Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Статус інвалідності внаслідок війни: як його отримати цивільним

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту журналістики рішень. Ми створили його для людей, які постраждали від мінно-вибухових травм.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо історії українців, які втратили кінцівки чи отримали інші тяжкі поранення, щоби люди з такими випадками знали — в їхній унікальній ситуації є вихід.


Історії, які ми тут зібрали, є прикладом лідерства для підприємиць та активісток. Попри війну, ці жінки відкривають чи продовжують бізнес, волонтерять і мотивують волонтерити.

Згідно із Законом України, цивільні, які постраждали від вибухонебезпечних предметів на територіях, де ведуться або були бойові дії, можуть отримати статус людини з інвалідністю внаслідок війни. Цей статус дає право на більшу пенсію та додаткові пільги від держави. 

Разом із Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) ШоТам розповідає, що потрібно, аби отримати цей статус, та які додаткові пільги надає держава людям, що отримали статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Звернення до сімейного лікаря, МСЕК та Міністерства у справах ветеранів

Координатор громадської приймальні ГО «МАРТ» Дмитро Науменко каже, що статус людини з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати цивільні, які постраждали від воєнних злочинів чи отримали поранення на територіях, де ведуться або були бойові дії. Він прирівнюється до статусу, який отримують військовослужбовці. 

Аби отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни спершу потрібно оформити групу інвалідності. Для цього людина має відвідати сімейного лікаря та отримати від нього направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК). За результатами проходження лікування та реабілітації МСЕК може встановити інвалідність і її причину. Зазначимо, що висновок МСЕКу отримують тільки дорослі, а діти – лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

Протягом п’яти робочих днів МСЕК визначає групу інвалідності, її причину, види роботи, рекомендованої людині за станом здоров’я тощо. Під час проходження цієї комісії людину має супроводжувати її сімейний лікар або голова комісії в лікарні.

Під час воєнного стану люди можуть звертатися до лікарських комісій медичних закладів незалежно від місця реєстрації та проживання. Якщо людина не може відвідати комісію МСЕК, то рішення ухвалюється на основі висновків лікарської комісії при медичному закладі.

Далі з уже встановленою групою інвалідності варто звернутися до Міністерства у справах ветеранів, при якому існує міжвідомча комісія, яка розглядає ці документи.

Які документи потрібно зібрати для комісії при Міністерстві у справах ветеранів

Для звернення до Міністерства у справах ветеранів потрібно зібрати такі документи

  • копії сторінок паспорта громадянина України;
  • копію ідентифікаційного коду;
  • висновок медичного експерта, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров’я від боєприпасів;
  • копію довідки МСЕК про групу і причину інвалідності;
  • копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ;
  • інші документи (за наявності), які можуть засвідчити одержання постраждалим (-ою) ушкоджень здоров’я від боєприпасів.

«Серед документів має бути копія висновку медичного експерта, що має засвідчити наявність поранення. Отримати висновок можна від слідчого поліції чи СБУ, який веде справу потерпілої людини. Саме слідчий має призначити судово-медичну експертизу, а її результат має міститися в матеріалах кримінальної справи. Експертиза триває від одного місяця до чотирьох, а на практиці набагато довше», – зазначає Дмитро Науменко.

Юрист стверджує, що до органу соціального захисту населення також потрібно подати довідку про відсутність судимості – її можна зробити самостійно безкоштовно через «Дію» або ж у сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України. Також потрібно взяти витяг з реєстру досудових розслідувань, який має бути сформований не пізніше ніж за останні три місяці до звернення. Якщо витяг старий, то комісія може не розглянути заяву.

Пільги для осіб з інвалідністю внаслідок війни

Люди, які мають статус особи з інвалідністю внаслідок війни, отримують ряд пільг від держави. Згідно з інформацією Міністерства соціальної політики України, це може бути:

  • знижки на квартирну плату;
  • безкоштовне забезпечення ліками, стоматологічними послугами та протезуванням;
  • щорічне безкоштовне медичне обстеження;
  • щорічне безкоштовне санаторне лікування;
  • безкоштовне користування комунальними послугами;
  • безкоштовний ремонт квартири чи будинку в порядку, який визначає Кабінет Міністрів України;
  • безкоштовний проїзд міським та міжміським транспортом;
  • безкоштовне встановлення квартирного телефону;
  • позачергове працевлаштування за спеціальністю;
  • право на державну підтримку для здобуття освіти людьми зі статусом інвалідності внаслідок війни та їхніх дітей.

