Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Живі ялинки у горщиках: чому це екологічніше, скільки коштує та як доглядати

Опубліковано

Головна ялинка країни вже засяяла новорічними вогниками, та й в багатьох оселях новорічне дерево вже в очікуванні свят. Тим часом на фоні зростання екологічної свідомості у чималої кількості громадян виникає дилема. Ніби й хочеться свята із запахом хвої — але водночас серце стискається від того, що заради двотижневої забави зрубано дерево. Та і ялинка з пластику далеко не видається екологічно свідомою ідеєю.

Розв’язання проблеми запропонувала ініціативна група «Центр альтернативного озеленення Києва». Вони вигадали так звану ялинку у горщику: живу, високу та пухнасту. Її можна взяти в оренду, після чого дерево висадять десь у лісгоспах, а можна придбати — і після свят посадити самому. Засновник групи розповів, чому вважає цю ідею екосвідомою, скільки киянам коштує таке задоволення та як за нею варто доглядати.  

Роман Любека,
Роман Любека,

Засновник ініціативної групи «Центр альтернативного озеленення Києва»
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний університет біоресурсів і природокористування України. Раніше працював у сфері телекомунікацій

Роздавали киянам саджанці дерев

Три роки тому — у 2017 році — я замовив для себе садивний матеріал, щоб висадити декілька сіянок сосни під будинком. Хотів глянути, як вони ростуть, розвиваються, як потрібно за ними доглядати. Я придбав декілька штук, вони в мене прекрасно прижилися, і наступного року я закупив більше. Вони дуже дешево коштують — до кількох гривень. Тому я вирішив започаткувати «Центр альтернативного озеленення Києва», під яким ми почали роздавати мешканцям безкоштовний садивний матеріал. Я придбав 3000 штук, висадив частину собі, а решту роздав людям. Киян це зацікавило, і вони почали звертатися до нас ще і ще.

Восени 2018 року ми повторили таку акцію в невеличких масштабах, а весною наступного року це вже набуло широкого розвитку. Вже йшлося про десятки тисяч розданого садивного матеріалу. Восени 2019 року ми вже роздавали його на ВДНГ. Спочатку це була сосна, потім до сосни додався граб, згодом роздавали ще модрину, дуб червоний і сосну звичайну. Восени цього року ми вирішили сосну вже не привозити, тому що вона найповільніше росте і найгірше приживається. Коли почався карантин і не їздив транспорт, ми навіть розвозили саджанці столичними районами, під’їжджали у різні точки.

Ніхто не вірив, що вони приживуться

Торік під Новий рік виникла ідея спробувати реалізувати ялинки з закритою кореневою системою. Ми тоді це не дуже сильно афішували, тому що нас попереджали, що можуть бути ризики: мовляв, вони пропадуть, загинуть у квартирі через кілька днів. Але ми все ж таки ризикнули — і не пошкодували. З 321 ялинки, яких ми привезли киянам, майже всі прижилися. Загинули тільки дві, можливо, тому що ці ялинки ми погано викопали, пошкодивши корінь.

База у Дніпровському районі, де продають ялинки у горщиках

Весь цей рік ми спостерігали за тим, як вони жили. Адже після свят мешканці закопували їх у себе у дворах чи ще десь. Ми навіть портфоліо думали створити під київським масивом, де ростуть наші ялинки. Бо люди кидають фотографії, хваляться, ми теж разом з ними радіємо. Вже цього літа я запропонував команді: а давайте вже будемо починати з вересня пропонувати на замовлення ялинки для святкування Нового року. І люди почали замовляти. Зараз ті, хто звернувся у вересні, приїжджають і забирають з нашої точки — з території бази у Дніпровському районі (пр-т Визволителів, 5). Цього тижня ми вже будемо розвозити Києвом ялинки тим, хто обрав такий комплекс: дерево, ящик, земля і доставлення до квартири.

Пластикові ялинки шкодять власникам помешкань

Ця тема з живими ялинками у горщиках зачепила мене, зокрема, через повну законність. Та й чому б для оздоблення прибудинкової території не використати живі ялинки. Їх дуже багато зрізується, а їх же можна просто викопати й приблизно за ті ж кошти продати людям. Якщо є така можливість запропонувати ялинку не як прикрасу, а як садибний матеріал, то чому б це не робити. Зрізані ялинки — це вже не живі, а наші, по-перше, живі, а по-друге — якщо їх висадити, то вони будуть рости багато років і давати ту користь, яку ми отримуємо від живих дерев.

