Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Netflix та Megogo? А як щодо підписки на… їжу? Це проєкт «Катран», який щомісяця відкриває українцям нові смаки Закарпаття

Опубліковано

Ми звикли до підписок на музичні сервіси та онлайн-телебачення. Але чи чули ви колись про підписку на… їжу? Український проєкт «Катран» щомісяця надсилає українцям набори із закарпатськими смаколиками. І вміст коробки – завжди невідомий.
У такий спосіб місцевий підприємець Віктор Стинич просуває місцеву кухню та підтримує крафтових виробників. А підписники з різних областей регулярно знайомляться з особливими та незвичними смаками закарпатської кухні.

Віктор Стинич

Засновник проєкту «Катран» – щомісячної доставки наборів з автентичними закарпатськими продуктами

Шукав щось нове у житті

Я родом із Мукачева, що на Закарпатті. Фактично виходець із мішаної сім’ї. По лінії мами всі були угорцями, а в тата намішалися русини, німці, латиші й чехи. Починаючи з 2000-х працював на різних великих закарпатських і закордонних підприємствах. 

З кожним роком мені ставало все менш цікаво ходити до офісу. Якщо на першій роботі я був приблизно 10 років, на другій – вже 5, а на третій – і взагалі 3 роки. Я розумів, що з наступного місця роботи можу звільнитися вкрай швидко. Так, у мене були цікаві завдання та непогана заробітна плата, але мені хотілося чогось іншого. Приблизно у 2016 році я почав замислюватися над створенням власної справи. І так мене занесло у власні проєкти.

Навчав людей самостійно мандрувати світом

У житті мені подобаються три речі: їсти, пити та подорожувати. Щодо останнього – я мандрую ще з дитинства. Оскільки мама була угоркою, то ми часто їздили до її рідних. Був час, коли батьки відправлялися в Угорщину на базар продавати різні речі, а я їхав разом із ними. Мені це завжди подобалося. Уявіть: дитина на початку 90-х вперше бачить Coca-Cola, жуйки з наклейками й цукерки, які навіть не продавалися в Україні. Це зовсім інші, екзотичні смаки. А коли тобі подобається, ти хочеш цього ще більше.

Віктор Стинич
Віктор Стинич у Туреччині, 2020 рік

Вже у 20 років я здійснив першу поїздку в Неаполь. Після цього намагався бодай раз на рік подорожувати, згодом вирушав за кордон двічі на рік, потім – щомісяця. 

У серпні 2016 року в мене з’явився перший проєкт «Поророжуй». Це клуб, присвячений самостійним подорожам. Я регулярно влаштовував різні інформаційні події з українськими мандрівниками, наприклад, вебінари, конференції, тревел-зустрічі. Але щоразу все зводилося до того, що людям просто потрібно, аби їх повезли в подорож. 

Із початком пандемії коронавіруу подорожі стали практично неможливими. Мені здавалося, що я роблю щось непотрібне. Тож почав шукати себе в іншій сфері.

Знайомлю українців із закарпатськими смаколиками

Коли я замислювався, чим заробляти гроші, то хотів, щоб це було у сфері «їсти, пити або подорожувати». Ще до подорожей я намагався робити сири. Але коли перші взірці запліснявіли, я зрозумів, що це не моє. Думав виготовляти якісь дистиляти, але бентежило, що офіційно виробляти алкогольну продукцію доволі складно.

Далі сталося багато випадкових (або ні) подій. Через свої канали та соцмережі я допомагав закарпатським виноробам та виробникам дунайського оселедця продавати їхню продукцію. Усе це робилося під гаслом «свій до свого по своє». І на певному я усвідомив, що все це можна оформити в один проєкт. Тобто в мене постійно була каша з різноманітних ідей, які ніяк не могли впорядкуватися. Однак одного ранку – в червні 2021 року – я зрозумів, що маю робити.

Люди люблять закарпатські смаколики, оскільки це інший смак. До того ж кожен продукт має досить довгу історію. Усім подобається куштувати щось незвичне. А на Закарпатті таких «інших» смаків багато. Цей регіон завжди був на перетині багатьох культур, народів і держав, і все це дуже вплинуло на місцеву гастрономію. Я не хочу ідеалізувати закарпатську кухню. Гадаю, наразі її ще не можна порівнювати з французькою чи китайською. Але вона дійсно цікава та особлива, і я хочу її підтримувати.

«Катран» – це про фартух, а не акулу

Проєкт «Катран» ­– це щомісячна доставка наборів з крафтовими закарпатськими продуктами. Основні продукти – сир, ковбаса та вино. Є і безалкогольні сети, і навіть «безм’ясні». Крім того, додаю й інші ласощі, як от паштети, повидло, соки, солодощі. 

Покупець не знає, що отримає цього разу. Ми відправляємо йому набір, і він може лише здогадуватися про наповнення. Але оскільки позиції не повторюються впродовж року, то навіть якщо клієнту якийсь продукт не сподобається, найближчі місяці він вже не потрапить до набору. А якщо буде до смаку – у коробці можна знайти контакти виробників і замовити щось напряму.

Катран
Продуктовий набір від проєкту «Катран»

До речі, слово «катран» має закарпатське походження. Це фартух господині або м’ясника. Я хотів, аби назва була простою на слух, закарпатською та пов’язаною з гастрономією. У мене було декілька варіантів, але зупинився саме на цьому. У Закарпатті є навіть село, жителів якого називають катраньошами, оскільки вони ходили на ринок у катранах. 

Зазвичай «катран» сприймають як чорноморську акулу, але в інших регіонах є багато забарвлень цього слова. Наприклад, в угорській мові слово «катрань» значить «смола», а на Івано-Франківщині – «брудна ганчірка». Усі вони, мабуть, виходять з одного кореня: угорська «смола», закарпатський «фартух», який захищає від бруду, і франківські «ганчірки», які цей бруд містять. Але насправді мене це абсолютно не бентежить. Слово пішло в життя й успішно живе з проєктом. Вже з’явились різні обороти, як «катранчик» чи «катранувати».

Нагодуємо вас справжнім м’ясом

У «Катрані» склалися багато різних факторів. По-перше, я шукав для себе бізнес-проєкт, який пов’язаний із продуктами, тому що їсти – це більш базова потреба людини, ніж подорожувати. По-друге, проєкт присвячений Закарпаттю, і мені дуже приємно мати цей патріотичний мотив. По-третє, «Катран» підтримує малих виробників, а соціальна складова в моєму розумінні є дуже важливою.

В основі всього – здорове та свідоме харчування. Я навіть не сприймаю це як якусь місію. Якщо ми говоримо, що м’ясні вироби мають бути з м’яса, то для мене іншого варіанту взагалі не існує. Їх не можуть створювати з кісткової муки чи чогось подібного. Нещодавно був на м’ясному виробництві в Тячівському районі, де мені розповіли цікаву річ. Виявляється, можна купити порошок, розвести водою – і вийде ковбаса. Вартість порошку – десяток гривень за кілограм. Уявити собі не можу, що українці цим харчуються, нічого не підозрюючи.

Ковбаса, яка в супермаркеті коштує 100 грн, за собівартістю вартує 50 у виробника. І цей продукт у кращому випадку створений зі шкіри, сала чи якихось м’ясних відходів. І хоча основна маса клієнтів в Україні через загальну бідність тягнеться до дешевих продуктів, всі ми із задоволенням куштуємо щось нове. Ковбаса в «Катрані» буде тільки з м’яса. А ще, звісно ж, незвичною та цікавою на смак.

Підтримка крафтярів не на словах

Я замовляю продукти у дрібних виробників із Закарпаття. Для багатьох із них замовлення, які робить «Катран», є найбільшими в їхній історії. Якщо я купую партію, наприклад, 100-200 кілограмів сиру, то для когось це може бути тижневе або двотижневе виробництво. 

Катран
Продуктові набори від проєкту «Катран»

З початком повномасштабної війни «Катран» повністю зупинився, аби із замовників не здіймалася автоматична оплата, але вже в квітні-травні ми почали перші спроби відновлення. На сьогодні у нас більше замовників, ніж було до 24 лютого 2022 року. 

Усі завжди кажуть, що потрібно підтримувати малого виробника. На Закарпатті були різні проєкти, які цим займалися. Але дуже часто вони зводилися до того, що про крафтярів просто десь написали, при чому навіть не вказавши контакти. Який сенс має підтримка, яка не призводить до продажів? У «Катрані» все не так. Проєкт дає гроші малим виробникам, які вони можуть спрямувати на власні потреби. Я просто зв’язуюся з крафтовиками й кажу: «Мені треба на 10 березня 100 штук такого сиру». Вони виконують, а я з ними розраховуюся.

«Не розказуй їм нічого, просто розрахуйся»

Спочатку я намагався розповідати виробникам, що саме роблю і що таке щомісячна підписка у «Катрані». Усі кивали головою. Але після кількох розмов з’ясувалося, що вони взагалі не розуміють, про що йдеться. Дружина часто була присутня при цих бесідах і казала мені: «Не розказуй їм нічого про «Катран». Вони не розуміють, і їм це не треба. Просто замов у них 50 палок ковбаси або шматків сиру, забери та розрахуйся».

Відтак я почав робити відносно великі замовлення. І вже після розрахунку вони починали розуміти, що відбувається щось цікаве. Поверталися до мене і питали: «Вікторе, а тепер, будь ласка, поясніть, що ви робите?». 

У пакунку щоразу – сюрприз

Серед найбільш незвичних поєднань – домашня ковбаса (пікниця) з чорносливом, яку ми відправляли у лютому. Такого продукту немає в магазинах, його зробили одноразово для «Катрану». Ще в нас було повидло з винограду. Ми звикли, що з цієї ягоди роблять сік або вино, але мало хто виготовляє повидло. 

Було й сало з мангалиці – кучерявої свині, яка живе на вільному вигулі, та продукти з буйволиного м’яса. Або «айвовий сир», виробник якого з’явився завдяки нашому замовленню. 

Катран
Продуктовий набір від проєкту «Катран»

Я часто отримую відгуки, що вся сім’я збирається разом відкривати наш пакунок. Для них це завжди сюрприз – що саме там знайдуть. Ти відкриваєш і дивишся: «О, це мені подобається, хочу скуштувати». Приємно, що «Катран» збирає всю родину за одним столом. У цьому є щось особливе і тепле.

Але неодноразово були негативні відгуки, наприклад: «Ви надсилаєте копчене, а ми таке не їмо» або «Я не їм сири». Мені важко з такими клієнтами, тому що я не можу задовольнити всі бажання. Такі покупці можуть обрати те, що їм потрібно, в якомусь інтернет-магазині. «Катран» – не для них. А є й ті, хто відписуються, пояснивши: «Ми не встигаємо з’їдати все, що отримуємо». Але це дуже звичний, живий процес у бізнес-моделях з підпискою. Переважна більшість відгуків – позитивна, і це не може не тішити.

Набір смаколиків на будь-який бюджет

Щомісячне доставлення наборів із крафтовими закарпатськими продуктами можна оформити через сайт. Пропонуємо три варіанти наборів: S (400 грн), M (600 грн) та L (900 грн). Вони відрізняються асортиментом та вагою представлених продуктів.

Ви можете самостійно зупинити підписку в будь-який момент, навіть після отримання першого відправлення. Перший пакунок відправляю протягом 1-2 днів після реєстрації. Надалі внесок оплачується автоматично – на початку кожного місяця. Орієнтовно 7-8 числа ми відправляємо набори.

На «Катран» дуже легко «накласти» різні супутні проєкти, які фантазуються у мене в голові. Поки що не готовий їх озвучувати. Наразі намагаюся концентруватися на тому, щоб «Катран» зростав за кількістю підписників. Я постійно повторюю, що поки проєкт не буде мати тисячу передплатників, то інші ідеї не варто пускати в голову чи в роботу. Адже поточний проєкт має відшліфувати себе зсередини. А ще є купа рутини, яка потребує автоматизації та делегування. Над усім цим я ще працюю. 

Суспільство

Цифровізація освіти: у Мінцифри розповіли про розвиток цифрових навичок

Опубліковано

Мінцифра та EdCamp Ukraine спільно працюватимуть над удосконаленням інформаційно-навчального середовища системи освіти.

У Міністерстві цифрової трансформації України повідомляють, що підписали меморандум з EdCamp Ukraine про співпрацю у сфері цифровізації системи освіти. Мета меморандуму — посилити співпрацю в розвитку цифрових навичок, цифрових інновацій, розбудови якісного навчального середовища та надолуження освітніх втрат і розривів. 

«Освіта — один із наших головних пріоритетів. Адже ми повинні боротися за людський капітал, наздоганяти світ, створювати найкращі умови для розвитку та навчання українців. Зокрема, реанімували реформу НУШ та створили концепцію перетворення старих радянських шкіл на сучасні простори, впроваджуємо нові технології та вбиваємо зайву бюрократію для батьків і вчителів, трансформуємо профтехи та запускаємо реформу фінансування вищої освіти. Продовжуємо впроваджувати цифрові інструменти, які трансформують систему освіти й дають більше можливостей для розвитку як дітей, так і вчителів», – говорить Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації.

Читайте також: “Вторгнення. Операція “Дунай”: вийшов трейлер про події в Чехії 1968 року

Мінцифра та EdCamp Ukraine спільно працюватимуть над удосконаленням інформаційно-навчального середовища системи освіти, дистанційного навчання й підвищення кваліфікації, проведенням регіональних, національних та міжнародних конференцій для вчителів у форматі EdCamp та інших подій.

«Для нас честь — підписати цей меморандум, оскільки наша організація багато докладається до цифрової трансформації сфери освіти. Зокрема, у 2021 році ми запустили національну платформу можливостей підвищення кваліфікації EdWay. Ми співпрацюємо з такими гігантами у галузі IT, як HP, Lenovo, Intel, Microsoft та інші. Проводимо підвищення кваліфікації інформаційно-цифрової компетентності вчительства. Тож ми дуже раді, що змогли формалізувати наші стосунки», — зазначає Олександр Елькін, голова Ради ГО «ЕдКемп Україна». 

Під час підписання меморандуму обговорили наслідки ковіду та повномасштабної війни для освіти. Визначили проблеми, які треба вирішувати вже сьогодні, щоб у майбутньому діти мали можливість повноцінно обирати професійний шлях. 

Також команда EdCamp Ukraine з профільними державними інституціями презентувала вибрані результати України в дослідженні соціально-емоційних навичок (ДоСЕН) та національну онлайн-платформу ПОВІР. Це безоплатне середовище для учениць і учнів і їхніх батьків для зростання та навчання учнів середньої й старшої школи. Платформа допоможе покращити знання з української та англійської мов,  математики, а також розвинути софт-скіли. Скоро перші 2 000 учнів і учениць почнуть безоплатно навчатися з ПОВІР. Далі проєкт масштабуватиметься. 

Нагадаємо, раніше ми готували матеріал, про те, яким бачили Великдень наші художники? Свято очима п’яти українських митців.

Фото: Мінцифри

Читати далі

Можливості

У Києві триває реєстрація стартапів “Стійке місто”: як взяти участь

Опубліковано

У Києві до 9 червня триває реєстрація стартапів на акселераційну програму “Стійке місто”. Київська міська державна адміністрація, КПІ ім. Ігоря Сікорського та Інноваційний Холдинг «Сікорські Челендж» започаткували акселераційну програму «Стійке місто», спрямовану на вирішення результатів пошкодження енергетичної інфраструктури та впровадженню технологій, націлених на стійкість будівель.

Про це повідомляє Київська міська рада.

Метою програми є виявлення та впровадження кращих інноваційних проєктів, які вирішують ті чи інші проблеми місті, які виникли внаслідок ворожих обстрілів і руйнувань інфраструктури і будинків.

Читайте також: Google запускає додаткову програму грантів для українських стартапів на 10 мільйонів гривень

Наразі заявки вже подали 20 команд.

Це можуть бути аналітичні системи енергетичного менеджменту, програми для визначення стійкості будівель, інтерфейси для відображення енергомоніторингу та інше.

Подати свій проєкт можна за посиланням.

Нагадаємо, у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап.

Фото: КМР

Читати далі

Суспільство

У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині європейських країн на сході України

Опубліковано

У Києві на Михайлівській площі з 21 травня до 4 червня творці фільму «Євродонбас» презентують вуличну виставку, присвячену культурній спадщині європейських країн на сході України, яку залишили бельгійські, французькі, німецькі, британські та американські промисловці на зламі ХIX–ХX століть.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

«Досі існує міф, що розбудова одного із найбільших промислових регіонів України належить Совєтському Союзу. У суспільному дискурсі мало порушується тема внеску європейських інвесторів у заснування містечок, розвиток промисловості та суспільного життя на Донеччині та Луганщині задовго до приходу радянської влади», – йдеться в повідомленні.

Так, метою виставки є розповісти про історичну спадщину Маріуполя, Дружківки, Нью-Йорка, Лисичанська, яку будували промисловці з країн Європи, а також показати стан і руйнацію архітектурних пам’яток до та після повномасштабного вторгнення Росії.

«Ми прагнемо розповісти про спадщину європейських країн на Донеччині та Луганщині якомога ширшій авдиторії – і в Україні, і за кордоном. Зокрема, для того, аби спростувати міф про виключно радянське походження Донбасу, яке постійно просуває Росія. Тому після роботи над фільмом «Євродонбас» наша команда вирішила ініціювати вуличну виставку для киян. Адже, на жаль, переважна більшість будівель, які ми демонструємо на виставці, вже знищені російськими окупантами», — зазначила продюсерка і авторка проекту Анна Паленчук.

Зокрема, на виставці представлена історія будинку британця Джона Г’юза, який заснував Донецьк. Також можна дізнатись прo гімназію у Лисичанську, яку залишили бельгійці, млин Пітера Діка у селищі Нью-Йорк, який збудували німці, комбінат Ілліча у Маріуполі, створений американцями та бельгійцями, французьку спадщину Дружківки тощо.

Крім того, у межах виставки відбудеться показ документального фільму «Євродонбас» режисера Кoрнія Грицюка в інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності 9 травня 2024 року о 17.00.

Виставка є частиною комплексного культурно-просвітницького проєкту присвяченого спадщині європейських країн на Сході України, який реалізує кінокомпанія «435 ФІЛМС», вона буде доступна українською та англійською мовами.

Цей проєкт включає документальний фільм «Євродонбас» (продюсерка Анна Паленчук, режисер Корній Грицюк), аудіоподкаст «Євродонбас: Німецька спадщина» та онлайн-проєкт «Європейська індустріальна спадщина на Сході України» ( у співпраці з фондом «Ізоляція»).

Читайте також: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини

Проєкт «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини» підтриманий у рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО «Музей сучасного мистецтва» та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO @unesco, та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO та ініціативу UNESCO-Ашберг для митців та культурних професіоналів.

Партнери виставки – посольство Королівства Бельгія в Україні, Міністерство закордонних справ України, Міністерствo культури та інфoрмаційнoї пoлітики України, Український інститут національної пам’яті, Націoнальний музей Ревoлюції Гіднoсті, міжнародний благодійний фонд «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив».

Нагадаємо, бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом.

Фото: МКІП

Читати далі