Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Наші пацієнти – суперлюди, від яких відмовилися інші клініки». Як працює центр протезування Superhumans? Розповідає СЕО проєкту Ольга Руднєва

Опубліковано

Їм знадобився всього один рік, аби перетворити амбітну ідею на сучасний центр протезування, реабілітації та реконструктивної хірургії. Superhumans – український проєкт, завдяки якому військові та цивільні з ампутованими кінцівками можуть знову повернутися до звичайного життя. 

Від моменту запуску клініки минуло менше місяця, а кількість заявок на протезування вже перевищила дві сотні. Більшість із них – складні випадки, від яких відмовилися інші заклади. Утім у Superhumans готові й до таких викликів. Про будівництво реабілітаційного центру, роботу з іноземними фахівцями, правила протезування та татуювання замість логотипів ШоТам розповіла CEO Superhumans Ольга Руднєва.

Ольга Руднєва

CEO Superhumans Center

Ми займалися гуманітаркою, проте відчували, що цього замало

Ідея створити Superhumans Center належить моєму приятелю та підприємцю Андрію Ставніцеру. На третій день повномасштабної війни він відкрив Help Ukraine Center – гуманітарний склад з речами, зібраними в Європі для України. Коли я побачила допис Андрія в соцмережах, то одразу запропонувала свою допомогу – і вже через 5 хвилин була у всіх робочих чатах. 

У березні 2022-го на складі працювали понад 300 людей, а вже в квітні всі процеси вдалося систематизувати. Тоді Андрій вирішив, що ми працюємо замало і робимо це «з сьогодні на сьогодні». Так і було, адже доставляти гуманітарну допомогу означало задовольняти потреби тут і зараз. Тому ми замислилися над довгостроковим проєктом, який знадобиться й після перемоги.

На той момент в Україні було вже чимало поранених військових, які втратили кінцівки. Але ніхто не розумів, як саме їм допомогти, а держава виділяла на протезування замало коштів. Власне, тоді Андрій запропонував відкрити центр протезування та реконструктивної хірургії. І одразу запитав, чи хочу я долучитися. Звісно, я не могла втратити можливість збудувати щось корисне для нашої країни.

Від ідеї до запуску – всього один рік

У травні ми почали активну роботу, хоча нічого не знали ані про протезування, ані про реконструктивну хірургію. Для мене це все було шоком, я занурювалася в абсолютно незнайому тему. Ніхто з нас ніколи не створював чогось подібного, але ми поєднали різні експертизи. Андрій – генератор ідей та нетворкер, рушійна сила проєкту. Інший наш партнер – Філіп – відповідає за фінанси, планування та стратегію. А я – непоганий операційний менеджер, можу все організувати та втілити в життя. 

З часом ми почали більше розумітися на темі протезування, зустрічалися з пораненими військовими, дізнавалися їхні потреби. Крім того, я часто їздила до виробників протезів, занурювалась у виробництво найдрібніших деталей. Крок за кроком ми вибудували експертизу – і стало простіше. Бо перші кілька місяців я прокидалась вночі від відчуття, що в голові все блимає червоними лампочками. Чим більше знаєш про щось, тим більше розумієш, що чогось не знаєш. 

У грудні ми знайшли локацію і почали будівництво. А вже 14 квітня 2023 року відкрили наш центр протезування, реабілітації та психологічної підтримки. Рівно за рік ми пройшли шлях від ідеї до побудованого центру з першими пацієнтами.

Ми не лікарня, ми – центр, що повертає втрачені можливості

Ми свідомо шукали приміщення саме на Львівщині. Адже залучаємо велику кількість іноземних фахівців і хочемо, щоб вони працювали в мультинаціональних командах та навчали наших лікарів. На жаль, далі Львова ці експерти не поїдуть, а деякі бояться їхати навіть сюди. До того ж ми потребували відносно спокійного регіону. 

Спершу нам вдалося підшукати локацію у Львові, але з нею, на жаль, не склалося. Проте згодом ми натрапили на шпиталь ветеранів у Винниках і зрозуміли, що він нам потрібен. Мінно-вибухова травма дуже складна, тому вкрай важливо мати поруч лікарню, аби наші пацієнти могли отримати послуги, яких не надає наш центр.

