Суспільство
Замість пропаганди Кремля. Українські блогери, які розносять вщент російські міфи та фейки
Вигадки про розіп’ятого хлопчика та візитівку Яроша вже стали класикою російських фейків. Однак на цьому вкиди в інформаційний простір не завершуються, з початком чергової ескалації на українському кордоні кількість маніпуляцій та брехні від представників країни-окупанта лише збільшилася. ШоТам розповідає про блогерів та блогерок, які розвінчують кремлівські міфи та борються з російською пропагандою. Серед них – історики, журналісти, активісти та військові.
«Історія без міфів», фейків та маніпуляцій
Це один із найпопулярніших українськомовних історичних Youtube-каналів, який за майже два роки згуртував навколо себе понад 160 тисяч підписників. До студії «Історії без міфів» приходять фахові історики – доктори й кандидати історичних наук, професори, доценти та працівники наукових інститутів і музеїв. Кожен із них – спеціаліст із конкретної проблематики, здатний рознести будь-які міфи. До речі, не лише російські чи радянські.
Самі автори наголошують, що мета їхнього проєкту – «спростування антинаукових міфів, фейків і стереотипів про Україну та українців, поширення суспільного інтересу до історії, гордості за славетне минуле, перемоги й досягнення українського народу».
Та попри назву на каналі говорять не лише про минуле, а й про сьогодення України. Наприклад, в одному з недавніх випусків засновник проєкту «Нотатки Атлантиста» Олександр Калініченко розбирає найпопулярніші російські міфи про НАТО. А один із найпопулярніших роликів каналу – про путінський міф про «даровані» Крим і Донбас.
Військовий пенсіонер Ігор Кириленко та його «Одеська хунта»
Автор цього Youtube-каналу спілкується в чат-рулетці з випадковими співрозмовниками. Найчастіше – з росіянами, які намагаються переконати колишнього військового в істинності російських фейків. Та попри гоноровість та агресію людей по той бік екрану, Ігор Кириленко спокійно та методично спростовує міф за міфом, не вдаючись до емоцій. Головна зброя блогера – факти.
Майже половину свого життя військовий інженер провів у Середній Азії, віддавши 25 років службі в армії. Однак на пенсію Ігор Кириленко вийшов без жодної ностальгії за радянськими часами. У 2018 році чоловік почав займатися блогерством, аби боротися з кремлівською пропагандою. Сьогодні на його канал підписалися 160 тисяч людей, а всі відео сумарно назбирали понад 30 мільйонів переглядів.
Про що сперечається Кириленко з опонентами? Про НАТО, вік Одеси, окуповані території України, війну, історію, політику та все, на чому «грають» автори кремлівської пропаганди.
«Історія для дорослих»
Ще один канал про українську історію, який ставить за мету не так розповісти хронологію якихось подій, як зацікавити глядача цікавими й маловідомими фактами. Ведучий проєкту – письменник Олег Криштопа – не зловживає купою дат, а натомість розповідає про секс, нації, релігії, зради, любов та війни.
А ще «Історія для дорослих» працює над спростуванням міфів та стереотипів, більшість із яких нав’язані нам радянською чи російською системами. Так, як правило, це не боротьба з сучасними фейками та міфами, а викорінення брехні, що в’їлася в нашу історію чимало років тому. Канал точно сподобається всім, хто цікавиться історією, але не готовий до «шкільного» формату розповіді. До того ж, Криштопа періодично реагує й на актуальні інформаційні викиди. Наприклад, про те, що Україну нібито створив Ленін.
«Історична правда» з Вахтангом Кіпіані
В одному з попередніх дайджестів YouTube-каналів ми вже радили цей проєкт журналіста та історика Вахтанга Кіпіані. Разом із іншими дослідниками автор через деталі побуту, їжу, одяг та буденні звички переносить глядачів до різних епох: від часів Івана Франка до радянських таборів. Це чесна та фахова історія з дуже вдалим форматом.
А ще це відповідь на цензуру радянської історії, якою послуговується сучасна Росія. Наприклад, в одному з роликів Кіпіані разом із кандидатом історичних наук Кирилом Галушком пояснюють, як і навіщо РФ привласнила собі історію Київської Русі. Не обійшлось і без викорінення імперських міфів.
StopFake – боротьба з фейками
Канал на YouTube – лише одна з платформ проєкту, який допомагає не потонути в морі маніпуляцій та фейків і підтягнути власний рівень медіаграмотності. Найбільше інформації від StopFake зосереджено на сайті спільноти, який запустили ще в березні 2014 року.
Команда проєкту перевіряє журналістські матеріали, спростовує неправдиву інформацію та протистоїть російській пропаганді про Україну. Звісно, чимала частина контенту присвячена саме маніпуляціям та брехні з боку РФ, однак так само успішно StopFake розвінчує міфи й іншого «виробництва». Наприклад, на сайті є окремий розділ про пандемію коронавірусу, де можна відшукати спростування практично всіх фейків про щеплення, вакцини та саму хворобу.
Що подивитися на YouTube-каналі? Обирайте за заголовками та сміливо вмикайте те, що цікавить найбільше. Від себе пропонуємо переглянути добірку головних фейків російської пропаганди за 2021 рік.
Яніна Соколова та вечір без російської брехні
Беремо кілька кремлівських фейків, одну українську журналістку, перевірені факти, сатиру та (не)трохи ненормативної лексики. Це шоу «Вечір з Яніною Соколовою», у якому блогерка раз за разом намагається знищити брехню окупантів.
У її проєкті дістається як російським журналістам, так і тамтешнім політикам, чиновникам та акторам без Оскара, які допомагають Кремлю в створенні фейкових новин та сюжетів. Загалом за Соколовою на платформі Youtube стежать понад 400 тисяч людей, а лічильник переглядів роликів перевалив за 60 мільйонів.
«Вечір…» – не єдиний проєкт Яніни, утім саме в цьому шоу блогерка зосереджує максимум уваги на боротьбі з подекуди відверто примітивною пропагандою країни-агресора. Завдяки цьому авторка сподівається донести правдиву інформацію до мешканців тимчасово окупованих території Донецької і Луганської областей та Криму, а також до… росіян. За словами Соколової, найбільше її шоу дивляться в Україні, а на другому місці – саме Росія.
«Як не стати овочем» – вчимося інформаційній гігієні
Це волонтерський проєкт, команда якого поставила перед собою доволі амбітну мету: навчити 7 мільйонів українців інформаційній гігієні до 2024 року. Автори переконані, що наразі глядачам бракує знань, аби розібратися та відрізнити правду від брехні. А тому «Як не стати овочем» робить усе, аби навчити українців фільтрувати джерела інформації. За каналом вже слідкують майже 11 тисяч людей, а відео волонтерів переглянули понад 350 тисяч разів.
Дістається всім: антивакцинаторам, українським політикам, журналістам і, звісно, «геніям» російської пропаганди. Крім того, на каналі розповідають про емоційні пастки соцмереж, ботоферми та сайти-сміттярки. Автори проєкту навіть створили окремий безкоштовний курс інформаційної гігієни.
Телебачення Торонто – шоу здорового глузду
І хоча боротьба з пропагандою – не головна мета проєкту «Телебачення Торонто», шоу #@)₴?$0 з Майклом Щуром – чудовий спосіб не зійти з розуму й розібратися в актуальних подіях. Найчастіше ведучі говорять про українську політику та культуру, а також глузують над кволістю російських та проросійських пропагандистів.
Під час одного випуску ви зможете почути і про Путіна з Лукашенком, і про російських реперів, які ну дуже прагнуть перетнути наш кордон, і навіть про бобрів чи конспірологічні теорії. Чого точно не бракує «Телебаченню Торонто» – так це почуття гумору та іронії. Цей контент сподобається кожному, хто має замало часу на YouTube, але раз на тиждень готовий виділити до 30 хвилин свого часу на дайджест головних новин.
Запорєбрік News – відповідь на пропаганду окупантів
Це авторська передача української журналістки Олени Курбанової, в якій ведуча висміює та розвінчує актуальні меседжі російської пропаганди. Стиль – типовий розмовний формат, однак цього достатньо, аби втримати увагу глядача та запропонувати факти замість вигадок.
Sternenko – про міфи РФ від українського активіста
Боротьба з російськими міфами – одна з ключових «фішок» каналу громадського діяча Сергія Стерненка. Активіст завжди називає речі своїми іменами, коротко та зрозуміло пояснює, у чому полягає брехня пропагандистів та як все було насправді. За каналом Стерненка слідкують вже понад 450 тисяч користувачів YouTube, а загальна кількість переглядів давно перетнула позначку в 100 мільйонів.
Штірліц у TikTok
Розвінчувати міфи та фейки окупантів можна не лише на YouTube! Піхотинець та штабний офіцер Анатолій Штефан, більш відомий як Штірліц, у коротких відео розповідає про перемоги та здобутки української армії, підтримує жінок-воїнів та воює з ворогом не лише в реальному житті, а й у TikTok.
За роликами Штірліца слідкують майже 200 тисяч людей, а сумарно відеозаписи офіцера ЗСУ назбирали понад 5 мільйонів вподобань. Під час чергової ескалації на українському кордоні військовий-блогер почав публікувати ще більше контенту на підтримку нашої армії.
ТіkTok Штірліца – це можливість побачити справжнє українське війське: потужне, сучасне та безстрашне. Новини від офіцера можна отримувати й одразу на смартфон, адже військовий веде сторінку в месенджері Telegram, де висміює недолугість кремлівських вигадок та бореться з російською пропагандою.
«Зрізана коза» проти маніпуляцій у TikTok
Цей акаунт веде адвокатка за фахом Анастасія Свідерська. Свій TikTok блогерка створила майже два роки тому. За цей час на неї підписалися понад 20 тисяч людей, а ролики назбирали майже півтора мільйона вподобань.
Чому саме TikTok? Анастасія переконана, що саме в цій соцмережі зосереджено найбільше української молоді, яка потребує правдивої та перевіреної інформації. Авторка говорить як про війну та політику, так і про культуру. І запевняє: в інформаційній війні навіть один у полі – воїн.
Ми безкоштовно просуваємо якісний український контент, адже ви підтримуєте нас донатами.
Суспільство
У Києві на Михайлівській площі з 21 травня до 4 червня творці фільму «Євродонбас» презентують вуличну виставку, присвячену культурній спадщині європейських країн на сході України, яку залишили бельгійські, французькі, німецькі, британські та американські промисловці на зламі ХIX–ХX століть.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.
«Досі існує міф, що розбудова одного із найбільших промислових регіонів України належить Совєтському Союзу. У суспільному дискурсі мало порушується тема внеску європейських інвесторів у заснування містечок, розвиток промисловості та суспільного життя на Донеччині та Луганщині задовго до приходу радянської влади», – йдеться в повідомленні.
Так, метою виставки є розповісти про історичну спадщину Маріуполя, Дружківки, Нью-Йорка, Лисичанська, яку будували промисловці з країн Європи, а також показати стан і руйнацію архітектурних пам’яток до та після повномасштабного вторгнення Росії.
«Ми прагнемо розповісти про спадщину європейських країн на Донеччині та Луганщині якомога ширшій авдиторії – і в Україні, і за кордоном. Зокрема, для того, аби спростувати міф про виключно радянське походження Донбасу, яке постійно просуває Росія. Тому після роботи над фільмом «Євродонбас» наша команда вирішила ініціювати вуличну виставку для киян. Адже, на жаль, переважна більшість будівель, які ми демонструємо на виставці, вже знищені російськими окупантами», — зазначила продюсерка і авторка проекту Анна Паленчук.
Зокрема, на виставці представлена історія будинку британця Джона Г’юза, який заснував Донецьк. Також можна дізнатись прo гімназію у Лисичанську, яку залишили бельгійці, млин Пітера Діка у селищі Нью-Йорк, який збудували німці, комбінат Ілліча у Маріуполі, створений американцями та бельгійцями, французьку спадщину Дружківки тощо.
Крім того, у межах виставки відбудеться показ документального фільму «Євродонбас» режисера Кoрнія Грицюка в інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності 9 травня 2024 року о 17.00.
Виставка є частиною комплексного культурно-просвітницького проєкту присвяченого спадщині європейських країн на Сході України, який реалізує кінокомпанія «435 ФІЛМС», вона буде доступна українською та англійською мовами.
Цей проєкт включає документальний фільм «Євродонбас» (продюсерка Анна Паленчук, режисер Корній Грицюк), аудіоподкаст «Євродонбас: Німецька спадщина» та онлайн-проєкт «Європейська індустріальна спадщина на Сході України» ( у співпраці з фондом «Ізоляція»).
Читайте також: У Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини
Проєкт «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини» підтриманий у рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО «Музей сучасного мистецтва» та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO @unesco, та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO та ініціативу UNESCO-Ашберг для митців та культурних професіоналів.
Партнери виставки – посольство Королівства Бельгія в Україні, Міністерство закордонних справ України, Міністерствo культури та інфoрмаційнoї пoлітики України, Український інститут національної пам’яті, Націoнальний музей Ревoлюції Гіднoсті, міжнародний благодійний фонд «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив».
Нагадаємо, бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом.
Фото: МКІП
