Суспільство
Оголошено переможців конкурсу з української мови імені Петра Яцика
- Вероніка Луца, учениця 3 класу Спеціалізованої ЗОШ І–III ступенів №27 імені Дмитра Іваха (Хмельницький);
- Марія Зубик, учениця 4 класу Спеціалізованої школи І–III ступенів ім. О. С. Маковея (місто Заліщики, Тернопільська область);
- Марта Ревко, учениця 5 класу Луцького ліцею №22;
- Дарія Супрунюк, учениця 6 класу Рівненського ліцею №22;
- Дар’я Цімбаліст, учениця 7 класу Вінницького ліцею №32;
- Катерина Шевченко, учениця 8 класу Ліцею №1 Долинської міської ради (Кіровоградська область);
- Софія Крамаренко, учениця 9 класу Херсонської спеціалізованої школи І–III ступенів № 30;
- Марія Кухарчук, учениця 10 класу Глухівської ЗОШ І–III ступенів №1 (Сумська область);
- Інна Коваль, учениця 11 класу Тиврівського ліцею (Вінницька область);
- Юлія Галаган, учениця Вінницького вищого професійного училища сфери послуг;
- Вікторія Зінькевич, студентка Сарненського педагогічного фахового коледжу Рівненського державного гуманітарного університету;
- Юлія Боднар, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Суспільство
Суспільство
- дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
- розробляють IT-рішення для енергоефективності;
- працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
- мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
- знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
- мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
- розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
- займаються енергоаудитом;
- виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
- навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.
Суспільство
«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»
«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.
«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.
У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча
Отримали форму та професійне обладнання безплатно
«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»
«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук.
За кілька років роботи не зневірилися
«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.
Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук.