Якщо любите у вільний час проглядати оголошення про продаж хат і таємно мрієте, що теж колись купите собі будинок у селі й ніколи більше не будете онлайн, то ШоТам разом з Оленою Присяжнюк підготували для вас кілька лайфхаків. Жінка сама відновила вже 5 хат і точно знає, які відкриття й перешкоди чекають на цьому шляху.
На що звертати увагу, перед тим як купити хату в селі?
Для цього експерименту ми навмисно обрали доволі дешеві варіанти — близько 2-3 тисяч доларів кожна, — щоб показати, що й за такий бюджет можна знайти справжній скарб, якщо знати, на що дивитися. Звісно, за оголошенням в інтернеті зробити остаточний вибір не вийде, але зрозуміти, чи варто витрачати час на оглядини, можна.
Олена каже, що якщо є кілька зовнішніх фото будинку, але немає внутрішніх, то варто задуматися, шо приховує власник. Це може бути, наприклад, аварійний стан хати. Та за фото можна зробити й позитивні висновки. Звертати увагу варто й на документи — деколи в переліку світлин власники додають фото документів на хату й землю. Олена зауважує, під час воєнного стану не можна приватизувати землю, тож якщо в оголошенні йдеться про те, що якась частина території не приватизована, то варто зважати й на це.
Підмурівок
Підмурівок — це основа будинку. Без нього хата буде підмокати, руйнуватися та просідати. Тож по фото варто дивитися, чи є підмурівки в тих варіантах, які ви розглядаєте. Зазвичай їх добре видно — вони можуть бути пофарбовані іншим кольором. Підмурівок важливий і для господарських споруд.
В оголошенні з села Грушківці хата без підмурівка: фото здалеку, але й на ньому видно, що куток між верандою та вікном підмок. Олена каже, що там найімовірніше збирається вода через нахил подвір’я.
Хата в Грушківці не має підмурівка, тож сильно пошкодилася. Фото: сайт DIM.RIA
Коштує вона 3000$ (станом на 28.03.2024). Коло хати — великий сад, і розташована вона близько до лісу. Але немає фото всередині будинку, і треба буде добряче вкластися в ремонт.
А от у варіанту з села Руданське Вінницької області підмурівок у хаті є. Тут він пофарбований чорним кольором.
Хата в Руданському має чорний підмурівок і веранду, оздоблену візерунками. Фото: сайт DIM.RIA
Купити цю хату в селі можна за 2279$ (станом на 28.03.2024), і за ці кошти покупець отримає будинок з верандою на 4 кімнати, кам’яний сарай, літню кухню з гаражем і погріб.
Стан стін і даху
На фото можна розгледіти, який в хаті стан стін. Олена каже, що зазвичай у глинобитних хатах всередині білили білою глиною — це екологічний і стійкий матеріал. На фото треба дивитися, чи є тріщини. Але навіть коли помічаємо одну, то й це не кінець.
«Така проблема є в глиняних хатах, але не варто цього лякатися. І навіть якщо хата має дуже гарний вигляд скрізь, то все одно рано чи пізно можуть з’явитися тріщини. Глина може всихатися чи набирати вологи, а тому тріщить. Як це виправити? Невеличким топірцем треба вирізати невелику траншейку, і тоді замазуємо глиною. Для ефекту будівельної сітки можна використовувати бинт або марлю», — ділиться лайфхаком Олена.
У хаті з селища Чернівці в кутку є велика тріщина, але й гарні дерев’яні двері. Фото: сайт OLX
Тріщина є на фото будівлі з селища Чернівці у Вінницькій області. Ціна хати — 100 000 гривень (станом на 28.03.2024). Видно, що вона полущилася від часу, навколо заросла рослинами. Дах у цій хаті заіржавів, та Олена каже, що його можна відчистити, адже він з металу — це кращий матеріал, аніж шифер:
«Шифер ще й токсичний. Хоч ним багато хатів перекрито, але не бажано. Краще перекривати бляхою або черепицею».
