Даруємо оргазми та підтримуємо ЗСУ. Львівська секс-крамниця Hotmamas задонатила на армію вже понад 300 тис. грн

Hotmamas – львівська секс-крамниця, чия історія почалася в 2019 році з освітнього блогу про секс. Крок за кроком авторкам проєкту вдалося запустити власний онлайн-магазин, який вже три роки допомагає українцям пізнавати власне тіло та отримувати задоволення.

З початком великої війни Hotmamas не лише продовжили роботу, а й почали донатити на підтримку Збройних сил України! Лише за перші 5 місяців «матусям» вдалося переказати на армію понад 300 тисяч гривень.

ШоТам поговорив із засновницею красниці Наталею Грабович та проджект-менеджеркою Анастасією Папроцькою – про запуск бізнесу, перші тижні війни, зміну аудиторії та сексуальну освіту українців. Спойлер: вона недостатня, як і наша русофобія.

Ми – галицька секс-крамниця

Наталя: Я створила Hotmamas разом зі своєю подругою Даною. Ми вели блоги на сексуальну тематику й поступово гуртували довкола себе лояльну аудиторію. Якось секс-шопи запропонували нам прорекламувати їхні іграшки. Ми спробували, й мені сподобалось. Так ми вирішили, що можемо й самі продавати девайси. 

Я не вважаю, що Hotmamas – це магазин всеукраїнського рівня. Натомість називаю нас «галицьким магазином». Але водночас більшість наших клієнтів – це мешканці Львова, Тернополя, Одеси та Києва.

Настя: Наразі нас у команді шестеро, у всіх є чіткі обов’язки: відправка, обробка повідомлень, ще три людини займаються креативом. 

Наталя: Дана – агентка провокативних тем в сторіз. Поки вона в Італії,  ми продаємо девайси та робимо розіграші за донати. 

Тішимося, коли донька купує щось для мами

Настя: На початку в нас виникали складнощі з рекламою. Не всі хочуть і готові говорити про секс. До того ж, потрібно фільтрувати свою аудиторію, шукати людей, які нормально до цього ставляться. У нас вже було інтерв’ю у ШоТам, і помітно, що людям досі важко це сприймати, бо «ми такі розпусники». 

Наталя: А що робилося у фейсбуці! У нас є своя бульбашка, своя аудиторія. Ти заходиш у фейсбук і там просто несеться…Я навіть того не читаю, впринципі. У нас 70% клієнтів – жінки. А після інтерв’ю з ШоТам нас почали фоловити чоловіки. Тож статистика постійно змінюється. 

Настя: У нас багато клієнтів, яким давно вже не 20 і не 30 років. Пишуть: «Ми у шлюбі вже 20-30 років, хочемо спробувати щось нове!». 

Наталя: Я таким кейсам дуже тішуся. Особливо, якщо пише дочка і хоче щось подарувати мамі. 

Настя: Були випадки, коли батьки купували щось своїм дітям. Ми не продаємо товари неповнолітнім, але коли батьки хочуть цього, того ми такі: «Окей, щось не страшне ми можемо порадити». Це відповідальність батьків. Коли почали відкриватися онлайн секс-крамниці, їхні власники намагалися робити їх не страшними, а доступними для всіх. Щоб людина могла зайти, подивитися, що там немає нічого такого вульгарного, як колись ми уявляли секс-шопи. 

Просто розкажіть, чого вам хочеться

Наталя: Зараз багато інтерактивних іграшок, які підключаються до веб-камери, які мають додатки і можуть працювати на відстані. 

Настя: Бренди все частіше починають випускати свої девайси з функцією підключення до застосунку на телефоні. Скажімо, Satisfyer. Тож, коли нам приходить іграшка, яка не працює через додаток, ми трішки засмучуємось. Але плюс іграшок без застосунку в тому, що вони не підвисають. А взагалі, перед тим, як обрати першу іграшку, я думаю, варто намалювати те, що б ти хотів, і написати нам. 

Наталя: Усе залежить від того, від якого виду сексу залежить оргазм: від пенетрації, зовнішньої стимуляції. 

Настя: Найкраще, коли до нас приходять клієнти і розповідають про те, від чого вони отримують задоволення і чого їм бракує. Потрібно почати з внутрішнього дослідження себе. 

Наталя: Можливо, варто просто придбати першу іграшку і вже тоді визначитись: ти любиш вібрацію, вакуумну стимуляцію, зрозуміти, чого тобі бракує. 

Настя: Я за те, щоб першою ставала іграшка з великим функціоналом. Аби там була і вібрація, і вакуум, а можливо, і відросток для анальної стимуляції. Потрібно експериментувати. 

Важливо говорити з партнером та не боятися експериментів

Настя: Коли стосунки тривалі, потрібно намагатися щось змінити. Скажімо, локацію, обстановку, спробувати те, чого не робили раніше. Планування сексу – це обов’язково. Потрібно виділяти окремі дні для цього. Потрібно планувати побачення. Щоб додати гостроти до сексу, потрібно наважуватися на щось нове. І говорити. 

Наталя: Крім того, не можна нічого приховувати. Чим більше ти приховуєш і носиш це в собі, тим менше задоволення отримуєте ви з партнером. Так згасає бажання одне до одного. 

Настя: Я думаю, що про всі бажання, які сидять у твоїй голові, ти мусиш розповісти своєму партнеру. Можливо, він зацікавиться. Крім цього, є парні іграшки, але вони не для всіх підходять, тому ми рекомендуємо це розділяти. У жінки своя іграшка, в чоловіка – своя. Чоловікам підходять мастурбатори у різних варіаціях: закриті, відкриті, з вібрацією, без вібрації, кишенькові тощо.

У кожного мають бути дві речі: презерватив та лубрикант

Наталя: Наша сексуальна освіта все ще недостатня. Хоча молодь зараз має набагато більше інформації. Але це має бути в школі як предмет. Усі люблять пхати християнську етику, але сексологія – це ж наше тіло, ми мусимо знати про себе все. Багато елементарних питань людям невідомі. Ми часто дивуємося деяким питанням. Чи робимо рубрику «Х#йовий сексолог» і питання повторюються. Наскільки б молодь не була просунута, все одно потрібно, аби це було в шкільній програмі. 

Настя: Інформації багато, її достатньо, але конкретної, структурованої і систематизованої – немає. Можна нагуглити багато речей, які не принесуть тобі жодної користі. 

Наталя: У соцмережах сьогодні дуже гіперболізують сексуальність. У мене такого не було. У 15-16 років, поки хлоп не сказав, що я «грубенька», я себе й не відчувала такою. А зараз заходиш в інстаграм – а там суцільні моделі, всі худенькі, тягнуть носочок. Підлітки розвивають багато комплексів, всі хочуть якогось незрозумілого образу. Ми завжди говоримо: з вами все окей. Ми завжди намагаємося розповісти все з власного досвіду. Головне, що обов’язково має бути в кожного, це презерватив та лубрикант.

Настя: Потрібно розмовляти з дитиною про секс, коли вона приходить і питає. Давати конкретні та чіткі відповіді на питання. Якщо ти не маєш ресурсу це розказати більш детально – не треба. Потрібно зробити так, щоб дитина пішла від тебе без зайвих питань. Не треба їй розповідати те, до чого ви обидва не готові. 

Наталя: Сексуальне виховання починається, коли дитина ще в утробі. З підлітками дуже складно. Якщо провести умовний урок сексуальної освіти серед шестикласників, інформація може сприйматися дуже бурхливо. До речі, зараз у 12 років вони вже багато чого знають. Тому потрібно розповідати про секс в сім’ї ще змалечку. Що цікавить – те й казати, і не давати якихось хибних імен типу «квіточок», «стовбурців». Важливо називати все своїми іменами. 

Люди дивувалися, що секс-крамниця може допомагати армії

Наталя: Після 24 лютого ми подумали: кому, до біса, наш магазин здався з такою тематикою? Усі були на адреналіні, у паніці. Вона ще й досі не закінчилась, але люди якось відійшли. 

Настя: Та попри це люди хотіли купити щось. Я казала, що нам треба працювати, а дівчата запевняли: «Не на часі». 

Наталя: Ми відкрили крамницю через два тижні після вторгнення. У нас почали купувати лубриканти, менструальні чаші, щось базове, постійно необхідне. Якісь 2-3 дні в тиждень Настя приїжджала до офісу і збирала посилки, хтось оформлював самовивіз. Ми мали прибуток лише тому, що не купляли чогось нового. Продажів було мало. Наші дистриб’ютори у Дніпрі не працювали, були лише львівські. І якраз те, що у них було, ми трішки купували. Потім якось все стабілізувалося, з’явилося більше замовлень.

Коли ми оголосили про 10% донату для ЗСУ від продажів, люди почали купувати ще більше. Хоча їм було дуже дивно, що секс-шоп донатить на ЗСУ. Але зараз кожен повинен щось робити для нашого війська, для перемоги. Ми вдячні за можливість мати робочі місця і вести бізнес в Україні. 

Настя: А ще зараз значно більше чоловіків почали цікавитися іграшками для жінок. Війна розлучила багато пар, чоловіки купують іграшки та передають їх за кордон. Хоча колись це було так: «Боже, вібратори, та де тобі то треба? Нащо воно тобі здалося?». А тепер дуже добре купують. 

Наталя: Зараз наш бізнес трішки змінився, оскільки ми донатимо значну частину прибутку на допомогу для Збройних сил України. Ми розуміємо: якби не ЗСУ, то могли б взагалі нічого не мати. 

Допомагаємо закривати локальні збори для ЗСУ

Наталя: Загалом за перші пів року ми перерахували на підтримку ЗСУ понад 300 тисяч гривень. Але, якщо чесно, ми не сильно рахуємо. Спочатку це були перекази на підтримку наших знайомих, які збирали на пікап. Також донатили гроші Фонду Сергія Притули та на збори Сергія Стерненка. Але я розумію, що довго закриваються саме якісь локальні потреби. У блогерів є своя велика аудиторія, тому ми намагаємося допомогти людям, яким складніше назбирати грошей. 

До нас часто звертаються, щоб ми опублікували якийсь збір. Якщо там все нормально з документами та звітністю – ми і самі скидаємо гроші, і просимо людей долучитися. Гривня до гривні – і ми допоможемо зібрати кошти на пікап. 

Крім донатів, ми також передаємо на передову лубриканти для аптечок. Вони потрібні для назофарингеальної трубки (засіб першої допомоги, що вставляється в носові шляхи при травмах і дозволяє потерпілому нормально дихати, – ред.).

А ще був випадок, коли до нас звернувся військовий, який зараз на передовій. Він хотів придбати собі іграшку додому. Це при тому, що навіть не знає, коли повернеться туди. Я сказала, що грошей з нього брати не буду, хай просто задонатить волонтерам стільки, скільки хоче.