«Не сім кіл пекла, але схоже». Як чоловікам-волонтерам виїхати за кордон? Гайд від першопрохідців

Чи реально чоловікам-волонтерам виїхати за кордон? Безумовно, але попри наявність державної системи варто готуватися до низки нюансів. Скажімо, ви можете отримати кілька відмов, але так і не дізнаєтеся точної причини. Або ж прикордонники прискіпливо вивчатимуть ваші соцмережі, аби переконатися, що ви нічого не вигадали.

Як правильно підготувати документи, аби привезти допомогу для фронту – ШоТам розповіли волонтери, яким це вдалося. Спойлер: знадобиться трохи часу та неабияка мотивація.

Допомагали бійцям задовго до 24 лютого

Олег Кушнір, волонтер: Я бойовий волонтер, займаюся забезпеченням українських військових з 2014 року. А з 24 лютого моя діяльність масштабувалася. Якщо раніше я працював у Луганській і Донецькій областях, то тепер додалися Херсонщина, Харківщина, Запоріжжя тощо.

Сергій Присяжний, лідер рок-гурту «Мотор’ролла»: До вторгнення моя волонтерська діяльність сходилась до того, що я брав гітару і їхав десь ближче до лінії фронту, аби підтримати бійців. Вперше це було у 2015 році, коли я поїхав у Мар’їнку. Тоді ми якраз гастролювали в тих краях, і була змога завітати до військових. Тоді я вперше побачив лінію фронту.

Ця тема стала мені близькою. Відтоді я регулярно брав участь у фестивалі «Пісні, народжені в АТО», а щойно зʼявлялася можливість – їхав у бік фронту. Бувало, бачив на деревах мітки для снайперів і розумів, що трішки не туди завернув. З 24 лютого у мене зʼявилося більше часу на підтримку наших бійців.

Виїзд за кордон – це не привілей, а можливість допомогти

Олег: До масштабного вторгнення я й не думав виїжджати за кордон у волонтерських цілях. Так, я їздив в інші країни, але винятково у справах бізнесу. Утім із початком великої війни наші потреби та цілі змінилися.

Мене та інших колег-волонтерів почали запрошувати за кордон, аби ми забрали спорядження для бійців. Відповідно, виникла потреба розібратися, як це відбувається нині, у воєнний час та із забороною на виїзд чоловікам призовного віку.

Зрештою під час першого виїзду я повернувся із медициною, засобами гігієни та продуктами довгого зберігання. Сумарно це було до 500 кг вантажу. Ми завантажилися у Кракові та передали допомогу 35-тому окремому стрілецькому батальйону, який зараз виконує бойові завдання на передовій.

Сергій: Торік влітку до нашого гурту звернулась дівчина, яка нині з сім’єю тимчасово перебуває у Польщі. Вона сказала, що вже допомагала з виїздом деяким українським виконавцям, пояснивши, як це все відбувається. І, власне, запропонувала нам спробувати також. Я вирішив, що це хороший спосіб зібрати кошти для наших воїнів.

Ми поїхали у Польщу, дали там серію концертів, заробили 101 тисячу гривень, привезли цю суму готівкою та перерахували все на рахунок 8-го окремого полку спеціального призначення. У такий спосіб нам вдалося допомогти військовим закупити необхідні речі.

Дозвіл на виїзд отримали в останню мить

Олег: Сам процес виїзду чоловіка-волонтера за кордон – надзвичайно складний, бо це доволі клопітно. По ідеї є загальна інструкція, але нюансів чимало. Якщо я планую просто поїхати за кордон і привезти гуманітарну допомогу, то мушу водночас стати і юристом, і бухгалтером, і тим, хто пройде сім кіл пекла.

Раджу подавати заявку до системи «Шлях» через військову адміністрацію. Я їхав за кордон як засновник фонду і волонтер, відповідно, подавався за алгоритмом, який був у них на сайті. 

До свого першого виїзду я отримав кілька відмов через «неправильно заповнені документи», та зрештою все вдалося. Наразі я вже чітко розумію, які саме потрібні папери. Мабуть, найскладнішим є перший виїзд.

Сергій: У моєму випадку дівчина, яка нас запросила, через якийсь фонд написала лист-звернення до міністра культури України. На його основі нам видали дозвіл виїхати до Польщі. Але МКІП зробило це буквально в останній момент – за день до запланованого виїзду.