Подвір’я
На фото, які переглядаємо, часто видно, що подвір’я розташоване трохи під нахилом. Олена каже, якщо хата трішки на пагорбі, а дорога — нижче, то це нормально. А от якщо навпаки, то опади й намул можуть стікатися під хату — на таке варто зважати.
Під нахилом і подвір’я в Руданському, але хата якраз стоїть вище, ніж дорога.
Подвір’я біля хати в селі Руданське. Фото: сайт DIM.RIA
Купити хату в селі Москалівка Хмельницької області можна 3000$ (станом на 28.03.2024), та Олена каже, що сумнівається в цій пропозиції — немає фото з середини будинку, хоч в оголошенні вказано, що стіни ідеально рівні. Також господарство не огороджене — на це варто зважати, хоч розташована вона і у низині.
У селі Москалівка продають хату, яка розташована внизу пагорба. Фото: сайт DIM.RIA
Важливо, щоб на території були підсобні приміщення — сарай, погріб тощо. Наприклад, у пропозиції за 80 000 гривень із села Мала Попівка на Полтавщині є й сарай, і гараж, і ще кілька приміщень.
Сарай у селі Мала Попівка, за словами Олени, міцний, і його достатньо буде пофарбувати. Фото: сайт OLX
Інтер’єр
Багато що про хату може сказати інтер’єр. Тут йдеться не про стиль, а радше про ставлення до речей і будинку загалом. Ось у хаті з Руданського видно, що її любили:
«Ці стіни розмальовані трафаретами. Я зараз дивлюся, і в мене мурашки. Люди наскільки заморочилися над цим всім: наволочки, дуже гарно та рясно розшиті вишиті рушники. Значить, людина була дуже хазяйновита і працелюбна».
Щедра вишивка прикрашає наволочки та рушники в хаті в селі Руданське. Фото: сайт DIM.RIA
До того ж, Олена радить звертати увагу на те, коли в оголошенні вказано, що хату продають з меблями. Серед них трапляються справжні скарби: добротні дерев’яні столи, ліжка, тумби чи шафи.
Особливі деталі
Купити хату в селі Наддністрянське Вінницької області коштує 2900$ (станом на 28.03.2024). Він декорований цікавою фасадною плиткою. Олена каже, що таку плитку виготовляють з цементної суміші, і вона добре себе зарекомендувала. Також у цій господі багато цікавих елементів.
Декоративна фасадна плитка з орнаментом. Оголошення про продаж хати в селі Наддністрянське. Фото: сайт OLX
У цій же пропозиції, крім хати, є ще літня кухня з піччю.
Піч у селі Руданське з цікавою конструкцією, припічком і плитою. Фото: сайт OLX
«Підозрюю, що під отою рядниною скоріш за все плита, щоб готувати їсти. Є й лежанка, і місце, щоб сховати дрова», — помічає Олена.
На цьому фото є ще одна важлива деталь — сволок. Це головна балка в хаті — саме зі сволоками раніше будували будинки, — тож це свідчить про міцність споруди.
Особливою деталлю в сільських хатах є веранди. На хаті з селища Чернівці, наприклад, є гарні візерунки, що перегукуються з кольором дерев’яних вікон.
Витончена веранда в селищі Чернівці. Фото: сайт OLX
А в хаті з села Мала Попівка дуже вдале та цікаве поєднання кольорів — рожевий і синій на фасаді. На жаль, немає фото з середини будинку.
Цікаве поєднання синіх віконниць і рожевих елементів у селі Мала Попівка. Фото: сайт OLX
Вода
У вже згаданому оголошенні з села Наддністрянське є важлива деталь — вказано, що за 50 метрів тече річка Дністер. Олена наголошує, що на це варто звертати увагу, адже наявність води необхідна.
