Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Українська амазонка чи російська генійка? Ким насправді була Олександра Екстер?

Опубліковано

Вже за «класичною» схемою російська пропаганда привласнила Олександру Екстер, одноосібно охрестивши її «російською художницею». А де народилася мисткиня?

Правильно! Неправильно!

Олександра Екстер народилася 1882 року в польському Білостоку в родині білоруського єврея та грекині. Однак вже у трирічному віці сім’я майбутньої художниці переїхала до Сміли, а згодом – до Києва.

Скільки років Екстер прожила в Україні?

Правильно! Неправильно!

Саме так, більше половини свого життя Олександра Екстер прожила в Україні.

Що пов’язує Олександру Екстер із українськими авангардистами Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком?

Жінка з птахами
Правильно! Неправильно!

Олександра Екстер закінчила київську гімназію Святої Ольги, а згодом – і столичне художнє училище. Саме там вона перетнулася із майбутніми геніями авангарду Богомазовим та Архипенком – вони вчилися разом. До речі, серед викладачів української мисткині був і Микола Пимоненко – український художник та один із організаторів Київського художнього училища.

У 1914 році Екстер не стримує любові до кольорів і пише «Натюрморт з писанками», у якому використовує нетипові для кубічного стилю яскраві кольори. Цим Екстер надихнула на використання кольорів у кубізмі одного зі всесвітньо відомих художників. Хто це?

Натюрморт з писанками
Правильно! Неправильно!

Уявіть, знаменитий Пікассо розширив свою палітру саме завдяки українці! Екстер познайомилася із Пікассо завдяки французькому поету та художнику Гійому Аполлінеру, який відкрито захоплювався творчістю нашої мисткині. Роботи Екстер та особисте спілкування з українкою підштовхнули Пікассо розширити свою палітру та використовувати всю гаму кольорів.

До речі, а що «привезла» Екстер до України з мандрівки Францією?

Правильно! Неправильно!

Додому художниця «повернулася» із кубофутуризмом, ставши засновницею цього жанру в Україні.

Екстер активно спілкувалася та товаришувала не лише з європейськими, а й українськими митцями. Одного з них навіть можна назвати близьким другом художниці. Знаєте, про кого ми?

Правильно! Неправильно!

Другом Екстер був геній авангарду Казимир Малевич. Подейкують, що художниця була єдиною людиною, якій митець дозволяв заходити в майстерню, поки він працює над новою картиною. Крім того, з 1915 року Олександра Екстер стала учасницею об’єднання «Супремус», яке заснував Малевич.

Яке прізвисько Екстер отримала від дослідників футуризму?

Правильно! Неправильно!

Екстер і донині називають «амазонкою авангарду». При чому, авангарду українського. Однак російська колоніальна машина вправно записала її в ряди власних авангардистів, тож і досі поруч із прізвищем українки можна зустріти маніпулятивне «амазонка російського авангарду».

Олександра Екстер шалено захоплювалася українським народним мистецтвом. А де вона відкрила його для себе?

Правильно! Неправильно!

Особисте і близьке знайомство Олександри Екстер із українським народним мистецтвом відбулося у Вербівцях, що поблизу Черкас. За словами дослідника творчості Екстер Георгія Коваленка, цей світ у Вербівці визначив у живописі художниці його колористичну стихію та став джерелом образності: «Вона здійснювала справжні наукові експедиції в пошуках старовинних селянських вишивок, літургійного шиття, предметів ткацтва».

Однак вишивка – не єдина слабкість Екстер. Яке українське мистецтво настільки сподобалося художниці, що «переїхало» з нею до Франції?

Три жіночі фігури
Правильно! Неправильно!

Олександра Екстер захоплювалася керамікою із села Дибинці (нині – Обухівський район Київської області). Мотиви гончарство можна з легкістю відшукати в роботах української мисткині. Скажімо, у її київському «Натюрморті з українською мискою» відтворено білі дибинецькі керамічні вироби. Колекцію дибинецької кераміки Екстер навіть привезла із собою у Францію.

1918 року, повернувшись до Києва, Олександра Екстер відкриває власну художню майстерню – передусім для митців, які вже знайомі з азами живопису. На які традиції орієнтувалася Екстер під час викладання?

Жінка з рибою
Правильно! Неправильно!

У своїй майстерні Екстер намагалася спрямувати живопис своїх учнів у русло європейських традицій та тамтешніх сучасних тенденцій. «Школа Екстер» не була традиційною школою з системною освітою. Але перетворилася на місце зустрічі та спілкування українських митців.

