Культура
«Нашебачення 2025» зібрало 5 млн гривень на ЗСУ (ФОТО)
7 травня в столиці відбувся пісенно-донатний конкурс «Нашебачення 2025: Повернення легенди». Подію організував гурт Badstreet Boys, і вона зібрала понад 1500 глядачів наживо та понад 100 тисяч онлайн. Під час заходу вдалося зібрати 5 мільйонів гривень, які передали на підтримку Збройних сил України.
Про це повідомили організатори.
Хто виступив на «Нашебаченні»
На цьогорічному «Нашебаченні» виступили музичні виконавці та дуети. Зокрема, Віталій Козловський виконав пісню «Піна Колада», а BRYKULETS виступив у межах номера з елементами реслінгу. До програми залучили й учасників національного відбору на «Євробачення» Машу Кондратенко та Влада Шерифа. Dantes заспівав спільно з виконавицею під псевдонімом Киця Панк.
Також гурт Latexfauna виступив з композицією «Кияночка», Міша Крупін і гурт «Проклятий ***» — з піснею «Пробачте мені мужики, за те, що не був в АТО», дует Свищ і Добриднєва — з номером «Happy End», гурти «Алібі» і «Вхід у змінному взутті» спільно з POSITIFF — з піснею «Штольня». Vivienne Mort виконали композицію «Кораблі в ставку» гурту «Курган і Агрегат».
Читайте також: Переможці Євробачення-2024 Nemo назвали пісню Ziferblat однією з улюблених у цьогорічному конкурсі
Спеціальним гостем шоу став всесвітньо відомий Pitbull (Євген Володченко), який «прибув гелікоптером». Завершили концерт виступом Pianoboy та Moisei. Ведучими події стали Женя Янович, Дядя Жора та Даня Повар.
Перемогу в конкурсі здобула Катерина Павленко (GO_A), яка разом з гуртом «Хамерман знищує віруси» виконала пісню Вірки Сердючки «Dancing Lasha Tumbai» у рок-аранжуванні. Вона виграла можливість виступити в місті Жовті Води.
«Ми обожнюємо приколи, креативити, донатити й братів Борисенків. Тому виникнення “Нашебачення” було питанням часу. Ми створили простір, де можна допомагати у фановий і водночас дієвий спосіб, де через гумор і музику та найнеймовірніші формати ми йдемо до важливої мети», — діляться хлопці з Badstreet Boys.
Про Badstreet Boys
Badstreet Boys — музичний гурт, до складу якого входять співак Dantes, коміки Василь Байдак, Антон Тимошенко й Олег Свищ та комік-музикант Слава Кедр. Гурт відомий своїми музичними кліпами, спрямованими на збір коштів для Сил оборони України — за цей час їм вдалося зібрати понад 25 мільйонів гривень.
Під час першого «Нашебачення» у 2024 році Badstreet Boys зібрали понад 4,8 мільйона гривень для допомоги армії.
Нагадаємо, що фінський гурт The Rasmus виступить у Києві на Atlas Festival 2025, де збиратимуть 100 мільйонів гривень для війська.
Фото: організатори заходу
16 травня фронтмен гурту U2 Боно представив на кінофестивалі у Каннах документальну стрічку «Боно: Історії капітуляції». На червоному хіднику його супроводжували актор Шон Пенн, гітарист The Edge та українські військові, які є учасниками платформи «Культурні сили».
Про це повідомили в «Культурних силах».
Хто відвідав кінофестиваль
До заходу долучилися такі українські військові та музиканти:
- Тарас Столяр — бандурист, розвідник 112-ї бригади ТрО, служить у ЗСУ з 24 лютого 2022 року;
- Ольга Рукавішнікова — скрипалька, гранатометниця, служить з першого дня повномасштабного вторгнення, отримала п’ять поранень і втратила око;
- Юрій Іваськевич — оперний співак, стрілець 110-ї бригади ТрО, з 24 лютого 2022 року на фронті. Улітку 2023 року втратив ногу на міні;
- Валерій Широков — навідник мінометного розрахунку в ТРО із бойовим досвідом та прес-аташе «Культурних сил»;
- Артем Познанський — солдат 59-ї ОШБР та оператор «Культурних сил»;
- Сергій Іванчук — оперний співак і волонтер, у нього стріляли російські військові під час евакуації родини 10 березня 2022 року. Отримав шість кульових поранень, одне з яких пробило легені.
Після премʼєри відбулася закрита музична подія, на якій прозвучали твори українських і світових композиторів — «Мелодія» Мирослава Скорика, уривки з італійської опери та «Дума» Дремлюги. У залі були міністерка культури Франції, вдова й донька Лучано Паваротті, Боно, The Edge, Шон Пенн, а також родичі Джорджа Клуні.
Читайте також: «Ви захищаєте весь світ»: Шон Пенн відвідав Україну та зустрівся з військовими (ВІДЕО)
Про фільм Боно
Як повідомляють у виданні Variety, Документальний фільм Bono: Stories of Surrender зняли для Apple. Він розповідає про однойменне сольне шоу Боно, яке базується на його мемуарах Surrender: 40 Songs, One Story. У стрічці використали ексклюзивні кадри виступів у Beacon Theatre, а також пісні гурту U2. За описом, фільм показує історії з життя Боно як сина, батька, чоловіка, активіста й музиканта.
У своїй промові він згадав актора Шона Пенна:
«Якби я був в окопах — справжніх окопах, а не тих, що на знімальному майданчику, — я б хотів бути з Шоном Пенном у цих окопах. Він був поруч зі мною. Ще раз дякую».
Нагадаємо, що рок-гурт U2 підтримав українців, прочитавши поему Тараса Шевченка (ВІДЕО).
Фото обкладинки: інстаграм-сторінка Миколая Сєргі
Гончар Микола мріяв створити артпростір для ветеранів, але не мав на це грошей. Він порахував, що для втілення задуму йому потрібно зробити й продати 10 000 горнят. Вирішив: а чому б не спробувати? Тож написав про мрію в соцмережах.
Його ідея отримала такий відгук, що горнята розкупили за рік, тож Микола вже добудовує резиденцію! Кейс про те, як неможливе стає можливим, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор»! А якщо маєте бажання, можете підтримати проєкт Миколи, замовивши в нього горнятко.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Миколи Величка
Щороку 18 травня, у річницю депортації 1944 року, в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цій добірці розповідаємо про фільми про цю трагічну сторінку в історії кримських татар і згадуємо стрічки на кримську тематику.
«Алім», реж. Георгій Тасін
Гордий і сміливий «джиґіт» Алім працює на шкіряній фабриці скупого Алі-бая, який знущається зі своїх працівників. Одного дня Алім не витримує та стає на революційний шлях — разом з товаришами тікає в гори та розпочинає підпільну боротьбу.
Найстаріший фільм на кримськотатарську тематику в історії українського кіно зняли на Ялтинській кіностудії ВУФКУ. Це історія про місцевого Робін Гуда створена на основі народної легенди, яку в 1925 році перетворив на п’єсу репресований письменник Іпчі Умер. Сценарій до фільму написав український поет-авангардист Микола Бажан. Стрічку знімали на Чатир-Дазі та Ай-Петрі. Вона отримала широку популярність за кордоном: у 1927 році її показали в Берліні та Парижі. Проте в 1937-му стрічку зняли з прокату, а її копії знищили.
Джерело: Довженко-Центр. Онлайн
«Додому», реж. Наріман Алієв
Роуд-муві про батька та сина, які повертаються з Києва до окупованого Криму, щоб поховати старшого сина родини за мусульманськими традиціями, стало повнометражним дебютом режисера кримськотатарського походження Нарімана Алієва. Фільм знімали в Києві та області, в кількох селах Миколаївської області, селі Стрілкове на Арабатській стрілці та на озері Сиваш. Світова прем’єра відбулась у 2019 році на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі в секції «Особливий погляд».
Протягом 2013-2016 років Наріман Алієв також створив свою трилогію коротких метрів «Кримські історії», до якої увійшли стрічки «Повернутись зі світанком», «Я тебе кохаю» та «Без тебе». Фільми, зняті в Криму, досліджують теми конфліктів між поколіннями, розлуки та втрати близьких.
«Хайтамара» та «Чужа молитва», реж. Ахтем Сеїтаблаєв
Перший український ігровий фільм, присвячений темі сталінської депортації кримських татар у травні 1944 року. Головний герой фільму — льотчик та національний герой Амет-Хан Султан — після вигнання нацистів з Криму повертається додому до Алупки. У той самий час розпочинається операція НКВС з депортації. Тема Криму є наріжною у творчості режисера кримськотатарського походження.
У 2017 році Сеїтаблаєв зняв фільм «Чужа молитва», у якому розповідає історію кримської татарки Саїде Аріфової. Під час Другої світової війни вона двічі врятувала 88 єврейських дітей-сиріт: спершу — від нацистів, видаючи малюків за кримських татар, а вдруге — від військ НКВС, які здійснювали депортацію кримських татар у травні 1944 року, довівши, що ці діти є євреями.
«Киснева станція», реж. Іван Тімченко
Біографічна драма в жанрі магічного реалізму про дисидента, політв’язня та провідника кримськотатарського народного руху Мустафу Джемілєва, а саме про період його чотирирічного заслання в якутському селищі Зирянка. Мустафа тяжко працює на кисневій станції: щодня він наповнює киснем іржаві балони та котить їх на причал. Це монотонна й виснажлива робота, в якій він уподібнюється до міфологічного Сізіфа. Події відбуваються після понад 300-денного голодування Мустафи, яке зробило його відомим на весь світ. З газет про нього дізнається дівчина Сафінар, яка закохується та вирішує поїхати до Джемілєва.