Тож і в інших оголошеннях шукаємо, чи є поруч криниця, бо з наявної криниці легше підвести воду до хати, ніж з нуля її викопувати.
«Криниця на подвір’ї — це вже 30% успіху та ще мінус 1000 доларів від ваших витрат», — стверджує Олена.
Доречі, ШоТам уже писали про історію Олени — матеріал про першу відреставровану хату жінки можна почитати тут.
Українська кухня – невичерпне джерело кулінарних шедеврів та культурної спадщини. Її страви втілюють в собі багатовікову історію, національну самобутність і глибокі традиції.
Однак, під час тотальної русифікації та політичних турбулентностей, частина цінних страв була забута, а інші недоліком російської агітації надані чужеземними етикетками. Спроби прикріпити наші кулінарні шедеври до інших культур – це навіть не лише зазіхання на смакові перлини, але й спроба замарнути нашу ідентичність. Втрачені страви – це не просто рецепти, це кусочки нашої історії та культурного надбання, які ми повинні відновити та передати майбутнім поколінням.
Редакція ШоТам розповідає про пʼять цікавих страв української кухні.
Душенина
Душенину традиційно готували зі свинини, обвалюючи її в борошні й поєднуючи з овочами та прянощами в горщику. Потім горщик ставили в піч, де м’ясо з овочами повільно тушкувалося кілька годин, або, як казали раніше, “душилося”. Цю страву подавали з вареною картоплею або кашею, щедро поливаючи підливою.
Зараз приготувати душенину в печі може бути складно, але духовка є чудовою альтернативою, а замість глиняного горщика можна використовувати будь-яку жаростійку форму. На Заході схожу страву називають касероль, що походить від посуду, в якому готують м’ясо з овочами. Особливість цієї страви в тому, що для неї можна використовувати будь-яке м’ясо — свинину, яловичину, баранину або курятину.
Репепт:
м’ясо – 500 г;
велика морква – 1 шт;
картопля – 4–5 шт;
борошно – 2 ст. л;
сіль, перець – до смаку;
вода або томатний сік.
М’ясо промиваємо, підсушуємо паперовими рушниками та нарізаємо великими кубиками. Обвалюємо у борошні з усіх боків.
Моркву та картоплю миємо, чистимо та нарізаємо довільними шматками. Складаємо овочі разом із м’ясом у змащену олією жаростійку форму. Додаємо сіль і перець, заливаємо водою або томатним соком так, щоб рідина покривала інгредієнти на один палець.
Накриваємо кришкою або фольгою і ставимо в розігріту до 200 градусів духовку. Одразу знижуємо температуру до 100 градусів і залишаємо тушкуватися на дві-три години. М’ясо має стати м’яким і легко розпадатися на волокна.
Гляґи
Хляки, ґляґи, флячки або ж рубці — традиційна страва, що готується з частини коров’ячого шлунка. Хляками називають найбільшу частину шлунку жуйних тварин. Після ретельного миття та очищення, хляки дрібно нарізають і довго варять зі спеціями. Готову страву щедро приправляють перцем і часником, а також заправляють відвареним пшоном або підбивають борошном. На Полтавщині до флячок зазвичай додають галушки. Крім того, хляки часто подають як рідку страву разом із бульйоном, у якому вони варилися.
Рецепт:
Рубець — 1 кг;
Молоко — 500 мл;
М’ясний бульйон — 3 л;
Селера — 100 г;
Ріпчаста цибуля — 2 шт.;
Морква — 1–2 шт.;
Томати у власному соку — 1 склянка;
Макарони — 3 жмені;
Часник — на смак;
Сіль, перець — на смак;
Сметана — 2 ст. л.;
Олія — для смаження;
Лавровий лист — 1 шт.;
Підготовка рубця:
Наріжте рубець смужками і складіть у контейнер, заливши молоком. Залиште в холодильнику на ніч (12 годин).
Відцідіть рубець і добре промийте холодною водою, змиваючи молоко.
Відварювання рубця:
У великій каструлі доведіть до кипіння підсолену воду. Опустіть нарізаний рубець і варіть 5 хвилин. Злийте воду, промийте рубець і каструлю.
Знову наповніть каструлю водою, доведіть до кипіння і трохи підсоліть. Опустіть рубець і знову варіть 5 хвилин. Злийте воду і промийте рубець.
Приготування бульйону:
У іншій каструлі доведіть до кипіння бульйон. Додайте рубець, зменшіть вогонь до мінімуму і варіть 2–3 години, доки він не стане м’яким і легко проколюватиметься виделкою.
Приготування овочів:
Почистіть і дрібно наріжте моркву, цибулю та селеру. Смажте овочі в невеликій кількості олії до м’якості.
Додайте томати у власному соку, сіль і перець. Перемішайте, накрийте кришкою і тушкуйте на середньому вогні 5–7 хвилин.
Завершення страви:
Додайте тушковані овочі до відварених рубців.
Всипте макарони, додайте лавровий лист і варіть разом стільки часу, скільки вказано на упаковці макаронів.
Подавайте страву гарячою, за бажанням додайте сметану перед подачею.
Фальшивий заєць
“Фальшивий заєць” отримав свою назву, тому що готують його з будь-якого м’яса, крім зайця. Історія цієї страви залишається загадкою, але вважається, що колись полювання було привілеєм небагатьох, і дичина на столі була рідкістю. Тож люди вигадали спосіб приготувати “зайця” з іншого м’яса. На Західній Україні ця страва досі залишається традиційною на великі свята в деяких родинах.
Цікаво, що “фальшивий заєць” популярний не лише в Україні, а й у Європі та Америці. У Франції та інших європейських країнах аналогічну страву називають террін. Це своєрідний паштет, коли м’ясо, рибу, овочі або печінку подрібнюють і запікають у формі хлібця, а потім нарізають скибочками для подачі. В Америці цей м’ясний хлібець відомий як meatloaf, і його готують з будь-якого м’ясного фаршу.
Рецепт:
Свинина: 1 кг;
Яловичина: 0,5 кг;
Ріпчаста цибуля: 2 шт. (не обовʼязково);
Панірувальні сухарі: 100 г;
Сіль, перець: до смаку;
Духмяні трави: до смаку;
Олія: для смаження Кетчуп: для декору
М’ясо подрібнюємо на м’ясорубці. Дрібно нарізану цибулю пасімо в олії до м’якості.
Панірувальні сухарі розводимо молоком або водою – додаємо рідини так, щоб отримати консистенцію каші. Додаємо отриману суміш до фаршу.
Додавайте смажену цибулю, сіль, перець і улюблені духмяні трави. Ретельно перемішайте та викладіть у змащену олією прямокутну форму для кексу. Якщо немає підходящої форми, можна сформувати хлібець руками та розмістити на змащеному олією противні.
Вставте у попередньо розігріту до 200 градусів духовку та запікайте протягом 60 хвилин. У разі, якщо верхня частина підгоріла, накрийте хлібець фольгою. Через годину вийміть хлібець, зверху намажте кетчупом та поверніть у розігріту духовку на 10 хвилин, щоб кетчуп зверху став рум’яною.
Огірочник
Огірочник – це традиційна українська страва, юшка, приготована на основі солоних огірків. Вона вважається однією зі старовинних рідкісних страв України та може бути розглянута як попередниця сучасної солянки. Назва походить від основного інгредієнту – солоних огірків.
Огірочник можна приготувати як на м’ясному бульйоні, так і на воді або овочевому бульйоні, що робить його доступним як для м’ясоїдів, так і для вегетаріанців.
Рецепт:
Солоні огірки — 5 шт.;
Овочевий або м’ясний бульйон — 3 л;
Ріпчаста цибуля — 1 шт.;
Картопля — 5 шт. (середні);
Олія — для смаження;
Сіль, перець — до смаку;
Сметана — 5 ст. л.;
Свіжий кріп — для подачі.
Щоб приготувати огірочник, спочатку розігрійте бульйон. Поки він нагрівається, наріжте картоплю на кубики та додайте її до киплячого бульйону.
Солоні огірки натремо на дрібну терку і віджмемо сік. Цибулю дрібно наріжемо та обсмажимо на олії до м’якості, а потім додамо натерті огірки і смажимо разом.
Додайте цю суміш до каструлі з бульйоном та додайте огірковий сік, який віджали раніше. Варіть ще 2-3 хвилини.
У чашці змішайте сметану з кількома ложками бульйону та додайте у каструлю, ретельно змішуючи. Після цього приправте за смаком сіллю та перцем.
Подаємо гарячим, прикрашаючи свіжим нарізаним кропом та солоними огірками. Огірочник – чудовий варіант для обіду або вечері, особливо у спекотний день.
Горохляники
Горохляники, фактично, представляють собою прості оладки, зроблені з гороху. Колись ця страва була дуже популярною, оскільки вважалася дешевою і ситною. Для її приготування варили горох до м’якості, розтирали його до стану пюре, додавали борошно, добре змішували і смажили на розігрітій сковорідці зі смальцем або олією. Подаючи горохляники, їх часто приправляли шкварками, товченим часником та сметаною. У період пісту їли з олією та смаженою цибулею.
Горохляники можна готувати як із свіжого чи замороженого молодого горошку, так і із старого сушеного гороху. Тому ця страва чудово підійде для будь-якого сезону.
Зелений горошок (свіжий або морожений) — 2 склянки;
Яйце — 1 шт.;
Борошно або панірувальні сухарі — 2 ст. л.;
Листочки м’яти — жменя;
Сіль, перець — до смаку;
Олія — для смаження;
Сметана або йогурт — для подачі.
Горошок відварюємо хвилин п’ять у киплячій підсоленій воді. Коли горошок буде готовий, подрібнюємо його блендером або перекручуємо м’ясорубкою.
Додаємо яйце, дрібно посічену м’яту, борошно або панірувальні сухарі. Солимо, перчимо, добре вимішуємо.
Формуємо невеличкі котлетки та смажимо їх на добре розігрітій і змащеній олією пательні.
Подаємо горохляники зі сметаною або натуральним йогуртом.
Внаслідок ворожих обстрілів енергетична інфраструктура України зазнала значних пошкоджень. Кожен українець може внести свій вклад у подолання цієї кризи та підтримати енергосистему.
Збільшення споживання електроенергії у вашій оселі може призвести до відключень світла. Щоб уникнути цього, варто економити електрику, особливо вранці та ввечері з 7:00 до 11:00 і з 18:00 до 23:00.
У Києві стартує дитячий гурток “Юний кінолог”, який функціонуватиме на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції міста Києва. Це унікальна можливість для дітей познайомитися зі світом кінології, навчитись догляду за собаками та здобути навички роботи з чотирилапими помічниками поліції.
Про це повідомили у відділі комунікації столичної поліції.
Про ініціативу
У Києві з 25 травня 2024 року стартує дитячий гурток “Юний кінолог”. Заняття проходитимуть на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції щосуботи з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 27.
Поліцейські-кінологи поділяться своїм досвідом, навчать дітей базовим командам для собак і основним правилам поведінки з чотирилапими друзями. Участь у гуртку допоможе дітям здобути цінні знання про виховання домашніх улюбленців та розвинути повагу до тварин.
Заняття у гуртку також сприятимуть засвоєнню знань про виховання домашніх улюбленців та розвитку в дітей почуття поваги до тварин.
Заняття розраховані на дітей віком від 6 років. Участь в програмі безоплатна.
Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.
Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.
