Колонки
Про доброчесність, або Щоби що?
Мала вчора складний день. Отримала кілька повідомлень: «Кажуть, що в нового міністра плагіат, можеш глянути?». І от я дивлюсь на звіт перевірки, а в голові два голоси:
— Ти ж не можеш зробити вигляд, що цього не бачиш?
— Не можу. Але… Те, що він зробив з МАН, – справжнє диво. Інші кандидатури, що розглядались, це зміна шила на мило.
— Але якби такі порушення були в студента, він не отримав би диплом.
— Але ж він з тих, хто точно хоче і може хитнути цю систему.
…
І далі, і далі по колу… Розмови з друзями і знайомими… Небажання приймати очевидне … І розуміння, що це можливість почати говорити про незручні, непопулярні , але важливі речі. Сьогодні я зібралась з думками. Зразу попереджу, що цей текст відображає мою особисту думку і не є позицією жодної з організацій, де я працюю. Принаймні поки що.
Здавалося б так просто – є плагіат, немає про що далі розмовляти. У Могилянці це правило застосовується вже давно. Робота, де виявлено плагіат, не зараховується, і це відповідно впливає на академічний результат. Тобто якщо це есе – то 0 балів за роботу, а якщо дипломна робота – то неотримання диплому. Одразу звернусь до колег-могилянців: наша бульбашка набагато менша, ніж здається. Вона росте, але не так швидко, як хотілося б. І якщо читаючи текст нижче, вам захочеться сказати, що все не так, то мушу вас засмутити.
Отже, я цілком розумію, що в цьому конкретному кейсі можна і треба говорити про позбавлення ступеня. Але зважаючи на те, в якій системі його було отримано, і не шкода. Врешті-решт ми всі знаємо, що наявність ступеня не гарантує ні інтелектуальних, ні етичних якостей.
Сама розбиралась в статистичних методах? Тобі робити немає що? Взяла в якомусь дисері формулу, поміняла цифри – і все. Усі так роблять.
Утім, є ще одне. Орієнтуючись на кращі світові чи вітчизняні практики, ми часто бачимо лише верхівку айсбергу. Для того, щоб студенти не списували, наприклад, в Могилянці, робиться колосальна робота, аби НАВЧИТИ їх писати доброчесно. От вас у свій час навчали тому, що таке дослідження, як користуватися статистичними методами, як визначати надійність і релевантність джерела, як робити парафраз і посилання? Мене – ні.
Я не навчалась в Могилянці. Але я дуже добре пам‘ятаю ось такі уроки, отримані в інших місцях:
- «Та все рівно, яка тема і спеціальність. Головне, що без ступеня тебе навіть слухати не будуть».
- «Та візьми чийсь дисер, поміняй вибірку і все».
- «А де посилання на роботи членів комісії? Ну і що, що нерелевантні?».
- «Мало ви посилаєтесь на українських дослідників. Ну і що, що у вас більшість джерел англійською?».
- «Ой, ви цей текст не захистите. Він написаний занадто простою мовою. Що значить, не вмієте інакше? Треба вчитись мислити академічно».
- «Сама розбиралась в статистичних методах? Тобі робити немає що? Взяла в якомусь дисері формулу, поміняла цифри – і все. Усі так роблять».
- «Тобто як це, ваші висновки суперечать попереднім дослідженням? Це треба переписати».
Можна ще продовжувати. Та в якийсь момент мені ці танці з бубнами набридли, бо замість «дурної роботи» хотілось займатися тим, що надає сенс. Зараз правила гри змінились (принаймні формально).
…
Поверхневий пошук в мережі показав, що перевіряти дисертації в Україні почали в 2015 році. І прекрасно, що правила змінились. Тепер у тих, хто пише, з‘явилась потреба шукати інформацію про те, як це робити доброчесно. З’явилася (не у всіх, звичайно) потреба НАВЧИТИСЬ.
Є одна модель, яка ілюструє процес формування компетентності, процес навчання (Martin Broadwell). Згідно моделі, є чотири етапи формування компетентності:
- НЕсвідома НЕкомпетентність, коли ми чогось не вміємо і навіть не підозрюємо, що не вміємо, і прекрасно собі живемо.
- Свідома НЕкомпетентність, коли ми розуміємо, що чогось не вміємо і шукаємо можливості навчитись.
- Свідома компетентність – ми вміємо, свідомо виконуємо ті чи інші дії по-новому.
- НЕсвідома компетентність – нова поведінка настільки інтегрувалась, що ми виконуємо її не задумуючись.
Так от. У 2015 році багато хто лише зробив крок з першої сходинки на другу. Поява обов’язкової перевірки дала розуміння, що можна писати інакше. А попит стимулював появу навчальних матеріалів з академічного письма українською.
Добре, що правила гри змінились. Шкода, що змінились занадто різко. Немає способу вийти з незручної делікатної ситуації. Наприклад, коли людина, яка колись писала так, як вміла, могла б – не знаю – підтвердити, переписати, відкликати свою статтю чи дисертацію. Якби така можливість була, можливо, й знайшлися б ті, хто хотів би нею скористатись тепер, володіючи кращими практиками академічного письма. А раз такої можливості немає, то і проблема замовчується.
Я ходила на протести проти призначення Шкарлета не тільки і не стільки тому, що в його роботі плагіат. А тому що знала людей, які звільнились зі ЗВО, який він очолював. Розуміла, що станеться з реформами, які щойно почали розгортатись.
І це ми зараз говоримо лише про написання текстів. Я вже мовчу про математичні розрахунки при використанні статистичних методів, якість аналізу і аргументації чи взагалі про вміння сформулювати проблему.
Ну і не треба забувати про цілий ринок виконання оригінальних робіт на замовлення, який існує не лише в Україні, і де практично неможливо довести, хто саме писав роботу.
Формулювання правил і етичних норм – це завжди баланс між «покарати хороших» і «попустити поганим». Чи анулювати присвоєння ступеня, через наявність плагіату? Думаю, так. Чи відмовляти в посаді, не зважаючи на попередній досвід та потенційну користь для системи? Я ходила на протести проти призначення Шкарлета не тільки і не стільки тому, що в його роботі плагіат.
А тому що знала людей, які звільнились зі ЗВО, який він очолював. Розуміла, що станеться з реформами, які щойно почали розгортатись. Бо доброчесність – це не лише про плагіат. Я вірю, що правила насамперед мають створюватися для того, щоб запобігати порушенням, а не влаштовувати полювання на відьом.
Щодо Оксена Лісового, його робота в МАН говорить сама за себе. А відмова від ступеня, можливо, прискорить зміни в системі. У Шкарлета, між іншим, теж був шанс принести освіті користь…Як-то кажуть, прості рішення є, але, як правило, неправильні.
Авторка наголошує, що цей текст відображає лише її особисту думку і не є позицією жодної з організацій, де вона працює. Джерело – фейсбук Ольги Бершадської, текст передруковано з її дозволу.
Колонки
«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції.
Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки.
Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.
- Не беріть та не давайте хабарів
Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.
Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.
- Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату
В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так.
Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні.
- Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі
Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації.
Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе!
- Залиште піратство в минулому
Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями – нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо!
- Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі
Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені!
Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉
- Виконуйте обіцянки
Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли.
- Уникайте людей, яким бракує доброчесності
Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба.
Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?
- Постійно розвивайте свої навички доброчесності
Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!
Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо.
Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання:
- “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
- “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
- “Кобзар” Тараса Шевченка
- “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
- Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті
Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.
- Не піддавайтеся настроям «все пропало»
У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього.
Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.
Колонки
Колонки
- 320 продуктових наборів;
- 264 гігієнічних наборів;
- 100 дитячих сумішей;
- 30 наборів для дітей;
- 50 ліхтарів.
- 200 ковдр;
- 110 аптечок;
- 250 ліхтарів.