Влітку того самого року Олександра Екстер ініціювала Перший всеукраїнський з’їзд діячів української культури. Якій темі була присвячена її доповідь?

Правильно! Неправильно!

Чому саме ця тема? Екстер – не лише талановита художниця, але й відома реформаторка сценографії. Вона першою почала створювати об'ємні багатоярусні декорації замість пласких намальованих і наполягла, аби театральні костюми були співзвучними з кольоровим рішенням фону. «Якомога більше творчості, якомога менше провінційності», – відповідала Олександра Екстер на питання про те, що треба для розвитку українського театру.

1925 року художниця емігрувала до Франції. Утім творчість вона не покинула: українка оформлювала книжки та викладала в Академії сучасного мистецтва Фернана Леже. А вгадаєте, що дещо дратувало її учнів?

Правильно! Неправильно!

Екстер не забувала про Україну навіть після еміграції. І йдеться не лише про керамічні вироби, які вона бережно перевезла до Франції. Ось, що пише у «Щоденнику» Павло Челіщев – колишній киянин, який навчався в Академії: «Екстер блискуче викладає. Єдине, що трошки мене й інших учнів дратує, це те, що вона дуже часто згадує Україну, яку ніхто не знає».

Нещодавно у Києві з’явилася вулиця Олександри Екстер. А пам’ятаєте, чиє ім’я вона носила до цього?

Ескізи театральних костюмів
Правильно! Неправильно!

Донедавна вулиця Олександри Екстер носила ім’я російської поетки Марини Цвєтаєвої. Однак, на щастя, українські міста поступово позбавляються російських топонімів і замість чужих нашій культурі імен з’являються прізвище справжніх українців та українок. Так сталося і з Олександрою Екстер. Столиця нарешті знайшла місце для амазонки українського авангарду.

Тобто Екстер більшу частину життя прожила в Україні, захоплювалася народним мистецтвом, любила Київ і навіть створила там власну школу, а росіяни все одно вважають її «своєю». Невже вони просто вкрали нашу мисткиню?

Правильно! Неправильно!

Саме так, і нічого неочікуваного в цьому немає. Так само росіяни привласнили собі Архипа Куїнджі, Казимира Малевича, Іллю Ріпина, Давида Бурлюка і десятки (якщо не сотні) інших українських митців і науковців. Кейс Олександри Екстер – лише черговий доказ недолугості імперської колоніальної машини. Екстер була українкою, яка любила Україну та згадувала про неї навіть після еміграції до Франції.

Українська амазонка чи російська генійка? Ким насправді була Олександра Екстер?
Здається, ви щойно лише відкрили для себе ім’я української художниці Олександри Екстер. І це, безсумнівно, чудово. Адже попереду – ще глибше знайомство із творчістю амазонки українського авангарду. Мисткині, яка вплинула на творчість Пікассо. Українки, яку нахабно привласнила російська колоніальна машина.
Непоганий результат! Схоже, ви не перше читаєте про Олександру Екстер та її творчість, проте деякі питання все ж виявилися занадто складними. Але це й не дивно, адже російська колоніальна машина роками працює над привласненням чужого, ігноруючи справжню історію. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, для когось українка Екстер стане справжнім відкриттям. Так само, як Куїнджі, Барлюк та Айвазовський.
Що ж, цей тест виявився занадто легким для вас. Схоже, ви ніколи не вважали Екстер російською художницею і точно маєте щонайменше кілька аргументів на користь України. А тому російська колоніальна машина просто безсила перед вашими знаннями. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, для когось із них українка Екстер стане справжнім відкриттям. Так само, як Куїнджі, Барлюк та Айвазовський.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Режисер Алан Бадоєв випустив два кліпа, присвячених полоненим захисникам України

Опубліковано

Учасник оборони Маріуполя Сергій «Волина» Волинський разом із благодійним фондом «Сталеві», який був створений за його ініціативою, та режисером Аланом Бадоєвим зняли два соціальні ролики, присвячені українським захисникам, що перебувають у російському полоні.

Про це повідомляє Алан Бадоєв.

«Полон – це пекло! Рідні полонених також страждають, не знаючи, коли знову побачать своїх близьких, чи побачать взагалі. Це важко уявити, але кожен день, кожна хвилина – це боротьба за виживання свого рідного Героя, за надію, за право повернутися додому. Ми не маємо права забувати про наших полонених братів та сестер, які знаходяться у цій темряві. Кожен із них – це світло, яке має повернутися до своїх рідних», – написав Сергій Волинський, ініціатор цього соціального проєкту.

