Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Сотні зруйнованих об’єктів». Громада на Чернігівщині створила «коаліцію» донорів, аби відновитися після окупації. Як їй це вдалося

Опубліковано

Киїнська громада, що на Чернігівщині, опинилася під частковою окупацією 28 лютого 2022 року. І хоча окупантів вибили вже на початку березня, за кілька днів «господарювання» вони зруйнували понад тисячу будинків, дві амбулаторії, старостат, навчальні заклади та водонапірну вежу. Через це громада була позбавлена фактично всього: газу, світла, води та зв’язку.

Але це не зупинило місцеву владу та жителів Киїнки! Відразу після деокупації вони почали відновлювати домівку: двоє майстрів самотужки полагодили вежу, повернуши воду в громаду, керівництво ТГ взялося за пошук донорів та партнерів, а медики продовжили надавати допомогу просто в підвалах навчальних закладів. Про відновлення, пошук підтримки та команду однодумців ШоТам розповів голова Киїнської ТГ Андрій Головач.

Андрій Головач

голова Киїнської громади Чернігівської області

Окупанти пошкодили половину будинків та майже всі соціальні заклади

Спочатку, щойно ми дізналися про початок повномасштабного вторгнення, то дивилися, як в інших громадах люди виходили на вулиці, перекривали траси. І начебто війська окупантів відступали, розверталися. Тож перші думки були такі самі – варто також спробувати чинити опір. Але 28 лютого, коли Киїнку та Трисвятську Слободу накрило «Градами» та «Смерчами», усі ці ілюзії зникли. Ми зрозуміли, що почалася відкрита російсько-українська війна, і відступати росіяни не планують. А тому хід думок змінився. Тепер ми думали, як допомогти нам військам втримати території.

Наша громада складається всього з шести населених пунктів. Це Киїнка (центральне село), Жавинка, Павлівка, Гущин, Трисвятська Слобода та Шестовиця. Під окупацією перебувала лише Шестовиця. Туди росіяни зайшли наприкінці лютого, а вже в березні під тиском Збройних сил України покинули село.

Попри те, що окупанти покинули громаду вже на початку березня, вони встигли знищити або пошкодити понад 1000 будинків та практично всі комунальні установи громади. Фото: ШоТам.

Якщо говорити мовою цифр, то загалом у громаді нараховується 2800 домогосподарств. Із них 1300 окупанти пошкодили, 68 – знищили повністю. Із соціальних закладів вцілів лише один. Усе інше – ліцеї в Киїнці та Слободі, дитячий садок, центр дозвілля молоді, будинок культури – усе це було пошкоджено. І збити від російської агресії рахуються мільйонами гривень.

Власноруч відремонтували водонапірну вежу

Після деокупації Шестовиці ми зіткнулися відразу з кількома викликами. У нас не було ані електроенергії, ані газу, ані води, ані інтернету. Фактично громада була відрізана від усіх благ. Спочатку до нас приїхали газовики – ремонтувати мережі, далі фахівці взялися за відновлення електроенергії, і лише після цього вдалося запустити воду. Тоді ми дізналися, що обстріли пошкодили багато мереж і водонапірну вежу. Тож цей процес затягнувся надовго.

Тут важливо розуміти, що вежа відігравала роль такого собі компенсатора: її наповнювали водою, яка перекривала потреби нового масиву. Без цієї споруди запустити водопостачання було просто неможливо. А тому ми мали відремонтувати все: і мережі, і саму вежу. Лише так люди могли знову отримати воду.

Без водонапірної вежі жителі Киїнської громади ризикували залишитися без води. Однак за справу взялися місцеві майстри й буквально за один день відремонтували вежу. Фото: ШоТам.

До повномасштабної війни наші населені пункти обслуговував Чернігівський водоканал. Але через велику кількість руйнувань вони відмовилися проводити ремонтні роботи, оскільки мали й власні пошкодження, частина техніки також потрапила під обстріли, а працівники роз’їхалися. Словом, не було робочої сили. Нам сказали прямо: якщо ми хочемо, то можемо зайнятися ремонтом власноруч.