Ми принципово не називаємо свій заклад лікарнею, бо Superhumans – центр, який повертає людям втрачені можливості. Ми не даємо пігулки, від яких стане легше, а працюємо разом із людиною. Я завжди попереджаю, що пацієнти мають два варіанти – об’єднатися з травмою або з лікарем. Але й лікар не поставить вас на ноги самотужки, це не грип, умовна пігулка не врятує. Потрібно дуже багато працювати. Ніхто не каже, що буде просто, але ми точно знаємо, що повернутися до повноцінного життя все ж можливо.

Протези для марафонів, роботи за ноутбуком та війни

Недостатньо просто запротезувати людину, адже 60% пацієнтів, які отримують протези, просто перестають ними користуватися. Людина, яка зазнала травми, має почати реабілітацію одразу, наступного дня. З втратою кінцівки працюють як і з втратою домівки: треба розуміти, що людина психологічно готова до протезу та змін у своєму тілі. Коли психолог це підтверджує, ми починаємо підбирати протез. Усі хочуть круті біонічні протези, проте не всім вони дійсно потрібні. Ми обираємо протези з урахуванням того, який спосіб життя планує вести людина. 

З кожним пацієнтом працює мультидисциплінарна команда – реабілітолог, психолог, соціальний працівник та протезувальник. Ми розпитуємо, як людина бачить своє майбутнє, чим хоче займатися після відновлення. Якщо вона мріє пробігти марафон на протезі, ми маємо допомогти їй досягти цього. Хоче працювати за комп’ютером, потребує дрібної моторики – це також необхідно врахувати. Якщо ж пацієнт планує повернутись до війська, то це зовсім інші специфіка. 

Знаєте, яка проблема ще донедавна існувала в Україні? Людині просто встановлювали протез, давали коротку інструкцію і відпускали «у вільне плавання». Тобто пацієнт не знав, ані про догляд за протезом, ані про потенційні ускладнення. Натомість ми відпускаємо людину лише після того, як вона стає активним користувачем. А це завжди результат психологічної підтримки та правильної реабілітації.

До нас звертаються пацієнти, яким вже всюди відмовили

Людина має власноруч заповнити анкету та вибрати, де хоче протезуватись. Ми не можемо зупинити когось на вулиці та насильно затягнути до центру. Після заповнення анкети протягом 3-4 днів із людиною контактує наша медична команда. Інколи виявляється, що пацієнт ще не готовий до протезування, оскільки не минуло й трьох місяців після ампутації. Тоді ми консультуємо, розповідаємо, як готуватися, які фізичні вправи варто робити, щоб швидше відновитися. 

Якщо ми бачимо, що людина готова, то запрошуємо її на медичний консиліум у Superhumans Center. Якщо випадок складний, підключаються німецькі чи італійські фахівці. Буває, що людині потрібно провести додаткову операцію, і ми прямо про це говоримо. Якщо ж все нормально, то призначаємо дату протезування. Далі з пацієнта знімають мірки – гіпсом чи за допомогою 3D-сканування. 

Читайте також: «Наша задача – не копнути державу, а допомогти військовим». Масі Найєм про «Принцип», реабілітацію бійців та зміни в системі

Ми виготовляємо культеприймач, збираємо протез, людина вперше стає на ногу, робить перші кроки сходами, присідає. І коли протезувальник задоволений результатом, а пацієнт почувається комфортно, починається реабілітація. Її графік та план може коригуватися, адже кожен випадок – індивідуальний. Наприклад, одному пацієнту довелося повністю змінити харчування, оскільки він потребував багато сил, а отже, великої кількості білків. А комусь просто потрібно більше сну, спілкування з психологом чи курс вітамінів.

Наразі у черзі на протезування перебувають 200 пацієнтів, і всі випадки дуже складні. До нас рідко звертаються з простими ампутаціями, здебільшого це пацієнти, яким всюди відмовили. Попри це 25 українців вже отримали протез та проходять курс реабілітації.

