Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Хобі – шукач скарбів. Скільки можна заробити на знахідках металошукача

Опубліковано

Він досліджує старі хутори й села ще царських часів і  як ніхто знає історію Чернігівщини.

Золота Полуботка з металошукачем, звісно, не знайти, сміється Андрій Ліплянський. Але є знахідки не менш цікаві – бронзовий вершечок часів Київської Русі чи монети, яким по 200-300 років.

Скільки можна заробити на пошуку цікавинок із минулого? Та як називається божок-покровитель шукачів скарбів? Читайте в нашому інтерв’ю з чернігівським шукачем скарбів.

чоловік з металошукачем фото

Андрій Ліплянський

Чернігівський шукач скарбів

Народився в Чернігові, вчився на філфаці на журналіста. Але через низькі журналістські зарплати подався в столярну справу. Копати почав років із дев’ять тому – в ютубі побачив відео, як копачі з металошукачем цінні речі знаходили.

Як все починалось?

Зараз я працюю на столярному виробництві, хоча за освітою – журналіст.

Це моя основна робота, але є й хобі, справжня пристрасть, якою займаюсь з самого дитинства.

Ще коли був малий, я дуже любив історію. Особливо, легенди та билини. З дитинства почав займатись і нумізматикою – подобалося збирати й дізнаватись, звідки вони, що в них за історія.

Срібний натільний хрестик XIX- початок XX ст.

Коли побачив те відео з металошукачем вперше, мені дуже сподобалась ця ідея. А от родичі не підтримали мого захоплення.

Тому металошукач мені вдалось купити лиш у 2019, коли повернувся з підробітку у Словаччині.

Я ще тоді ногу до всього зламав, але все одно шкульгав з металошукачем по подвір’ю.

Найцінніші знахідки металодетектора

Коли я почав копати, зрозумів, що ті відео в Youtube з цінними знахідками й скарбами – більшою мірою вигадка.

Я от свою першу монетку знайшов на п’ятий раз, або на п’ятий коп, як у нас кажуть. То були в кілька разів старші від мене радянські дві копійки.

Але найцінніша з точки зору доходу знахідка – це золота обручка. Її оцінили у 2,5 тисячі гривень і поки що це мій найцінніший скарб.

Лісовий хабар (радянські монети). Хабарем копачі називають загальну здобич, яку назбирали за виїзд

Далі трапилась нечаста монетка “5 копійок” аж 1934 року.

А потім вже почав шукати й знаходити й старіші монети: періоду Російської імперії та польсько-литовського періоду.

З 2019 року вдалось продати 5-6 знахідок.

За весь час продав, може, 5-6 знахідок – тож поки особливо не заробляв на своєму хобі.

Копарське божество подарувало монетку?

Зємляний Дєд – це копарський божок. Напіввидуманий, напівязичницький. Точно не знаю, звідки він взявся.

Та ми, звісно, не сприймаємо серйозно цього Земляного Дєда. Але про всяк випадок жменьки монет на місці копу йому залишаємо: тобто ніби й задобрюємо, а ніби і забезпечуємо наступні покоління цікавими знахідками.

А якось я задля сміху вирішив звернутись до Земляного Дєда, щоб допоміг знайти монетку імператора Павла – той правив недовго, і в мене омріяної монетки його періоду не було. А попросив Дєда – і тут же, в наступні 10 хвилин, знайшов монетку часів Павла І.

Ось він який, подарунок Зємляного Дєда

Як сьогодні визначаю старовинні місця, що годяться для пошуків?

Спершу я шукав старовинні місця для “копу” – з допомогою древніх же карт. Найбільше для промислу підходили усі місця, де люди могли загубити речі –  хутори й села ще царських часів,  старі дороги, що зникли з нових карт, корчми чи фундаменти колишніх панських садиб.

Але потім виявилось: марні зусилля там щось шукати – значна частина таких місць уже перекопана іншими. Тому тепер ми з комрадами – так я називаю товаришів по хобі – хоч по-старому й обираємо місця для копу, на місці вже покладаємось на інтуїцію.

Шиповидне навершя батога вершника часів Київської Русі, Х-XII ст.

Моя мрія – знайти самостійно свою першу римську монету – динарій. Я так шалено хотів її знайти, що одну навіть довелось купити самостійно на одному зі спеціальних аукціонів.

На Чернігівщині майже напевно я її не найду: треба їхати в західні області. Колись там були колишні осередки черняхівської культури, а “черняхівці” колись вели торгівлю з римлянами. Тому там і досі можна знайти сестерції з міді, динарії зі срібла та ауреуси з золота.

Той самий римський срібний динарій, часів імператора Фаустина. Куплений на аукціоні “Віоліті” за 235 грн

Багато людей вважають копачів чорними археологами. Це неправда

В України пошук із металошукачем не заборонений, але от старовинні кургани чи могильники, також заповідники – заборонені для копачів.

Більшість людей цілком адекватно ставиться до нашого хобі. Але є частина українців, які вважають нас “чорними археологами”. Мовляв, кургани розкопуємо, на археологічних об’єктах копаємо, кладовища розриваємо, мільйонами ворота.

Це все результат “скандальних” телепередач, жовтих статей та інших закидів. Особисто я не роблю нічого з того, що перераховано вище.

Цілком стандартний “хабар” за цілий день активного пошуку

Для мене коп – це захоплююче хобі, а не жадоба наживи. Милуюся природою, отримую задоволення від процесу пошуку. А ще це і зарядка відмінна! На свіжому повітрі, постійні силові вправи – краса!

А якщо конкретніше про кожному пункту тих самих “ярликів”, що на нас навішали, то відповім так. Неадекватні є скрізь. Візьмемо для прикладу таке хобі, як рибалка. Більшість же нормально рибалять, чисто заради задоволення.

Але є серед цієї касти й браконьєри, які гасять рибу електровудками, ставлять сітки. У нашому хобі все точно так же.

Більшість – нормальні хлопці, які люблять природу, процес пошуку, пригоди й авантюри. Але є, на жаль, і негативні персонажі: грабіжники курганів, мародери й інший набрід.

Нормальні копачі, яких, повторюся, більшість, вкрай нешанобливо ставляться до таких людей і ніколи не дозволяють собі опуститися до їхнього рівня. Єдине, мабуть, виняток – це коп на древніх поселеннях.

Історичні артефакти часто нищить… сільгосптехніка

Ці історії про руйнування культурного шару землі чорними копачами – здебільшого, брехня. сі, хто копає на таких локаціях, ведуть пошук виключно до 30-35 см. На більше банально не здатний металодетектор. Так що букви закону копачі дотримуються: культурний шар нами не пошкоджується. Це якщо говорити про букву закону.

А якщо вже зовсім відверто, то величезна маса поселень розорюється тракторами з року в рік. Формально, знову ж таки, при сільськогосподарських роботах культурний шар не пошкоджується. Але насправді це далеко не так.

Навіть після звичайної оранки щось “вилазить” нагору: металеві вироби минулих часів, кераміка (черепки посуду і домашнього начиння) і таке інше.

Чи варто говорити про те, що було б, якби ніхто з року в рік не збирав би на поверхні полів ці знахідки ? Історично цікаві артефакти так і продовжували б знищуватися сільськогосподарською технікою.

Це вже питання до держави – нехай почне нарешті грамотно охороняти й досліджувати культурну спадщину (збільшення фінансування археологічних експедицій, розвиток музеїв, введення ліцензованого пошуку для копачів-аматорів), або нехай все залишається як є.

Суспільство

На Київщині знайшли найбільшу популяцію рідкої сон-трави з Червоної книги

Опубліковано

У Київській області було виявлено одну з найбільших популяцій сон-трави. Ці рідкісні квіти процвітають поруч з містом Обухів.

Про це у Facebook повідомляє Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ).

фото: КЕКЦ

Про цвітіння

Зазначається, що під Обуховом виявили найбільшу у регіоні популяцію сон-трави (сон чорніючий). Ця рослина занесена до Червоної книги України і є дуже рідкісною. Він росте на степових схилах чи старих соснових лісах. У лісах його знищують рубки, а в степу – оранка.

фото: КЕКЦ

Читати також: Естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва

“Ця популяція сну виявилася найбільшою в Київській області, ми нарахували там близько 1000 рослин сну. Для порівняння, вже 30 рослин сну, що ростуть в одному місці, вважається значною популяцією для того, щоб брати її під охорону”, – йдеться у повідомленні.

У КЕКЦ поінформували, що для охорони цієї популяції сон-трави екологи створюватимуть пам’ятку природи.

Нагадаємо, що Дія.Освіта випустила серіал про те, як взаємодіяти з військовими та ветеранами.

Фото: КЕКЦ

Читати далі

Суспільство

Естонський депутат, який збірає гроші на ЗСУ, доїхав на велосипеді до Києва

Опубліковано

Депутат з Естонії Крісто Енн Вага, який збирає кошти для ЗСУ, прибув до Києва на велосипеді.

Про це він повідомив в соц.мережі Х.

фото: Крісто Енн Вага

“Я зробив це! Проїхав на велосипеді від Таллінна до Києва, щоб показати, що війна триває лише на відстані велопрогулянки, і висловити підтримку захисникам. Тож зосередьмося на тому, щоб допомогти Україні виграти цю війну та перемогти терористичну росію”, – написав він.

Читати також: У Дніпрі в закладах середньої освіти побудують три протирадіаційних укриття

Мета його поїздки – зібрати 50 тисяч євро на потреби Сил оборони України разом з інтернет-спільнотою NAFO, яка підтримує нашу країну та протистоїть російській пропаганді. Для цього була створена окрема сторінка, на якій збирають пожертви. Зі зібраних коштів планують закупити машини та FPV-дрони для військових.

Нагадаємо, що українські музиканти виступатимуть на фестивалі Sziget в Будапешті: хто саме.

Також ми повідомляли, що Укрпошта випускає нову марку, присвячену очищенню Чорного моря від російських кораблів.

Фото: Крісто Енн Вага

Читати далі

Суспільство

У Львові девʼять мозаїк позначили охоронним знаком

Опубліковано

У 2024 році ще дев’ять мозаїк у Львові були визнані міжнародним охоронним знаком “Блакитний щит” як об’єкти культурної спадщини.

Про це повідомляє Львівська міська рада.

фото: Львівська міська рада

Про ініціативу

Щоб підкреслити їхню цінність та важливість збереження, мозаїки в Львові почали позначати міжнародним охоронним знаком “Блакитний щит”. Крім того, власникам будівель чи установам, які їх утримують, пояснюють, що вони зобов’язані зберігати ці мозаїки.

Під таким знаком вже позначено 54 мозаїки у місті, які, хоч і розміщені не завжди у будівлях-пам’ятках, але все ж належать до об’єктів культурної спадщини, зазначають у міськраді.

фото: Львівська міська рада

Читати також: Виступ України на Євробаченні-2024: де та коли дивитися

У листопаді 2023 року почали маркувати мозаїки у місті міжнародним охоронним знаком “Блакитний щит”. Цей знак є захисною емблемою Гаазької конвенції про охорону культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Також ми повідомляли, що Укрпошта випускає нову марку, присвячену очищенню Чорного моря від російських кораблів.

Нагадаємо, що українська акторка Іванна Сахно зіграє головну роль в продовженні M3GAN.

Фото: Львівська міська рада

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення