Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Зруйнуйте комунізм». Як уникнути помилок радянського минулого під час відбудови? Пояснює архітектор

Опубліковано

Після перемоги на Україну чекає масштабна відбудова: окремих будинків, мікрорайонів, міст і навіть областей. Однак будувати «як колись» вже не вийде: реалії диктують нові правила, в яких доступність і безпека для містян виходять на перший план.

Яких помилок радянського містобудування мають уникати сучасні українські архітектори та які європейські рішення з’являться у них містах вже незабаром – пояснює архітектор Алекс Валентіров.

Алекс Валентіров

архітектор, засновник компанії VALENTIROV & PARTNERS

Відійти від застарілих норм

На жаль, Україна все ще має вкрай застарілі норми в будівництві й містобудуванні. Декілька років тому так звані реформатори заявляли про успіх з ухваленням нових державних будівельних норм. Та насправді ті «нові державні будівельні норми» – це лише переписані старі, ще з радянських часів. Звісно, там є нововведення. Але, як на мене, їх не більш як 5%, і вони не здатні докорінно змінити ситуацію.

Зокрема чинні нормативи унеможливлюють зведення квартальної забудови. А це найсучасніший тренд містобудування у західних цивілізованих країнах. Він стає на противагу забудові житловими масивами, як це було колись – за радянських часів. Адже в квартальних забудовах жити значно комфортніше.

Є багато інших нормативів, які я також не розумію. Скажімо, що місця для паркування автівок слід облаштовувати на певній відстані від вікон. Часом, коли читаю вимоги в законах, складається враження, ніби комунізм уже побудували.

містобудування, Дніпро
Будівництво житлового будинку у Дніпрі, 2019 рік

Потрібно змінювати підхід до формування нормативів. На щастя, в Україні вже є достатня кількість спеціалістів, які розуміються на урбанізмі й знають, як буде краще для нашої країни. І все ж закони продовжують писати застарілі кадри столичних інститутів, які живуть у вигаданому всесвіті.

Будувати безпечне

Звісно, у контексті пережитків минулого не можу оминути увагою будівлі, зведені так, що просто «посипалися» від атак російської армії. До того ж вони не були обладнані безпечними сховищами, у яких могли ховатися люди. Саме такі споруди будували у минулому, і точно не будуватимуть у майбутньому.

Я вважаю, що наші девелопери чудово впораються з цим завданням. Адже в Україні запит на формат житла надходить насамперед від клієнта. І цей запит з початком повномасштабного вторгнення відчутно змінився. 

Сьогодні укриття та резервне живлення – це «мастхев», а не примха. Крім того, ми могли б перейняти досвід Ізраїлю, де в оселях облаштовують спеціальні кімнати-укриття. Думаю, забудовники й архітектори вже вивчають цей кейс.

Відійти від «кулуарщини»

Ми звикли, що рішення про найм архітекторів на масштабні обʼєкти ухвалюються кулуарно. Це відбувається і зараз, адже влада вже почала низку пілотних проєктів з відбудови та будівництва тимчасових помешкань для переселенців.

І я знаю, яких архітекторів вони обрали. Це дійсно класні спеціалісти. Але водночас жодних конкурсів не було. Ні, мене турбує не те, що в цьому списку немає мого прізвища. Я просто хочу, щоб в нашій країні була правильна процедура відбору. Якщо її не буде, то і якісного стрибка в «левелі» ухвалених рішень ми також не отримаємо.

Сучасний світ розвивається в контексті відкритих архітектурних конкурсів на всі об’єкти, які мають серйозний вплив на забудову. І рішення щодо того чи іншого архітектора не мають ухвалювати кулуарно. Усе просто: займатися обʼєктом має той, хто запропонував найкращий проєкт.

Шукати індивідуальні рішення

Україна має дуже централізовані нормативи щодо будівництва. У нас немає «містобудівної децентралізації». Скажімо, до мене звертаються замовники з громад, у яких ніколи не було дитячих садків, і я чую від них про одну й ту саму проблему.

містобудування, Дніпро
Архітектурний проєкт реконструкції бібліотеки у Дніпрі

Вимоги щодо побудови дитсадків чітко передбачають, скільки має бути квадратних метрів приміщення на одну дитину. Додайте сюди ще й розвинений медичний блок, ізолятор, місце для процедур, відновлення тощо. І не забудьте про облаштування окремих приміщень для 3-4 груп дітей різного віку. Так, аби ці групи не перетиналися між собою.