Логотип на протезі? Краще ми повернемо пацієнтам їхні татуювання

Ми ніколи не залишаємо на протезі свій логотип, адже це повноцінна частина тіла. Якось дивно «брендувати» іншу людину. Ба більше, ми пропонуємо хлопцям відновити на протезі їхні татуювання. До речі, часто за татуюваннями шкодують саме військові, мовляв, «та фіг з тією рукою, татухи шкода». Тоді ми робимо все, щоб повернути людині її татуювання, адже це теж частина ідентичності. 

Паралельно з протезуванням ми готуємо до запуску напрям реконструктивної хірургії для пацієнтів, які мають візуальні проблеми внаслідок мінно-вибухових травм чи поранень. Сьогодні таких людей стабілізують, надають першу допомогу, а далі вони просто губляться в системі. Це великий виклик, бо реконструктивна хірургія – це складно, довго та моторошно для пацієнта. Навіть складніше за протезування. Бо якщо в людини немає ноги, вона може вийти з дому, а коли немає обличчя – ні. Таким пацієнтам потрібно надавати підтримку якомога скоріше, бо після рубцювання допомогти вже не вийде. Зрештою, ми запустили будівництво другого блоку саме заради цього – аби якомога швидше надати цю послугу.

Також усім пацієнтам, які не можуть повернутися на війну чи попередню роботу, ми пропонуємо нову роль. Це можливість перевчитися на реабілітолога, психолога першого контакту або інженера-протезувальника. І вже маємо три успішні кейси, коли пацієнти з протезами зустрічаються із відвідувачами центру. Їхній досвід відгукується та допомагає тим, хто щойно прийшов і лише починає шлях протезування.

Запустили одну з найкращих лабораторій Європи

Superhumans має власну лабораторію протезування, і вона одна з найкращих в Європі. Ми завезли найновіше обладнання і чекаємо на 3D-принтери. Ця лабораторія виробляє культеприймачі – найбільш сенситивну частину протезу. Крім того, тут ми збираємо самі протези. Важливо розуміти, що протез складається з кількох компонентів – можна взяти ступню від одного виробника, коліно – від іншого, а вузлики – взагалі від третього. Усе залежить від потреб пацієнта та його планів на майбутнє. 

Протези, які збирають у Superhumans Center.

Ми маємо чимало партнерів, і це допомагає закривати практично всі запити. Скажімо, разом із британським виробником Open Bionics ми встановлюємо біонічні протези верхніх кінцівок Hero Arms. Це рішення для тих, хто має ампутацію нижче ліктя. Якщо ж людині ампутували кінцівку вище ліктя, підключаються італійські партнери. 

Також з нами працюватимуть американські фахівці, які мають досвід протезування при військових травмах. Вони передаватимуть свої знання українським протезувальникам. Це вкрай важливо, оскільки військова травма суттєво відрізняється від цивільної. До війни людина могла втратити кінцівку внаслідок діабету, серцево-судинної хвороби чи ДТП. Зараз 45% всіх ампутацій – це верхні кінцівки, і лише 5% українських фахівців дійсно вміють та знають, як їх протезувати. 

До того ж на базі Superhumans працює інформаційно-освітній центр, де ми вчимо протезувальників: не лише наших, а й фахівців зі всієї України. Наразі нам вже вдалося організувати два тренінги з протезування та п’ять заходів для реабілітологів. На кожному занятті присутні два фахівці Superhumans та ще 5-7 – з інших клінік чи установ. Ми не зможемо запротезувати всіх, але маємо переадресовувати пацієнта до фахівців, яких навчили та в яких ми впевнені.

Перестаньте жаліти людей із протезами

Коли у людини немає мозку, ми чомусь не звертаємо на це увагу, не тицяємо пальцем та не відвертаємось, хоча це велика проблема. Тоді чому ми так сильно звертаємо увагу, коли в людини немає руки чи ноги? Це така сама людина, але вона втратила кінцівку через війну. Чи стала вона від цього гіршою? Звісно, ні. Так, вона стала менш мобільною і може потребувати допомоги, але ми про це не знаємо. Тому ставлення має бути звичайним, рівним.

Люди з протезами можуть прожити довге та якісне життя – бігати марафони, народжувати дітей та бути більш продуктивними, ніж ми. Тому не потрібно їх жаліти. Ми станемо країною з інвалідністю, бачитимемо все більше людей зі шрамами та без кінцівок. А тому маємо розуміти, що тепер це назавжди частина нашої історії. Після війни ми всі матимемо ті чи інші проблеми – хтось погано харчувався, хтось носив важкий бронежилет, а в когось – панічні атаки чи ПТСР. Це ціна нашої свободи. 

Попереду – п’ять центрів Superhumans у різних регіонах країни

Основна наша мета – змінити картинку майбутньої України. Ми віримо: якщо на вулицях замість людей без кінцівок будуть люди з крутими протезами, то діти, які це бачитимуть, побудують іншу країну та змінять траєкторію її розвитку. Від того, що відбувається довкола нас, залежить, які рішення ми приймаємо. Якщо це розруха, війна і люди з інвалідністю, то плани на майбутнє не надто світлі. А якщо довкола незламні герої, які пройшли війну і гордо розповідають про це нащадкам, то будуватиметься зовсім інша держава. Це і є місія Superhumans. Від нас вийдуть перші суперлюди, які надихатимуть та даватимуть приклад стійкості духу та любові для життя. 

Я дуже пишаюсь нашими пацієнтами. Це ті люди, які дають нам заряд енергії, адреналіну та гормонів щастя, щоб ми могли рухатись далі. Ще пишаюсь, що ми так швидко побудувались і розпочали підготовку фахівців, а також розбудовуємо освітній центр для навчання. 

Ольга Руднєва, CEO Superhumans Center

Невдовзі плануємо створити операційно-палатний фонд та апартаменти для закордонних фахівців, а ще – п’ять нових центрів Superhumans у п’ятьох регіонах України. Так ми хочемо наблизити послугу до пацієнтів, і якщо ми встановимо їм протез, то вони зможуть обслуговуватися у своєму регіоні. І ще одна велика мрія – відкрити Superhumans в Маріуполі.

Для мене центр став всім життям і найціннішим проєктом. Ми будуємось під час війни, коли все руйнується, повертаємо втрачені можливості, допомагаємо людині, яка не могла взяти склянку в руки, зробити це та стати на ноги. Це проєкт про повернення до життя. Проєкт про майбутню історію України.

Суспільство

В Україні випустили серіал про коректну комунікацію з людьми із бойовим досвідом

Опубліковано

В Україні випустили серіал «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» про коректну комунікацію з військовими і ветеранами, зокрема з тими, хто отримав інвалідність та був у полоні.

Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Серіал допоможе зрозуміти почуття, які переживають люди після повернення додому, навчить правильно спілкуватися з ними й вислуховувати тих, кому потрібно виговоритися. Його герої – військовослужбовці. Вони діляться своїм досвідом комунікації з цивільними.

«Герой одного з епізодів – Данило Кравець, звільнений з полону військовослужбовець. Він максимально відкритий у питаннях війни й може говорити про пережите, якщо його запитають. При цьому чоловік наголошує, що для когось лише згадка про полон може травмувати, тому важливо вміти будувати правильну комунікацію», – зазначили у Мінреінтеграції.

Читайте також: Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

У серіалі 11 епізодів. У них розглядаються основи коректного, етичного та емпатичного спілкування в різних ситуаціях. Також порушуються питання підтримки ветеранів і ветеранок та сприяння їхній інтеграції в суспільство.

Освітній серіал створений за ініціативи Мінцифри у межах комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я – ініціативи першої леді Олени Зеленської, за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету міністрів, громадської організації «Безбар’єрність» та компанії Visa – учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів», для платформи «Дія.Освіта».

Серіал можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, фільм “Ми, наші улюбленці та війна” Антона Птушкіна вже можна подивитись на Megogo.

Фото: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України

Читати далі

Суспільство

Цифровізація освіти: у Мінцифри розповіли про розвиток цифрових навичок

Опубліковано

Мінцифра та EdCamp Ukraine спільно працюватимуть над удосконаленням інформаційно-навчального середовища системи освіти.

У Міністерстві цифрової трансформації України повідомляють, що підписали меморандум з EdCamp Ukraine про співпрацю у сфері цифровізації системи освіти. Мета меморандуму — посилити співпрацю в розвитку цифрових навичок, цифрових інновацій, розбудови якісного навчального середовища та надолуження освітніх втрат і розривів. 

«Освіта — один із наших головних пріоритетів. Адже ми повинні боротися за людський капітал, наздоганяти світ, створювати найкращі умови для розвитку та навчання українців. Зокрема, реанімували реформу НУШ та створили концепцію перетворення старих радянських шкіл на сучасні простори, впроваджуємо нові технології та вбиваємо зайву бюрократію для батьків і вчителів, трансформуємо профтехи та запускаємо реформу фінансування вищої освіти. Продовжуємо впроваджувати цифрові інструменти, які трансформують систему освіти й дають більше можливостей для розвитку як дітей, так і вчителів», – говорить Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації.

Читайте також: “Вторгнення. Операція “Дунай”: вийшов трейлер про події в Чехії 1968 року

Мінцифра та EdCamp Ukraine спільно працюватимуть над удосконаленням інформаційно-навчального середовища системи освіти, дистанційного навчання й підвищення кваліфікації, проведенням регіональних, національних та міжнародних конференцій для вчителів у форматі EdCamp та інших подій.

«Для нас честь — підписати цей меморандум, оскільки наша організація багато докладається до цифрової трансформації сфери освіти. Зокрема, у 2021 році ми запустили національну платформу можливостей підвищення кваліфікації EdWay. Ми співпрацюємо з такими гігантами у галузі IT, як HP, Lenovo, Intel, Microsoft та інші. Проводимо підвищення кваліфікації інформаційно-цифрової компетентності вчительства. Тож ми дуже раді, що змогли формалізувати наші стосунки», — зазначає Олександр Елькін, голова Ради ГО «ЕдКемп Україна». 

Під час підписання меморандуму обговорили наслідки ковіду та повномасштабної війни для освіти. Визначили проблеми, які треба вирішувати вже сьогодні, щоб у майбутньому діти мали можливість повноцінно обирати професійний шлях. 

Також команда EdCamp Ukraine з профільними державними інституціями презентувала вибрані результати України в дослідженні соціально-емоційних навичок (ДоСЕН) та національну онлайн-платформу ПОВІР. Це безоплатне середовище для учениць і учнів і їхніх батьків для зростання та навчання учнів середньої й старшої школи. Платформа допоможе покращити знання з української та англійської мов,  математики, а також розвинути софт-скіли. Скоро перші 2 000 учнів і учениць почнуть безоплатно навчатися з ПОВІР. Далі проєкт масштабуватиметься. 

Нагадаємо, раніше ми готували матеріал, про те, яким бачили Великдень наші художники? Свято очима п’яти українських митців.

Фото: Мінцифри

Читати далі

Можливості

У Києві триває реєстрація стартапів “Стійке місто”: як взяти участь

Опубліковано

У Києві до 9 червня триває реєстрація стартапів на акселераційну програму “Стійке місто”. Київська міська державна адміністрація, КПІ ім. Ігоря Сікорського та Інноваційний Холдинг «Сікорські Челендж» започаткували акселераційну програму «Стійке місто», спрямовану на вирішення результатів пошкодження енергетичної інфраструктури та впровадженню технологій, націлених на стійкість будівель.

Про це повідомляє Київська міська рада.

Метою програми є виявлення та впровадження кращих інноваційних проєктів, які вирішують ті чи інші проблеми місті, які виникли внаслідок ворожих обстрілів і руйнувань інфраструктури і будинків.

Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень

Наразі заявки вже подали 20 команд.

Це можуть бути аналітичні системи енергетичного менеджменту, програми для визначення стійкості будівель, інтерфейси для відображення енергомоніторингу та інше.

Подати свій проєкт можна за посиланням.

Нагадаємо, у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап.

Фото: КМР

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни
та обери
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення