Щоб точно не натрапити на замаскований продукт від російських виробників чаю, які вперто намагаються проникнути на полиці наших магазинів під іншими назвами, обирайте чаї від українських крафтярів.
Так ви не лише підтримаєте своє, рідне, але й відкриєте для себе дивовижні чайні ідеї з різних регіонів України.
ШоТам поспілкувався з крафтярами та зібрав для вас підбірку чаїв, які неодмінно здивують навіть найбільших гурманів незвичайним кольором, смаком або подачею.
Синій чай, що стає рожевим або зеленим — як ви захочете
«Чай з лісової мальви — це кольорове диво в чашці. Після заварювання він стає синім, потім зеленіє. Якщо додати скибочку лимона, він стане рожевим. Додасте тичинку шафрану — перетвориться в яскраво-зелений ефір», — розповідає співзасновниця сімейної мануфактури To Ta Torbа Софія Лашків.
Але синій чай люблять не лише за перформанс. Його цінують у країнах Сходу за здатність швидко втамовувати спрагу.
Синій чай з лісової мальви від To Ta Torbа. Фото бренду
Що це за чай: «Український анчан» від мануфактури To Ta Torbа
Хто й де виготовляє: сімейна мануфактура To Ta Torbа в селищі Вигода Івано-Франківської області
Як смакувати: смак чаю з лісової мальви ледь відчутний, але неповторний. Якщо ж хочеться додати виразних ноток, Софія радить міксувати сушені суцвіття мальви з лимонною травою та звичайним чорним чаєм, але врахуйте, що це вплине й на гру кольорів.
Це чай не в пакетиках, а в букетиках! Та ще й упаковка незвичайна — сито.
Що це за чай: це авторські чаї під брендом «Трави з яру»
Любов Попова збирає трави та цвіт і складає з них маленькі букетики. Що та коли збирати, вони перейняла від своєї бабусі Ганни. Фото надала крафтярка
«По-перше, це дуже красиво — букетик квітів у чашці, а по-друге — добре можна роздивитися склад, які рослини там є», — каже Люба.
Ідея пакувати свої чайні букетики в сито народилась випадково. Одного разу Люба подала гостям свої букетики в ситі, бо воно першим потрапило під руку, і було зручно. Гості були в захваті, тому жінка вирішила розробити пакування на основі звичайного сита для борошна.
Хто й де виготовляє: сировину жінка збирає в селі Козіївка, що на Харківщині, де ставки, піщані кар’єри та сонячні схили всипані запашними цілющими травами: чебрець, материнка, звіробій, алтей, ромашка. Тут же вона збирає цвіт липи та бузини і ягоди шипшини.
Букетований чай від Люби настільки вразив українців, що крафтярка вже розпродала увесь свій запас і тепер приймає передзамовлення на наступний сезон.
«Готуватиму три збори: «Баринкове зіллячко» (на честь нашого сімейного вуличного прізвиська), «Од усього» й «Душа Яру» — усі з різним смаком і всі загальнозміцнюючі, а головне — смачні й ароматні», — ділиться планами травниця.
Люба захоплюється вишивкою та рушниковими швами, тому вирішила класти в кожну коробку з чаєм ще й маленький тематичний подарунок. Який — не скажемо, хай вам буде сюрприз!
Як смакувати: один букетик розрахований на літр чаю. Люба радить подавати чай у прозорому заварнику, аби смакувати також красу букетованого чаю.
Пакування: коробка на основі сита, загорнута в папір і перев’язана стрічкою
Скільки коштує: від 900 гривень за коробку залежно від розміру
Чай зі справжнім бурштином
Бурштиновий чай — древня традиція в Балтійських країнах. У Латвії є цілий курорт з бурштину — там на ньому сплять, ним роблять масаж, п’ють бурштиновий чай. В Україні створили та запатентували власну рецептуру чаю з місцевим бурштином.
Ідеальний сувенір з Рівненщини — чай з місцевим бурштином, молодими пагонами сосни й українським іван-чаєм — ферментованим кипрієм. Фото: vsesvit_ivanchai
Що це за чай: це іван-чай «Поліський бурштин» від ТМ Всесвіт
Хто й де виготовляє: бренд «Всесвіт» заснувала родина Єва Єндрик та Романа Степановича з Рівного. Подружжя власноруч збирає листя іван-чаю в Карпатах, сушить і робить різні композиції його основі. При зборі вони керуються правилом, що рослина має продовжити рости, тож з кожної збирають лише по кілька листочків.
У бренду чималий вибір чайних сумішей, і найбільше нас здивував чай з порошком бурштину. «Це унікальний, запатентований продукт, аналогів якого в Україні не існує, — каже Єва. — Ми створили іван-чай з хвоєю, і там наче чогось бракувало. Вирішили додати бурштин — ми купуємо камінці й товчемо їх у пудру».
Чай з бурштином уже став візитівкою регіону й улюбленим сувеніром з Рівненщини. Ірина пояснює, що, активуючись у гарячій воді, бурштин вивільняє корисні ефіри, бурштинові солі — терпени.
Як смакувати: заварювати звичним способом — у горнятку чи в чайничку-заварнику. Приготувати смачний і корисний напій з цього чаю можна навіть, використовуючи холодну воду, адже він «розкривається» навіть за низьких температур завдяки гранульований формі й глибокій ферментації.
Пакування: фірмовий дерев’яний тубус ручної роботи. Без застосування клею та лаку
Скільки коштує: 250 грн за 80 г
Чай з ряскою
Так-так, з тією самою ряскою, яку так люблять гуси та качки. Ця мікроскопічна рослинка містить багато важливих для організму амінокислот, а також вітаміни С, Е та групи В. Також ряска дуже багата на йод. З давніх-давен українці використовували ряску в лікувальних цілях, а на Чернігівщині пропонують посмакувати чай з цією зеленою королевою озер і річок.
Що це за чай: чай «Русальна пісня» від родинної ферми «Сонячна земля»
«Русальна пісня»: чай з ряскою та шматочками сушених персиків. Фото Тетяни Шанойло
Хто й де виготовляє: фермерка-травниця Тетяна Шанойло із села Количівка Чернігівської області власноруч збирає й сушить ряску та решту інгредієнтів.
«Окрім ряски малої до складу чаю входять цвіт липи, м’ята, лепеха, сушені лимон та персик, квіти жасмину садового. Усе сушу сама. Все крім ряски та лимона — з нашого родинного саду», — розповідає Тетяна. Каже, вивчаючи давні книги з травництва, давно зацікавилась ряскою, але все шукала їй ідеальну компанію.
«Якщо заварити монозбір ряски, він на смак трохи нагадує морські водорості, хоч ця рослина росте в прісній воді. Тож я доповнила цей чай яскравими нотками цитрусу, персика», — ділиться травниця.
Як смакувати: заварювати, як звичайний трав’яний чай, кількість заварки та час настоювання регулювати на власний смак.
Напівпрозора кольорова кулька, що таїть у собі поєднання трав, фруктів і ягід Якщо опустити її в горнятко окропу, ви почуєте характерний тріск, і все смачне й ароматне з «бомбіти» вивільниться, а сама вона безслідно зникне. Що за магія? Це лід чи якийсь пластик? Ні, це карамель, приготовлена з ізомальту — замінника цукру. При потраплянні у воду вона розчиняється, даруючи напою солодкий смак.
Що це за чай: «Чайні Бомбіти» від родинної майстерні SOFI-NA
«Чайні Бомбіти» виглядають як ялинкові кульки — яскраві та крихкі. Фото SOFI-NA
Хто й де виготовляє: Світлана Салтановська із селища Велика Долина Одеської області. Матір Світлани Софія Нагорняк — лікарка за фахом. Уже кілька років жінки збирають дикороси для лікувальних чаїв на берегах Південного Бугу. З 2020 року вирощують власний овес, іван-чай, ромашку.
У якийсь момент Світлана вирішила, що просто заварювати чай чи сухі трави — це нудно.
«В мережі я побачила чайні бомбочки, і вони мене вразили. Вирішила спробувати виготовити цю красу сама, але щоб всередині була не просто чайна заварка, а цілі букети смаку й аромату — з шматочками фруктів, пелюстками квітів і спеціями», — розповідає майстриня.
Каже, процес виготовлення солодких кульок потребує ювелірної точності. Адже захолола ізомальтова карамель дуже крихка, а її робоча температура — 160-170 °C, тож найменша необережна крапля може обернутися сильним опіком.
Попри це, Світлана обожнює чаклувати з карамеллю та називає свій чай «найінстаграмнішим».
Як смакувати: велика «бомбіта» розрахована на 1-1,5 літра води, маленька — на велику чашку. Секретик: якщо перед подачею «бомбіту» на 7 хвилин покласти в морозильну камеру, то при заварюванні почуєте той самий смачний «хруст безе».
Українські орнітологи цьогоріч вивели та виростили пташеня рідкісного рожевого пелікана. Ще три пелікани народилися у Київському зоологічному парку загальнодержавного значення.
Птахів вивели завдяки новітнім європейським підходам та роботі працівників зоопарку. У закладі вказують, що ці пелікани примхливі та складні у розведенні.
«Вони ще по-дитячому незграбні та вкриті сіреньким пушком і навіть не вміють плавати. Але не сумнівайтеся, буквально за декілька місяців вони стануть неймовірними та величними рожевими красенями — одними з найбільших та найяскравіших птахів української фауни!» — написали в зоопарку.
Наразі пташок годують річковою рибою. Кожен із пеліканів з’їдає до півтора кілограма їжі на день. Прийти до на новонароджених тварин можна у зимовому пташнику нижнього парку КиївЗоо.
«Поміж повітряних тривог у прифронтових мільйонниках кожна дитина чекає на дива, і вони трапляються на залізниці. Треба тільки допомогти Миколаю з валізкою… і ще зробити руханку…» — написали в УЗ.
Після вправ святий Миколай передавав дітям подарунки.
«Фільм став емоційним нагадуванням про важливість міжнародної солідарності у підтримці українських рятувальників, які невпинно працюють, ризикуючи життям, заради порятунку інших», — написали в ДСНС.
Стрічку про роботу ДСНС під час війни зняв режисер Едвард Метьюз після пропозиції від фонду Fire Aid.
Роботу презентували у культурному центрі Сомерсет-хаус. Показ відвідали представники пожежно-рятувальних організацій Британії, міжнародні партнери, дипломати, а також делегація ДСНС України.
Довідка про Fire Aid
Fire Aid допомагає рятувальникам з України уже понад десять років. Після повномасштабного вторгнення сторони посилили співпрацю. За останні три роки фахівці ДСНС отримали пожежні автомобілі, катери, комплекти дихальних апаратів, тепловізійні камери, генератори та засоби індивідуального захисту.
Нагадаємо, що в київському метро українські рятувальники провели масштабні навчання (ВІДЕО).
Коментарі