Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Дати перцю. Як у Великій Доброні на Закарпатті всім селом виготовляють паприку

За підтримки Добродіїв

Опубліковано

Як намистинку на волосінь – одну до одної. За допомоги великої голки і грубої нитки пані Йолана нанизує перець для сушіння. Важливо це робити правильно: лише через центр плодоніжки, аби підсохла перчина трималася низки й не відірвалася.

Для цього важливого у виробництві паприки процесу – сушіння – також застосовують спеціальний ґаджет: шматок труби, який встромляють у сітку. Кілька вправних звичних рухів – щільно наповнені ясно-червоні міхи розвісять, і вони прикрасять усе подвір’я. 

Перцеві гірлянди створюють осінній шарм Великої Доброні (36 км від Ужгорода). Це закарпатське село з перцем. Основний промисел і те, з чим працюють і з чого живуть люди, – це традиційне виготовлення улюбленої духмяної спеції. Знаменитої доброньської паприки. І ні, це не чилі. Паприка Великої Доброні, попри всю любов закарпатців до гострого (даються взнаки традиції пряної угорської кухні), – саме солодка.

Василь, чоловік пані Іболі, опікується не тільки розвішуванням перцю, але й власне вирощуванням. Жаліється, що здоров’я вже не як у молодого. Та все одно зо три центнери перцю родина заготовить. Це як рахувати свіжого. Потім майбутня паприка висохне хоча б удесятеро. І вже як прянощі її придбають перекупники. Але це буде згодом. Зараз же спеції, без яких не уявляє свою кухню кожна не тільки закарпатська хазяйка, лише готують до використання.

«Та десь половинка гектару вадь мало менше!» (або трохи менше – закарпатська говірка) – так оцінює потенціал площі під перець на своєму ґаздівстві (господарстві) пан Ґейза. У гірляндах духмяного солодкого червоного у нього просто все обійстя. Та і сам він пан «із перцем». Не дає ся вузвідати (не хоче, аби розпитували) про те, скільки саме вирощує та скільки ж із тих сіток свіжого перцю буде ароматних прянощів.

Лише каже: «Бачите, як гарно і як пахне? Це – щоосені у Доброні. Відколи робимо паприку? Та скільки живу, все так було. Але ще у нас є картопля і редиска! Але паприка – це головне. Чи все продаємо? Та ні, лишаємо собі хоч пару кілограмів, дітям у місто передаємо та й усе з нею готуємо», – каже господар.

Село Велика Добронь – претендент на звання аграрної столиці Закарпаття. Щоправда, не перший, фору дають інші громади, зокрема Сільце та Заріччя. Ранніми овочами звідти найпершими смакує Україна навесні. Добронь справді знана молодою картоплею і редискою, але найперше – паприкою. У селі навіть встановили пам’ятник: бабуся нанизує перчини на нитку, щоб, як і пані Іболя, почати сушити, створюючи із овоча спецію.

Робота з перцем починається ще взимку: з відбірного насіння вирощують розсаду. Коли відійдуть ранні культури, ділянки переорють і підживлять. У підготовлений ґрунт висадять розсаду. Прополюватимуть, доглядатимуть, поливатимуть… Аж у вересні йтиметься про перший врожай. Далі збір і те саме сушіння.

Гірлянди перцю – лише перший етап. Далі трошки підв’ялені завдяки повітрю і сонцю перчини заберуть у спеціальну кімнату. У Доброні вона є майже у кожній хаті, там – піч і полиці для перцю, а температура має бути не менше 28 градусів. Так перець повільно сушитиметься. І лише коли господарям сподобається стан, його візьмуться чистити. Далі контрольна просушка і подрібнення. У цьому також бере участь вся родина. Кришать руками, а відтак везуть до тих односельців, хто обладнав спеціальний міні-млин для паприки. 