Читати також: Відео бабусиної хати допомагає Юлі збирати на дрони (ВІДЕО)

«Не уявляю, про що думають наші полонені хлопці та дівчата. Мабуть, найдорожче, що в них є, — це думка про те, що ми чекаємо на них і робимо все можливе, щоб вони були на свободі», — прокоментував режисер Алан Бадоєв.

Ці соціальні ролики мають на меті привернути увагу до страждань полонених українських захисників та їхніх родин, а також наголосити на важливості зусиль, спрямованих на їхнє звільнення.

Подивитися можна тут та тут.

Нагадаємо, що на київській митниці знайшли рідкісний зуб мамонта.

Фото: Алан Бадоєв

Читати далі

Суспільство

В Україні запустили подкаст про історію української астрономії

Опубліковано

На фестивалі «Скарби зоряного неба» з нагоди Міжнародного дня астрономії 23 травня відбулася презентація подкасту «Українське небо», записаного науковицею та популяризаторкою астрономії Людмилою Марченко.

Про це повідомляє Український інститут.

Про подкаст

Цей подкаст має на меті розширити знання європейської та світової аудиторії про Україну, зокрема про народну астрономію та її внесок у загальноєвропейську й загальнолюдську астрономічну культуру й науку.

Читати також: У Києві відбудеться акція з прилаштування бездомних тварин

Проєкт підтримали «Український інститут» у співпраці з фондом «Демократичні ініціативи» та міжнародним фондом «Відродження», які організували конкурс для створення подкастів з популяризації української культурної спадщини.

Презентація подкасту стала центральною подією фестивалю, що привернула увагу численних учасників та слухачів, зацікавлених у розвитку астрономічних знань та популяризації української культурної спадщини.

Подкасти поширюватимуть у мережі європейських планетаріїв-партнерів, вони вже доступні для прослуховування на стримінгових платформах за посиланням.

Нагадаємо, що у Львівському університеті відкривають нову спеціалізацію з робототехніки.

Фото: Український інститут

Читати далі

Суспільство

Відео бабусиної хати допомагає Юлі збирати на дрони (ВІДЕО)

Опубліковано

Як бабусина хатина допомагає Юлі з Рівненщини збирати гроші на дрони! Збір для десантно-штурмового батальйону 79 ОДШБр був уже не першим для дівчини. Та з часом збирати донати стало складніше, тому потрібно було якось привернути увагу людей.

Про мету збору

Ідея виникла дорогою до села, де раніше жила бабуся Юлі Юхима. Теплі спогади надихнули дівчину зняти атмосферний відеоролик про бабусину хату. Теплі спогади надихнули дівчину зняти атмосферний відеоролик про бабусину хату.

Знімала все самотужки, в образ Юхими теж вжилася сама. Ось молода бабуся набирає воду з колодязя, а ось збирає довге волосся перед дзеркалом. Теплі та знайомі кожному кадри відгукнулися українцям — відео набрало вже 40 000 переглядів.

Читати також: В Києві в червні пройде фестиваль попкультури

Перегляди продовжують
рости, а разом з ними побільшало й донатів на дрони. Юлія переконана: краще зібрати трохи, ніж нічого. Її збір продовжується. І дуже скоро чергові пташки полетять на Донеччину.

Нагадаємо, що в Україні влітку вийде фільм жахів “Конотопська відьма.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 дні тому

Відновлює бойківські скрині й відновлюється працею. Різьбяр з Івано-Франківщини повернувся з війни у свою майстерню

Перша картина, яку вирізьбив Василь, коли повернувся додому з фронту, — янгол та знищене місто....

Суспільство5 днів тому

Харизматична контентмейкерка з TikTok співпрацює з відомими брендами з маленького села на Тернопільщині

Софія Крупа з чоловіком Андрієм підкорює український тікток своїми креативними відео, а відомі бренди часто...

Можливості6 днів тому

Кежуал по-українськи. Подружжя Логаїв створило бренд одягу «Спадщина» з етнічними мотивами, а з розвитком допоміг грант

Коли люди носять одяг від «Спадщини», то відчувають захоплені погляди в спину, адже саме там...

Суспільство2 тижні тому

Мріє, щоб про Складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

РЕКЛАМА: