Суспільство
«Наша задача – не копнути державу, а допомогти військовим». Масі Найєм про «Принцип», реабілітацію бійців та зміни в системі
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Український правозахисник Масі Найєм пішов до військкомату ще в лютому, коли оголосили про призов оперативного резерву. До квітня юрист служив у Києві, а потім вирушив на схід – розвідником. Там Найєм отримав серйозне поранення та втратив око.
Під час реабілітації адвокат помітив низку проблем, які ускладнюють відновлення поранених військових. Аби вплинути на ситуацію та принципово змінити ставлення до воїнів, Масі разом із волонтеркою Любов’ю Галан заснували громадську організацію «Принцип». Про «ненормальність» системи, перші зміни та покрокову інструкцію для поранених Найєм розповів ШоТам.
Масі Найєм
Правозахисник, громадський діяч, засновник компанії «Міллер», військовослужбовець ЗСУ
Співзасновник громадської організації «Принцип», що займається правозахистом військових
Поранені, які взимку стоять у вуличній черзі, – це не нормально
Я з впевненістю можу сказати, що лікування бійців в Україні – це далеко не легка справа. Військовослужбовці – це армія, а армія підпорядковується наказам. І якщо ніхто раніше не казав, що стояти в черзі годинами – це не нормально, стояти взимку на вулиці в черзі – це не нормально, щороку підтверджувати своє поранення і доводити, що втрачена кінцівка не відросла, – не нормально… То зараз саме час сказати. Так не має бути.
Розкажу трішки про свою історію. Я мав отримати довідку про відпустку, адже через те, що я військовий, то зобов’язаний бути або у відпустці або у військовій частині. Отримати довідку можна було лише в конкретному місці і лише з 13:00 до 15:00. Спершу я приїхав о 14 з гаком і став у чергу. Мій номер був 72. Я зрозумів, що не встигну.
Наступного дня прийшов раніше і все ж забрав документ. І що мене вразило – це поранені військові, які мають стояти в цих довжелезних чергах, в темних коридорах, а подекуди – в мороз на вулиці. Знаєте, для мене поранений боєць – це легенда. Завжди. І от я заходжу в коридор, де стоять ці легенди і чекають свою чергову довідку. А так не має бути.
Тоді я подумав: «Можливо, так лише в Києві?». Бо це ж не може бути правдою, щоб поранені українські захисники стояли пачками і чекали на якийсь папірець. Я вирішив, що потрібно подивитися далі. Але ні. Абсолютно аналогічна ситуація всюди.
Ніхто не пояснює пораненому військовому, що робити далі
Це система. Військова система. Коли військовий ставить питання – він отримує наказ і мусить його виконати. Тут та сама історія. Уся військово-лікарська система побудована на тому, щоб виконати наказ. І військові приходять до військово-лікарської комісії, щоб виконати наказ.
Але, мені здається, вже на часі це змінювати або бодай почати це робити. Мене вразило, що коли я виписався з лікарні, ніхто не пояснив, що робити далі. Ані військові, ані ВЛК. Ніхто. І ви ж знаєте, що у мене важке поранення? Я втратив око, а не палець. І ніхто не допоміг зрозуміти, що ж я мушу робити далі.
Немає ніякої програми чи системи, яка могла б далі підтримувати пораненого військового. Її просто не існує в Україні. А в моєму ідеальному світі вона є. У цьому світі допомагають військовим, піклуються про них. Та в реальному житті так не відбувається. Здається, що коли державі щось від мене потрібно, то я вимушений це зробити. Але чи робить вона щось з такою самою завзятістю для поранених? Ні. Не робить.
Тому я вважаю, що зараз задача системи – зробити поранених військових просто самостійними. Такими, аби вони могли продовжувати працювати. Адже якщо вони не будуть працювати, то стануть тягарем для держави.
Як бути тим, хто потребує допомоги, але не отримує її?
Я вважаю, що для поранених військовослужбовців має існувати спеціальна програма, яка буде супроводжувати їх від точки «А» до точки «Б». Мало не від самого поранення – і до кінцевого результату. Саме цим ми і вирішили зайнятися у громадській організації «Принцип» з перших днів, тобто з жовтня 2022-го року.
Ми розпочали роботу з міністерствами оборони, охорони здоров’я, цифрової трансформації, аби ця програма з’явилася. Сподіваюсь, ми зможемо пройти цей тернистий шлях змін і започаткувати їх.
Можу сказати, що для початку було б достатньо, аби психолог чи психотерапевт банально зателефонував пораненому бійцю після виписки з лікарні та, припустиму, списання зі служби. Тобто елементарна підтримка кваліфікованого фахівця, який міг би поцікавитися станом військового. Запитати, чи справляється він з поверненням до цивільного та соціального життя.
Знаєте, якби я не міг дозволити собі психолога – це могло б призвести до негативних наслідків. Утім, на щастя, я цілком соціальна людина і маю спрагу до життя. А як бути тим, хто потребує допомоги зі сторони, але не отримує її?
Нас вислухали і взялися до роботи
Із цим питанням ми і прийшли до влади. Міністру цифрової трансформації достатньо було почути нас всього один раз, аби одразу погодитися. Так само, як і міністру оборони. Нас вислухали і взялися до роботи, якої з’явилося чимало. А ми пішли працювати – і так сформувалася робоча міжурядова група.
Та фрази «Не на часі» і «Давайте після війни» ми все ж почули, але чомусь від медичних військ України. Якраз там нас спробували запевнити, що з системою все гаразд, і якщо щось змінювати, то після перемоги. От тільки після війни потреби в цих змінах вже не не буде.
Адже не буде поранених. А вони є зараз. І просто зараз вони стоять у чергах за довідками, за папірцями і без чіткого плану на своє найближче майбутнє. Але є те, що додає сили: ми можемо це змінити.
Наша задача – допомогти пораненим військовим
У громадській організації «Принцип» ми домовилися, що будемо озвучувати термін у три чи чотири місяці до перших зрушень. Але, на мою думку, якщо додати ефективності, то перші позитивні зміни можна побачити вже через місяць чи два.
І передусім йдеться про прості речі. Щоб взимку поранених, які чекають на документи, пускали в приміщення, аби вони не стояли на вулиці. Далі – щоб у приміщенні було, де присісти і дочекатися той папірчик. І, до речі, базові потреби у своїх містах для військових можуть забезпечити люди або волонтери.
Читайте також: Замість лотереї у військкоматі – професійний рекрутинг. Хто наймає копірайтерів та піарників для ЗСУ? Кейс платформи Lobby X
Наприклад, так трапилося у Львові. Завдяки тим, хто захотів змін, вдалося достукатися до адміністрації медичного закладу і покращити деякі умови. Якщо говорити про електронну чергу для поранених, то, думаю, це можна вирішити орієнтовно за два місяці.
У такий спосіб це може зменшити навантаження і кількість поранених бійців на одну точку військово-лікарської комісії. Бо наша задача – не копнути державу, а полегшити військовим перебування у тій чи іншій ВЛК. Оскільки досі триває війна, державі важко, бракує рук. Та для цього є ми, які готові допомогти. Аби насамперед віддячити тим, кому винні. Пораненим захисникам та захисницям.
Покрокова інструкція для військовослужбовців
У перший день офіційного старту «Принципу» ми отримали понад три сотні запитів від військових. Це неймовірна кількість для щойно створеної громадської організації. У нас банально не вистачає рук обробити всі звернення.
Більшість запитів стосується того, що військові не знають, куди подітися після ВЛК або що робити під час неї. Нам писали про умови для лікування чи реабілітації для поранених, проблеми з виплатами тощо. Я можу продовжувати цей список, але хочу сказати, що одна з цих проблем вирішиться доволі скоро.
Ми запустимо покрокову інструкцію для військовослужбовців. Це буде шлях військового, який ми побудували з власного досвіду, наших інтерв’ю тощо. Інструкція буде зручною та зрозумілою. І використовувати її можна буде якраз відтоді, як боєць потрапляє до лікарні та бере в руки телефон або нашу брошуру. І все – питання зникають.
У нашій інструкції буде перелік документів, який потрібен пораненому при виписці з медзакладу, а також рекомендації: що слід зробити після цього і чого очікувати далі. У психології це називається «отримати ясність». Ця інструкція має зняти напруження. Це доволі кропітка робота, але я впевнений, що ми можемо це зробити. Дайте нам два тижні.
Роботи вистачить усім
У громадській організації «Принцип» поки що бракує рук, але далеко не бракує роботи. Однак я переконаний, що незабаром ми виправимо цю ситуацію. Ми вже шукаємо фахівців, які будуть співпрацювати з нами, аби досягти максимального результату. Нам потрібні кваліфіковані юристи, які дійсно розбираються у законодавстві, та аналітики. Ці люди – пріоритет, аби ми змогли провести аналіз і рухатися далі.
Згодом з’явиться інша потреба. Але лише після того, як ми завершимо один етап і будемо готові братися за інший. Поступовий і якісний результат – ось чим ми будемо займатися. І ми точно досягнемо нашої мети – полегшити життя пораненим військовим.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
На Прикарпатті стартувала лісокультурна кампанія – першими нові дерева на місці зрубів висаджують працівники рівнинних господарств.
Про це повідомила прессекретарка Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Ірина Бабій.
«Лісівники Прикарпаття розпочали весняну лісокультурну кампанію. Традиційно, першими лісові культури на місці зрубів висаджують лісівники рівнинних лісових господарств», – повідомила Ірина Бабій.
За її словами, загалом в Івано-Франківській філії лісового господарства висадять понад 25 тисяч лісових культур.
Читайте також: Захищати гори важко. Ми боремося з небезпечною та агресивною системою
«Найбільше створять нових лісів у Вигодському лісовому господарстві – 79 га, Осмолодському – 75 га, Надвірнянському – 45 га», – додала Бабій.
Усього в Івано-Франківській області планують висадити майже 1,4 млн сіянців і саджанців лісових культур на площі 361 га.
Нагадаємо, український стартап PlantIn, що допомагає користувачам по всьому світу доглядати за рослинами, запустив благодійну платформу для підтримки Української природоохоронної групи.
Фото: Ірина Бабій.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Благодійний фонд «Повернись живим» передав українським військовим свій перший комплекс дронів-розвідників SHARK.
Про це повідомили у твіттері фонду.
Зазначається, що прохідне авто із наземною станцією й два безпілотники з пусковою установкою отримали аеророзвідники однієї з артилерійських бригад ЗСУ.
Загалом у співпраці з мережею АЗС «ОККО» фонд планує зібрати 325 мільйонів гривень на 25 таких розвідкомплексів. На ці гроші «Повернись живим» закупить 75 безпілотників (50 основних і ще 25 – для заміни втрачених), 25 автівок Torsus з обладнаними пунктами управління, а також 25 пускових установок. Станом на 22 березня благодійникам вдалося зібрати понад 285 мільйонів гривень.
Про безпілотники SHARK
Цей безпілотник – повністю український, від ідеї розробки до виробництва. Його створили вже під час повномасштабної війни. Він сконструйований спеціально для проникнення на тимчасово контрольовану ворогом територію для проведення глибинної аеророзвідки та коригування, зокрема, західного далекобійного озброєння, включно з американською реактивною артилерійською системою HIMARS.
Дрон може заглибитися в тил ворога до 60 км та вести спостереження на відстані до 5 км від безпілотника до обʼєкта. Крейсерська швидкість становить 70-90 км/год, а максимальна – 150 км/год.
Про розробника
ТОВ «Укрспецсистемс» – українська компанія, створена у 2014 році, яка займається розробкою і виробництвом військових та цивільних комплексів БПЛА, наземних станцій управління, корисного навантаження, компонентів та програмного забезпечення. «Укрспецсистемс» випускає два класи безпілотників – оперативно-тактичного рівня PD-2 та тактичний безпілотник «ШАРК».
Нагадаємо, на щорічному закритому заході НАТО Tide Spirit презентували українську систему ситуаційної обізнаності Delta, що забезпечує військових різноманітними даними про противника та координацію сил на полі бою.
Також ми повідомляли, що Україна почала співпрацю з Ізраїлем у сфері розвідки та оборони.
Фото: facebook.com/backandalive.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Києві готують до відкриття культурний центр «Краків» на Русанівці. Його планують запустити не пізніше Дня Незалежності України.
Про це повідомив голова комітету з культури Громадської ради при КМДА Іван Степурін.
«Не пізніше Дня Незалежності ультра-сучасний Європейський культурний центр “Краків” відкриє свої двері найкращим творчим колективам країни на радість усім киянам та гостям столиці», – написав Степурін.
За його словами, строки здачі об’єкта в експлуатацію напередодні офіційно підтвердили керівники міської адміністрації Києва та організації-підрядника.
Про культурний центр
Відкриття культурного центру «Краків» планували ще у квітні 2022 року. Центр розташовано в будівлі колишнього кінотеатру, який побудували 1968 року на Русанівській набережній. У 2018 році цю споруду закрили на капітальний ремонт. Загалом на реконструкцію «Кракова» з міського бюджету столиці виділили 118 мільйонів гривень.
Нагадаємо, мережу комунальних кінотеатрів «Київкінофільм» перетворять на багатофункціональні культурні центри.
Крім того, у Києві на лівому березі мережа «Планета кіно» відкрила Пункт незламності у фоє свого кінотеатру, а саме у торговельно-розважальному центрі River Mall.
Фото: facebook.com/stepurin.ivan.