ялинка
Ялинки з закритою кореневою системою

До альтернативи неживої ялинки з пластику я ставлюся дуже категорично, з засудженням. Пластикова ялинка вироблена з полімерів і є продуктом перероблення нафти, туди додають різні барвники, щоб вона блищала і не горіла. Такі ялинки цю хімію поступово віддають у помешкання. Згадайте, якщо ви розпаковували з коробки ялинку, розкладали її, то точно пам’ятаєте цей незабутній аромат пластику та фарби.

Потім ця ялинка шкодить після утилізації. Виробники кажуть, що вона відслужить 15 років. Але ж щоразу люди її згинають-розгинають, і ці гілки врешті-решт відломлюються. Не повірю, що хтось буде одну й ту ж ялинку 15 років тримати. Рано чи пізно вона опиняється на смітнику. А далі її або спалюють, і все вилітає в атмосферу, або вивозять на смітники, закопують, затрамбовують у ґрунт. Через це я дещо підтримую зрізані ялинки, якщо це зроблено законно. Вони значно екологічні, ніж пластикові.

Ялинки у горщиках — нуль синтетики

Є ще альтернатива: просто гілочок сосни чи ялинки набрати. Замість того, щоб тягти ціле дерево, можна прикрасити оселю гілочками. Вони створять аромат, а дерево, з якого ці гілочки відпали, залишиться живе. Хоча я чув скарги працівники одного ботанічного саду, що туди лізуть вандали й не те, що дерева викопують чи обрубують, а обламають гілки з найкращих хвойних дерев. Тому це теж не ідеальний варіант.

У нас же взагалі великий проєкт: по-перше, це живе дерево, а по-друге, використовуються дерев’яні ящики. Тобто, навіть не пластикові горщики, як у більшості садових центрів зараз реалізують ялинки. Синтетики в нас немає взагалі: навіть ті ж саморізи — це метал. 

Ялинка
Саморобні ящики для ялинок

Ми домовляємося з лісгоспом, їдемо, викопуємо, запаковуємо, перевозимо, розсаджуємо по ящиках і розвозимо Києвом. Люди безмежно щасливі. Деякі люди торік не мали де їх посадити, тож попросили нас забрати ці ялинки після свят. Ми поїхали, забрали ялинки, і зародилася ідея, що можна зробити якусь оренду в місті для тих людей, яким просто не має де це дерево посадити. Про оренду ялинок я взагалі ніде не чув, не впевнений, чи ще десь у столиці пропонують такі послуги.

Орендувати — дешевше

Зараз наші ціни оренди я вважаю трішки завищеними, тому що в нас ще бракує достатньо досвіду, щоб робити це масово і бути впевненими, що ці дерева ідеально приживуться. Якщо хоча б у 70-80% це буде позитивний досвід, то наступного року ціну оренди ми знизимо. Зараз ялинка звичайна висотою 120-170 см коштує 850 грн. Також є преміум ялинки висотою 100-140 см (ціна 1300 грн), 140-160 см (1700 грн) та 160-180 см (2000 грн). Якщо ж брати ялинку в оренду, залежно від її типу ми повернемо від 250 до 400 гривень. Інтервал часу оренди ми обмежили з 20 грудня по 9 січня. Все ж таки дереву не дуже комфортно довго взимку перебувати у теплому сухому світлому приміщенні.

Читайте також: Екоялинки, дерев’яні вертепи та льняні скатертини: 8 українських брендів декору до Нового року

Ідеальні умови у квартирі для того, щоб дерево зберегло свою життєдіяльність, це температура від -5° вночі та вологість повітря на рівні 60%. Хоча фактично і температура +23-25, вологість до 30% і освітлення з 8:00 до 22:00 десь 14 годин ялинка комфортно переносить. За можливістю її потрібно поливати, щоб земля з коренем була вологою, хоча б пару разів на день обприскувати з пульверизатора, слідкувати за вологістю та освітленням. Якщо виходите з кімнати, де стоїть ялинка, варто вимикати світло.

Зимові свята минули — мерщій садити

Люди в нас частіше купують, ніж беруть в оренду: напрокат ялинки беруть приблизно одна третина киян. Після новорічних свят рекомендую їм якомога швидше посадити ялинку, цим самим повернути її у природні умови. Для цього варто викопати ямку, посадити, полити, обгородити й потім готуватися ціле літо двічі на тиждень рясно поливати.

ялинка
Ґрунт для висадження ялинок

Ті ялинки, які до нас повертають, я залишу в контейнерах та облаштую спеціальними датчиками. Там буде натягнута затемнювальна сітка, щоб не було дуже багато сонця, і прохолода, дощування, щоб їм було вологіше. Також я проллю стимулятором, щоб утворилося більше коренів, які зможуть живити ялинки. Далі я буду їх стригти, підживлювати, поливати й спостерігати, якщо доведеться, то і лікувати. Потрібно дивитись, яких речовин дереву не вистачає в тому ґрунті, в який ми висадимо, корегувати його завдяки різним препаратам.

Кожен хоче собі найпухнастішу

Відгуки торік ми отримували лише позитивні, за винятком двох ялинок, які не прижилися. Хоча складнощі у роботі виникають, адже комунікувати  доводиться з людьми з різними характерами, вибагливістю, очікуваннями. Тому, можливо, вони бачили ялинку преміум-класу, а ми привезли звичайну смереку. Тоді виникають питання: чому така маленька, чому не така пишна. Доводиться пояснювати, що пухнастіша втричі дорожча. 

ялинка
Запакована ялинка прямує в новий дім

Були ще складнощі з тим, що ми у бус на доставлення ялинок людям складали 20-25 ялинок. І коли люди виходили вибирати ялинки, то, відповідно, брали собі кращу. І коли до останньої людини довозили, то їй залишалася вже така, не дуже. Тому цього року вирішили на маршрут брати 15 точок доставлення, а ялинок завантажували так само 20-25. Тож навіть коли до останньої людини приїде автівка, у неї буде вибір.

Попит перевищив сподівання

Цього року кияни дуже активно замовляли, у півтора раза більше, ніж торік. Якщо у 2019-му ми завезли 300 ялинок, то цього року буде 550-600. Надалі ми плануємо повторювати те ж, що вже робимо, з корегуванням деяких моментів. Водночас побачимо, як приживуться ті ялинки, які ми залишимо в контейнерах, будемо дивитися, що з ними буде.

Також наступного року ми не чекатимемо замовлень від людей, а просто викупимо в розсаднику певну кількість ялинок — 300-1000 штук — і привеземо їх на точку. Нехай люди приходять, вибирають. Адже дуже багато людей не замовили, а тепер хочуть, але дорожчі ялинки ми відвозимо винятково під замовлення. Варто і збільшити їхню кількість, адже ми не задовольнили попит людей. Він виявився значно більшим, ніж ми планували.

Суспільство

У Бразилії подружжя українців створило понад 120 тисяч писанок за 40 років

Опубліковано

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки, які проживають у Бразилії, за майже 40 років створили понад 120 тисяч писанок. Коли Україна здобула незалежність, вони були серед перших, хто приїхав відроджувати традицію писанкарства на Батьківщину.  

Про це розповіла Світлана Мельник, дружина посла України в Бразилії.

Вона зазначила, що роботи подружжя Сератюків відомі далеко за межами Бразилії і зберігаються у музеях і приватних колекціях по всьому світу. 

Яра Сератюк вважається унікальною у світі писанкаркою із філігранною технікою розпису перепелиних яєць, а її чоловік – автор багатьох власних новаторських технік та стилю.

Посол України в Бразилії Андрій Мельник, його дружина Світлана Мельник та подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Читайте також: Бійці ЗСУ показали, як розписують писанки на Великдень 2024 під Бахмутом

Як розповіла Світлана Мельник, поворотним моментом у літописі писанкарства у Бразилії вважається 1957 рік, коли була створена перша світська школа розпису писанок за ініціативою українських жінок Бразилії, які мали свою організацію при Хліборобсько-Освітньому Союзі у Куритибі.

Подружжя українців Жорже та Яра Сератюки Фото/Facebook: Світлана Мельник / ©

Її натхненницею стала піонерка писанкарської справи – Марія Кирилович Вoлошин. Школа мала неабиякий успіх. Кількість учнів щороку збільшувалась у рази.