Нас було семеро, включно з водіями та адміністраторами. Дозвіл видали «впритул»: так, аби ми встигли виступити та повернутися одразу після концерту. Ба більше, ми навіть порушили дедлайн, бо через черги заїхали в Україну на 15 хвилин пізніше. Але, на щастя, проблем не було.

Я радив іншим музикантам та артистам їхати за кордон за цією системою, але вони жалілися, що нічого не вийшло. Десь не спрацювала комунікація, десь не вийшло з термінами. Наприклад, мої друзі з вінницького гурту оформлювали на кожного учасника окремий дозвіл через систему «Шлях». Вони всі фігурують як водії-волонтери, і в такий спосіб потрапили за кордон.

Ключове для дозволу на виїзд – мотивація

Олег: Пакет необхідних для виїзду документів – доволі обʼємний. У системі «Шлях» є форма, яку потрібно заповнити та додати всю документацію. Крім того, скани треба необхідно надіслати на електронну пошту. Основні три папери – обґрунтування виїзду, місце, де ви братимете гуманітарку, та перелік, що саме везтимете в Україну.

Сергій: Головний документ, на основі якого видають дозвіл на виїзд, – це чітко прописана мотивація. Просто написати «Я хочу поїхати заробити грошей і передати військовим» – недостатньо. У нас був серйозний документ із печатками та підписами, яку підготувала одна з фундацій, що займається допомогою українцям.

Олег: Крім обґрунтування, потрібні також копії українського й закордонного паспортів та ідентифікаційного коду. Якщо волонтер везе гуманітарну допомогу, потрібно вказати адресу, де відбуватиметься завантаження, код ЄДРПОУ і контактні дані керівництва. Крім того, важливо зазначити опис та приблизну вагу вантажу.

На етапі отримання дозволу на виїзд волонтер має конкретно вказати, у який підрозділ та що саме він планує передати. Тому, отримавши гуманітарку та передавши її бійцям, завжди просіть акт приймання-передачі. Ці документи можуть знадобитися вам у майбутньому.

Отримали кілька відмов на виїзд

Олег: Дозвіл на виїзд нині можна отримати через систему «Шлях», Мінкультури та Мінінфраструктури. Останнє міністерство видає дозволи на термін до трьох місяців.

Загалом від моменту подання документів і до виїзду за кордон у мене минуло щонайменше два тижні. Коли я вперше все надсилав, мені не відповіли, чи правильно я все заповнив. Але через 2-3 дні я отримав відмову – «Неповна комплектація документів» – і довелося подавати знову.

Читайте також: Донати на ЗСУ не роблять вас волонтером. Але цього можна навчитися. Дорожня карта від Української Волонтерської Служби

Це могло б тривати довго, адже досвіду подання таких документів у мене не було. Тому звернувся по допомогу до колег з іншої організації. У підсумку я отримав від держави дозвіл на виїзд на 10 днів. Але й тут нюанс: я просив із 10-го до 20-го числа, а мені дали, здається, з 8-го до 18-го.

Сергій: У нас вже в процесі розгляду документів змінився склад людей, які мали їхати. Ми «вписали» у список ще одного музиканта. Дозвіл на його виїзд отримали, уявіть, у вихідний день. Але, думаю, нам просто пощастило.

Прикордонники можуть «чекнути» ваші соцмережі

Олег: Я здебільшого перетинаю кордон через «Краківці» та «Раву-Руську». Уподобав також «Грушів», адже там, як правило, невеликі черги. При виїзді перше питання від прикордонників завжди однакове – «На якій підставі ви перетинаєте кордон?». 

Важливий нюанс – те, що надсилає адміністрація, потрібно роздрукувати у паперовому вигляді. Тобто на кордоні необхідно надати саме «папірець». Що потім? Прикордонники переглядають документи, перевіряють систему «Шлях» та дають «зелене світло».

Було цікаво, коли ми вже завантажились гуманітаркою в Кракові та перетинали кордон у «Грушеві». Прикордонниця відкривала мою сторінку у фейсбуці й дивилася, чи точно я волонтер.

Сергій: Коли ми виїжджали, українські прикордонники попросили відкрити вантажівку, яка була повністю завантажена музичним обладнанням. Ми відкрили, вони подивилися на ті колонки та гітари, закрили та сказали: «Бувайте здорові!».

А коли вже перетинали кордон Польщі, один із прикордонників-поляків запитав: «Ви музиканти?». Ми відповіли, що так. «А відео є? Скільки переглядів?». У них уже своя система перевірки, чи серйозні артисти їдуть. Я увімкнув кліп, під яким було 4,8 млн переглядів, і він такий: «О, то ви серйозні музики! Усе, щасливої дороги!».

Олег: Але й тут є один нюанс. Сергій Присяжний – це достатньо відома людина вже десятки років. Якщо його можна легко промоніторити, то, скажімо, людині, яка щойно почала займатися волонтерством, буде складніше. Це фактор, який теж потрібно враховувати.

Вирішили вести допомогу конкретній бригаді – так і робіть

Олег: Якщо ви вказали в обґрунтуванні, що везете гуманітарку для конкретного батальйону, – так і робіть. Враховуючи бюрократичну складову, краще своїх планів не змінювати. У прикордонників лежатиме конкретний папір, де буде вказано, звідки та куди ви везете допомогу. Якщо будуть якісь відхилення, вам потрібно буде відповідати за свої дії.

Але, звісно, ми живемо в такий час, коли можна домовитися з місцем призначенням. Можна приїхати до бригади й сказати: «Я маю це вам привезти, але частину, будь ласка, поділіть ще з кимось». Думаю, бійці однозначно підуть назустріч і допоможуть. Але в документах усе має бути вказано так, як ви декларували.

Сергій: У нас – музикантів – не перевіряли, чи точно ми веземо гроші для певного полку. Це було нашим колективним рішенням – усі кошти передати 8-му полку. Я зателефонував його керівнику, і він попросив переказати кошти реквізити підрозділу. Вже в Україні я сходив до банку, отримав квитанцію та поширив її у своїх соцмережах. Згодом у полку підтвердили надходження коштів.

З ввезенням готівки на кордоні проблем не було. Мені здається, що з артистами прикордонники мають справу не так часто, як із волонтерами. Тому до нас ставлення було обережне. Вони навіть не знали, що і як у нас вимагати.

Не зловживайте волонтерством

Олег: Волонтеру, який вирішив виїжджати за кордон, варто добре вивчити всі правила, аби нічого не порушити. Якщо вам кажуть, що ви можете бути за кордоном 10 днів, вказуючи конкретні дати, не варто цим нехтувати. Прикордонники можуть закрити очі на запізнення в 15 хвилин, але не на кілька протермінованих днів.

Ще один важливий момент – не зловживайте своїм становищем. Якщо ви везете до України гуманітарку з памперсами, серед них не може бути кількох нових айфонів. Ваш вантаж має повністю відповідати поданій декларації. 

Звісно, ніхто не буде з вагами стояти й перевіряти, чи у вас дійсно 300 кілограмів, а не 320. Це вже допустимі нюанси.

Не жартуйте із прикордонниками

Олег: Система з виїздом за кордон для чоловіків-волонтерів непроста. Але це й зрозуміло з огляду на те, як багато маніпуляцій виникало з так званими волонтерами. Зрозуміло, що прикордонники будуть ставитися прискіпливо та глибоко вас вивчати. І не можна їх у цьому звинувачувати.

Але, звісно, хотілося б прискорити певні процеси, особливо коли час підтискає. Було таке, що нам сказали: «Зібрали вантаж із медициною, приїздіть і забирайте. Якщо ви не приїдете, хтось інший це зробить». Ми працюємо винятково з військовими частинами, які виконують бойові завдання на передовій (Бахмут, Херсонщина). Зрозуміло, що їм як нікому нині потрібен цей вантаж. Але ми змушені чекати на дозвіл щонайменше три доби.

Але маємо те, що маємо. Розуміємо, що нині триває війна, і деякі процеси ускладнюються. Вірю, що буде краще й будуть моменти, коли і це вирішиться.

Сергій: У мене особисто досвід спілкування із прикордонниками був класний і позитивний. Враховуючи щоденні навантаження, раджу намагатися бути привітними та не жартувати з ними. Слід розуміти, це серйозна робота, і всіляко допомагати ДПСУ виконувати свою роботу. Думаю, завдяки цьому можна оминути купу негараздів.

Фото надані героями та з соціальних мереж