У млині кілька разів дбайливо перемелюють перець, якість якого багато в чому визначається рівнем просушки. Овоч не має бути занадто сухим, аби спеція не скидалася на пісок, а зайва волога не дасть паприці зберігатися (що потрібно аж до нового врожаю). На виході із млина перець нарешті стає легендарною паприкою. 

Подружжя Марії і Золтана також на сезон вирощують і збирають до 300 кілограмів перцю. Для них він – одна з ланок річного аграрного циклу. І саме паприки, кажуть, купують найменше. Адже людям багато не треба – це лише пряність. Та без неї у Доброні – ніяк. Мовляв, звикли, і без оцих червоних «прикрас» на весь двір своєї осені місцеві вже не уявляють. Насправді ж усе менше господарів зберігають цю традицію, але справа жива і просто на головній вулиці села гість неодмінно спинить погляд на розкішних перцевих в’язанках.  

А що ж готуєте із паприкою? Про це питаємо чи не всіх добронців, кого зустрічаємо в роботі із перцем чи на гарно «перченому» подвір’ї. Варто зауважити: це село з виразним угорським акцентом, більшість населення – етнічні угорці, які зберігають і свою мову, і культуру, зокрема гастрономічну. «Та все! Все, що не солодке – туди даємо паприґу!» (паприґа – варіант місцевої назви)

У відповідь на питання про смачне-улюблене називають не тільки традиційні угорські страви, як-от бограч-гуляш (густий м’ясний суп), пьоркьольт (страва з м’ясом у сметанному соусі), і власне паприкаш (також м’ясна страва, найчастіше з картоплею, де основою соусу є добра ложка паприки). 

«І макарони нею посиплемо, і до картоплі, та і просто на хліб зі смальцем, всюди! Це не тільки смачно, це для здоров’я, адже в перці так багато доброго, вітамінів!», – 80-річна пані Морґіта пояснює, що для цієї громади паприка – не лише про справу, але і щоразу до страви. 

Жінка усміхається і продовжує нанизувати перчини на нитку: як і пані Йолана, намистинку до намистинки, створюючи одвічну ароматну традицію своєї громади. Бо ж це осінь. І це Велика Добронь, село із перцем. 

Сто грамів досконалої доброньської паприки на ужгородському базарі коштують 15 гривень. Обираючи спеції на ринку, висловіть пошану праці закарпатців – віддайте перевагу паприці з Великої Доброні. Селу, де всім готові дати перцю. Не гострого, а солодкого, створеного з традиціями і любов’ю. 

І ще один факт. 1937 року угорський вчений Альфред Сент-Дьорді отримав Нобелівську премію у галузі медицини за дослідження про біологічне окислення в клітинах. Основою для цього стали досліди про вітамін C. Науковець працював з препаратами із червоного солодкого перцю. Саме такого, який зараз сушиться чи не на кожному подвір’ї у Великій Доброні, на Закарпатті.

Фото – Сергій Гудак

Цей текст з’явився завдяки Добродіям та Добродійкам ШоТам – нашим читачам, які підтримують нас фінансово на щомісячній або одноразовій основі. Завдяки їхній підтримці ми можемо:
• безкоштовно рекламувати малий український бізнес;
• допомагати важливим громадським та волонтерським проєктам шукати однодумців;
• розповідати історії успіху простих українців.
Добродії мають можливість обирати теми матеріалів, які вони проспонсорували. А ми регулярно звітуємо перед ними про витрачені кошти. Хочеш більше позитивних змін в нашому суспільстві? Ставай добродієм ШоТам і допомагай нам підтримувати змінотворців!

Суспільство

Які мінімальні бали з предметів НМТ потрібні для вступу до вишів

Опубліковано

Абітурієнти, які прагнуть вступити до закладів вищої освіти, повинні набрати мінімально необхідну кількість тестових балів з кожного предмета національного мовного тесту.

Ці мінімальні, або порогові бали, щорічно визначає Міністерство освіти і науки, повідомляє Освіта.Ua.

