Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Ми зациклені на своїй землі. Будемо відбудовувати і жити ліпше, ніж до цього». Історія відродження Високопільської громади на Херсонщині

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Високопілля – найпівнічніша громада Херсонщини, де зупинили навалу орків. Ці сміливі, обпалені південним сонцем місцеві люди пережили всі жахіття війни, про які і згадувати важко. Рашисти вбивали, катували, викрадали, мародерили і руйнували все хороше, що люди будували роками. Деокупована та не зломлена громада відновлюється. Тут люди із щирою вдячністю розказують про колосальну допомогу та єдність з усіма областями України та з різними країнами світу. Про незламну волю та природну тягу до рідної землі читайте у матеріалі ШоТам

Ганна Шостак-Кучмяк

начальниця Високопільської селищної військової адміністрації.

Край землеробів в окупації перетворився на пекло

Високопільщина – це край славетних хліборобів. Досить посушлива місцевість, але наші аграрії приловчился обробляти землю так, що рік за роком приносили рекордні врожаї. Фермери мали сучасну техніку та працювали за новітніми технологіями. 

Але минулого року війна дійшла і до нас. Наше 24 лютого почалось як і у всіх: чули далекі канонади та слідкували за інформацією у пресі. Чомусь ми думали, що ворог пройде повз і війна нас не торкнеться. Як же ми сильно помилялись! 

13 березня 2022 року російські війська окупували всю нашу громаду. З того часу життя перетворилось на пекло. Ми стали лінією захисту та форпостом для Дніпропетровщини. Саме тут ЗСУ зупинили орків і не дали просуваються вглиб країни. Звідси обстрілювали Криворізьку ТЕЦ та частину Дніпропетровщини. Наші воїни кілька раз намагалися вибити окупантів, та орки міцно тут закріпились.

Рашисти добре вивчили нашу територію. У нас дуже багато будівель збудованих німцями-колоністами з підвалами та сховищами. Повірте, орки це дуже швидко скумекали і використовували для засідок. 

У період окупації люди стали масово виїжджати, шукаючи хоч якісь шляхи. Тричі оголошувався «зелений» коридор і тричі орки його зірвали. Люди виходили самотужки як могли, бо залишатись було ще небезпечніше.

30 березня у моє рідне село Князівка зайшли українські воїни, тож 31 березня ми розпочали евакуацію людей. Кожен крок ЗСУ ворог обстрілював з більшою силою. Разом з людьми ми колоною виїхали до Кривого Рогу. Там допомогли у розміщенні людей, лікуванні, харчуванні та забезпечили всіма базовими речами. 

Ми зустрічали всі евакуаційні колони з нашої громади разом з криворізькою владою. Хтось їхав далі, хтось залишався, очікуючи звільнення домівки. Наші люди швидко стали допомагати тим, хто допомагав нам. Юні дівчата та хлопці розвантажували вантажівки з продуктовими наборами із центру та заходу країни та роздавали іншим також постраждали сімʼям з півдня та сходу.

Одразу після звільнення та зачищення території ми приїхали додому. Картина була страшна. Все розбите: повалені лінії електропередач, зруйновані газогони, будинки, школи, адмінбудівлі. Вони знищили все хороше, бо як то вони кажуть: «А кто вам разрешил так хорошо жить?». 

Росіяни руйнували все, що люди будували роками. Фото: ШоТам.

80% громади зруйновано. Все можна відбудувати і полагодити, але не можна повернути життя людей. 57 наших односельців отримали поранення несумісні з життям. 12 людей з нашої громади зникли безвісти і ми досі не знаємо їхню долю. 

У будівлі школи в одному з сіл орки зробили катівню, куди звозили людей з усіх усюд. Ми достеменно не знаємо, чиї рештки знаходимо. Віддаємо їх на експертизу ДНК. Вже зробили поховання та все ще чекаємо результатів аналізу – може це наші люди, а може ні.

Крім цього, прокуратура та правоохоронні органи розслідують факти згвалтування та мародерства російськими військовими. З хат грабували все, навіть дамські велосипеди та мопеди позабирали, а фермери втратили всю техніку – вона або розбита, або вкрадена. 

Та найважливіше те, що день звільнення настав. Це було 4 вересня 2022 року. Саме Високопілля стало відправною точкою, звідки погнали окупантів з Херсонщини. 

З першими викликами ми справились, тож справимось і з відбудовою

Найперший виклик після повернення – немає світла, газу, звʼязку… Люди, вбиті горем, перелякані. Але треба було працювати. Ми самотужки не справилися б.

Так з усієї України до нас приїжджали енергетики для ремонту мереж, які до цього ж були ще й заміновані. Тож спочатку йшли вибухотехніки, за ними енергетики – й так працювали. Так само працювали й досі працюють газовики.

Ми раділи кожному підключеному до мережі будинку, кожній увімкненій лампочці. Ці роботи були заплановані за графіком уряду, але завдяки копіткій роботі з поновлення ліній електропередач відбулось на два місяці раніше плану!

З перших днів потрібно було запускати торгівлю. Наші підприємці впорались і з цим. З генераторами і в руїнах, але у Високопіллі стало можливим випити горнятко кави. Це було вкрай необхідно і військовим, і електрикам та вибухотехнікам, і медиках, і волонтерам – всім нам. У тій каві було наче все життя. 

Наразі електрика є у кожному населеному пункті. Газ є майже скрізь, де він був до війни, але ще продовжуються роботи. Водогони були побиті так, що неможливо було працювати без саперів. Але ми зуміли повернути людей: запрацювала і вода, і каналізація, і всі комунальні послуги.

Вся спецтехніка комунальних підприємств була або вивезена окупантами, або розбита. Тому Агенція з ліквідації наслідків агресії виділяє нам кошти на оновлення автопарку. Адміністрація вже закуповує під наші потреби, аби ми легше перенесли зиму. 

Минулий опалювальний сезон ми пережили напружено – газ тільки-тільки починали відновлювати, та в цьому році буде легше. Формуємо базу потреб людей з пічним опаленням, особливо сімей з дітьми або тих, хто не має можливості закупити собі дрова чи вугілля. Ці дані ми передаємо обласній адміністрації, але ми не зупиняємось на державній допомозі, бо у держави є інші пріоритетні потреби з оборони. Тож ми шукаємо підтримку серед міжнародних благодійних організацій, пишемо листи і якщо хто хоч якусь категорію потреб закриє, ми будемо дуже вдячні.

80% громади зруйновано. Фото: ШоТам.

Розуміємо, швидко відбудувати лікарню не вийде 

Якнайшвидше мала запрацювати медицина для тих людей, хто залишився. Але лікарня була розбита. Наші лікарі намагалися хоч якось налагодити роботу, але з перших днів будівля була пошкоджена вибуховою хвилею, стояла без вікон і дверей. Та й орки шукали медиків, тож наші спеціалісти переховувались. Після деокупації єдиною будівлею, що більш-менш вціліла, був центр дитячої творчості. І тепер там надаємо медичні послуги.

Криворіжжя допомогло там засклити вікна, швидко поставили буржуйки і генератори – це дозволило нам розпочали прийом пацієнтів. Одразу приїхали до нас Лікарі без кордонів, Медицина катастроф та інші міжнародні організації, наша екстрена допомога почала працювати. 

Розуміємо, що швидко відбудувати лікарню не вийде – це колосальні кошти. Та й самотужки ми ніколи цю проблему не вирішимо, тому звертались за допомогою до держави. І на рівні області вирішено, що місці розваленої адмінбудівлі збудувати нову амбулаторію, де будуть разом розміщуватись і первинна ланка медицини, і екстренка, і стаціонар. Кошти держава виділяє, але треба час. Та поки ми закриваємо потреби як можемо: поляки відгукнулись і привезли будиночок для медиків. А вже зараз у всіх населених пунктах запрацювали відремонтовані ФАПи.

Медичні послуги тут надають у центрі дитячої творчості, що більш-менш вцілів. Фото: ШоТам.

Те саме по освіті: наші Високопільська та Архангельська школи та дитячий садок дуже пошкоджені. Вони включені до переліку робіт Фонду ліквідації наслідків збройної агресії за державний кошт. Та найголовніше те, що ні в одному нашому освітньому та медичному закладах не було бомбосховища. Нині ми звертаємо увагу і на цей аспект, тому жоден заклад не запрацює, допоки там не буде облаштоване якісне укриття.

Бізнес поступово повертається у громаду. Однак агросектор все ще не може запрацювати на повну потужність. А це наша серцевина, основа нашого бюджету. На жаль, наші землі все ще заміновані так, що фермери самі не впораються з цією бідою. 

Люди намагаються самотужки розміновувати, але часто це закінчується трагічно. Розуміємо, що потрібна спеціалізована техніка та професіонали.

Нині чекаємо нашої черги – саперні групи працюють у сусідній громаді. Таких спеціалістів дуже не вистачає в Україні. Тому ми волаємо на весь світ і говоримо про це на всіх майданчиках: нам конче терміново потрібна допомога саперів, які розблокують роботу фермерів. Говоримо навіть тим, хто не має до цього стосунку – бо може у них є знайомі і передають інформацію далі. Бо чим довше земля пустуватиме, тим складніше її обробляти. 

Коли ти вріс в цю землю корінням, то тут і залишишся

Ми – аграрна громада, і всі зациклені на землі. Коли ти вріс в цю землю корінням, то тут і залишишся. Повірте, українці відбудуються. І буде у нас набагато краще, ніж було. Тому що є велике бажання самих людей – повернутись додому.

До війни в громаді проживало 4 тисячі людей, та на момент деокупації залишилось всього 270 осіб. Наразі нараховуємо близько 2 тисяч жителів. Найважливіше те, що повертаються сімʼї з дітьми, і це наше майбутнє.

Про Високопілля лунало напевно по всьому світу. Тож одразу після деокупації до нас ринули наче паломники дуже багато людей. Хтось їхав навіть просто подивитись, що тут сталось. Але побачивши біду, просто так поїхати звідси не могли. Кожен намагався хоч якусь допомогу надати. 

Ми намагаємось відбудовувати житло, однак війна ще триває. Червоний Хрест, УВКБ ООН, Пліч-о-пліч та інші міжнародні організації нам постійно доставляють будівельні матеріали: шифер, дерево, покрівельні матеріали тощо. Коли людина отримує будівельні матеріали, але самотужки не може відбудуватися (бо не всі люди є фахівцями у будівництві), тож приходять на допомогу спеціалісти-волонтери. Також 7 населених пунктів відбудовується областями-патронами: Дніпропетровська, Чернівецька, Черкаська, Тернопільська, Хмельницька та іншими. 

Люди самотужки ремонтують будинки, або за допомогою спеціалістів-волонтерів. Фото: ШоТам.

Потужно працюють у громаді релігійні благодійні організації: греко-католицький фонд Карітас відбудовують 180 будинків і на цьому не зупиняються, продовжують свою діяльність інженери та соціальні робітники. Християнська організація Благодійний хаб міста Рівне на сьогодні відбудували нас близько 170 будинків. Християнська церква з міста Умань займаються дуже постраждалим селом Потьомкіне, про яке скептики говорили, що такі руйнування неможливо відбудувати. Усе можливо!

Суспільство

Це українські страви, про які ви навряд щось чули: давні рецепти кулінарної спадщини

Опубліковано

Українська кухня – невичерпне джерело кулінарних шедеврів та культурної спадщини. Її страви втілюють в собі багатовікову історію, національну самобутність і глибокі традиції.

Однак, під час тотальної русифікації та політичних турбулентностей, частина цінних страв була забута, а інші недоліком російської агітації надані чужеземними етикетками. Спроби прикріпити наші кулінарні шедеври до інших культур – це навіть не лише зазіхання на смакові перлини, але й спроба замарнути нашу ідентичність. Втрачені страви – це не просто рецепти, це кусочки нашої історії та культурного надбання, які ми повинні відновити та передати майбутнім поколінням.

Редакція ШоТам розповідає про пʼять цікавих страв української кухні.

Душенина

Душенину традиційно готували зі свинини, обвалюючи її в борошні й поєднуючи з овочами та прянощами в горщику. Потім горщик ставили в піч, де м’ясо з овочами повільно тушкувалося кілька годин, або, як казали раніше, “душилося”. Цю страву подавали з вареною картоплею або кашею, щедро поливаючи підливою.

Зараз приготувати душенину в печі може бути складно, але духовка є чудовою альтернативою, а замість глиняного горщика можна використовувати будь-яку жаростійку форму. На Заході схожу страву називають касероль, що походить від посуду, в якому готують м’ясо з овочами. Особливість цієї страви в тому, що для неї можна використовувати будь-яке м’ясо — свинину, яловичину, баранину або курятину.

Репепт:    

  • м’ясо – 500 г;
  • велика морква – 1 шт;
  • картопля – 4–5 шт;
  • борошно – 2 ст. л;
  • сіль, перець – до смаку;
  • вода або томатний сік.

М’ясо промиваємо, підсушуємо паперовими рушниками та нарізаємо великими кубиками. Обвалюємо у борошні з усіх боків.

Моркву та картоплю миємо, чистимо та нарізаємо довільними шматками. Складаємо овочі разом із м’ясом у змащену олією жаростійку форму. Додаємо сіль і перець, заливаємо водою або томатним соком так, щоб рідина покривала інгредієнти на один палець.

Накриваємо кришкою або фольгою і ставимо в розігріту до 200 градусів духовку. Одразу знижуємо температуру до 100 градусів і залишаємо тушкуватися на дві-три години. М’ясо має стати м’яким і легко розпадатися на волокна.

Гляґи

Хляки, ґляґи, флячки або ж рубці — традиційна страва, що готується з частини коров’ячого шлунка. Хляками називають найбільшу частину шлунку жуйних тварин. Після ретельного миття та очищення, хляки дрібно нарізають і довго варять зі спеціями. Готову страву щедро приправляють перцем і часником, а також заправляють відвареним пшоном або підбивають борошном. На Полтавщині до флячок зазвичай додають галушки. Крім того, хляки часто подають як рідку страву разом із бульйоном, у якому вони варилися.

Рецепт:

  • Рубець — 1 кг;
  • Молоко — 500 мл;
  • М’ясний бульйон — 3 л;
  • Селера — 100 г;
  • Ріпчаста цибуля — 2 шт.;
  • Морква — 1–2 шт.;
  • Томати у власному соку — 1 склянка;
  • Макарони — 3 жмені;
  • Часник — на смак;
  • Сіль, перець — на смак;
  • Сметана — 2 ст. л.;
  • Олія — для смаження;
  • Лавровий лист — 1 шт.;
  1. Підготовка рубця:
    • Наріжте рубець смужками і складіть у контейнер, заливши молоком. Залиште в холодильнику на ніч (12 годин).
    • Відцідіть рубець і добре промийте холодною водою, змиваючи молоко.
  2. Відварювання рубця:
    • У великій каструлі доведіть до кипіння підсолену воду. Опустіть нарізаний рубець і варіть 5 хвилин. Злийте воду, промийте рубець і каструлю.
    • Знову наповніть каструлю водою, доведіть до кипіння і трохи підсоліть. Опустіть рубець і знову варіть 5 хвилин. Злийте воду і промийте рубець.
  3. Приготування бульйону:
    • У іншій каструлі доведіть до кипіння бульйон. Додайте рубець, зменшіть вогонь до мінімуму і варіть 2–3 години, доки він не стане м’яким і легко проколюватиметься виделкою.
  4. Приготування овочів:
    • Почистіть і дрібно наріжте моркву, цибулю та селеру. Смажте овочі в невеликій кількості олії до м’якості.
    • Додайте томати у власному соку, сіль і перець. Перемішайте, накрийте кришкою і тушкуйте на середньому вогні 5–7 хвилин.
  5. Завершення страви:
    • Додайте тушковані овочі до відварених рубців.
    • Всипте макарони, додайте лавровий лист і варіть разом стільки часу, скільки вказано на упаковці макаронів.
    • Подавайте страву гарячою, за бажанням додайте сметану перед подачею.

Фальшивий заєць

“Фальшивий заєць” отримав свою назву, тому що готують його з будь-якого м’яса, крім зайця. Історія цієї страви залишається загадкою, але вважається, що колись полювання було привілеєм небагатьох, і дичина на столі була рідкістю. Тож люди вигадали спосіб приготувати “зайця” з іншого м’яса. На Західній Україні ця страва досі залишається традиційною на великі свята в деяких родинах.

Цікаво, що “фальшивий заєць” популярний не лише в Україні, а й у Європі та Америці. У Франції та інших європейських країнах аналогічну страву називають террін. Це своєрідний паштет, коли м’ясо, рибу, овочі або печінку подрібнюють і запікають у формі хлібця, а потім нарізають скибочками для подачі. В Америці цей м’ясний хлібець відомий як meatloaf, і його готують з будь-якого м’ясного фаршу.

Рецепт:

  • Свинина: 1 кг;
  • Яловичина: 0,5 кг;
  • Ріпчаста цибуля: 2 шт. (не обовʼязково);
  • Панірувальні сухарі: 100 г;
  • Сіль, перець: до смаку;
  • Духмяні трави: до смаку;
  • Олія: для смаження Кетчуп: для декору

М’ясо подрібнюємо на м’ясорубці. Дрібно нарізану цибулю пасімо в олії до м’якості.

Панірувальні сухарі розводимо молоком або водою – додаємо рідини так, щоб отримати консистенцію каші. Додаємо отриману суміш до фаршу.

Додавайте смажену цибулю, сіль, перець і улюблені духмяні трави. Ретельно перемішайте та викладіть у змащену олією прямокутну форму для кексу. Якщо немає підходящої форми, можна сформувати хлібець руками та розмістити на змащеному олією противні.

Вставте у попередньо розігріту до 200 градусів духовку та запікайте протягом 60 хвилин. У разі, якщо верхня частина підгоріла, накрийте хлібець фольгою. Через годину вийміть хлібець, зверху намажте кетчупом та поверніть у розігріту духовку на 10 хвилин, щоб кетчуп зверху став рум’яною.

Огірочник

Огірочник – це традиційна українська страва, юшка, приготована на основі солоних огірків. Вона вважається однією зі старовинних рідкісних страв України та може бути розглянута як попередниця сучасної солянки. Назва походить від основного інгредієнту – солоних огірків.

Огірочник можна приготувати як на м’ясному бульйоні, так і на воді або овочевому бульйоні, що робить його доступним як для м’ясоїдів, так і для вегетаріанців.

Рецепт:

  • Солоні огірки — 5 шт.;
  • Овочевий або м’ясний бульйон — 3 л;
  • Ріпчаста цибуля — 1 шт.;
  • Картопля — 5 шт. (середні);
  • Олія — для смаження;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Сметана — 5 ст. л.;
  • Свіжий кріп — для подачі.

Щоб приготувати огірочник, спочатку розігрійте бульйон. Поки він нагрівається, наріжте картоплю на кубики та додайте її до киплячого бульйону.

Солоні огірки натремо на дрібну терку і віджмемо сік. Цибулю дрібно наріжемо та обсмажимо на олії до м’якості, а потім додамо натерті огірки і смажимо разом.

Додайте цю суміш до каструлі з бульйоном та додайте огірковий сік, який віджали раніше. Варіть ще 2-3 хвилини.

У чашці змішайте сметану з кількома ложками бульйону та додайте у каструлю, ретельно змішуючи. Після цього приправте за смаком сіллю та перцем.

Подаємо гарячим, прикрашаючи свіжим нарізаним кропом та солоними огірками. Огірочник – чудовий варіант для обіду або вечері, особливо у спекотний день.

Горохляники

Горохляники, фактично, представляють собою прості оладки, зроблені з гороху. Колись ця страва була дуже популярною, оскільки вважалася дешевою і ситною. Для її приготування варили горох до м’якості, розтирали його до стану пюре, додавали борошно, добре змішували і смажили на розігрітій сковорідці зі смальцем або олією. Подаючи горохляники, їх часто приправляли шкварками, товченим часником та сметаною. У період пісту їли з олією та смаженою цибулею.

Горохляники можна готувати як із свіжого чи замороженого молодого горошку, так і із старого сушеного гороху. Тому ця страва чудово підійде для будь-якого сезону.

  • Зелений горошок (свіжий або морожений) — 2 склянки;
  • Яйце — 1 шт.;
  • Борошно або панірувальні сухарі — 2 ст. л.;
  • Листочки м’яти — жменя;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Олія — для смаження;
  • Сметана або йогурт — для подачі.
  1. Горошок відварюємо хвилин п’ять у киплячій підсоленій воді. Коли горошок буде готовий, подрібнюємо його блендером або перекручуємо м’ясорубкою.
  2. Додаємо яйце, дрібно посічену м’яту, борошно або панірувальні сухарі. Солимо, перчимо, добре вимішуємо.
  3. Формуємо невеличкі котлетки та смажимо їх на добре розігрітій і змащеній олією пательні.
  4. Подаємо горохляники зі сметаною або натуральним йогуртом.

Читати далі

Суспільство

Як уникнути електричного перевантаження у квартирі

Опубліковано

Внаслідок ворожих обстрілів енергетична інфраструктура України зазнала значних пошкоджень. Кожен українець може внести свій вклад у подолання цієї кризи та підтримати енергосистему.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Збільшення споживання електроенергії у вашій оселі може призвести до відключень світла. Щоб уникнути цього, варто економити електрику, особливо вранці та ввечері з 7:00 до 11:00 і з 18:00 до 23:00.

Читати також: В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Корисні поради для економії електроенергії:

  1. Не вмикайте електроприлади одночасно. Наприклад, спочатку розігрійте їжу в мікрохвильовці, а потім скористайтеся праскою.
  2. Переносьте прання на денні або нічні години, коли навантаження на мережу менше.
  3. Уникайте використання кондиціонерів та бойлерів для нагріву в пікові години.

Таким чином, кожен з нас може допомогти зберегти стабільність енергосистеми України.

Нагадаємо, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Опубліковано

У Києві стартує дитячий гурток “Юний кінолог”, який функціонуватиме на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції міста Києва. Це унікальна можливість для дітей познайомитися зі світом кінології, навчитись догляду за собаками та здобути навички роботи з чотирилапими помічниками поліції.

Про це повідомили у відділі комунікації столичної поліції.

Про ініціативу

У Києві з 25 травня 2024 року стартує дитячий гурток “Юний кінолог”. Заняття проходитимуть на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції щосуботи з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 27.

Читати також: Міноборони анонсували застосунок Резерв+ для військовозабовʼязаних

Поліцейські-кінологи поділяться своїм досвідом, навчать дітей базовим командам для собак і основним правилам поведінки з чотирилапими друзями. Участь у гуртку допоможе дітям здобути цінні знання про виховання домашніх улюбленців та розвинути повагу до тварин.

Заняття у гуртку також сприятимуть засвоєнню знань про виховання домашніх улюбленців та розвитку в дітей почуття поваги до тварин.

Заняття розраховані на дітей віком від 6 років. Участь в програмі безоплатна.

Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Читати далі