Будуємо з нічого. На Хмельниччині переселенці зводять «дім зі сміття» зі знахідок на звалищі

Створити будинок зі… сміття. Родина переселенців Лана та Олександр Тесленки будують унікальний екодім у селі на Хмельниччині. 80% матеріалів – речі, знайдені на місцевому сміттєзвалищі. Вікна, двері, стелажі та навіть живі рослини – усе це отримало шанс на друге життя.

Філософія проєкту доволі проста – довести, що фактично з нічого можна створити щось дійсно стильне та довговічне. Про проєктування екодомівки, пошук матеріалів, допомогу місцевих та процес будівництва Лана Тесленко розповіла команді ШоТам.

Лана Тесленко

Дизайнерка, декораторка, екоактивістка

Наш перший ресайклінг проєкт – квартира у Харкові

Усе моє життя складається з нестримної творчості, у мене не було однієї діяльності. Я займалася створювала декор для весілля та інших свят, фотозони, оформлювала вітрини крамниць тощо. Також виготовляла моделі одягу для власного бренду Factura, який створила ще 2017 року разом із колегою Оленою Горбачовою. Тож чітко сказати, чим я займаюся, не можу. Сьогодні я працюю над одягом, а завтра мене покликали прикрашати фотозону. Проте це завжди був дизайн: інтер’єру, одягу, навколишнього простору. І дизайн людини також. Але невід’ємна складова всієї роботи – це ресайклінг, повторне перероблення матеріалів.

Мій чоловік Олександр – кваліфікований архітектор, який створює прекрасні об’єкти. Тому ми доповнюємо одне одного, працюємо у тандемі. Нашу харківську квартиру ми створили практично власноруч. Вона розташована у старовинному особняку 1907 року, який колись поділили на комунальні приміщення. Будівля потребувала ремонту, але відновлювати її ніхто не хотів. Ми взялися за окреме приміщення й перетворили його на повноцінну квартиру за невеликі кошти. Завдяки ресайклінгу наша оселя виглядала дуже стильною та комфортною. Наприклад, кухонний острів ми змайстрували зі сходів, які передала кума під час ремонту в своєму будинку. Вона планувала викинути цю деревину, а ми з чоловіком дали їй друге життя. 

Будинок у Харкові – перший проєкт, у якому ми активно почали використовувати ресайклінг. У квартирі все створювалося власноруч. Я виготовляла декоративні об’єкти, а чоловік – меблі. Не так важливо, скільки квадратних метрів у вашому приміщенні, головне – правильно організувати простір. Наша квартира площею 40 кв.м слугувала домівкою для чотирьох людей, але завдяки продуманій концепції місця вистачало навіть для заняття йогою. У нас завжди було розуміння, як з нічого зробити щось.

Із Харкова – на Хмельниччину

Наша сім’я дуже позитивна, ми доклали багато зусиль, щоб викинути зі своєї свідомості всі негативні думки. Упродовж останніх чотирьох років ми взагалі не дивимося телевізор, а всі новини дізнаємося з інтернету. Звісно, ми розуміли, що існує загроза повномасштабного вторгнення, але мріяли, що країна буде розвиватися, а не руйнуватися. 

23 лютого ми жили звичним життям, а 24 прокинулися від сильних вибухів. Перший день ми з дітьми ночували у харківському метро. Згодом вирішили ненадовго переїхати за місто – на дачу свекра. Під час виїзду дізналися, що окупанти почали обстрілювати центр Харкова. Утім потужні вибухи ми чули й на дчі, тож навіть там не відчували себе в цілковитій безпеці. До того ж ми не розуміли, звідки, куди і що саме летить. Тому вирішили їхати далі – до Хмельницького. 

Це моє рідне місто, де я народилася, однак не живу вже в 20 років. Відповідно ми неодноразово бували тут раніше й встигли всією родиною познайомитися з Хмельниччиною. Спочатку приїхали до моїх батьків, а зараз живемо в селі у прекрасній сім’ї мого двоюрідного брата.

Збудувати дім можна й без великих заощаджень

Нам не хочеться пам’ятати цю війну як щось страшне. Тому ми вирішили збудувати власний будинок з матеріалів, які знаходимо на сміттєзвалищі. Цей проєкт як заклик до українців – якщо хтось руйнує, то ми маємо відбудувати. Люди помилково вважають, що будівництво будинку потребує чималих заощаджень. Натомість ми готові показати, як створити стильне та комфортне житло, не витрачаючи великих коштів. 

З чого все почалося? Мій брат розказав, що у селі продають землю. Я зайшла на ОLХ, знайшла оголошення, додала його в закладки й забула про це. Через деякий час на телефон прийшло сповіщення з рекомендаціями, серед яких була ділянка біля річки в дуже зеленій місцині. Ще й за надзвичайно вигідною ціною. Тієї миті я загорілася ідеєю побудувати будинок, однак усієї суми для купівлі ділянки у нас не було.

Я розповіла про свою мрію в соцмережах, зняла відео, у якому збирала зернинки жита та «вимальовувала» майбутній будинок. На це відгукнулося багато людей, нам задонатили 13 тисяч гривень. Також допомогла моя подруга-волонтерка, яка передала 800 доларів. Завдяки цьому нам вдалося придбати ділянку. Люди повірили в нашу ідею, а тому ми маємо втілити її в життя.

Наш будинок буде нестандартним – у формі яйця

Наш майбутній будинок має доволі нестандартну форму. Ми шукали різні аналоги у Pinterest, але хотіли збудувати щось таке, чого ще ніколи не бачили. Тому дім має форму яйця, як овал – «золотий перетин». Яйце символізує народження та життя. 

Чоловік самостійно розробив креслення та змоделював будинок. Оскільки ми працюємо в екотематиці, стіни будемо обмазувати глиною, а наповнимо їх соломою – як хати-мазанки. Покриття даху хотілося б оживити квітами, травою, мохом, але цю ідею відклали на наступний етап. Площу приміщення – 30 квадратних метрів – плануємо розділити. Можливо, додамо ще пів поверху, аби облаштувати спальне місце для дітей. Загалом наш дім – це суцільний ресайклінг.

Фундамент на колесах та стіни із соломи

Наразі ми працюємо над основою будинку. Фундамент поставили на колесах, а каркас змайстрували з деревини, яку подарували батьки. Звісно, на смітнику теж була деревина, але для того, аби знайти необхідну кількість, ми б витратили надзвичайно багато часу. Сьогодні наша першочергова задача – це встановлення даху та його перекриття. Ми купили ділянку наприкінці літа, тож зараз погодні умови диктують нам свої правила. 

Насправді все необхідне для будинку вже є. Ці предмети просто чекають, коли їх використають у будівництві. Наприклад, вікна та двері, які ми знайшли на сміттєзвалищі. Узагалі смітник – це такий собі магазин, до якого неможливо прийти за чимось конкретним. Натомість необхідно одразу вирішувати, куди та як ти можеш пристосувати знайдені речі. 

Читайте також: З окупації – на Волинь. Як сімейна лікарка рятує сільську медицину в Піддубцях

Скажімо, у нас ще не було основи будинку, а ми вже знайшли на смітнику хороші вікна, двері, умивальник, лінолеум, дерев’яний стелаж та труби. Крім того, відшукали різні пластикові ємності, в яких можна щось зберігати. Також врятували зі сміттєзвалища чимало рослин, які попередні власники просто викинули.

Сусід порекомендував, де можна придбати ресайклинг дошку, яке приходить як короб пакування. Ми вирішили, що це слугуватиме нашою майбутньою підлогою. У місцевих фермерів замовили солому для стін, а глину – з кар’єру. Основну міць конструкції будинку забезпечуватимуть солом’яні тюки, вони будуть викладатися як цеглини. 

99% необхідних матеріалів знайшли на смітнику

Частину меблів ми вирішили майструвати власноруч, адже необхідно продумувати ергономіку будинку. До того ж ми не прагнемо просто заповнити дім меблями чи іншими речами зі смітника. Ні, потрібно дотримуватися стилю та правильно організувати простір. Ми все ж творчі люди та естети. А тому нам важливо показати справді класний результат.

Наразі 80% усього необхідного – це так зване сміття з місцевого звалища. Люди викидають дуже якісні та хороші матеріали, не розуміють, що їх можна десь застосувати. І це велика екологічна проблема – коли люди виробляють більше, ніж насправді потребують. 

Важливо розуміти, що ми залишимо після себе

Екобудинок не просто побудований з перероблених матеріалів, він має інше важливе значення для природи. Солома і глина – це екологічні матеріали, які створюють комфорт всередині будівлі. Влітку цей будинок має прохолоду, а взимку – зберігає тепло. Там немає ані клею, ані полімерів. Лише все те, що дала природа. 

Українці, які жили в мазанках, знають про зручність такого дому. Головне – правильно побудувати й зробити вентиляцію, тоді конструкція буде довговічною. Люди часто щось створюють, не замислюючись про наслідки для природи. Натомість екологічний будинок починається саме з цього питання. А під час свого розкладу – просто зливається з природою, не завдаючи їй жодної шкоди.

Ми плануємо робити будинок максимально автономним, хоча й не маємо поки відповідних ресурсів. Хочемо пробурити власну свердловину, аби забезпечити житло водою. А ось газ проводити не будемо, адже можна використовувати звичайну електроплиту. Треба лише купити буржуйку, щоб обігрівати приміщення, наш простір. 

Було б добре встановити сонячні панелі. Це дуже пасуватиме нашій концепції, але потребує чималих витрат. А провести електроенергію на ділянці – практично ті самі кошти. Готові долучити до проєкту бажаючих нам допомогти придбати невелику сонячні панель.

А взагалі дуже цікаво підрахувати, скільки коштів на будівництво ми витратили. Впевнена, що це мінімальні витрати. Ми ніколи не будували такі будинки, у нас немає відповідної інструкції. Але якщо це сподобається людям – добре було б розвивати проєкт. 

Усе довкола – це ресурс

Сміття існує лише в голові, а все навколо – ресурс. Ми хочемо показати українцям, що фактично з нічого можна створити щось прекрасне, сучасне, стильне і придатне для життя. Це і є найголовніша філософія. 

Ми, люди, маємо піклуватися про екологію, адже це наша планета, наш дім. Кожен із нас може творити дива власноруч. Найпростіший крок – почати сортувати сміття. Створити вдома декілька ємностей для паперу, скла, органічних відходів. Дізнатися, чи є поблизу пункти сортування. Почати з малого – це чудово, адже навіть з кришок можна створювати лавки та протези. Також важливо переробляти та давати нове життя предметам, які ви планували викинути. З чогось можна зробити кошик, з чогось – цікавий декор для стільців чи навіть одяг.

Важливо менше споживати й купувати. Людина має зрозуміти, скільки їй потрібно для життя. Швидка мода й нові тренди засмічують наші океани. На островах Африки валяються гори сміття, я бачила це на власні очі. Тому мрію побудувати корпорацію з ресайклінгу. А у будь-якому проєкті важливо мати однодумців і тримати одне одного. Адже коли ми разом – нам усе під силу.