Щодо фінансової підтримки, юрист зазначає:

«Є грошові виплати, які надають органи місцевого самоврядування. Про це треба дізнаватися безпосередньо в міських та селищних радах за місцем проживання. Також люди зі статусом особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на отримання пенсії, розмір якої змінюється щороку, адже це залежить від прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, а ще – від групи інвалідності. 

Цей мінімум визначає держава, і станом на січень 2024 року він складає 2 361 грн. Для осіб з І групою інвалідності встановлюється виплата в розмірі 650% від прожиткового мінімуму15 360 грн, для ІІ групи 12 395 грн (525% прожиткового мінімуму), для ІІІ групи360% прожиткового мінімуму, тобто 8 499 грн. Ці пенсії значно більші, ніж в осіб з інвалідністю за загальними захворюваннями».

Більш детально про пільги для людей з різними групами інвалідності можна дізнатися на сайті Національної асамблеї людей з інвалідністю.

Аби стати на облік та отримувати соціальну допомогу та пільги від держави, людина з власновленим статусом інвалідності внаслідок війни має звернутися до Управління соціального захисту населення за місцем проживання.Також там їй видадуть посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. 

Хто не може претендувати на статус інвалідності внаслідок війни

З 24 лютого 2022 року до Закону України про статус ветеранів додали інформацію про те, що на цей статус можуть претендувати люди, які постраждали внаслідок повномасштабного російського вторгнення на територіях, де проводяться дії, необхідні для оборони України. 

«Ці території визначаються відповідним наказом Кабміну і вони змінюються, адже за наказом є поділ територій на три категорії: 

  • де ведуться бойові дії;
  • які були окуповані;
  • де можливі бойові дії. 

Якщо людина отримала поранення під час окупації територій, то вона може претендувати на статус інвалідності внаслідок війни. 

Зараз є прильоти по всій території України, і люди отримують від цього поранення та каліцтва, але не можуть отримати статус, якщо території, де це сталося, не внесені до переліку в наказі Кабінету Міністрів», – наголошує Дмитро Науменко.

Аби отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, потрібно пов’язати своє поранення з власне бойовими діями. У Постанові Кабміну зазначено, коли особі можуть відмовити в отриманні статусу. Серед підстав:

  • людина отримала інвалідність внаслідок кримінального чи адміністративного порушення;
  • людина отримала поранення в стані наркотичного, токсичного чи алкогольного сп’яніння;
  • навмисне нанесення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди здоров’ю;
  • отримання поранення не на територіях, де ведуться бойові дії, або тих, які не внесені до наказу.

Також комісія при Міністерстві у справах ветеранів відмовляє, якщо заявник/-ця здійснював певні дії, які шкодять національній безпеці України і це визнано судом.

Юрист ділиться, що був вже випадок, коли чоловік з Чернігівщини отримав відмову в наданні статусу, адже він отримав поранення за день до того, як ця територія була внесена в перелік у наказі Кабміну. 

Куди звертатися для консультацій

Цивільні, які постраждали від вибухонебезпечних предметів і хочуть отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, можуть звернутися до правозахисних організацій за консультаціями – наприклад, на гарячу лінію організації «Fight For Right» за номером 0 800 30 66 33.

Також для консультації щодо отримання статусу інвалідності та його оформлення можна звернутися на гарячу лінію Центру безбар’єрності правової допомоги за номером 0 800 312 103.

Із запитами щодо оформлення статусу інвалідності внаслідок війни можна звертатися за електронною поштою до Міністерства у справах ветеранів України: dpi@mva.gov.ua.

Консультації для цивільних, які отримали мінно-вибухові травми, щодо отримання статусу людини з інвалідністю внаслідок війни також надає громадська приймальня Української Гельсінської спілки з прав людини. Отримати консультацію можна, написавши в месенджері Telegram, Viber, WhatsApp за номером телефону +38(063)560-52-00 або на електронну пошту: mart.ngo@gmail.com

Матеріал створено в партнерстві з Програмою розвитку ООН (UNDP) в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною». Думки, висловлені тут, належать авторам і не обов’язково відображають точку зору UNDP в Україні чи Уряду Японії.

Суспільство

Це українські страви, про які ви навряд щось чули: давні рецепти кулінарної спадщини

Опубліковано

Українська кухня – невичерпне джерело кулінарних шедеврів та культурної спадщини. Її страви втілюють в собі багатовікову історію, національну самобутність і глибокі традиції.

Однак, під час тотальної русифікації та політичних турбулентностей, частина цінних страв була забута, а інші недоліком російської агітації надані чужеземними етикетками. Спроби прикріпити наші кулінарні шедеври до інших культур – це навіть не лише зазіхання на смакові перлини, але й спроба замарнути нашу ідентичність. Втрачені страви – це не просто рецепти, це кусочки нашої історії та культурного надбання, які ми повинні відновити та передати майбутнім поколінням.

Редакція ШоТам розповідає про пʼять цікавих страв української кухні.

Душенина

Душенину традиційно готували зі свинини, обвалюючи її в борошні й поєднуючи з овочами та прянощами в горщику. Потім горщик ставили в піч, де м’ясо з овочами повільно тушкувалося кілька годин, або, як казали раніше, “душилося”. Цю страву подавали з вареною картоплею або кашею, щедро поливаючи підливою.

Зараз приготувати душенину в печі може бути складно, але духовка є чудовою альтернативою, а замість глиняного горщика можна використовувати будь-яку жаростійку форму. На Заході схожу страву називають касероль, що походить від посуду, в якому готують м’ясо з овочами. Особливість цієї страви в тому, що для неї можна використовувати будь-яке м’ясо — свинину, яловичину, баранину або курятину.

Репепт:    

  • м’ясо – 500 г;
  • велика морква – 1 шт;
  • картопля – 4–5 шт;
  • борошно – 2 ст. л;
  • сіль, перець – до смаку;
  • вода або томатний сік.

М’ясо промиваємо, підсушуємо паперовими рушниками та нарізаємо великими кубиками. Обвалюємо у борошні з усіх боків.

Моркву та картоплю миємо, чистимо та нарізаємо довільними шматками. Складаємо овочі разом із м’ясом у змащену олією жаростійку форму. Додаємо сіль і перець, заливаємо водою або томатним соком так, щоб рідина покривала інгредієнти на один палець.

Накриваємо кришкою або фольгою і ставимо в розігріту до 200 градусів духовку. Одразу знижуємо температуру до 100 градусів і залишаємо тушкуватися на дві-три години. М’ясо має стати м’яким і легко розпадатися на волокна.

Гляґи

Хляки, ґляґи, флячки або ж рубці — традиційна страва, що готується з частини коров’ячого шлунка. Хляками називають найбільшу частину шлунку жуйних тварин. Після ретельного миття та очищення, хляки дрібно нарізають і довго варять зі спеціями. Готову страву щедро приправляють перцем і часником, а також заправляють відвареним пшоном або підбивають борошном. На Полтавщині до флячок зазвичай додають галушки. Крім того, хляки часто подають як рідку страву разом із бульйоном, у якому вони варилися.

Рецепт:

  • Рубець — 1 кг;
  • Молоко — 500 мл;
  • М’ясний бульйон — 3 л;
  • Селера — 100 г;
  • Ріпчаста цибуля — 2 шт.;
  • Морква — 1–2 шт.;
  • Томати у власному соку — 1 склянка;
  • Макарони — 3 жмені;
  • Часник — на смак;
  • Сіль, перець — на смак;
  • Сметана — 2 ст. л.;
  • Олія — для смаження;
  • Лавровий лист — 1 шт.;
  1. Підготовка рубця:
    • Наріжте рубець смужками і складіть у контейнер, заливши молоком. Залиште в холодильнику на ніч (12 годин).
    • Відцідіть рубець і добре промийте холодною водою, змиваючи молоко.
  2. Відварювання рубця:
    • У великій каструлі доведіть до кипіння підсолену воду. Опустіть нарізаний рубець і варіть 5 хвилин. Злийте воду, промийте рубець і каструлю.
    • Знову наповніть каструлю водою, доведіть до кипіння і трохи підсоліть. Опустіть рубець і знову варіть 5 хвилин. Злийте воду і промийте рубець.
  3. Приготування бульйону:
    • У іншій каструлі доведіть до кипіння бульйон. Додайте рубець, зменшіть вогонь до мінімуму і варіть 2–3 години, доки він не стане м’яким і легко проколюватиметься виделкою.
  4. Приготування овочів:
    • Почистіть і дрібно наріжте моркву, цибулю та селеру. Смажте овочі в невеликій кількості олії до м’якості.
    • Додайте томати у власному соку, сіль і перець. Перемішайте, накрийте кришкою і тушкуйте на середньому вогні 5–7 хвилин.
  5. Завершення страви:
    • Додайте тушковані овочі до відварених рубців.
    • Всипте макарони, додайте лавровий лист і варіть разом стільки часу, скільки вказано на упаковці макаронів.
    • Подавайте страву гарячою, за бажанням додайте сметану перед подачею.

Фальшивий заєць

“Фальшивий заєць” отримав свою назву, тому що готують його з будь-якого м’яса, крім зайця. Історія цієї страви залишається загадкою, але вважається, що колись полювання було привілеєм небагатьох, і дичина на столі була рідкістю. Тож люди вигадали спосіб приготувати “зайця” з іншого м’яса. На Західній Україні ця страва досі залишається традиційною на великі свята в деяких родинах.

Цікаво, що “фальшивий заєць” популярний не лише в Україні, а й у Європі та Америці. У Франції та інших європейських країнах аналогічну страву називають террін. Це своєрідний паштет, коли м’ясо, рибу, овочі або печінку подрібнюють і запікають у формі хлібця, а потім нарізають скибочками для подачі. В Америці цей м’ясний хлібець відомий як meatloaf, і його готують з будь-якого м’ясного фаршу.

Рецепт:

  • Свинина: 1 кг;
  • Яловичина: 0,5 кг;
  • Ріпчаста цибуля: 2 шт. (не обовʼязково);
  • Панірувальні сухарі: 100 г;
  • Сіль, перець: до смаку;
  • Духмяні трави: до смаку;
  • Олія: для смаження Кетчуп: для декору

М’ясо подрібнюємо на м’ясорубці. Дрібно нарізану цибулю пасімо в олії до м’якості.

Панірувальні сухарі розводимо молоком або водою – додаємо рідини так, щоб отримати консистенцію каші. Додаємо отриману суміш до фаршу.

Додавайте смажену цибулю, сіль, перець і улюблені духмяні трави. Ретельно перемішайте та викладіть у змащену олією прямокутну форму для кексу. Якщо немає підходящої форми, можна сформувати хлібець руками та розмістити на змащеному олією противні.

Вставте у попередньо розігріту до 200 градусів духовку та запікайте протягом 60 хвилин. У разі, якщо верхня частина підгоріла, накрийте хлібець фольгою. Через годину вийміть хлібець, зверху намажте кетчупом та поверніть у розігріту духовку на 10 хвилин, щоб кетчуп зверху став рум’яною.

Огірочник

Огірочник – це традиційна українська страва, юшка, приготована на основі солоних огірків. Вона вважається однією зі старовинних рідкісних страв України та може бути розглянута як попередниця сучасної солянки. Назва походить від основного інгредієнту – солоних огірків.

Огірочник можна приготувати як на м’ясному бульйоні, так і на воді або овочевому бульйоні, що робить його доступним як для м’ясоїдів, так і для вегетаріанців.

Рецепт:

  • Солоні огірки — 5 шт.;
  • Овочевий або м’ясний бульйон — 3 л;
  • Ріпчаста цибуля — 1 шт.;
  • Картопля — 5 шт. (середні);
  • Олія — для смаження;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Сметана — 5 ст. л.;
  • Свіжий кріп — для подачі.

Щоб приготувати огірочник, спочатку розігрійте бульйон. Поки він нагрівається, наріжте картоплю на кубики та додайте її до киплячого бульйону.

Солоні огірки натремо на дрібну терку і віджмемо сік. Цибулю дрібно наріжемо та обсмажимо на олії до м’якості, а потім додамо натерті огірки і смажимо разом.

Додайте цю суміш до каструлі з бульйоном та додайте огірковий сік, який віджали раніше. Варіть ще 2-3 хвилини.

У чашці змішайте сметану з кількома ложками бульйону та додайте у каструлю, ретельно змішуючи. Після цього приправте за смаком сіллю та перцем.

Подаємо гарячим, прикрашаючи свіжим нарізаним кропом та солоними огірками. Огірочник – чудовий варіант для обіду або вечері, особливо у спекотний день.

Горохляники

Горохляники, фактично, представляють собою прості оладки, зроблені з гороху. Колись ця страва була дуже популярною, оскільки вважалася дешевою і ситною. Для її приготування варили горох до м’якості, розтирали його до стану пюре, додавали борошно, добре змішували і смажили на розігрітій сковорідці зі смальцем або олією. Подаючи горохляники, їх часто приправляли шкварками, товченим часником та сметаною. У період пісту їли з олією та смаженою цибулею.

Горохляники можна готувати як із свіжого чи замороженого молодого горошку, так і із старого сушеного гороху. Тому ця страва чудово підійде для будь-якого сезону.

  • Зелений горошок (свіжий або морожений) — 2 склянки;
  • Яйце — 1 шт.;
  • Борошно або панірувальні сухарі — 2 ст. л.;
  • Листочки м’яти — жменя;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Олія — для смаження;
  • Сметана або йогурт — для подачі.
  1. Горошок відварюємо хвилин п’ять у киплячій підсоленій воді. Коли горошок буде готовий, подрібнюємо його блендером або перекручуємо м’ясорубкою.
  2. Додаємо яйце, дрібно посічену м’яту, борошно або панірувальні сухарі. Солимо, перчимо, добре вимішуємо.
  3. Формуємо невеличкі котлетки та смажимо їх на добре розігрітій і змащеній олією пательні.
  4. Подаємо горохляники зі сметаною або натуральним йогуртом.

Читати далі

Суспільство

Як уникнути електричного перевантаження у квартирі

Опубліковано

Внаслідок ворожих обстрілів енергетична інфраструктура України зазнала значних пошкоджень. Кожен українець може внести свій вклад у подолання цієї кризи та підтримати енергосистему.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Збільшення споживання електроенергії у вашій оселі може призвести до відключень світла. Щоб уникнути цього, варто економити електрику, особливо вранці та ввечері з 7:00 до 11:00 і з 18:00 до 23:00.

Читати також: В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Корисні поради для економії електроенергії:

  1. Не вмикайте електроприлади одночасно. Наприклад, спочатку розігрійте їжу в мікрохвильовці, а потім скористайтеся праскою.
  2. Переносьте прання на денні або нічні години, коли навантаження на мережу менше.
  3. Уникайте використання кондиціонерів та бойлерів для нагріву в пікові години.

Таким чином, кожен з нас може допомогти зберегти стабільність енергосистеми України.

Нагадаємо, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Опубліковано

У Києві стартує дитячий гурток “Юний кінолог”, який функціонуватиме на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції міста Києва. Це унікальна можливість для дітей познайомитися зі світом кінології, навчитись догляду за собаками та здобути навички роботи з чотирилапими помічниками поліції.

Про це повідомили у відділі комунікації столичної поліції.

Про ініціативу

У Києві з 25 травня 2024 року стартує дитячий гурток “Юний кінолог”. Заняття проходитимуть на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції щосуботи з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 27.

Читати також: Міноборони анонсували застосунок Резерв+ для військовозабовʼязаних

Поліцейські-кінологи поділяться своїм досвідом, навчать дітей базовим командам для собак і основним правилам поведінки з чотирилапими друзями. Участь у гуртку допоможе дітям здобути цінні знання про виховання домашніх улюбленців та розвинути повагу до тварин.

Заняття у гуртку також сприятимуть засвоєнню знань про виховання домашніх улюбленців та розвитку в дітей почуття поваги до тварин.

Заняття розраховані на дітей віком від 6 років. Участь в програмі безоплатна.

Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Читати далі