Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як отримати 800 тис. на розвиток бізнесу? Кейс аграрія з Київщини, який відновив зруйновану війною плантацію лохини

Опубліковано

Аграрна сфера чи не найбільше постраждала внаслідок повномасштабного вторгнення російської армії, особливо – на територіях, які перебували під окупацією. Так після звільнення Київщини аграрії зіткнулися зі згорілими і замінованими полями, втраченими матеріалами та знищеним урожаєм. 

Уявити швидке відновлення в такій ситуації доволі складно, але цілком реально. Достатньо вірити у свою справу та мати чітку стратегію. Підприємець Ігор Соболєв наважився під час війни відновити власний агробізнес у Бучанському районі та навіть реалізувати розширення плантації лохини, з чим йому допомогла держава. Про шлях від згорілого господарства до промислових масштабів він розповів ШоТам.

Ігор Соболєв

Підприємець, співзасновник агрогосподарства з вирощування лохини «МІ-АГРО»

Ризикнув вкластися в агросферу

Я народився у Житомирі, з малих років проживав та наразі мешкаю в Києві. Майже з початку навчання в університеті почав паралельно працювати та заробляти власні кошти, цікавився розвитком економік передових держав світу. Полюбляв читати друковані видання про бізнес, інтерв’ю відомих на той час підприємців і діячів. За весь час займався різними сферами діяльності. Через спроби та помилки шукав справу, яка була б до душі.

Останнім часом мені хотілося інвестувати кошти у щось довгострокове. Щось таке, що давало б певний прибуток, а водночас – приносило насолоду та спокій. Тоді я почав придивлятися до аграрної сфери, адже це великий потенціал України. Мені подобалося, що це пов’язано з природою, землею, свіжим повітрям. Також це своєрідна диверсифікація моєї діяльності, а як бонус – ще й здоровий спосіб життя за межами мегаполіса.

Замість відпочинку на пенсії батько став моїм напарником

Досвіду в агросекторі до заснування компанії у мене не було. Я працював здебільшого у сферах ІТ, фінансів та страхування, довгий час розвивав із партнерами власні кав’ярні, місця громадського харчування та комплекси відпочинку. Утім агросектор цікавив мене, адже це перспективний напрямок, і мене завжди приваблювали процеси виробництва та створення.

Якось батько розповів мені про знайомих, які займаються лохиною. За плечима у мого тата – великий досвід в організації та створенні нових підприємницьких структур. Після закінчення Київського політехнічного інституту він 12 років працював у науково-дослідному інституті, захистив ступінь кандидата технічних наук. А останні 30 років очолював різні страхові та фінансово-консалтингові компанії. 

Ігор Соболєв (праворуч) із батьком

На момент розмови батько вже оформив пенсію, тож шукав роботу до душі. Сидіти та чекати – це точно не його принципи. Тоді він ще не знав, що я зацікавився ягідною темою та готовий запускати аграрне підприємство.

Згодом ми провели декілька зустрічей із різними людьми та вирішили розпочати створення саду з лохини. Це була нішова культура, яка мала попит і досить високу ціну на ягідному ринку. Ми жартували, що я не даю батькам можливості спокійно відпочити на пенсії.

Думали, що пандемія – це найбільше випробування

Ще до повномасштабної війни ми висадили перші саджанці для проведення досліджень. З 2020 року спостерігали та формували стратегію на подальший розвиток, перевіряли, який сорт найкраще адаптується в нашому кліматі та яка формула добрив найкраще впливає на розвиток.

Навесні 2022 року планували розширення кількості рослин, аби в майбутньому досягти промислових потужностей виробництва. У цій справі важливо було готуватися завчасно. Тому ми поступово завозили на майданчик всі необхідні матеріали. Там вже були підготовлені ґрунт, тирса, матеріали для системи поливу.

Ми пройшли неабиякі випробування, коли починали справу в піковий момент пандемії коронавірусу у 2019 році. Тоді були обмеження у зустрічах, роботі державних установ і логістиці. Найважче було отримати дозволи на проведення електроенергії та вчасно закласти крапельну систему поливу.

Усі плани «горіли», бо ми не встигали до початку сезону, а для наступної можливості необхідно було чекати ще 6 місяців або навіть рік. Сьогодні смішно згадувати, що то здавалося великою проблемою. Адже таких випробувань, як переживає зараз вся країна, важко було собі уявити. 

Через війну втратили майже всі матеріали

Наше господарство площею в 6,5 гектара розташоване в Бучанському районі – якраз там, де з початку повномасштабної війни відбувалися бойові дії. Під час визволення Київської області РСЗВ стояли прямо на нашому полі. Матеріали, які ми закупили для розширення насаджень, погоріли від залпового вогню. Певно, як і всі окупанти в Бучанському районі. Від заготовчих матеріалів не залишилося й сліду.

Та жодної думки про жалобу не було – на фоні загальних подій такі втрати не сильно відчуваються. Звісно, плани про розширення та продовження роботи опинилися під великим питанням. Але ми добре розуміли, що нам залишився тільки один шлях – продовжувати далі свою справу.

Плантація лохини
Плантація лохини «МІ-АГРО»

Друзі казали, щоб ми кидали це діло, адже все згоріло, зараз війна, не час. Багато хто скептично ставився до відновлення роботи під час військових дій. Але я розумів, що рослина не може чекати та не зважає на геополітику.

Ми мали стратегію і віру в перемогу. Відразу після звільнення Київщини наша команда продовжила підготовчий етап до розширення підприємства, перебуваючи при цьому безпосередньо біля місць бойових дій.

Батько не вірив, що ми виграємо грант

Згодом я знайшов інформацію про запровадження урядових грантів, що мають стимулювати відновлення та розвиток бізнесу в Україні. Наше підприємство підходило за всіма критеріями, тому ми вирішили подавати заявку.

Документи зробили швидко. Зокрема необхідно було розробити бізнес-план та кошторис – усе це у нас було в чернетках для власного використання. Ми доопрацювали документи та подали їх через державний «Ощадбанк», що є учасником програми. Зазвичай спеціалісти в банківській установі детально консультують щодо всіх умов та процедур.

Читайте також: Гранти є, але не для всіх. Де шукати фінансування для ГО – гайд від очільника «Українського Альянсу»

Батько скептично ставився до програми, адже його минулий досвід будь-якої роботи з державними установами частіше залишав тільки негативний слід. Але я бачив трансформацію державних послуг в останні роки, а тому наполягав та вірив у реальність такої допомоги.

Від нас – якісний проєкт, від уряду – кошти

Наша стратегія базувалася на тому, щоб на першому етапі створити невеличкий сад якісної лохини, а вже надалі розвиватися та пропонувати нашу продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Робочий проєкт нам розробляла компанія з будівництва садів і систем зрошення. Там ми заклали сучасні системи крапельного зрошення та живлення рослин.

Плантація лохини
Плантація лохини «МІ-АГРО»

Такий бізнес-план ми подали до профільного відомства – Міністерства аграрної політики та продовольства через національну систему «Дія». Там дуже скрупульозно на програмному рівні перевіряли всі показники заявників.

Після проходження контролю «Дія» в автоматичному режимі направила нашу заявку до міністерства. Рішення у відомстві ухвалили достатньо швидко. Нам зателефонували через уповноважений банк та повідомили, що «МІ-АГРО» затвердили на отримання гранту для створення та розвитку саду.

Грант потребує співфінансування від бізнесу

Відповідно до Порядку надання грантів, головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми із надання грантів є Міністерство економіки. Гранти надають за умови співфінансування з отримувачем у співвідношенні 70% вартості проєкту від держави та 30% – від отримувача.

Ми відразу протягом тижня виконали свої зобов’язання та перерахували на спецрахунок в «Ощадбанку» свою частку. Кошти від держави отримали значно пізніше, але, звісно, поставилися з розумінням, адже в країні фінансові проблеми на тлі війни.

Щодо витрат коштів є певні обмеження – їх можна направляти тільки на цільове використання, відповідно до поданого плану. Усе це ретельно контролює банківська установа. Ми закупили все необхідне, як і планували за проєктом. Також виконали всі заплановані роботи з розширення плантації та восени 2022 року висадили ще приблизно чотири тисячі саджанців, серед яких – сорти як вітчизняних, так відомих світових розсадників. 

Перші прибутки нові саджанці дадуть через три роки

Лохина є надзвичайно корисною ягодою. Масштаби її споживання з кожним роком зростають, і я впевнений, що цей тренд буде залишатися. Після початку повномасштабної війни моє бажання інвестувати сили та ресурси в цю справу лише збільшилося. Це інвестиція в майбутнє.

Лохина
Лохина

За нашими розрахунками, ми отримаємо перший промисловий врожай тільки у 2024 році, а нові саджанці дадуть врожай у 2026-2027 роках. До цього ми плануємо ще декілька розширень. Але треба завзято працювати над цим саме зараз, навіть якщо у цей час країна переживає найважчі свої часи. Уся наша команда вірить у майбутнє, а до справи всі мають особливу любов, тому з наснагою ставляться до роботи.

Суспільство

У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років

Опубліковано

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки, які проживають у Бразилії, за майже 40 років створили понад 120 тисяч писанок. Коли Україна здобула незалежність, вони були серед перших, хто приїхав відроджувати традицію писанкарства на Батьківщину.  

Про це розповіла Світлана Мельник, дружина посла України в Бразилії.

Вона зазначила, що роботи подружжя Сератюків відомі далеко за межами Бразилії і зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу. 

Яра Сератюк вважається унікальною у світі писанкаркою із філігранною технікою розпису перепелиних яєць, а її чоловік – автор багатьох власних новаторських технік та стилю.

Посол України в Бразилії Андрій Мельник, його дружина Світлана Мельник та подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Читайте також: Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Як розповіла Світлана Мельник, поворотним моментом у літописі писанкарства у Бразилії вважається 1957 рік, коли була створена перша світська школа розпису писанок за ініціативою українських жінок Бразилії, які мали свою організацію при Хліборобсько-Освітньому Союзі у Куритибі.

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Її натхненницею стала піонерка писанкарської справи – Марія Кирилович Вoлошин. Школа мала неабиякий успіх. Кількість учнів щороку збільшувалась у рази.

Дружина посла України в Бразилії також нагадала імена найбільш видатних майстринь і майстрів, які стали брендами у світі бразильского писанкарства: це Жорж та Яра Сератюки, Тетяна та Юліана Бахтцен та Лідія Єдинь, Філомена Процек, Одеса, Марія та Ярослав Волочук, Пауло Марсіо Фуччі, Вальдоміро Ромео, Вільсон Жозе Котвіскі, Ана Марія Бовкаловські Мазепа, Мара Брессан Клімчук, Ана Хома Чудзій.

Напередодні Великодня кожна велика крамниця Куритиби мала за честь виставити на вітрині найкрасивіші роботи учениць школи.

“Так до писанки виник неабиякий інтерес, про неї стали писати у газетах та журналах, писанка почала захоплювати своєю магією не тільки українців, але і бразильців. У такий спосіб вона поступово зайняла гідне місце у культурній спадщині всієї Бразилії”, – розповіла Світлана Мельник.

Вона додала, що відмінність української писанки у Бразилії від традиційної на Батьківщині полягає у тому, що вона може поєднувати традиційні орнаменти різних регіонів України, відображати власний винайдений стиль автора або навіть запозичувати символи корінних народів Бразилії. 

Нагадаємо, картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.

Фото: Світлана Мельник

Читати далі

Суспільство

Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

Опубліковано

Британсько-український технологічний підприємець, генеральний директор і засновник британської космічної компанії Spacebit Павло Танасюк проїде велосипедом 7 тисяч км, щоб зібрати кошти для українських дітей, які постраждали від розпочатої Росією війни.

Про це він повідомив «Радіо Свобода».

Свій велотур під назвою «Ride for victory» він розпочне приблизно через два тижні з Тайваню і загалом проїде три континенти – Азію, Америку і Європу.

«Спочатку я думав їхати 2-3 тисячі кілометрів, але коли я дізнався, що кордони України практично 7 тисяч кілометрів, це з Кримом, то я вирішив проїхати саме цю дистанцію – 6993 кілометри. Це саме ці кордони, які ми хочемо повернуть, бо це наша держава», – розповів Павло Танасюк.

Ціль підприємця – зібрати мінімум мільйон доларів. Гроші він хоче витратити на конкретний проєкт для дітей, постраждалих від війни. Який саме це буде проєкт, Павло Танасюк ще вирішує.

Читайте також: Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

«Я – не професійний спортсмен, займався велоспортом у студентські роки. Для мене це буде важко, але коли я кажу важко, я завжди згадую, як важко нашим воїнам зараз на передовій, як важко дітям, які постраждали від війни. Тому для мене це такий персональний челендж, але і челендж допомоги дітям, допомоги Україні», – заявив він.

У матеріалі йдеться, що велосипед, на якому він вирушить у веломандрівку, повністю зроблений в Україні, щоправда, із запчастин з цілого світу, подарованих різними компаніями. Українська художниця Олеся Вакуленко розмалювала велосипед синьо-жовтими барвами і національним орнаментом. Під кермом, на рамі – металевий тризуб із підписом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на пластині з «Азовсталі». Шолом Павла теж розмальований кольорами українського прапора.

Дорогою Танасюк буде ночувати у наметі, в готелі або машині, яка його супроводжуватиме. Він вестиме стрім, розповідатиме людям про Україну і збиратиме донати.

Після закінчення марафону, який триватиме приблизно два місяці Павло Танасюк має намір продати велосипед на аукціоні, щоб виручити ще більше грошей на благодійну ціль.

Компанія Павла Танасюка розробляє технологію космічної робототехніки для місячних і планетарних місій. У кінці цього року він планує відправити на Місяць прапор і мапу України, а також радіаційний датчик виготовлений в Україні. Дані отримані з цього пристрою безплатно передаватимуть різним інституціям, університетам, і їх зможуть досліджувати студенти у своїх наукових роботах.

Нагадаємо, естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва.

Фото: Радіо Свобода

Читати далі

Суспільство

Коли шість коліс — не зайві: у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап

Опубліковано

Південноафриканська компанія Armormax Defence побудувала, можливо, один із найкрутіших Land Cruiser 79 у світі.

Цей пікап із колісною формулою 6×6 за твердженням його виробників створений спеціально для умов екстремального бездоріжжя. Автомобілебудівники з ПАР запевняють, що за весь час випробувань TAC-6 — так назвали позашляховик – вони жодного разу не зіткнулися з жодною механічною поломкою, повідомляє АрміяInform.

Спочатку TAC-6 розробляли для французьких спецпризначенців. Машина створювалася для того, щоб «їхати куди завгодно та повертатися знову і знову, з ким завгодно». І хоча пропонуються різні варіанти бронювання (і навіть установка зброї), TAC-6 можуть використовувати звичайні покупці, наприклад, фермери. Щоправда, фермер має бути не бідним: базовий TAC-6 коштує $81,5 тисяч, а броньована машина на $68 тисяч дорожча. Але, як то кажуть, товар того вартує!

«Коли справа доходить до мобільності, платформа TAC-6 перевершує будь-яку повнорозмірну 4-тонну вантажівку, доступну сьогодні», — заявили в компанії.

TAC-6 створюють на базі Land Cruiser 79 Series із 4,2-літровим двигуном V6 або 4,5-літровим V8. Шасі подовжують і додають другу роздавальну коробку для передачі моменту, що крутить, на третю вісь. Пікап оснащується спеціальними трикомпонентними приводними валами Dana та зберігає стандартні подовжені листові ресори (але також пропонується ліфт-пакет на 10 см).

Спочатку Armormax розробила шестиколісний Land Cruiser з механічною коробкою передач, але рік тому відклала проєкт і вирішила перейти на автоматичну коробку передач. Це не звичайна автоматична коробка передач, вона розроблена та омологована компанією ZF спеціально для TAC-6.

«Автомат» призначений для роботи в найважчих умовах. Спеціально для АКП створили окрему систему охолодження для того, щоб коробка не перегрівалася в спеку і при русі по піску з великим навантаженням.

Клієнти можуть замовити бронювання Land Cruiser до рівня B6, що забезпечить захист від пострілів зі штурмової гвинтівки. Також позашляховик може бути обладнаний баками для води, системою пожежогасіння, двома запасними колесами.

Armormax розробила для TAC-6 два паливні баки об’ємом 210 літрів та 90 літрів, що забезпечує запас ходу понад 2 тисячі км. А для версії з одинарною кабіною розроблено бак ємністю 610 літрів і, відповідно, вдвічі більшим запасом ходу.

TAC-6 спроєктований так, щоб зберігати надійність у складних умовах, а повна маса автомобіля сягає семи тонн.

Автомобіль TAC-6 був підданий значним випробуванням, що включали понад 250 тисяч кілометрів пробігу за різними ландшафтами Африки та Європи, щоб оцінити його мобільність і стійкість. Цей процес оцінки був розроблений для порівняння характеристик TAC-6 з існуючими повнорозмірними 4-тонними вантажівками.

Протокол включав серію суворих випробувань за участю французьких спецпризначенців, спрямованих на те, щоб довести машину до її експлуатаційних можливостей. Під час цих випробувань TAC-6 виявив лише дві несправності, обидві з яких були пов’язані з помилкою водія, через перенавантаження та згоряння зчеплення.

TAC-6 був спроєктований з урахуванням військового застосування, включаючи можливість транспортування у стандартному 20-футовому транспортному контейнері ISO. Таке конструктивне рішення дозволяє TAC-6 пропонувати широкий спектр варіантів.

Сюди входять різні системи озброєння, включаючи калібри 12,7 мм, 14,5 мм, 20 мм та 30 мм, мінометні системи калібру 60 мм та 81 мм, а також конфігурації, адаптовані для таких функцій, як бронетранспортер, підвіз боєприпасів, польова механічна майстерня, транспортування невеликих автомобілів, логістична підтримка, радіолокаційні платформи та доправлення та запуск  безпілотних літальних апаратів, а також застосування як пускова платформа для протитанкових керованих ракет.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Фото: Armormax Defence

Читати далі