Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Чому війна – найгірший час, аби мати інвалідність, та що з цим робити

Опубліковано

Станом на кінець 2022 року в Україні було зареєстровано 2 млн 700 тис. людей з інвалідністю, 165 тис. з них – діти. Більш ніж половина таких осіб отримали статус ВПО або виїхали за межі країни, що своєю чергою підсвітило цілу низку проблем. Ось основні з них.

Руйнування особистої інфраструктури

Мало хто з нас задумується про це, але люди з інвалідністю будують свою особисту інфраструктуру. ЛЗІ рідко переїжджають й важко сприймають зміни. Вони дуже тривалий час покроково досліджують доступність території: у цьому магазині я купую овочі, бо можу заїхати на кріслі колісному, в цьому банку пандус, а ось цей таксист завжди допомагає скласти візочок тощо. Це складна система з конкретних людей, доступних будівель та зв’язків. Ухвалюючи рішення покинути територію, людина ухвалює рішення покинути все і почати з нуля, іноді 5 годин їздить по незнайомому місту на візочку в пошуках адаптованої вбиральні чи магазину з пандусом. 

Уявіть, що ви приїхали в Китай і не знаєте мови, не маєте інтернету, а вам треба доїхати з одного кінця міста в інший. Як купити квиток? Де обміняти гроші? Де взагалі ви знаходитесь і куди вам треба? Отак себе відчуває особа з інвалідністю у кожному новому місті. 

Медичний колапс

Перше й очевидне – зміна сімейних лікарів та перепідписання декларацій. Це дуже критичний момент, адже не кожен лікар, на жаль, має компетенції в роботі з ЛЗІ. Не розуміє як саме лікувати людину, у якої організм реагує нестандартно, або це взагалі людина паліативна, тобто невиліковна. У багатьох містах, наприклад, є паліативні служби, які якраз допомагають таким пацієнтам, але в умовах війни багато їх підопічних стали ВПО й припинили співпрацю. Друга, і надзвичайно масштабна проблема, – це ліки. Зараз в Україні існує кілька варіантів отримати безплатні ліки: 

  • напряму в лікарні;
  • в аптеці по програмі реімбурсації (пацієнт отримує безкоштовно або з малою доплатою, а лікарня платить аптеці свою частину);
  • від волонтерів/релігійних організацій тих ліків, які не зареєстровані в Україні.

І тут з’являються нові перешкоди, оскільки не так давно у повну силу запрацювала постанова 1303 (реімбурсація) та програма «Є ліки» («Доступні ліки»), і тепер багато лікарів не знають як за новими нормами виписувати та замовляти ці ліки. Їм легше сказати, що ліків немає, хоча такого поняття для зареєстрованих ліків насправді не існує. Якщо ліків немає в лікарні зараз – їх зобов’язані купити на наступний місяць. Проте, ані лікарі, ані пацієнти не розуміють, як це відбувається. 

Склавши всі ці проблеми до купи, маємо наступне:

  • треба потрапити в недоступну лікарню для підписання нової декларації;
  • лікарю треба виписати важкі ліки (деякі можуть містити морфіни та інші наркотичні речовини для знеболювання), які він в житті не виписував;
  • лікарі, які їх колись виписували, тепер все одно не знають як це зробити через зміни в державних програмах.

Крах соціалізації

Люди з інвалідністю роками вибудовують стосунки з оточенням. Маючи різні проблеми з опорно-руховим чи мовним апаратом – їх важко розуміють, часто бояться й намагаються зайвий раз не дивитись в очі. Місця, де можливо було б знайти друзів, як, наприклад, кафе чи клуби по інтересах, у 99% не адаптовані до людей з інвалідністю. Стаючи ВПО, людина буквально залишається в самотності й втрачає мотивацію до розвитку. 

Але, по правді кажучи, проблем значно більше, вони буквально на кожному кроці: як орендувати житло в новому місці, зважаючи на потребу ліфта, рівного заїзду в будинок, плюс-мінус широкої ванної кімнати? А якщо додати до цієї задачі супер конкуренцію у відносно спокійних містах та обмеженість бюджету? Як влаштуватись на роботу, якщо далі обласних центрів її й для здорових не вистачає? Як здобути освіту, якщо в Україні й до війни не вистачало закладів для ЛЗІ? На жаль, питань значно більше ніж відповідей.

Що з цим усім робити

Для себе я бачу наступні рішення:

  1. Посилення децентралізації та фінансування регіонів на адаптацію міст до інклюзії. Будівництво пандусів, підйомників, купівля соціального транспорту, оплата асистентів. 
  2. Розвиток громадських організацій, що підтримують людей з інвалідністю, надання грантів на освітні програми, програми професійної перекваліфікації ЛЗІ та психологічну й соціальну підтримку.
  3. Інформаційна кампанія щодо змін у реформах, медичних та соціальних системах задля прозорості та розуміння усіма учасниками що відбувається. Включення тлумачень простою мовою у національний телемарафон та інтернет-видання.

І головне: залучення людей з інвалідністю щодо їхніх питань. Створюємо безбар’єрність? Це супер! Але скільки людей з інвалідністю залучено у цей процес? Хочемо зробити освітні проєкти? Запитаймо у людей з інвалідністю, чи у них є на це зараз ресурс та якщо є, ким вони хочуть бути?

Діалог та прозорість потреб ЛЗІ до сотень тисяч даремно витрачених бюджетів – це крута європейська практика, яка нам точно потрібна
. Я особисто знаю близько 80 громадських організацій, які допомагають людям з інвалідністю, але їм не вистачає ресурсів, менторства та фінансового менеджменту. Створення ж якогось центру, умовно як «Дія.Бізнес», тільки для ГО прискорило б процеси інклюзивності у 1000%. Тому мій рецепт виглядає так: діалог, об’єднання, менторство та ресурсування.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю авторки і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Це авторська колонка Нії Нікель. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Колонки

Естонія дозволила використати заморожені російські активи для компенсації збитків Україні внаслідок війни

Опубліковано

Парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи Росії для компенсації збитків, завданих Україні внаслідок війни. Ініційований Урядом Закон “Про внесення змін до Закону про міжнародні санкції та інші пов’язані з ним закони” створює в Естонії внутрішньодержавний механізм, який забезпечить майнову відповідальність держави-агресора за шкоду, яку та заподіяла “порушеннями міжнародного права”.

Про це йдеться на сайті естонського парламенту.

Поправка дозволяє використовувати заморожені санкціями активи фізичних осіб і компаній, які сприяли протиправним діям Росії. Це буде оплата за збитки, яку Росія винна Україні.

За словами голови конституційного комітету Хендріка Йоханнеса Терраса, складно розробити правове регулювання, щоб використати заморожені активи. Над цим працюють кілька країн-союзників та міжнародних організацій, і Естонія має відіграти тут роль першопрохідця.

Читайте також: Сенат США схвалив пакет допомоги для України у розмірі 61 млрд дол

“Росія є державою-агресором, і компенсація за завдані нею збитки не може бути покладена на Україну та її союзників. Росія несе відповідальність за завдані збитки, і вона повинна понести цю відповідальність”, — додав Террас.

Для того, щоб розпочати провадження в Естонії щодо використання майна, Україна має подати відповідний запит. Крім того, повинні бути достатні докази зв’язку власника майна з протиправним діянням.

МЗС Естонії повинно з’ясовувати всі обставини та право власності на майно, а також встановлювало відсутність виняткових обставин, які б переважали інтереси відповідної особи. Власник майна має право відповідно до закону оскаржити рішення про використання майна в адміністративному суді.

Нагадаємо, Німеччина надасть Україні зброї на 500 млн євро.

Фото: Riigikogu

Читати далі

Колонки

10 правил доброчесності, яких має (або може) дотримуватися кожен в повсякденному житті 

Опубліковано

«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції. 

Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки. 

Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.  

  1. Не беріть та не давайте хабарів

Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.

Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.

  1. Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату

В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так. 

Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні. 

  1. Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі 

Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації. 

Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе! 

  1. Залиште піратство в минулому 

Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями –  нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило  насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо! 

  1. Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі 

Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені! 

Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉 

  1. Виконуйте обіцянки

Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли. 

  1. Уникайте людей, яким бракує доброчесності

Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба. 

Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?  

  1. Постійно розвивайте свої навички доброчесності 

Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!  

Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі  — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо. 

Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання: 

  • “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
  • “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
  • “Кобзар” Тараса Шевченка
  • “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
  1. Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті

 Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.

  1.  Не піддавайтеся настроям «все пропало»

У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього. 

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

Колонки

Відновлення через спорт: як лучництво допомагає ветеранам у Харкові

Опубліковано

Хлопець з ампутацією пальців зумів відпрацювати потрапляння в центр мішені 90 зі 100. А ветеран із Дніпра, завершивши курс реабілітації за допомогою стрільби із лука, повернувся додому та облаштував у дворі будинку простір для продовження тренувань. Від цих історій стає тепліше й ми розуміємо, що наша робота приносить плоди!

З осені минулого року психологи Мальтійської служби у Харкові впровадили у програму реабілітації та емоційного розвантаження ветеранів адаптивний спорт – лучництво.

Така реабілітація стала можлива завдяки співпраці Мальтійської служби допомоги, БФ «Харків з тобою» та майстра спорту України з блочного лука, волонтера Юрія Дорошенка. У листопаді 2023 року в тирі школи олімпійського резерву відбулося перше тренування для ветеранів бойових дій та медиків одного з госпіталів.

Перед стрільбою усім учасникам на майданчику проводять інструктаж із техніки безпеки та невелику розминку. Далі ж починається найцікавіше – процес взаємодії тренерів із кожним лучником. Тут навчають як тримати спину, руки, як має бути натягнута тятива та як проводити пристрілку в ціль. І на початку – це все без стріли. 

На собі відчула, як це докласти зусиль, побудувати тіло, становище рук, відпрацювати прицільність, і, нарешті, потрапити в ціль.

Стрільба з лука дозволяє не лише зміцнити фізичну форму, а й розвинути впевненість, незалежність. А завдяки підвищенню чутливості пальців збільшується відчуття зв’язку із зовнішнім світом, що позитивно впливає на емоційну сферу та відновлення когнітивних функцій.

З цих поїздок на стрільбу завжди повертаємось з історіями, які залишаються з нами ще надовго. Хлопець з ампутацією пальців, завдяки своїй завзятості й підтримці тренерів, зумів відпрацювати потрапляння в центр мішені 90 зі 100. Я часто спостерігала за тим як він вправляється з луком, помічала його втому наприкінці тренування, і розуміла, що саме він поставив собі за мету. 

Другий випадок, коли ветеран із Дніпра, по завершенні реабілітації у Харкові, повернувся додому й у дворі свого будинку облаштував простір для продовження тренувань.

Від цих історій стає тепліше й переповнює відчуття гордості за хлопців. Ми розуміємо – наша робота важлива й приносить плоди.

Разом із командою психологів Мальтійської служби вдалось налагодити необхідний елемент цього процесу. Ми проводимо діагностику емоційного стану учасників стрільби до та після тренування за методикою HADS, аналізуємо динаміку показників емоційного стану кожного учасника протягом серії тренувань. Це все дозволяє коригувати роботу психолога в індивідуальних інтервенціях із ветеранами.

Зараз такі виїзди стали регулярним та налагодженим процесом. Із закритого приміщення тиру, з настанням весни, тренування перейшли на свіже повітря стадіону. Це додає енергії всім учасникам та тренерам, а ще з’являється «поправка на вітер», яка в прямому розумінні – допомагає потрапити в ціль, а у переносному – помічати об’єктивну реальність й не зійти зі шляху до мети.

 Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство6 днів тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

Можливості1 тиждень тому

Вчити англійську навіть під час війни. Мовна школа у Чернігові відновила роботу після ракетного удару завдяки гранту

Стільці перекинуті й вкриті уламками скла. Стеля впала, а двері вирвані. Це наслідки у школі...

РЕКЛАМА: