Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

День Соборності: перевір себе та дізнайся більше про цю дату в історії України (ТЕСТ)

Опубліковано

22 січня Україна відзначає День Соборності. Понад 100 років тому цей день став основою для подальшої самостійності й незалежності України. ШоТам підготував новий тест із цікавими фактами, історичними довідками та рідкісними фото, аби розповісти про цю дату в нашій історії.

Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки проголосили 22 січня 1919 року. А що було проголошено за рік до цього, 22 січня 1918 року?

Правильно! Неправильно!

7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. 8 січня відбулося засідання українського уряду, під час якого Микита Шаповал заявив: «Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили». 22 січня було проголошено незалежність УНР. Цю дату також називають Днем проголошення Першої Незалежності.

Незадовго до проголошення Соборності, 1 грудня 1918 року, був підписаний договір про майбутнє об’єднання УНР та ЗУНР. Де відбулося підписання?

Правильно! Неправильно!

Усе відбулося на вокзалі у Фастові. Тоді делегація Української народної Ради та четверо з п’яти членів Директорії підписали «Передвступний договір» про злуку двох частин України.

А де було проголошено Акт Злуки?

Правильно! Неправильно!

Церемонія розпочалася о 12:00 з промови голови делегації ЗУНР Льва Бачинського. Потім Лонгин Цегельський зачитав вірчу Грамоту УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії, в якій були подані акти, що вели до злуки, зокрема Ухвала УНРади від 3 січня 1919 року про об’єднання ЗУНР і УНР. Після того, як акт прочитали французькою мовою, грамоту вручили Голові Директорії Володимиру Винниченку.

Хто був «режисером» свята Соборності у 1919 році?

Правильно! Неправильно!

Софійська площа була наповнена декораціями, а людей, охочих подивитися на проголошення Акту Злуки, було стільки, що частині довелося забиратися на дерева. З-поміж усіх делегацій, що прибули на урочистості, першими з’явилися службовці залізниць із транспарантом «Слава українським Героям». Згодом прибули й інші делегації. А ось керував їхнім розміщенням та всім церемоніалом артист Микола Садовський, чиїм іменем названо театр у Вінниці.

Після проголошення Акту Злуки Національний хор виконав три пісні. Дві з них — «Ще не вмерла Україна» та «Вічний революціонер». Якою була третя композиція?

Правильно! Неправильно!

Третьою хор виконав пісню «Вкраїно мати, кат сконав». А після багаторазових «Слава!» єпископ провів заключну молитву.

Хто очолював військовий парад, який відбувся у день проголошення Акту Злуки?

Правильно! Неправильно!

Святкування Соборності завершилося військовим парадом, який очолив командант Січових Стрільців Іван Чмола. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Приймав парад полковник Євген Коновалець.

Наступного дня, 23 січня, в оперному театрі запрацював тимчасовий орган законодавчої влади соборної Української Народної Республіки. Як він називався?

Правильно! Неправильно!

Трудовий конгрес України вже в перший день своєї роботи ратифікував Акт Злуки. ЗУНР була перейменована на Західну область УНР (ЗО УНР), а єдиним державним гербом став тризуб.

Вперше від дня проголошення Акту Злуки офіційне святкування Дня Соборності відбулося через 20 років — 22 січня 1939-го. У якому місті це відбулося?

Правильно! Неправильно!

Перше офіційне святкування Соборності на державному рівні відбулося в столиці Карпатської України Хусті. Маніфестація 1939-го стала найбільшою демонстрацією українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини. У ній взяли участь понад 30 тисяч людей.

«Віднині воєдино зливаються століттями … частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили та за які вмирали найкращі сини України», — йшлося в Акті Злуки. Які слова пропущені на місці крапок?

Правильно! Неправильно!

Яка акція стала символом святкування Дня Соборності України?

Правильно! Неправильно!

Перший «Живий ланцюг» відбувся в Україні 21 січня 1990 року, напередодні 71-ї річниці проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. Ця акція стала однією з найбільш масштабних в українській історії. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишня резиденція парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки) та простягнувся до Києва. Того дня мільйони українців взялися за руки та утворили ланцюг, довжиною понад 700 кілометрів. Відтоді акція стала символом Дня Соборності й традиційно проводиться 22 січня в різних містах України.

У якому році День Соборності вперше вперше відзначили на офіційному рівні в сучасній Україні?

Правильно! Неправильно!

Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року. Свято встановлено указом тодішнього президента Леоніда Кучми «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…»

Що ти знаєш про День Соборності України та історію свята?
Йой, халепа. Схоже, хтось пропустив кілька лекцій з історії України. Сподіваємося, цей тест допоміг вам дізнатися щось нове про Акт Злуки й об’єднання УНР та ЗУНР. Поділіться посиланням із друзями, адже в такому форматі вивчати нашу історію ще легше!
Хм, непоганий результат. Ви точно щось читали про Акт Злуки та святкування Дня Соборності. На жаль, цих знань не вистачило, аби набрати максимальну кількість правильних відповідей. Та не варто засмучуватися! Надішліть посилання на цей тест друзям, адже у такому форматі вивчати історію ще легше!
Здається, ми знайшли людину, яка ніколи не прогулювала лекції з історії України. Вітаємо з крутим результатом! Поділіться цим тестом із друзями, адже в такому форматі вивчати нашу історію ще легше!

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Латвія оголосила про новий пакет військової допомоги для України: що до нього ввійде

Опубліковано

Уряд Латвії схвалив передачу Україні нового пакету озброєння. До нього ввійдуть, зокрема, зенітні установки та безпілотники.

Про це заявила прем’єр-міністерка країни Евіка Сіліня в соцмережах.

Так, офіційна Рига передасть на потреби Сил оборони зенітні установки NBS (імовірно — Mantis) і тактичні безпілотні системи спостереження. За словами посадовиці, це допоможе Україні «покращити як протиповітряну оборону, так і розвідувальні можливості».

Читайте також: Дружина військового напекла та передала більше 3 тонн випічки на фронт

Кожною поставкою ми показуємо нашу підтримку народові України в боротьбі проти росії, яка є найбільшою загрозою для миру та безпеки у світі. Латвія виділяє 0,25% свого ВВП на рік на військову допомогу Україні. Ми продовжимо підтримувати Україну як на двосторонньому рівні, так і разом із нашими союзниками», — підкреслила прем’єрка Латвії.

Нагадаємо, Мінветеранів анонсувало запуск Е-посвідчення для ветеранів у “Дії”.

Фото: Мілітарний

Читати далі

Суспільство

144 мільйони за 7 днів: як українці купували облігації у “Дії”

Опубліковано

Українці за сім днів у застосунку “Дія” купили облігацій на 144 мільйони гривень. Облігації у застосунку “Дія” з’явилися тиждень тому під назвою “Бахчисарай” та “Макіївка”.

Про це повідомляє “Дія”.

“Підтримуйте країну, Сили оборони, задавайте тренди, а ще — обирайте назву для наступної військової облігації в Дії. Перейдіть у Твіттер Дії і напишіть назву міста, яким назвати наступну військову облігацію у Дії”, – повідомили у Дії.

Військові облігації в Дії названі на честь окупованих рідних міст. Загалом зараз доступні цінні папери:

  • Бахчисарай;
  • Керч;
  • Джанкой;
  • Євпаторія;
  • Макіївка;
  • Сімферополь;
  • Асканія Нова;
  • Ялта;
  • Залізний Порт;
  • Нова Каховка.

Читайте також: 10 благодійних ініціатив, які будуть корисними для жителів Харкова та області

Що таке облігації

Облігації — це цінні папери, які випускає держава. Як працює система:

  1. Ви купуєте облігації;
  2. Держава користується грошима;
  3. Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.

Так українці вже придбали 4+ мільйона облігацій, а з уже виплачених заробили 94+ млн гривень. Гроші, які ви вкладаєте, працюють – вони перетворюються на амуніцію, техніку, медикаменти, зарплати медикам та військовим. Потреби фронту зростають – наша підтримка теж має рости.

Нагадаємо, Михайло Федоров повідомив, що військові облігації — це цінні папери й дієвий спосіб підтримати українську економіку та армію.

Фото: Дія

Читати далі

Суспільство

Литва планує спорудити школи-бомбосховища у 6 областях України

Опубліковано

Литовці планують побудувати нові школи-бомбосховища в 6 областях України — на Херсонщині, Одещині, Донеччині, Запоріжжі, Миколаївщині, Сумщині та Чернігівщині. Саме завдяки цій ініціативі відбудеться побудова нових шкіл-укриттів. За його словами, окрім 6 областей ще один такий об’єкт можуть спорудити на Харківщині.

Про це заявив голова литовської програми з відбудови України Co-create Future of Ukraine Артурас Жарновскіс в інтерв’ю «Укрінформу».

«У чому ідея? У деяких українських регіонах діти через повномасштабну війну не можуть ходити до шкіл. Це величезна проблема. А якщо пригадати ще й попередні ковідні обмеження, то виходить, що це вже четвертий шкільний рік, коли діти не ходять до шкіл», — каже Жарновскіс.

Читайте також: У столиці реставрують памʼятка архітектури «Літаюча тарілка»: вона збереже свою автентичність

За його словами, будівництво таких шкіл відбуватиметься «з нуля» — тобто в тих місцях, де раніше не було укриттів. У нових закладах передбачать і антирадіаційний захист.

«Вкотре повторюся: наша мета, аби діти могли повернутися до освітнього процесу з безпосереднім спілкуванням одне з одним і з учителями. А в інших умовах такі приміщення-бомбосховища можна буде використовувати по-різному: для спортивних, культурних занять, будь-якого дозвілля в позаурочний час», — запевняє литовський посадовець.

Жарновскіс також запевнив, що будівництво шкіл-бомбосховищ в Україні зможуть закінчити до кінця 2024 року.

Нагадаємо, раніше ми пояснювали, як стати оператором БПЛА.

Фото: Укрінформ

Читати далі