Дружина посла України в Бразилії також нагадала імена найбільш видатних майстринь і майстрів, які стали брендами у світі бразильского писанкарства: це Жорж та Яра Сератюки, Тетяна та Юліана Бахтцен та Лідія Єдинь, Філомена Процек, Одеса, Марія та Ярослав Волочук, Пауло Марсіо Фуччі, Вальдоміро Ромео, Вільсон Жозе Котвіскі, Ана Марія Бовкаловські Мазепа, Мара Брессан Клімчук, Ана Хома Чудзій.

Напередодні Великодня кожна велика крамниця Куритиби мала за честь виставити на вітрині найкрасивіші роботи учениць школи.

“Так до писанки виник неабиякий інтерес, про неї стали писати у газетах та журналах, писанка почала захоплювати своєю магією не тільки українців, але і бразильців. У такий спосіб вона поступово зайняла гідне місце у культурній спадщині всієї Бразилії”, – розповіла Світлана Мельник.

Вона додала, що відмінність української писанки у Бразилії від традиційної на Батьківщині полягає у тому, що вона може поєднувати традиційні орнаменти різних регіонів України, відображати власний винайдений стиль автора або навіть запозичувати символи корінних народів Бразилії. 

Нагадаємо, картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку.

Фото: Світлана Мельник

Читати далі

Суспільство

Британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні

Опубліковано

Британсько-український технологічний підприємець, генеральний директор і засновник британської космічної компанії Spacebit Павло Танасюк проїде велосипедом 7 тисяч км, щоб зібрати кошти для українських дітей, які постраждали від розпочатої Росією війни.

Про це він повідомив «Радіо Свобода».

Свій велотур під назвою «Ride for victory» він розпочне приблизно через два тижні з Тайваню і загалом проїде три континенти – Азію, Америку і Європу.

«Спочатку я думав їхати 2-3 тисячі кілометрів, але коли я дізнався, що кордони України практично 7 тисяч кілометрів, це з Кримом, то я вирішив проїхати саме цю дистанцію – 6993 кілометри. Це саме ці кордони, які ми хочемо повернуть, бо це наша держава», – розповів Павло Танасюк.

Ціль підприємця – зібрати мінімум мільйон доларів. Гроші він хоче витратити на конкретний проєкт для дітей, постраждалих від війни. Який саме це буде проєкт, Павло Танасюк ще вирішує.

Читайте також: Картині, на яких зображені українські волонтери та лікарка з Маріуполя, покажуть у Парижі та Нью-Йорку

«Я – не професійний спортсмен, займався велоспортом у студентські роки. Для мене це буде важко, але коли я кажу важко, я завжди згадую, як важко нашим воїнам зараз на передовій, як важко дітям, які постраждали від війни. Тому для мене це такий персональний челендж, але і челендж допомоги дітям, допомоги Україні», – заявив він.

У матеріалі йдеться, що велосипед, на якому він вирушить у веломандрівку, повністю зроблений в Україні, щоправда, із запчастин з цілого світу, подарованих різними компаніями. Українська художниця Олеся Вакуленко розмалювала велосипед синьо-жовтими барвами і національним орнаментом. Під кермом, на рамі – металевий тризуб із підписом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на пластині з «Азовсталі». Шолом Павла теж розмальований кольорами українського прапора.

Дорогою Танасюк буде ночувати у наметі, в готелі або машині, яка його супроводжуватиме. Він вестиме стрім, розповідатиме людям про Україну і збиратиме донати.

Після закінчення марафону, який триватиме приблизно два місяці Павло Танасюк має намір продати велосипед на аукціоні, щоб виручити ще більше грошей на благодійну ціль.

Компанія Павла Танасюка розробляє технологію космічної робототехніки для місячних і планетарних місій. У кінці цього року він планує відправити на Місяць прапор і мапу України, а також радіаційний датчик виготовлений в Україні. Дані отримані з цього пристрою безплатно передаватимуть різним інституціям, університетам, і їх зможуть досліджувати студенти у своїх наукових роботах.

Нагадаємо, естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва.

Фото: Радіо Свобода

Читати далі

Суспільство

Коли шість коліс — не зайві: у ПАР для спецпризначенців зібрали унікальний пікап

Опубліковано

Південноафриканська компанія Armormax Defence побудувала, можливо, один із найкрутіших Land Cruiser 79 у світі.

Цей пікап із колісною формулою 6×6 за твердженням його виробників створений спеціально для умов екстремального бездоріжжя. Автомобілебудівники з ПАР запевняють, що за весь час випробувань TAC-6 — так назвали позашляховик – вони жодного разу не зіткнулися з жодною механічною поломкою, повідомляє АрміяInform.

Спочатку TAC-6 розробляли для французьких спецпризначенців. Машина створювалася для того, щоб «їхати куди завгодно та повертатися знову і знову, з ким завгодно». І хоча пропонуються різні варіанти бронювання (і навіть установка зброї), TAC-6 можуть використовувати звичайні покупці, наприклад, фермери. Щоправда, фермер має бути не бідним: базовий TAC-6 коштує $81,5 тисяч, а броньована машина на $68 тисяч дорожча. Але, як то кажуть, товар того вартує!

«Коли справа доходить до мобільності, платформа TAC-6 перевершує будь-яку повнорозмірну 4-тонну вантажівку, доступну сьогодні», — заявили в компанії.

TAC-6 створюють на базі Land Cruiser 79 Series із 4,2-літровим двигуном V6 або 4,5-літровим V8. Шасі подовжують і додають другу роздавальну коробку для передачі моменту, що крутить, на третю вісь. Пікап оснащується спеціальними трикомпонентними приводними валами Dana та зберігає стандартні подовжені листові ресори (але також пропонується ліфт-пакет на 10 см).

Спочатку Armormax розробила шестиколісний Land Cruiser з механічною коробкою передач, але рік тому відклала проєкт і вирішила перейти на автоматичну коробку передач. Це не звичайна автоматична коробка передач, вона розроблена та омологована компанією ZF спеціально для TAC-6.

«Автомат» призначений для роботи в найважчих умовах. Спеціально для АКП створили окрему систему охолодження для того, щоб коробка не перегрівалася в спеку і при русі по піску з великим навантаженням.

Клієнти можуть замовити бронювання Land Cruiser до рівня B6, що забезпечить захист від пострілів зі штурмової гвинтівки. Також позашляховик може бути обладнаний баками для води, системою пожежогасіння, двома запасними колесами.

Armormax розробила для TAC-6 два паливні баки об’ємом 210 літрів та 90 літрів, що забезпечує запас ходу понад 2 тисячі км. А для версії з одинарною кабіною розроблено бак ємністю 610 літрів і, відповідно, вдвічі більшим запасом ходу.

TAC-6 спроєктований так, щоб зберігати надійність у складних умовах, а повна маса автомобіля сягає семи тонн.

Автомобіль TAC-6 був підданий значним випробуванням, що включали понад 250 тисяч кілометрів пробігу за різними ландшафтами Африки та Європи, щоб оцінити його мобільність і стійкість. Цей процес оцінки був розроблений для порівняння характеристик TAC-6 з існуючими повнорозмірними 4-тонними вантажівками.

Протокол включав серію суворих випробувань за участю французьких спецпризначенців, спрямованих на те, щоб довести машину до її експлуатаційних можливостей. Під час цих випробувань TAC-6 виявив лише дві несправності, обидві з яких були пов’язані з помилкою водія, через перенавантаження та згоряння зчеплення.

TAC-6 був спроєктований з урахуванням військового застосування, включаючи можливість транспортування у стандартному 20-футовому транспортному контейнері ISO. Таке конструктивне рішення дозволяє TAC-6 пропонувати широкий спектр варіантів.

Сюди входять різні системи озброєння, включаючи калібри 12,7 мм, 14,5 мм, 20 мм та 30 мм, мінометні системи калібру 60 мм та 81 мм, а також конфігурації, адаптовані для таких функцій, як бронетранспортер, підвіз боєприпасів, польова механічна майстерня, транспортування невеликих автомобілів, логістична підтримка, радіолокаційні платформи та доправлення та запуск  безпілотних літальних апаратів, а також застосування як пускова платформа для протитанкових керованих ракет.

Нагадаємо, у Києві відбудеться виставка, присвячена культурній спадщині Донеччини й Луганщини.

Фото: Armormax Defence

Читати далі