про те, що не виїжджайте, бо там розстрілюють машини на виїзді.

Мене звати Урусова Індіра, мені 22 роки, я сама родом з Маріуполя. У Маріуполі я завжди активно займалась будь-якою волонтерською, громадською і загалом суспільною такою діяльністю. І тоді, напевно, я отримала той самий поштовх до отримання своєї першої освіти бакалаврської на спеціальності «Евент-менеджмент» в Київському національному університеті культури і мистецтва.

Але так склалося, що стався ковід, тому ми загалом не дуже багато навчалися в самому Києві. І я більшу частину свого навчання провела в Маріуполі.

Повномасштабне вторгнення

Повномасштабне вторгнення ми зустріли трошки раніше, навіть за тиждень до 24 лютого, бо тоді вже були чутні вибухи, були чутні якісь дії, які відбувалися. Тоді було дуже багато військових, які ставали на околицях нашого міста, адже я жила на околицях міста.

Першого березня у нас перестав ловити зв’язок, нас перестали давати воду, газ. Тому ми переїхали ближче до центру міста, готували їжу на вулиці, розпалювали вогнище і якось пристосовувалися до цього життя.

Але вже 18 березня біля нашого будинку прилетів снаряд в госпіталь військовий. Батьки на той час вирішили, що це насправді зараз шанс єдиний виїхати з Маріуполя. І вже 20 березня ми виїхали з Маріуполя, опинилися в Бердянську.

Евакуація закордон

Ми там провели буквально пів місяця і більше ми там не захотіли бути, адже там вже теж була окупація. Ми їхали через країну-агресора, потім ми виїжджали через Грузію, надалі у нас була Туреччина, Греція і таким чином ми опинилися в Болгарії.

Це був важкий період, бо це було одинадцять днів поїздки в машині з купою речей, які ми встигли забрати. Я це виставила собі в соціальній мережі, на що дуже активно зреагувала моя подруга Ната, яка сказала, що це неймовірно класно і це не можна просто так залишати.

Одинадцятого травня «KRYLATI», запустилися, ми продали в той день всі свої листівки. Зараз я проживаю в двох містах, скажімо так. В Києві і у Львові, бо родина тут, я навчаюся у Львові.

“Розказуємо про справжню Донеччину”

Напевно, зараз більше отримую якихось навичок, намагаюся ці навички втілювати в проєкті, якось його розвивати і робити більш професійним.

Ми організовуємо лекції, де розказуємо про справжню Донеччину без стереотипів, розказуємо про те, як взагалі жити на Донеччині, що таке Донеччина, чи взагалі існує Донбас і всі ці такі питання, які нам постійно ставлять.

Сьогодні, коли ти опиняєшся в іншому місті і абсолютно не маєш ніякої можливості повернутися додому, тобі дуже важливо розказати про це іншим. Тому «KRYLATI», вони в першу чергу покликані розповідати про дім. І тому для мене важливо хоча б розказати про це іншим людям, розказати про те, чого вони не бачили.

Бо дуже багато людей приходять до нас на лекції і кажуть, що вони ніколи не були на Сході, вони ніколи не були в Маріуполі, не були в будь-якому іншому місті. І для мене це є такою трохи втратою, але в той же час це виклик розказати цим людям так, щоб вони ніби побували там.

Або щоб вони закохалися в цей регіон настільки, щоб потім приїхати його відбудовувати і щось там робити. І крила, і ті історії, і ці лекції, вони не просто є таким освітнім напрямком. Вони є напрямком, в якому і люди можуть познайомитись, а якщо це люди зі Сходу, то вони можуть знайти спільноту для себе. Тобто ми дуже багато чуємо про те, що дякуємо вам, дівчата, ви насправді зробите класну справу. Ви для мене як рідні східняки.

Читати також: UAnimals випустили колекцію одягу з тваринами захисників з Азовсталі

Думки про дім

Я сумую з Маріуполем і, напевно, дуже би хотіла зараз повернутися туди, пройтися по тим самим вуличкам. Я би хотіла просто, щоб мене висадили десь на в’їзді в місто. Я би хотіла просто пройтися по тим вуличкам до свого дому.

Коли ми виїжджали, мені не вистачило цього моменту прощання з цим містом, бо це було дуже швидко. І цього вимагали події, які тоді відбувалися, вимагали ці обстріли постійні. Тому я би хотіла просто пережити, напевно, цю травму повністю, саме проходячи по цим місцям, проходячи по тим місцям, де відбувалися класні події мого життя, де я переживала свої емоції.

І, напевно, дуже би хотіла потрапити на площу біля драму, бо це місце куди ми постійно казали, що ми туди повернемося.

Нагадаємо, що фільм Алана Бадоєва став доступним на британській платформі OD365.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство7 днів тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

Можливості1 тиждень тому

Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту

Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...

РЕКЛАМА: