Суспільство
Насіння згоріло від удару ракети, але землю вона не покине. Фермерка з Харківщини повернулася на поля та розширює бізнес за 40 км від росії
Поля Мар’яни Швайко в Довжику на Харківщині, що розташовані за 40 кілометрів від російського кордону, вкриті величезними вирвами від обстрілів. Але в цьому році на них знову ростуть пшениця та соняшник, а фермерка мріє не тільки розширювати угіддя, але й будувати цех для переробки зерна на крупи та створювати нові робочі місця.
«Ми з батьками подумали: якщо ми припинимо працювати, й кожен фермер в окрузі теж, то як же людям жити?», — говорить Мар’яна.
Фінансистка за освітою і фермерка за покликанням, Мар’яна розповідає ШоТам, як вона розвиває бізнес завдяки курсам, які пройшла вже під час повномасштабної війни.
Мар’яна Швайко
фермерка та фінансистка з Харківщини
«Запам’ятай, дочко — так пахне хліб»
Тато брав мене малу в поле. Якось ми виїхали туди вранці. Добре пам’ятаю, як тато сказав: «Запам’ятай, дочко — так пахне хліб». Це було таке душевне відчуття, яке тяжко передати словами. Але я виросла, і тепер теж працюю в сімейній справі.
Для мого батька фермерство дуже важливе. Він родом з Рівненщини, і в нього завжди була мрія мати власну землю. Тато часто розказував мені про мою прабабусю Степаниду — у неї був хутір і 100 гектарів землі. Коли прийшла радянська влада — все відібрали, але не пам’ять: до самої смерті вона зберігала документи на ту відібрану землю. Тато проніс цю мрію і здійснив.
Наше фермерське господарство засноване у 2004 році на Харківщині, в селі Довжик. Вирощуємо ячмінь, пшеницю, сонях, кукурудзу, горох. Ми поки невеличкі — 85 гектарів, але нашу землю дуже любимо.
До повномасштабної війни мали потужніше господарство та більше врожаю. Звісно, зараз зменшилися обсяги землі, яку можемо обробити — поля були засмічені вибухонебезпечними предметами й збур’яніли від довгого простоювання. На нашому полі залишилися вирви — це згадка про російську агресію.
Осколок впав на наше подвір’я
Я кандидатка економічних наук, викладаю в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна. Спеціалізуюся на фінансах, тож можу бути корисною для нашого господарства. Звісно, моя основна діяльність — це саме викладання, але у вільний час я приїжджаю до батьків у Довжик. Поки що мені легко вдається поєднувати обидві роботи — це фактично теорія та практика, адже втілювати знання можна тут.
24 лютого я зустріла в колі сім’ї, і це змінило моє життя. Ніколи не забуду квітень 2022 року: почався сильний обстріл села, коли ми з татом були в хаті, а мама на вулиці. Над її головою пролетів осколок і впав на наше подвір’я. Це був переломний момент, і ми вирішили їхати. Пам’ятаю, як стояла тоді посеред хати й не знала, що із собою брати, адже є тільки одна валіза. У той момент зрозуміла, що таке справжні цінності.
Поїхали до Богодухова — це за 40 хвилин від Довжика. З нами був песик Дік — доволі великий, але він боявся обстрілів і не хотів лізти в машину. Вже пізніше звик: першим сідав та був готовий їхати далі.
Знайомі сказали, що в одного чоловіка є будиночок, і він готовий прийняти переселенців. Коли ми приїхали, виявилося, що це татів земляк з Рівненщини — така душевна та добра людина. Він сказав нам: «Почувайтеся як вдома», віддав найбільшу кімнату, а для нашого Діка побудував на вулиці навіс, аби той не змок під дощем. Тому я кажу, що Україну неможливо перемогти з такими людьми.
Додому ми все одно навідувалися — час від часу їздили дивитися, як наше поле. Одного разу тато навіть потрапив під обстріл, але все обійшлося.
Подобається, що наша праця корисна для інших людей
У 2022 році ми не могли обробити землю: у дах складу прилетів осколок, а насіння згоріло від ракетного удару. Це важкі часи для всіх фермерів — продукція продається за безцінь. Щоб купити 1 тонну добрив, треба продати 10 тонн пшениці. Але землю ми не покидаємо.
Уже у 2023 році вдалося відновити роботу. Почали з розмінування: щоб очистити поле, подали заявку в ДСНС. Потім до нас приїздили працівники Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування й знешкоджували вибухонебезпечні предмети. Замінування не було стовідсотковим, тож за один день поле стало чистим.
Цьогоріч уже вдалося зібрати врожай: ячмінь, сонях, кукурудзу, горох, пшеницю. Насіння соняха здаємо на переробні підприємства — скоро з нього зроблять запашну українську олію! І сподіваємося, що наступного року врожай стане ще більшим.
У фермерстві мені найбільше подобаються саме результати: коли ти розумієш, що вирощуєш хліб, що завдяки твоїй праці хтось випікає булочки, хтось робить олію. Що саме твоя праця корисна для інших людей. Це важливо й потрібно.
Нові знання, фінансове планування, гранти
Влітку 2023 року я брала участь у програмі для підтримки жінок-фермерок TalentA. У нас заняття розпочалися з липня й тривали до кінця серпня — двічі на тиждень були зустрічі онлайн. Перед нами виступали різні спікери, і ми встигли охопити всі важливі теми. Дуже цікаво побудоване навчання: спочатку ми розглядали макрорівень —
стан економіки, вплив сільського господарства, його роль в економіці; потім перейшли на мікрорівень — саме до фермерського господарства. Вивчали, як краще будувати стратегію, організовувати збут, фінансове планування, як виходити на міжнародний рівень, які особливості оподаткування в сучасних умовах. Приділяли увагу соціальній відповідальності бізнесу.
Також нас вчили писати гранти, заповнювати грантові заявки, будувати й представляти бізнес-плани. Тому TalentA надала мені впевненості в тому, що не треба боятися — гранти працюють.
Перше, що я використала після цього курсу — фінансове планування. Нам розповіли про різні лайфхаки й допоміжні програми, і тепер я втілюю це в нас.
За результатами програми я не отримала грант, але знання зараз використовую та не боюся подавати заявки й надалі. От скоро буду представляти свій бізнес-план — пройшла в другий тур одного грантового конкурсу.
Маємо мрію — створити нові робочі місця
Ми поки маленьке господарство, але хочеться мати більше землі та не тільки вирощувати, а й створювати нові робочі місця. У нас, як і в багатьох фермерів нашої громади, є проблеми зі збутом — підприємства, які закуповують сировину, деколи не хочуть їхати до нас, бо це близько до кордону з росією. Але ми з батьками подумали: якщо ми припинимо працювати, й кожен фермер в окрузі теж, то як же людям жити? Тут же лишаються люди, які хочуть працювати, і це ж не окупована територія. Так, ми на кордоні, але це не означає, що треба скласти руки й узагалі нічого не робити.
Маю таку мрію — зробити невеличку мультипереробку. Це такий цех, де виробляють різні види круп та комбікорм. Коли я досліджувала ринок нашої громади, то зрозуміла, що саме мультипереробки в нас немає, тому багатьом нашим жителям для того, щоб купити комбікорм для своїх свійських тварин, треба їхати в інше місто, а не в кожного є транспорт чи можливість. До того ж на такому переробному підприємстві знадобляться люди — зараз зазвичай наші односельці їздять на роботу в Харків (майже півтори години електричкою), а так могли б працювати вдома й не витрачати час на дорогу. Дуже хотілося б мати можливість бути корисним не лише для себе, а й для своєї громади.
Українські фермери — надзвичайні: незважаючи на умови, в яких ми знаходимося, ніхто не думає кидати свою справу. Тож якщо нам трішечки допомогти, підштовхнути нас, то все вийде. От наше господарство дуже підтримала допомога від міжнародних організацій: посівний матеріал ми отримали від FAO, а добрива від USAID. Завдяки цьому можемо працювати й надалі. Дякуємо закордонним компаніям, які повірили в нас. Знаю, що ми максимально ефективно використаємо допомогу й будемо корисними не лише для України, але й для наших іноземних партнерів.
Щоб щодня відчувати зв’язок з українською культурою, можна додати у свої образи навіть одну прикрасу. Коралі, керамічне намисто чи стрічковий ґердан — обирайте те, що подобається найбільше, або ж створюйте власні поєднання.
ШоТам зібрали для вас 10 брендів прикрас, що відтворюють давні зразки або ж творять сучасні, не забуваючи про наші традиції.
Коралівна
Де купити: інстаграм
Коралі на дві низки можна придбати за 2150 гривень, а намисто з гірського кришталю, селеніту та латунного хрестика — за 3000 гривень. Також можна купити баламути, вироби з венеційки, дукачі, зґарди.
«Моя філософія проста. Я хочу, щоб ви носили коралі щодня. Без особливого приводу. Не чекаючи на свято. Так, вкраплюючи частинку української культури в буденність, з часом ми обов‘язково відродимо нашу ідентичність».
ВидимоНевидимо
Це майстерня українського традиційного золотарства, що виготовляє намиста, сережки й дукачі. Замість монет російської імперії в дукачах виготовили власний дизайн з деревом життя. Такий дукач обійдеться у 2000 гривень, а сережки-пташечки з латуні — 1300.
«Ми завжди прагнемо поєднати витворені віками ідеали прекрасного й особисті бажання кожного замовника. Як результат — маленькими кроками та великими зусиллями формується сучасне лице давнього й великого народу».
Творча майстерня Олени Мазурок
Де купити: інстаграм
Майстерня пропонує авторські намиста. Також там проводять різноманітні майстер-класи, де можна самому навчитися виготовляти прикраси. В асортименті є дукачі, керамічні намиста, сережки, латунні перстені та лускавки (намисто з дутого скла). Кожен виріб особливий: намисто з сучасної венеційки можна придбати за 8000 гривень, а перстені з латуні — від 550 гривень.
«Я тішуся своїм набутком, оглядаю його, горджуся та розумію всю цінність цих речей. Особливе місце займають ті речі, котрі мені передалися в спадок, і це далеко не намиста, не корал, лускавки чи дукачі. У моєї бабці не було намист з лускавок, зате вони є у мене й будуть у моєї доньки. Ми самі зараз формуємо цю скриню скарбів, щоб нести відповідальність та світлість цих традицій», — каже майстриня.
Майстер Василь Білоножко
Майстер з Черкащини виготовляє сережки, дукачі та різноманітні елементи для намист, які можна використовувати для створення власних прикрас — хрести, намистини тощо. Вироби майстерні відтворюють традиційні прикраси українців. Дукач-ягнусок (з медальйоном у формі серця) можна придбати за 3200 гривень, а комплект з дукача й сережок-пташечок — за 3600 гривень.
ККрамничка
Де купити: інстаграм
У крамничці співпрацюють з майстринями з бісероплетіння, гончарем і майстром-мосяжником, тож тут можна придбати силянки, стрічкові ґердани, керамічні намиста, зґарди тощо. Бойківська силянка обійдеться у 2000 гривень, а керамічні чорні коралі — у 750 гривень.
«Географічне розташування України та її природні багатства сприяли розвитку великої кількості ремесел. Усі наші майстри — з різних куточків України. Завдяки вам вони можуть творити, продовжувати свою справу, передавати знання та навички новому поколінню майстрів».
Майстерня Пацьорки
Де купити: інстаграм
Це проєкт майстрині з Житомира Марини Василенко. Вона виготовляє прикраси ручної роботи з кераміки, перламутру, скла тощо. Додає й металеві підвіси та намистини. Наприклад, намисто з авантюрину та кришталю з підвісом коштує 1850 гривень, а чокер з шунгіту (гірська порода чорного кольору) з тризубом — 600. Його можуть приміряти й чоловіки.
ROOTS
Бренд прикрас створила фольклористка Ярина Дронь, тож тут ви знайдете відтворені етнографічні зразки сережок, перстенів і намист. За 2500 гривень можна придбати перстень зі срібла з жадеїтом, який створили за зразком зі Східного Поділля, а за 3400 гривень — коралове намисто на три низки.
«Прикраси ROOTS — це поєднання історичної правдивості й актуального нині мінімалізму. Це вишуканість у лаконічному дизайні, що витриманий століттями. Це багатство, яке Ви захочете передати в спадок. Це твоя заново відкрита унікальність».
Oksana Boriychuk
В асортименті бренду можна знайти намиста з керамічних намистин, дармовиси, зґарди, браслети та сережки. Часто вони об’єднані в колекції — до Різдва, Великодня тощо. Наприклад, намисто «Дзвінка коляда» можна придбати за 3400 гривень, а сережки «Зелений гай» — за 980 гривень.
«Більшість виробів унікальні чи створені в лімітованій кількості. Проте ми також створюємо цілісні колекції, основними акцентами яких є виготовлені в нашій майстерні намистини з білої глини з авторським розписом. Також використовуємо натуральне каміння, венеційське скло, авторські зґарди та добірну фурнітуру».
Катерина
Де купити: інстаграм
Майстриня створює бісерні прикраси: силянки, ґердани, намиста за авторськими чи відтвореними схемами. Також вона вигадала квіткові браслети-манжети з бісеру — такі можна купити за 1000 гривень за штуку. Стрічковий ґердан з підвісами коштуватиме від 1700 гривень. Працює майстриня й під замовлення.
Prylavok
Де купити: інстаграм
У крамниці пропонують авторські прикраси з поєднанням традицій і сучасності. Тут можна придбати котильони-брошки за 1500 гривень, заколки з бісером — за 1200 гривень, а стрічкові ґердани, які можна носити і як прикрасу для волосся — від 1800-2000 гривень.
«Наші прикраси — це не просто аксесуари. Це розкіш, яка відображає вашу неповторну особистість».
- гнізда,
- гілки дерев,
- канати та гойдалки,
- присади,
- годівничка,
- напувалка.
