Суспільство
Геть радянську літературу — тут буде молодіжний простір. На Волині зі старого книгосховища зробили місце для молоді
5 місяців навчання та дзвінок на Антарктиду
«20 громад, серед яких і Горохівська, відібрали з 90 учасників. З вересня по лютий молодь громади опанувала сім модулів, які сприяли навчанню в різних сферах, зокрема, проєктної діяльності та лідерських навичок», — розповідає проєктний менеджер Горохівської міської ради Володимир Братчун.
На макулатуру вивезли понад 13 тисяч радянських книжок
«Підготувати молодіжний центр до роботи вдалося в рекордні терміни. Від моменту написання самого проєкту до завершення його реалізації минуло всього 2 місяці. Ремонт завершили в грудні, обладнання завезли на початку січня, і вже могли б відкрити, але суто з технічних причин відчинилися 31 січня 2024 року», — розповідає Володимир Братчун.
Проєкт завершився, а спільна праця — ні
«Обговорювали питання, які цікавлять молодь цих трьох держав. Ми дізналися, що вони знають про Україну, вони — що ми знаємо про їхні країни. Вдалося організувати культурний обмін», — говорить Володимир Братчун.
«Життя в просторі вирує. Ми не плануємо на цьому зупинятися — будемо далі організовувати майстер-класи та залучати до нас ще більше людей», — сподівається Ірина Годик.
Суспільство
Суспільство
- дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
- розробляють IT-рішення для енергоефективності;
- працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
- мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
- знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
- мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
- розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
- займаються енергоаудитом;
- виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
- навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.
Суспільство
«Відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль»
«Коли стається якесь лихо, то часто люди панікують і не роблять необхідного. Та якщо серед них буде кілька людей, які згуртуються та скажуть іншим, що робити, то буде менше біди від пожежі чи негоди. Як староста я відчуваю відповідальність перед місцевими, тому з хлопцями ми взяли на себе таку роль», — ділиться Віктор.
«Працівникам ДСНС складно було б робити всю роботу, особливо довозити самостійно воду. А ми, місцеві фермери, маємо власну сільськогосподарську техніку, якою цю воду доправляти легше», — каже Олег про мотивацію долучитися до пожежної охорони.
У Польщі 16 тисяч команд добровольців, в Україні — тисяча
Отримали форму та професійне обладнання безплатно
«Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти»
«Кожен з нас має власну автівку, тому ми виїжджаємо на них. Наша робота не оплачується, більше того — ми вкладаємо власні кошти, адже заправляємо наші автівки. Проте люди оцінюють нашу роботу позитивно, адже ми можемо бути корисними та вберегти від небезпеки», — каже Віктор Лук’янчук.
За кілька років роботи не зневірилися
«Пишаюся, що за кілька років ми не зневірилися та продовжуємо свою роботу. Ми б дуже хотіли, аби до нас ще долучилися добровольці, і щоб цей напрямок далі розвивався в нашій громаді. Нам важливо зберегти цю ініціативу та підбадьорювати людей, адже робимо потрібну справу.
Ця робота не може буквально подобатися, бо ми працюємо з проблемами людей і намагаємося вирішити їх, але мені дуже до вподоби, що ця діяльність об’єднала небайдужих людей, які готові допомагати іншим», — підсумовує Віктор Лук’янчук.