Тож мережі, що перебувають на балансі громади, ми ремонтувати власним коштом. Відновили навіть вежу, хоча вона й належить водоканалу. Це вдалося завдяки небайдужим людям – підприємцям, які працюють на території Киїнської територіальної громади. Зокрема Анатолій Лазар забезпечив нас матеріалами та відрядив свого співробітника, а від місцевих жителів підключився сварщик Олег Мальцев. І хлопці фактично за день повністю відремонтували вежу.

Створили власне комунальне підприємство

Ми розуміли, що потребуємо підтримки, а тому почали шукати благодійників. Першою на допомогу прийшла організація «U-LEAD з Європою». Вони передали нам генератори, які ми розподілили між соціальними об’єктами для елементарного забезпечення роботи насосів. 

Сьогодні нам вдалося створити власне комунальне підприємство, що опікується водопостачанням. І це також результат активної співпраці із низкою організацій

Зокрема, завдяки цьому нам вдалося отримати потужний генератор на 50 кВт. Нині місцевий підприємець Геннадій Кияшка майструє для нього причіп, аби зробити мобільним. Тож у разі нових відключень ми можемо оперативно використовувати генератор у різних локаціях: і для свердловини, і для навчальних закладів.

Сьогодні водопостачання в громаді повністю відновили, а місцева влада створила власне комунальне підприємство, аби самотужки вирішувати всі виклики. Фото: ШоТам.

Міжнародні донори підставили громаді плече підтримки

Після налагодження водопостачання постав новий виклик – відновлення будівель. Усі 1300 постраждалих домогосподарств мають різні ступені пошкодження. Десь будинок постраждав більше, десь – менше. На щастя, нам вдалося підключити міжнародні організації, які підтримали громаду в скрутні часи.

Зокрема торік на території Киїнської громади активно працювала організація АЗОА, що уклала персональні договори з місцевими жителями й надавала кошти на ремонтні роботи. Умови були доволі прості: після завершення відновлення ми мали відзвітувати про виконані роботи та надати всі чеки. Завдяки цьому вдалося залучити 31 мільйон 240 тисяч гривень на відбудову пошкоджених будинків.

Читайте також: Об’єднали світових митців, авіакомпанію та міжнародних донорів. У Бучі відновили школу мистецтв: покрокова історія реновації

Згодом підключилася ще одна організація, що завела власного підрядника на ремонт дахів та заміну вікон. Ця підтримка також була дуже суттєвою, загальна сума інвестицій перевищила 11 мільйонів гривень.

Цьогоріч наша співпраця з донорами та благодійниками продовжується. До того ж стартувала державна програма єВідновлення, у межах якої сформували спеціальну комісію. За умовами вона має на 30% складатися із представників громади. Ми залучили активних і порядних людей, які тепер щотижня перевіряють об’єкти, фіксують пошкодження, заповнюють усі необхідні форми та надсилають документи. Наразі восьмеро людей вже отримали кошти на відновлення за цією програмою.

Благодійники відновили знищену окупантами амбулаторію

Крім того, до повномасштабної війни у нас була стара амбулаторія, ще одну – нову – ми мали прийняти на баланс громади якраз на сесії сільради 24 лютого 2022 року. Звісно, сесії не було, а російські загарбники розбили обидві будівлі. 

Нашим лікарям довелося надавати медичну допомогу у підвалах навчального закладу. Це був єдиний можливий варіант, адже усі комунальні будівлі залишилися без вікон і дверей.

Тут нам допоміг Міжнародний медичний корпус, який взявся за відновлення нової амбулаторії. Ми підготували всі документи, переоформили вже знищену будівлю на баланс громади. І завдяки підряднику відновили амбулаторію, залучивши приблизно 3,7 млн грн. Наразі заклад вже працює та надає медичні послуги жителям усієї Киїнської громади.

Нову амбулаторію мали прийняти на баланс громади 24 лютого 2022 року. Замість цього місцевій владі та донорам довелося відновлювати зруйновану окупантами будівлю. Фото: ШоТам.

93% коштів на відновлення соціальних об’єктів виділили донори

Загалом, якщо говорити про відбудову соціальних об’єктів, то наших коштів у цьому процесі не більше 7%, усе інше – це допомога благодійників. Але слід розуміти, що цей процес дуже складний. Не завжди вдається просто взяти й щось відновити. Скажімо, якось процес загальмувала обласна адміністрація. Довелося приїжджати з донорами, показувати, пояснювати. Але все вийшло, й надалі ми тісно співпрацювали: готували документи, підраховували й розписували потреби тощо.

Щодо відновлення навчальних закладів, тут нашій громаді дуже допоміг фонд «За сильну Україну», який замінив вікна практично в усіх соціальних об’єктах. А це і ліцеї, і будинки культури, і дитячий садок, і старостат, і центр дозвілля. Крім того, із вікнами нас частково підтримала обласна військова адміністрація. Долучилося й Агентство з питань технічного співробітництва та розвитку (ACTED).

За словами голови Киїнської ТГ Андрія Головача, на ремонт та відновлення соціальних об’єктів із місцевого бюджету витрачається не більше 7%. Решту коштів громаді надають донори. Фото: ШоТам.

Та й на цьому не все. У нас є певна домовленість із донорами, в межах якої вже в серпні громада отримає 20 модульних будинків для людей, які повністю втратили своє житло. Це також велика допомога. 

До того ж очікуємо на ще одну благодійну організацію, яка візьметься за внутрішні роботи у відновлених будівлях. Завдяки такій співпраці, сподіваюсь, частина родин вже до зими зможе повернутися до своїх домівок. Я впевнений, що ми впораємося з усім, просто потрібно трохи часу.

Індивідуальна комунікація – єдиний секрет успіху

Як вдалося залучити стільки підтримки? Тут немає ніяких секретів. Десь я колись із кимось співпрацював, десь були знайомі наші працівники, жителі громади тощо. І завдяки тому, що всі з кимось комунікують, когось знають, до нас зайшло чимало організацій та фондів.

Читайте також: «Були аграріями, а стали музейниками». Як Сумщина відновлюється після окупації? Досвід прикордонної Великописарівської громади

Головне, що ми намагаємося співпрацювати з усіма насамперед заради результату – аби краще жилося жителям Киїнської ТГ. Але, знову ж, облік загальних збитків йде на мільйони гривень. А отже, потрібно ще чимало часу, аби все відновити.

Секретом успіху у співпраці з благодійними фондами та організаціями громада вважає ефективну та індивідуальну комунікацію. Фото: ШоТам.

Кожна виконана в громаді робота – це велика індивідуальна комунікація та домовленості. Адже суми дійсно величезні, а кожен умовний фонд має певні власні вимоги та норми. Наприклад, хтось працює лише за одним напрямом, як-от було із відбудовою амбулаторії. Хтось фінансує проєкти частково, а хтось – береться за відновлення «під ключ». А тому необхідно налаштовуватися на індивідуальний підхід до кожного благодійника, розуміти, якими питаннями він опікується та у чому може допомогти вашій громаді. 

Суспільство

Це українські страви, про які ви навряд щось чули: давні рецепти кулінарної спадщини

Опубліковано

Українська кухня – невичерпне джерело кулінарних шедеврів та культурної спадщини. Її страви втілюють в собі багатовікову історію, національну самобутність і глибокі традиції.

Однак, під час тотальної русифікації та політичних турбулентностей, частина цінних страв була забута, а інші недоліком російської агітації надані чужеземними етикетками. Спроби прикріпити наші кулінарні шедеври до інших культур – це навіть не лише зазіхання на смакові перлини, але й спроба замарнути нашу ідентичність. Втрачені страви – це не просто рецепти, це кусочки нашої історії та культурного надбання, які ми повинні відновити та передати майбутнім поколінням.

Редакція ШоТам розповідає про пʼять цікавих страв української кухні.

Душенина

Душенину традиційно готували зі свинини, обвалюючи її в борошні й поєднуючи з овочами та прянощами в горщику. Потім горщик ставили в піч, де м’ясо з овочами повільно тушкувалося кілька годин, або, як казали раніше, “душилося”. Цю страву подавали з вареною картоплею або кашею, щедро поливаючи підливою.

Зараз приготувати душенину в печі може бути складно, але духовка є чудовою альтернативою, а замість глиняного горщика можна використовувати будь-яку жаростійку форму. На Заході схожу страву називають касероль, що походить від посуду, в якому готують м’ясо з овочами. Особливість цієї страви в тому, що для неї можна використовувати будь-яке м’ясо — свинину, яловичину, баранину або курятину.

Репепт:    

  • м’ясо – 500 г;
  • велика морква – 1 шт;
  • картопля – 4–5 шт;
  • борошно – 2 ст. л;
  • сіль, перець – до смаку;
  • вода або томатний сік.

М’ясо промиваємо, підсушуємо паперовими рушниками та нарізаємо великими кубиками. Обвалюємо у борошні з усіх боків.

Моркву та картоплю миємо, чистимо та нарізаємо довільними шматками. Складаємо овочі разом із м’ясом у змащену олією жаростійку форму. Додаємо сіль і перець, заливаємо водою або томатним соком так, щоб рідина покривала інгредієнти на один палець.

Накриваємо кришкою або фольгою і ставимо в розігріту до 200 градусів духовку. Одразу знижуємо температуру до 100 градусів і залишаємо тушкуватися на дві-три години. М’ясо має стати м’яким і легко розпадатися на волокна.

Гляґи

Хляки, ґляґи, флячки або ж рубці — традиційна страва, що готується з частини коров’ячого шлунка. Хляками називають найбільшу частину шлунку жуйних тварин. Після ретельного миття та очищення, хляки дрібно нарізають і довго варять зі спеціями. Готову страву щедро приправляють перцем і часником, а також заправляють відвареним пшоном або підбивають борошном. На Полтавщині до флячок зазвичай додають галушки. Крім того, хляки часто подають як рідку страву разом із бульйоном, у якому вони варилися.

Рецепт:

  • Рубець — 1 кг;
  • Молоко — 500 мл;
  • М’ясний бульйон — 3 л;
  • Селера — 100 г;
  • Ріпчаста цибуля — 2 шт.;
  • Морква — 1–2 шт.;
  • Томати у власному соку — 1 склянка;
  • Макарони — 3 жмені;
  • Часник — на смак;
  • Сіль, перець — на смак;
  • Сметана — 2 ст. л.;
  • Олія — для смаження;
  • Лавровий лист — 1 шт.;
  1. Підготовка рубця:
    • Наріжте рубець смужками і складіть у контейнер, заливши молоком. Залиште в холодильнику на ніч (12 годин).
    • Відцідіть рубець і добре промийте холодною водою, змиваючи молоко.
  2. Відварювання рубця:
    • У великій каструлі доведіть до кипіння підсолену воду. Опустіть нарізаний рубець і варіть 5 хвилин. Злийте воду, промийте рубець і каструлю.
    • Знову наповніть каструлю водою, доведіть до кипіння і трохи підсоліть. Опустіть рубець і знову варіть 5 хвилин. Злийте воду і промийте рубець.
  3. Приготування бульйону:
    • У іншій каструлі доведіть до кипіння бульйон. Додайте рубець, зменшіть вогонь до мінімуму і варіть 2–3 години, доки він не стане м’яким і легко проколюватиметься виделкою.
  4. Приготування овочів:
    • Почистіть і дрібно наріжте моркву, цибулю та селеру. Смажте овочі в невеликій кількості олії до м’якості.
    • Додайте томати у власному соку, сіль і перець. Перемішайте, накрийте кришкою і тушкуйте на середньому вогні 5–7 хвилин.
  5. Завершення страви:
    • Додайте тушковані овочі до відварених рубців.
    • Всипте макарони, додайте лавровий лист і варіть разом стільки часу, скільки вказано на упаковці макаронів.
    • Подавайте страву гарячою, за бажанням додайте сметану перед подачею.

Фальшивий заєць

“Фальшивий заєць” отримав свою назву, тому що готують його з будь-якого м’яса, крім зайця. Історія цієї страви залишається загадкою, але вважається, що колись полювання було привілеєм небагатьох, і дичина на столі була рідкістю. Тож люди вигадали спосіб приготувати “зайця” з іншого м’яса. На Західній Україні ця страва досі залишається традиційною на великі свята в деяких родинах.

Цікаво, що “фальшивий заєць” популярний не лише в Україні, а й у Європі та Америці. У Франції та інших європейських країнах аналогічну страву називають террін. Це своєрідний паштет, коли м’ясо, рибу, овочі або печінку подрібнюють і запікають у формі хлібця, а потім нарізають скибочками для подачі. В Америці цей м’ясний хлібець відомий як meatloaf, і його готують з будь-якого м’ясного фаршу.

Рецепт:

  • Свинина: 1 кг;
  • Яловичина: 0,5 кг;
  • Ріпчаста цибуля: 2 шт. (не обовʼязково);
  • Панірувальні сухарі: 100 г;
  • Сіль, перець: до смаку;
  • Духмяні трави: до смаку;
  • Олія: для смаження Кетчуп: для декору

М’ясо подрібнюємо на м’ясорубці. Дрібно нарізану цибулю пасімо в олії до м’якості.

Панірувальні сухарі розводимо молоком або водою – додаємо рідини так, щоб отримати консистенцію каші. Додаємо отриману суміш до фаршу.

Додавайте смажену цибулю, сіль, перець і улюблені духмяні трави. Ретельно перемішайте та викладіть у змащену олією прямокутну форму для кексу. Якщо немає підходящої форми, можна сформувати хлібець руками та розмістити на змащеному олією противні.

Вставте у попередньо розігріту до 200 градусів духовку та запікайте протягом 60 хвилин. У разі, якщо верхня частина підгоріла, накрийте хлібець фольгою. Через годину вийміть хлібець, зверху намажте кетчупом та поверніть у розігріту духовку на 10 хвилин, щоб кетчуп зверху став рум’яною.

Огірочник

Огірочник – це традиційна українська страва, юшка, приготована на основі солоних огірків. Вона вважається однією зі старовинних рідкісних страв України та може бути розглянута як попередниця сучасної солянки. Назва походить від основного інгредієнту – солоних огірків.

Огірочник можна приготувати як на м’ясному бульйоні, так і на воді або овочевому бульйоні, що робить його доступним як для м’ясоїдів, так і для вегетаріанців.

Рецепт:

  • Солоні огірки — 5 шт.;
  • Овочевий або м’ясний бульйон — 3 л;
  • Ріпчаста цибуля — 1 шт.;
  • Картопля — 5 шт. (середні);
  • Олія — для смаження;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Сметана — 5 ст. л.;
  • Свіжий кріп — для подачі.

Щоб приготувати огірочник, спочатку розігрійте бульйон. Поки він нагрівається, наріжте картоплю на кубики та додайте її до киплячого бульйону.

Солоні огірки натремо на дрібну терку і віджмемо сік. Цибулю дрібно наріжемо та обсмажимо на олії до м’якості, а потім додамо натерті огірки і смажимо разом.

Додайте цю суміш до каструлі з бульйоном та додайте огірковий сік, який віджали раніше. Варіть ще 2-3 хвилини.

У чашці змішайте сметану з кількома ложками бульйону та додайте у каструлю, ретельно змішуючи. Після цього приправте за смаком сіллю та перцем.

Подаємо гарячим, прикрашаючи свіжим нарізаним кропом та солоними огірками. Огірочник – чудовий варіант для обіду або вечері, особливо у спекотний день.

Горохляники

Горохляники, фактично, представляють собою прості оладки, зроблені з гороху. Колись ця страва була дуже популярною, оскільки вважалася дешевою і ситною. Для її приготування варили горох до м’якості, розтирали його до стану пюре, додавали борошно, добре змішували і смажили на розігрітій сковорідці зі смальцем або олією. Подаючи горохляники, їх часто приправляли шкварками, товченим часником та сметаною. У період пісту їли з олією та смаженою цибулею.

Горохляники можна готувати як із свіжого чи замороженого молодого горошку, так і із старого сушеного гороху. Тому ця страва чудово підійде для будь-якого сезону.

  • Зелений горошок (свіжий або морожений) — 2 склянки;
  • Яйце — 1 шт.;
  • Борошно або панірувальні сухарі — 2 ст. л.;
  • Листочки м’яти — жменя;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Олія — для смаження;
  • Сметана або йогурт — для подачі.
  1. Горошок відварюємо хвилин п’ять у киплячій підсоленій воді. Коли горошок буде готовий, подрібнюємо його блендером або перекручуємо м’ясорубкою.
  2. Додаємо яйце, дрібно посічену м’яту, борошно або панірувальні сухарі. Солимо, перчимо, добре вимішуємо.
  3. Формуємо невеличкі котлетки та смажимо їх на добре розігрітій і змащеній олією пательні.
  4. Подаємо горохляники зі сметаною або натуральним йогуртом.

Читати далі

Суспільство

Як уникнути електричного перевантаження у квартирі

Опубліковано

Внаслідок ворожих обстрілів енергетична інфраструктура України зазнала значних пошкоджень. Кожен українець може внести свій вклад у подолання цієї кризи та підтримати енергосистему.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Збільшення споживання електроенергії у вашій оселі може призвести до відключень світла. Щоб уникнути цього, варто економити електрику, особливо вранці та ввечері з 7:00 до 11:00 і з 18:00 до 23:00.

Читати також: В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Корисні поради для економії електроенергії:

  1. Не вмикайте електроприлади одночасно. Наприклад, спочатку розігрійте їжу в мікрохвильовці, а потім скористайтеся праскою.
  2. Переносьте прання на денні або нічні години, коли навантаження на мережу менше.
  3. Уникайте використання кондиціонерів та бойлерів для нагріву в пікові години.

Таким чином, кожен з нас може допомогти зберегти стабільність енергосистеми України.

Нагадаємо, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Опубліковано

У Києві стартує дитячий гурток “Юний кінолог”, який функціонуватиме на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції міста Києва. Це унікальна можливість для дітей познайомитися зі світом кінології, навчитись догляду за собаками та здобути навички роботи з чотирилапими помічниками поліції.

Про це повідомили у відділі комунікації столичної поліції.

Про ініціативу

У Києві з 25 травня 2024 року стартує дитячий гурток “Юний кінолог”. Заняття проходитимуть на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції щосуботи з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 27.

Читати також: Міноборони анонсували застосунок Резерв+ для військовозабовʼязаних

Поліцейські-кінологи поділяться своїм досвідом, навчать дітей базовим командам для собак і основним правилам поведінки з чотирилапими друзями. Участь у гуртку допоможе дітям здобути цінні знання про виховання домашніх улюбленців та розвинути повагу до тварин.

Заняття у гуртку також сприятимуть засвоєнню знань про виховання домашніх улюбленців та розвитку в дітей почуття поваги до тварин.

Заняття розраховані на дітей віком від 6 років. Участь в програмі безоплатна.

Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Читати далі