У 2024 році для кваліфікації у конкурсному відборі учасникам НМТ достатньо набрати 15% правильних відповідей з кожного предмета. У порівнянні, у 2023 році вступникам вистачало надати лише 10% правильних відповідей, і порогові бали були нижчими.

Читати також: В Україні покращився політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова: дослідження

Тобто, аби отримати по 100 рейтингових балів за кожен предметний блок, цьогоріч достатньо отримати:

  • 5 балів з математики, іноземної мови, фізики;
  • 6 балів – з хімії;
  • 7 балів – з української мови, української літератури, географії та біології;
  • 8 балів – з історії України.

Набравши хоча б такий мінімум, учасник зможе отримати оцінку в шкалі 100–200 балів і матиме можливість вступати до закладів вищої освіти.

Якщо учасник НМТ отримає тестовий бал, менший за встановлений пороговий бал, хоча б з одного предмета НМТ з чотирьох, він не матиме права брати участь у вступній кампанії цьогоріч.

Нагадаємо, що в Україні значно зросла кількість україномовного контенту за 2023 рік: дослідження соціологів.

Також ми повідомляли, що в Києві висадять 6 млн квітів за 2024 рік.

Фото: Освіторія

Читати далі

Суспільство

В Україні покращився політичний та безпековий показники в Індексі свободи слова: дослідження

Опубліковано

Україна зробила значний крок вперед за останній рік у Індексі свободи слова від “Репортерів без кордонів” (RSF), піднявшись на 18 позицій. У цьому контексті країна покращила свої показники у політичній сфері та збільшила коефіцієнт безпеки.

Про це повідомляє RSF.

Результати RSF

Навіть при повномасштабній війні, Україна отримала оцінку, яка покращилася на 3,81 бала, що було несподіваним для RFS. Організація пояснює це поліпшенням політичного фактора (36) та підвищенням коефіцієнта безпеки (142).

Читати також: Google запускає другий етап Фонду підтримки для українських технологічних стартапів на 10 млн дол

Коефіцієнт безпеки також покращився через зменшення кількості журналістів, які загинули внаслідок атак Росії у 2023 році (2), порівняно з 2022 роком (9), як пише організація.

RSF наголошує, що ситуація для журналістів, що працюють у вільній Україні, залишається дуже складною через щоденні російські бомбардування. Україна посіла передостаннє місце у рейтингу безпеки у 2023 році, а зараз займає 142-е місце серед 180 країн у 2024 році, що свідчить про те, що ситуація залишається дуже серйозною.

Нагадаємо, що в Україні значно зросла кількість україномовного контенту за 2023 рік: дослідження соціологів.

Також ми повідомляли, що українські військові показали свого робота-сапера.

Фото: RSF.

Читати далі

Суспільство

В Києві висадять 6 млн квітів за 2024 рік

Опубліковано

Протягом 2024 року у Києві планується висадження близько 6 мільйонів квітів.

Про це повідомляє КМДА.

Озеленення

Значну частину рослин комунальники вирощують у власних оранжереях.

Читати також: В Україні значно зросла кількість україномовного контенту за 2023 рік: дослідження соціологів

Здебільшого висаджуватимуть багаторічні рослини й такі, що пристосовані до міських умов. Водночас значну їх частину комунальники вирощують у власних оранжереях. Так хочуть зекономити ресурс і зменшити витрати на озеленення, пояснюють у КМДА.

Протягом минулого року “Київзеленбуді” в міських парках, скверах та на бульварах висадили вже 6,5 мільйонів квітів.

Нагадаємо, що у Львові девʼять мозаїк позначили міжнародним охоронним знаком як обʼєкти культурної спадщини.

Також ми повідомляли, що в Києві біля станції метро провели масштабний демонтаж МАФів.

Фото: з вільних мереж

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни
та обери
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення