Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Наша задача – не копнути державу, а допомогти військовим». Масі Найєм про «Принцип», реабілітацію бійців та зміни в системі

Опубліковано

Український правозахисник Масі Найєм пішов до військкомату ще в лютому, коли оголосили про призов оперативного резерву. До квітня юрист служив у Києві, а потім вирушив на схід – розвідником. Там Найєм отримав серйозне поранення та втратив око.

Під час реабілітації адвокат помітив низку проблем, які ускладнюють відновлення поранених військових. Аби вплинути на ситуацію та принципово змінити ставлення до воїнів, Масі разом із волонтеркою Любов’ю Галан заснували громадську організацію «Принцип». Про «ненормальність» системи, перші зміни та покрокову інструкцію для поранених Найєм розповів ШоТам.

Масі Найєм

Правозахисник, громадський діяч, засновник компанії «Міллер», військовослужбовець ЗСУ

Співзасновник громадської організації «Принцип», що займається правозахистом військових

Поранені, які взимку стоять у вуличній черзі, – це не нормально

Я з впевненістю можу сказати, що лікування бійців в Україні – це далеко не легка справа. Військовослужбовці – це армія, а армія підпорядковується наказам. І якщо ніхто раніше не казав, що стояти в черзі годинами – це не нормально, стояти взимку на вулиці в черзі – це не нормально, щороку підтверджувати своє поранення і доводити, що втрачена кінцівка не відросла, – не нормально… То зараз саме час сказати. Так не має бути.

Розкажу трішки про свою історію. Я мав отримати довідку про відпустку, адже через те, що я військовий, то зобов’язаний бути або у відпустці або у військовій частині. Отримати довідку можна було лише в конкретному місці і лише з 13:00 до 15:00. Спершу я приїхав о 14 з гаком і став у чергу. Мій номер був 72. Я зрозумів, що не встигну. 

Наступного дня прийшов раніше і все ж забрав документ. І що мене вразило – це поранені військові, які мають стояти в цих довжелезних чергах, в темних коридорах, а подекуди – в мороз на вулиці. Знаєте, для мене поранений боєць – це легенда. Завжди. І от я заходжу в коридор, де стоять ці легенди і чекають свою чергову довідку. А так не має бути. 

Тоді я подумав: «Можливо, так лише в Києві?». Бо це ж не може бути правдою, щоб поранені українські захисники стояли пачками і чекали на якийсь папірець. Я вирішив, що потрібно подивитися далі. Але ні. Абсолютно аналогічна ситуація всюди. 

черга на ВЛК у Києві
Черга, у якій змушені чекати поранені військовослужбовці. Фото: Масі Найєм.

Ніхто не пояснює пораненому військовому, що робити далі

Це система. Військова система. Коли військовий ставить питання – він отримує наказ і мусить його виконати. Тут та сама історія. Уся військово-лікарська система побудована на тому, щоб виконати наказ. І військові приходять до військово-лікарської комісії, щоб виконати наказ. 

Але, мені здається, вже на часі це змінювати або бодай почати це робити. Мене вразило, що коли я виписався з лікарні, ніхто не пояснив, що робити далі. Ані військові, ані ВЛК. Ніхто. І ви ж знаєте, що у мене важке поранення? Я втратив око, а не палець. І ніхто не допоміг зрозуміти, що ж я мушу робити далі. 

Немає ніякої програми чи системи, яка могла б далі підтримувати пораненого військового. Її просто не існує в Україні. А в моєму ідеальному світі вона є. У цьому світі допомагають військовим, піклуються про них. Та в реальному житті так не відбувається. Здається, що коли державі щось від мене потрібно, то я вимушений це зробити. Але чи робить вона щось з такою самою завзятістю для поранених? Ні. Не робить. 

Тому я вважаю, що зараз задача системи – зробити поранених військових просто самостійними. Такими, аби вони могли продовжувати працювати. Адже якщо вони не будуть працювати, то стануть тягарем для держави. 

Адвокат Масі Найєм на фронті
Масі Найєм під час служби у ЗСУ. Фото з особистого архіву героя.

Як бути тим, хто потребує допомоги, але не отримує її?

Я вважаю, що для поранених військовослужбовців має існувати спеціальна програма, яка буде супроводжувати їх від точки «А» до точки «Б». Мало не від самого поранення – і до кінцевого результату. Саме цим ми і вирішили зайнятися у громадській організації «Принцип» з перших днів, тобто з жовтня 2022-го року. 

Ми розпочали роботу з міністерствами оборони, охорони здоров’я, цифрової трансформації, аби ця програма з’явилася. Сподіваюсь, ми зможемо пройти цей тернистий шлях змін і започаткувати їх. 

Можу сказати, що для початку було б достатньо, аби психолог чи психотерапевт банально зателефонував пораненому бійцю після виписки з лікарні та, припустиму, списання зі служби. Тобто елементарна підтримка кваліфікованого фахівця, який міг би поцікавитися станом військового. Запитати, чи справляється він з поверненням до цивільного та соціального життя. 

Знаєте, якби я не міг дозволити собі психолога – це могло б призвести до негативних наслідків. Утім, на щастя, я цілком соціальна людина і маю спрагу до життя. А як бути тим, хто потребує допомоги зі сторони, але не отримує її? 

прийом травматолога на ВЛК
Фото: Масі Найєм.

Нас вислухали і взялися до роботи

Із цим питанням ми і прийшли до влади. Міністру цифрової трансформації достатньо було почути нас всього один раз, аби одразу погодитися. Так само, як і міністру оборони. Нас вислухали і взялися до роботи, якої з’явилося чимало. А ми пішли працювати – і так сформувалася робоча міжурядова група. 

Та фрази «Не на часі» і «Давайте після війни» ми все ж почули, але чомусь від медичних військ України. Якраз там нас спробували запевнити, що з системою все гаразд, і якщо щось змінювати, то після перемоги. От тільки після війни потреби в цих змінах вже не не буде. 

Адже не буде поранених. А вони є зараз. І просто зараз вони стоять у чергах за довідками, за папірцями і без чіткого плану на своє найближче майбутнє. Але є те, що додає сили: ми можемо це змінити. 

ГО Принцип
Фото: громадська організація «Принцип».

Наша задача – допомогти пораненим військовим

У громадській організації «Принцип» ми домовилися, що будемо озвучувати термін у три чи чотири місяці до перших зрушень. Але, на мою думку, якщо додати ефективності, то перші позитивні зміни можна побачити вже через місяць чи два. 

І передусім йдеться про прості речі. Щоб взимку поранених, які чекають на документи, пускали в приміщення, аби вони не стояли на вулиці. Далі – щоб у приміщенні було, де присісти і дочекатися той папірчик. І, до речі, базові потреби у своїх містах для військових можуть забезпечити люди або волонтери. 

Читайте також: Замість лотереї у військкоматі – професійний рекрутинг. Хто наймає копірайтерів та піарників для ЗСУ? Кейс платформи Lobby X

Наприклад, так трапилося у Львові. Завдяки тим, хто захотів змін, вдалося достукатися до адміністрації медичного закладу і покращити деякі умови. Якщо говорити про електронну чергу для поранених, то, думаю, це можна вирішити орієнтовно за два місяці.

У такий спосіб це може зменшити навантаження і кількість поранених бійців на одну точку військово-лікарської комісії. Бо наша задача – не копнути державу, а полегшити військовим перебування у тій чи іншій ВЛК. Оскільки досі триває війна, державі важко, бракує рук. Та для цього є ми, які готові допомогти. Аби насамперед віддячити тим, кому винні. Пораненим захисникам та захисницям. 

Юрист Масі Найєм
Масі Найєм. Фото з особистого архіву героя.

Покрокова інструкція для військовослужбовців

У перший день офіційного старту «Принципу» ми отримали понад три сотні запитів від військових. Це неймовірна кількість для щойно створеної громадської організації. У нас банально не вистачає рук обробити всі звернення. 

Більшість запитів стосується того, що військові не знають, куди подітися після ВЛК або що робити під час неї. Нам писали про умови для лікування чи реабілітації для поранених, проблеми з виплатами тощо. Я можу продовжувати цей список, але хочу сказати, що одна з цих проблем вирішиться доволі скоро. 

Ми запустимо покрокову інструкцію для військовослужбовців. Це буде шлях військового, який ми побудували з власного досвіду, наших інтерв’ю тощо. Інструкція буде зручною та зрозумілою. І використовувати її можна буде якраз відтоді, як боєць потрапляє до лікарні та бере в руки телефон або нашу брошуру. І все – питання зникають. 

У нашій інструкції буде перелік документів, який потрібен пораненому при виписці з медзакладу, а також рекомендації: що слід зробити після цього і чого очікувати далі. У психології це називається «отримати ясність». Ця інструкція має зняти напруження. Це доволі кропітка робота, але я впевнений, що ми можемо це зробити. Дайте нам два тижні. 

ГО Принцип від Масі Найєм та Любові Галан
Фото: громадська організація «Принцип».

Роботи вистачить усім

У громадській організації «Принцип» поки що бракує рук, але далеко не бракує роботи. Однак я переконаний, що незабаром ми виправимо цю ситуацію. Ми вже шукаємо фахівців, які будуть співпрацювати з нами, аби досягти максимального результату. Нам потрібні кваліфіковані юристи, які дійсно розбираються у законодавстві, та аналітики. Ці люди – пріоритет, аби ми змогли провести аналіз і рухатися далі. 

Згодом з’явиться інша потреба. Але лише після того, як ми завершимо один етап і будемо готові братися за інший. Поступовий і якісний результат – ось чим ми будемо займатися. І ми точно досягнемо нашої мети – полегшити життя пораненим військовим. 

Суспільство

Укрзалізниця виготовила ще два медичних евакуаційних вагони для ЗСУ

Опубліковано

Укрзалізниця додала до свого парку ще два медичні евакуаційні вагони для потреб Медичних сил ЗСУ. Загалом їх кількість становить 66, і до кінця року планується збільшити цю кількість на ще 4 вагони.

Про це повідомляє Укрзалізниця.

Про ініціативу

Евакуація та перевезення поранених воїнів у спеціально обладнаних медичних вагонах показали свою ефективність. Насамперед, це швидкість та можливість надання повноцінної медичної допомоги (у т.ч. екстреної хірургічної та реанімаційної) під час ходу поїзда.

Читати також: Українські розробники створили бойовий колісний дрон CRAB (ВІДЕО)

Про потяги

Усі вагони оснащені апаратами штучної вентиляції легень, переливання крові, кардіомоніторами, аспіраторами та іншою медичною технікою. Завдяки живленню від генератора вони є повністю автономними.

“Дякуємо вагонобудівникам, локомотивним та евакуаційним бригадам Укрзалізниці, що спільно з медиками Командування Медичних сил Збройних Сил України самовіддано працюють задля порятунку поранених воїнів”, – повідомляє УЗ в своєму зверненні.

Нагашаємо, що українські хакери здійснили кібератаку на сервіси партії “єдина росія”.

Також ми повідомляли, що за рік існування кластеру Brave1 на ньому зареєстрували 1600 оборонних розробок.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

Українські дитячі книги потрапили до списку найкращих видань у Японії 

Опубліковано

У Японії було опубліковано список дитячих ілюстрованих книжок, відомий як “Ehon 50”, де були включені дві українські книги: “Куди і звідки” від Романи Романишина та Андрія Лесіва та “Жовтий метелик” Олександра Шатохіна.

Список з’явився на сайті японської Національної шкільної бібліотечної асоціації.

Про книгу “Жовтий метелик”

На веб-сайті видавництва “Видавництво Старого Лева” у примітці до книги “Жовтий метелик” Олександра Шатохіна зазначено, що це “тиха книжка”, яка розповідає про життя після війни, про страх і обмежені можливості у такій ситуації.

Уперше книжка вийшла у “Видавництві Старого Лева” у 2022 році. В Японії її надрукувало видавництво Kodansha LTD.

У 2023 році книжка увійшла до переліку 100 найкращих книжок-картинок зі всього світу.

Читати також: Цим їдальням було 50 років. Як у громаді на Волині реформували застарілу систему харчування в школах і садочках

Про книгу “Куди і звідки”

У 2020 році видання від творчої майстерні “Аґрафка” вийшло вперше у друк від видавництва “Старого Лева”. В Японії воно було опубліковане завдяки видавництву Bronze Publishing у перекладі Юкіко Хіромацу. Це видання розповідає про рух та подорожі не лише людей, а й тварин, рослин, вітру, води та планет. Загалом книгу переклали на 15 мов.

Також ми повідомляли, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Фото: книга “Куди і звідки”

Читати далі

Суспільство

У Києві вперше пройде фестиваль феміністичного кіно: що про нього відомо

Опубліковано

У травні в Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль “Гаккебуш”, на якому будуть демонструватися фільми, створені жінками. Крім показів фільмів, у програмі передбачені зустрічі з авторськими стрічками та лекціями.

Про це повідомляється на сайті фестивалю.

Про фестиваль

Організатори зазначають, що мета фестивалю феміністичного кіно “Гаккебуш” – надихнути українських режисерок та операторок, що тільки розпочинають свій шлях у кіноіндустрії. Вони прагнуть допомогти їм бути відважними у своїй творчості та знаходити аудиторію, яка їх почує.

Головною метою є створення платформи для нетворкінгу та формування спільноти для постійного творчого процесу.

Події відбуватимуться 11 та 12 травня у Будинку кіно.

Читати також: На честь Дмитра Капранова перейменували вулицю в Конотопі

Програма фестивалю

У програмі фестивалю буде представлено 10 короткометражних фільмів. Крім цього, існує можливість подати заявку на показ ігрового або документального короткометражного фільму, проте це можна зробити лише до 30 квітня.

Фільми можуть брати участь у фестивалі, навіть якщо вже мали національну прем’єру, але вони не повинні бути вільно доступними в інтернеті або розміщені на стримінгових платформах.

Умови участі:

  • жінка є режисеркою та/або операторкою та/або головною героїнею фільму;
  • тривалість не перевищує 30 хвилин;
  • знято після 1 січня 2022 року.

Фестиваль організовує кіноорганізація “Гаккебуш” за підтримки Національної спілки кінематографістів України й Projector Foundation.

Нагадаємо, що Нацбанк випустив монету до роковин Чорнобильської трагедії.

Також ми повідомляли, що в Польщі в прокат вийде український фільм “Я, Побєда і Берлін”.

Фото: сайт фестивалю

Читати далі