Читайте також: Панорамні вікна й сонячні батареї. Як архітектор Алекс Валентіров створив дитсадок, якому дивується світ

Усе це – повний комунізм. В одному селі на півтори тисячі мешканців мені сказали: «У нас по штату взагалі на всіх жителів – один лікар. Навіщо нам будувати зайві приміщення, витрачати на це стільки коштів?». А ще там немає достатньо діток, щоб сформувати стільки окремих вікових груп. Тобто виходить, що громада має власні кошти, хоче збудувати садок, але не може зробити це в законний спосіб.

Гадаю, має зʼявитися певна дерегуляція в цьому питанні. Одним із рішень могла б стати можливість впроваджувати власні варіанти будівельних нормативів, які будуть діяти лише на певній місцевості.

Дати слово громадськості

Ще одна проблема в будівництві частково повʼязана з попередньою – відсутність важелів впливу у громадськості. Нещодавно я мав цікавий досвід колаборації з чеськими архітекторами у межах великого об’єкта у передмісті Праги. Фахівці працювали на тому обʼєкті кілька років.

Коли ми закінчили свою частину роботи, я запитав керівника чеської архітектурної майстерні: «Які плани на майбутнє у цього проєкту?». А він каже: «Зараз все на павзі, тому що у цьому селищі провели референдум про те, чи мешканці взагалі підтримують зміни, які до їхнього способу життя привнесе це будівництво». Думки розділилися, тому поки що немає остаточного рішення.

З одного боку, є мільярдер-інвестор, який каже: «Я хочу тут побудувати щось круте. Буде гарна архітектура, все класно». А з іншого – люди, які живуть на цій місцевості. І вони можуть сказати: «Ми розуміємо, що ви хочете створити класний проєкт. Але нам добре і без нього». І жодна влада нічого з цим не зробить, якщо йдеться про демократичну країну.

містобудування, дитсадок
Збудований дитячий садок за проєктом Алекса Валентірова

Демократія – це завжди перемога процедури. Наше суспільство ще до цього не дійшло. У нас влада просто каже: «Ось є ділянка, і ми хочемо саме тут зробити шелтери для переселенців». Але ніхто не запитав людей у цьому населеному пункті, чи вони не будуть проти. Або, уявімо, ви – мешканець великого міста і купили собі будиночок у селі, аби час від часу насолоджуватися тишею. Аж раптом приходить забудовник і каже: «Ні, чуваки, ми вирішили, що тут буде щільна забудова. Ну це ж неправильно.

Україні вкрай потрібно вибудувати систему, в якій громадськість матиме важелі контролю за процесом будівництва. І ці важелі мають бути не декларативними, а реально працювати. Громадськість повинна залучатися до цього процесу: погоджуватися або виступати проти. Повинна бути організована здорова дискусія. Це нормально.

Дослухатися до фахівців

Ще одна проблема, яка тягнеться з нами роками, – невміння слухати професійну спільноту. Якось так склалося, що замовники архітектурних рішень – це здебільшого великі девелопери або держава. Вони дуже часто «продавлюють» своє бачення перед архітектором чи урбаністом.

Я б сказав, що у контексті містобудування ми взагалі не маємо культури дослухання до професіоналів. Можливо, це наша національна риса характеру. Проте замовник просто приходить і каже: «Ні, я хочу отак!». І, звісно, це часто призводить до не дуже гарних результатів.

Я чекаю, коли нарешті слово професійної спільноти  буде остаточним. Адже кожен повинен займатися своєю справою, а також нести відповідальність за імплементовані рішення.

Міста ще не стали інклюзивними

Норми щодо інклюзивності прописані в Україні досить непогано. Як на мене, за останні 5-7 років ситуація вже змінилася на краще. Але залишається головна проблема: у місті може бути два інклюзивні будинки в різних районах, а людині з інвалідністю необхідно якось переміщуватися між ними. І тротуари, на жаль, не завжди мають пониження.

Це потрібно змінювати. Наші населені пункти мають бути комфортними для всіх верств населення, зокрема й тих, хто потребує інклюзії. У нормативах все ніби прописано красиво, але слід добряче попрацювати над імплементацією цих рішень.

містобудування, ліцей
Збудований ліцей у Жовтих Водах, 2018 рік

Попереду ще багато роботи, повʼязаної з необхідністю розʼяснень. Ми маємо пояснити всім учасникам цього процесу (забудовникам, комунальним службам тощо), навіщо змінювати старе влаштування тротуарів і переобладнувати їх із точки зору доступності.

Забудьте про застарілі рішення

Ми не можемо повторювати радянські урбаністичні  рішення. Україна має імплементувати найкращий сучасний європейський досвід і, звичайно, втілювати в життя всі сучасні містобудівні тренди, до яких Європа йшла багато років. Якщо ми зможемо це зробити, буде дуже круто.

Зараз ми маємо історичний шанс змінити ситуацію. Але я вбачаю ризики, що нам це не вдасться або вдасться не повною мірою. Знову ж, є низка проблем, які системно не вирішуються. Але в наших силах спільно працювати над тим, аби все склалося якнайкраще. 

Фото – із соцмереж Алекса Валентірова

Суспільство

Це українські страви, про які ви навряд щось чули: давні рецепти кулінарної спадщини

Опубліковано

Українська кухня – невичерпне джерело кулінарних шедеврів та культурної спадщини. Її страви втілюють в собі багатовікову історію, національну самобутність і глибокі традиції.

Однак, під час тотальної русифікації та політичних турбулентностей, частина цінних страв була забута, а інші недоліком російської агітації надані чужеземними етикетками. Спроби прикріпити наші кулінарні шедеври до інших культур – це навіть не лише зазіхання на смакові перлини, але й спроба замарнути нашу ідентичність. Втрачені страви – це не просто рецепти, це кусочки нашої історії та культурного надбання, які ми повинні відновити та передати майбутнім поколінням.

Редакція ШоТам розповідає про пʼять цікавих страв української кухні.

Душенина

Душенину традиційно готували зі свинини, обвалюючи її в борошні й поєднуючи з овочами та прянощами в горщику. Потім горщик ставили в піч, де м’ясо з овочами повільно тушкувалося кілька годин, або, як казали раніше, “душилося”. Цю страву подавали з вареною картоплею або кашею, щедро поливаючи підливою.

Зараз приготувати душенину в печі може бути складно, але духовка є чудовою альтернативою, а замість глиняного горщика можна використовувати будь-яку жаростійку форму. На Заході схожу страву називають касероль, що походить від посуду, в якому готують м’ясо з овочами. Особливість цієї страви в тому, що для неї можна використовувати будь-яке м’ясо — свинину, яловичину, баранину або курятину.

Репепт:    

  • м’ясо – 500 г;
  • велика морква – 1 шт;
  • картопля – 4–5 шт;
  • борошно – 2 ст. л;
  • сіль, перець – до смаку;
  • вода або томатний сік.

М’ясо промиваємо, підсушуємо паперовими рушниками та нарізаємо великими кубиками. Обвалюємо у борошні з усіх боків.

Моркву та картоплю миємо, чистимо та нарізаємо довільними шматками. Складаємо овочі разом із м’ясом у змащену олією жаростійку форму. Додаємо сіль і перець, заливаємо водою або томатним соком так, щоб рідина покривала інгредієнти на один палець.

Накриваємо кришкою або фольгою і ставимо в розігріту до 200 градусів духовку. Одразу знижуємо температуру до 100 градусів і залишаємо тушкуватися на дві-три години. М’ясо має стати м’яким і легко розпадатися на волокна.

Гляґи

Хляки, ґляґи, флячки або ж рубці — традиційна страва, що готується з частини коров’ячого шлунка. Хляками називають найбільшу частину шлунку жуйних тварин. Після ретельного миття та очищення, хляки дрібно нарізають і довго варять зі спеціями. Готову страву щедро приправляють перцем і часником, а також заправляють відвареним пшоном або підбивають борошном. На Полтавщині до флячок зазвичай додають галушки. Крім того, хляки часто подають як рідку страву разом із бульйоном, у якому вони варилися.

Рецепт:

  • Рубець — 1 кг;
  • Молоко — 500 мл;
  • М’ясний бульйон — 3 л;
  • Селера — 100 г;
  • Ріпчаста цибуля — 2 шт.;
  • Морква — 1–2 шт.;
  • Томати у власному соку — 1 склянка;
  • Макарони — 3 жмені;
  • Часник — на смак;
  • Сіль, перець — на смак;
  • Сметана — 2 ст. л.;
  • Олія — для смаження;
  • Лавровий лист — 1 шт.;
  1. Підготовка рубця:
    • Наріжте рубець смужками і складіть у контейнер, заливши молоком. Залиште в холодильнику на ніч (12 годин).
    • Відцідіть рубець і добре промийте холодною водою, змиваючи молоко.
  2. Відварювання рубця:
    • У великій каструлі доведіть до кипіння підсолену воду. Опустіть нарізаний рубець і варіть 5 хвилин. Злийте воду, промийте рубець і каструлю.
    • Знову наповніть каструлю водою, доведіть до кипіння і трохи підсоліть. Опустіть рубець і знову варіть 5 хвилин. Злийте воду і промийте рубець.
  3. Приготування бульйону:
    • У іншій каструлі доведіть до кипіння бульйон. Додайте рубець, зменшіть вогонь до мінімуму і варіть 2–3 години, доки він не стане м’яким і легко проколюватиметься виделкою.
  4. Приготування овочів:
    • Почистіть і дрібно наріжте моркву, цибулю та селеру. Смажте овочі в невеликій кількості олії до м’якості.
    • Додайте томати у власному соку, сіль і перець. Перемішайте, накрийте кришкою і тушкуйте на середньому вогні 5–7 хвилин.
  5. Завершення страви:
    • Додайте тушковані овочі до відварених рубців.
    • Всипте макарони, додайте лавровий лист і варіть разом стільки часу, скільки вказано на упаковці макаронів.
    • Подавайте страву гарячою, за бажанням додайте сметану перед подачею.

Фальшивий заєць

“Фальшивий заєць” отримав свою назву, тому що готують його з будь-якого м’яса, крім зайця. Історія цієї страви залишається загадкою, але вважається, що колись полювання було привілеєм небагатьох, і дичина на столі була рідкістю. Тож люди вигадали спосіб приготувати “зайця” з іншого м’яса. На Західній Україні ця страва досі залишається традиційною на великі свята в деяких родинах.

Цікаво, що “фальшивий заєць” популярний не лише в Україні, а й у Європі та Америці. У Франції та інших європейських країнах аналогічну страву називають террін. Це своєрідний паштет, коли м’ясо, рибу, овочі або печінку подрібнюють і запікають у формі хлібця, а потім нарізають скибочками для подачі. В Америці цей м’ясний хлібець відомий як meatloaf, і його готують з будь-якого м’ясного фаршу.

Рецепт:

  • Свинина: 1 кг;
  • Яловичина: 0,5 кг;
  • Ріпчаста цибуля: 2 шт. (не обовʼязково);
  • Панірувальні сухарі: 100 г;
  • Сіль, перець: до смаку;
  • Духмяні трави: до смаку;
  • Олія: для смаження Кетчуп: для декору

М’ясо подрібнюємо на м’ясорубці. Дрібно нарізану цибулю пасімо в олії до м’якості.

Панірувальні сухарі розводимо молоком або водою – додаємо рідини так, щоб отримати консистенцію каші. Додаємо отриману суміш до фаршу.

Додавайте смажену цибулю, сіль, перець і улюблені духмяні трави. Ретельно перемішайте та викладіть у змащену олією прямокутну форму для кексу. Якщо немає підходящої форми, можна сформувати хлібець руками та розмістити на змащеному олією противні.

Вставте у попередньо розігріту до 200 градусів духовку та запікайте протягом 60 хвилин. У разі, якщо верхня частина підгоріла, накрийте хлібець фольгою. Через годину вийміть хлібець, зверху намажте кетчупом та поверніть у розігріту духовку на 10 хвилин, щоб кетчуп зверху став рум’яною.

Огірочник

Огірочник – це традиційна українська страва, юшка, приготована на основі солоних огірків. Вона вважається однією зі старовинних рідкісних страв України та може бути розглянута як попередниця сучасної солянки. Назва походить від основного інгредієнту – солоних огірків.

Огірочник можна приготувати як на м’ясному бульйоні, так і на воді або овочевому бульйоні, що робить його доступним як для м’ясоїдів, так і для вегетаріанців.

Рецепт:

  • Солоні огірки — 5 шт.;
  • Овочевий або м’ясний бульйон — 3 л;
  • Ріпчаста цибуля — 1 шт.;
  • Картопля — 5 шт. (середні);
  • Олія — для смаження;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Сметана — 5 ст. л.;
  • Свіжий кріп — для подачі.

Щоб приготувати огірочник, спочатку розігрійте бульйон. Поки він нагрівається, наріжте картоплю на кубики та додайте її до киплячого бульйону.

Солоні огірки натремо на дрібну терку і віджмемо сік. Цибулю дрібно наріжемо та обсмажимо на олії до м’якості, а потім додамо натерті огірки і смажимо разом.

Додайте цю суміш до каструлі з бульйоном та додайте огірковий сік, який віджали раніше. Варіть ще 2-3 хвилини.

У чашці змішайте сметану з кількома ложками бульйону та додайте у каструлю, ретельно змішуючи. Після цього приправте за смаком сіллю та перцем.

Подаємо гарячим, прикрашаючи свіжим нарізаним кропом та солоними огірками. Огірочник – чудовий варіант для обіду або вечері, особливо у спекотний день.

Горохляники

Горохляники, фактично, представляють собою прості оладки, зроблені з гороху. Колись ця страва була дуже популярною, оскільки вважалася дешевою і ситною. Для її приготування варили горох до м’якості, розтирали його до стану пюре, додавали борошно, добре змішували і смажили на розігрітій сковорідці зі смальцем або олією. Подаючи горохляники, їх часто приправляли шкварками, товченим часником та сметаною. У період пісту їли з олією та смаженою цибулею.

Горохляники можна готувати як із свіжого чи замороженого молодого горошку, так і із старого сушеного гороху. Тому ця страва чудово підійде для будь-якого сезону.

  • Зелений горошок (свіжий або морожений) — 2 склянки;
  • Яйце — 1 шт.;
  • Борошно або панірувальні сухарі — 2 ст. л.;
  • Листочки м’яти — жменя;
  • Сіль, перець — до смаку;
  • Олія — для смаження;
  • Сметана або йогурт — для подачі.
  1. Горошок відварюємо хвилин п’ять у киплячій підсоленій воді. Коли горошок буде готовий, подрібнюємо його блендером або перекручуємо м’ясорубкою.
  2. Додаємо яйце, дрібно посічену м’яту, борошно або панірувальні сухарі. Солимо, перчимо, добре вимішуємо.
  3. Формуємо невеличкі котлетки та смажимо їх на добре розігрітій і змащеній олією пательні.
  4. Подаємо горохляники зі сметаною або натуральним йогуртом.

Читати далі

Суспільство

Як уникнути електричного перевантаження у квартирі

Опубліковано

Внаслідок ворожих обстрілів енергетична інфраструктура України зазнала значних пошкоджень. Кожен українець може внести свій вклад у подолання цієї кризи та підтримати енергосистему.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Збільшення споживання електроенергії у вашій оселі може призвести до відключень світла. Щоб уникнути цього, варто економити електрику, особливо вранці та ввечері з 7:00 до 11:00 і з 18:00 до 23:00.

Читати також: В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Корисні поради для економії електроенергії:

  1. Не вмикайте електроприлади одночасно. Наприклад, спочатку розігрійте їжу в мікрохвильовці, а потім скористайтеся праскою.
  2. Переносьте прання на денні або нічні години, коли навантаження на мережу менше.
  3. Уникайте використання кондиціонерів та бойлерів для нагріву в пікові години.

Таким чином, кожен з нас може допомогти зберегти стабільність енергосистеми України.

Нагадаємо, що в Міністерстві оборони тестують електронну чергу в ТЦК та СП.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Фото: з вільних мереж

Читати далі

Суспільство

В київській поліції запустили кінологічний дитячий гурток

Опубліковано

У Києві стартує дитячий гурток “Юний кінолог”, який функціонуватиме на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції міста Києва. Це унікальна можливість для дітей познайомитися зі світом кінології, навчитись догляду за собаками та здобути навички роботи з чотирилапими помічниками поліції.

Про це повідомили у відділі комунікації столичної поліції.

Про ініціативу

У Києві з 25 травня 2024 року стартує дитячий гурток “Юний кінолог”. Заняття проходитимуть на базі Кінологічного центру Головного управління Національної поліції щосуботи з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Вознесенський узвіз, 27.

Читати також: Міноборони анонсували застосунок Резерв+ для військовозабовʼязаних

Поліцейські-кінологи поділяться своїм досвідом, навчать дітей базовим командам для собак і основним правилам поведінки з чотирилапими друзями. Участь у гуртку допоможе дітям здобути цінні знання про виховання домашніх улюбленців та розвинути повагу до тварин.

Заняття у гуртку також сприятимуть засвоєнню знань про виховання домашніх улюбленців та розвитку в дітей почуття поваги до тварин.

Заняття розраховані на дітей віком від 6 років. Участь в програмі безоплатна.

Нагадаємо, що стартує показ художнього серіалу про залізничників під час війни.

Також ми повідомляли, що в Мінцифрі спростили оновлення даних військовозобов’язаних українців у ЦНАП: інструкція.

Читати далі