Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

30 років Незалежності: 30 найбільших успіхів та досягнень України

Опубліковано

За 30 років Незалежності Україна пережила багато труднощів та горя. Й досі ми продовжуємо виборювати цю незалежність. Попри це країна багато разів вражала світ своїми досягненнями — в економіці, спорті, культурі, науці, сільському господарстві та інших галузях. За 30 років кожен громадянин України може з упевненістю сказати, що йому є чим пишатись. За цей час ми гідно показали себе на Олімпійських іграх, двічі перемагали на Євробаченні, отримали безвіз, самостійну Православну церкву, стали на шлях цифрових технологій та запустили чимало реформ. А у 2014 році ми довели, що вміємо відстоювати свої права та свободи, а наша армія стала сучасним потужним загартованим військом.

Та й це далеко не все. Ми навчилися поважати та просувати свою мову та культуру, створюємо потужні крафтові бізнеси, які конкурують з іноземцями, реалізовуємо свій винахідницький потенціал і по-справжньому підтримуємо українське.

До 30-річчя Незалежності України ШоТам згадує 30 найголовніших досягнень нашої країни.

1. Відновлення Києво-Могилянської академії

Напевно, всі знають, що у 1992 році був затверджений державний прапор та гімн України. Але у цей рік сталася ще одна визначна подія для історії України. 24 серпня 1992 року відновила свою діяльність Києво-Могилянська академія. Знадобилося 174 роки, аби повернути цей заклад освіти, і сталося це вже в незалежній Україні. Ця подія є своєрідним символом відродження країни. 

2. Перша учась у зимових Олімпійських іграх

У 1994 році наша країна отримала чимало спортивних досягнень. Саме тоді Україна вперше брала участь у зимових Олімпійських іграх у Ліллегаммері (Норвегія). Збірна країни відразу зуміла здобути золоту медаль у фігурному катанні. Її принесла Оксана Баюл, ставши першою олімпійською чемпіонкою в історії незалежної України. У цьому ж році Сергій Бубка став першою людиною у світі, яка стрибнула вище шести метрів. Подолати його рекорд зміг тільки швед у 2020 році. 

3. Запуск першого українського штучного супутника “Січ-1”

У 1995 році запущено перший український штучний супутник “Січ-1” для наукових спостережень та експериментів. Ця подія стала знаковою для ракетно-космічної галузі незалежної України. “Січ-1” вивели на орбіту за допомогою української ракети-носія “Циклон-3” вперше під юрисдикцією України. Ракету-носій та космічний апарат розробило Конструкторське бюро “Південне”, а виготовив “Південмаш”, що у Дніпрі. Цей супутник призначений для спостереження за поверхнею Землі в інтересах господарської діяльності та проведення наукових експериментів з дослідження іоносфери та магнітосфери.

Перший український штучний супутник «Січ-1», який запустили у 1995 році
Фото: unaec.dp.ua
4. Введення в обіг національної валюти

У 1996 році гривня стала єдиною законною грошовою одиницею України, офіційний курс якої Національний банк встановив на рівні 1,76 гривні за 1 долар США.

5. Політ у космос першого космонавта Незалежної України Леоніда Каденюка

У 1997 році у космос відправився перший космонавт Незалежної України. Ним став Леонід Каденюк, уродженець Буковини. Він здійснив 16-добовий політ на американському шатлі “Коламбія”, який стартував з бази Повітряних сил США на мисі Канаверал.

Український космонавт Леонід Каденюк, який здійснив 16-добовий політ у 1997 році
Фото: armyinform.com.ua/
6. Перший космічний морський старт

У 1999 році Україна запустила ракетоносій Зеніт ЗSL з плавучої платформи Одіссей. Це був перший космічний морський старт. Програма стала одним із найцікавіших і революційних міжнародних космічних проєктів. Завдяки їй вперше вдалося реалізувати ідею використання морської платформи для здійснення космічних запусків з екваторіальної зони.

7.  Перший комерційний політ найпотужнішого у світі літака Ан-225 “Мрія”

Всі чули про українську “Мрію” – найпотужніший у світі літак? Ан-225 “Мрія” створили у конструкторському бюро імені Олега Антонова ще у 80-і роки. Він призначався він для перевезення негабаритних вантажів. 31 січня 2002 року літак здійснив перший комерційний політ зі Штутгарта до королівства Оман із вантажем 187,5 тонн харчових продуктів для американських військових, розташованих у країні. Можливість швидкого транспортування великогабаритних вантажів, що необхідні постраждалим від стихійних лих, забезпечило літаку репутацію цінного помічника для гуманітарних організацій, а Україні – сильного учасника міжнародних процесів. 

Найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак Ан-225 “Мрія”, створений київським КБ імені Антонова
Фото: 5.ua/media
8. Народження української Вікіпедії

30 січня 2004 року була створена перша стаття в українському розділі онлайн-енциклопедії. За 17 років українська Вікіпедія стала найбільшою з чинних енциклопедій українською мовою: у 2008 році дописувачі створили 100 тисяч статей, а у 2020 — вже 1 мільйон. 

9.  Перша перемога України на Євробаченні

За роки незалежності Україна двічі перемагала в міжнародному конкурсі “Євробачення”. Першу перемогу 2004-го здобула Руслана, виступивши в Стамбулі з піснею Wild dances (Дикі танці). Наступного року Україна приймала конкурс у себе, який, до речі, був ювілейним — 50-м. Удруге перемогла Джамала 2016-го. Тож 2017 року Київ ще раз приймав «Євробачення».

У 2004 році співачка Руслана виграла Євробачення з піснею Wild dances (Дикі танці)
Фото: d.ibtimes.co.uk
10. Запровадження в Україні зовнішнього незалежного оцінювання

У 2008 році обов’язковою умовою для вступу до вишу стало зовнішнє незалежне оцінювання. Усі абітурієнти повинні були здавати українську мову та літературу, плюс предмети на вибір. Ще з 1993 року в Україні хотіли запровадити тестування випускників загальноосвітніх шкіл. Але перші спроби були невдалими. З 2003 року почали проводити тестування для випускників шкіл, але тільки з 2008 року це стало обов’язковим для вступу. Зовнішнє незалежне оцінювання стало потужним рушієм для боротьби з корупцією у ВНЗ та школах.

11. Відкриття “Книжкового арсеналу” у Києві

Знаковим для історії української культури став 2011 рік, адже саме тоді вперше відкрився міжнародний ярмарок “Книжковий Арсенал” у Києві. Ця подія стала вагомою у боротьбі за українську культуру. Відтоді гостями міжнародної програми фестивалю стали майже пів тисячі відомих міжнародних авторів з понад пів сотні країн. Щороку приблизно 200 українських видавництв презентують свої видання на виставці-ярмарку. 

12. Проведення в Україні Євро-2012

Для більшості українців 2012 рік асоціюється саме з футболом. Так, саме тоді відбувся 14-й чемпіонат Європи з футболу, фінальна частина якого відбулася в Україні та Польщі з 8 червня по 1 липня 2012 року. Чемпіонат Європи з футболу 2012 став першим подібним турніром, проведеним в країнах Східної Європи. Це був перший випадок в історії України, коли вона приймала спортивний чемпіонат такого рівня. Матчі відбулися на стадіонах у Києві, Харкові, Донецьку та Львові. Стадіони, де відбувалися матчі європейської першості, відвідали 1,44 млн уболівальників.

Фото з матчу Євро-2012 між Україною та Францією, який відбувся на стадіоні у Донецьку
Фото: delo.ua
13. Переворот української історії – Революція гідності

У 2013 році відбулась Революція гідності, яка повністю перевернула історію України. Тодішній президент Віктор Янукович відмовився підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У відповідь на спроби українського керівництва силою придушити протести, відомі як Євромайдан, вони переросли в революційне повстання проти корумпованої системи. Саме тоді народ показав свою відданість свободі, гідність, а також своє прагнення рухатись в бік Європи, а не Росії. 

8 грудня 2013 року відбувся Марш мільйона – один з найвелелюдніших мітингів Революції Гідності.
Фото: eukraina.com
14. Українська армія стала потужним військом

З початком агресії Росії й війни на Донбасі у 2014 році українська армія значно підвищила рівень бойової підготовки й гідно продовжує захищати кордони України. Армія стала сучасним потужним загартованим військом, яке показало, що на нього можна покластися і воно не підведе. Наша армія входить у топ-30 найпотужніших військ у світі!

Фото: media.slovoidilo.ua
15. Реформа децентралізації та успіхи ОТГ

Напевне, ви бачили у ШоТам не одну історію успіху ОТГ, які запускають власні сміттєсортувальні лінії, будують заводи, відкривають нові сучасні школи та будинки культури. Це результати однієї з наймасштабніших реформ – реформи децентралізації, яка триває в Україні з 2014 року. Завдяки їй було створено понад 800 об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Завдяки об’єднанню громади збільшують свої доходи в рази. А децентралізація дозволяє кожній громаді виділяти кошти на розвиток власної інфраструктури – доріг, лікарень, освітніх і культурних закладів.

16. Угода про Асоціацію між Україною та Європейським союзом

У 2015 році відбулось підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським союзом. Цей документ сформував дорожню карту реформ і остаточно повернув Україну в напрямку цивілізації та демократії. Цей нелегкий шлях ми ще проходимо, але вже точно відомо, що “митний союз” був примусовим інструментом для ручного управління економікою залежних від Москви сусідів.

Інтеграція з Європейським Союзом – це свідомий вибір громадян та ключова вимога Революції Гідності 2013-2014 років
Фото: 24 канал
17. Початок декомунізації в Україні

У 2015 році Україна засудила комунізм та його злочини. Основою декомунізації стали 4 закони: про засудження комуністичного та нацистського режимів та заборону пропаганди їхньої символіки, щодо відкриття архівів КДБ, про правовий статус та вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX-му столітті, а також про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні. Дія закону призвела до перейменування великої кількості населених пунктів і вулиць в Україні. Зокрема, вирішили перейменувати 2 обласних центри — Дніпропетровськ і Кіровоград. У 19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала їх на Дніпро та Кропивницький відповідно.

З 2015 року демонтували тисячі пам’ятників Леніну та “іншим комуністичним вождям” на території України
Фото: media.slovoidilo.ua
18. Державне підприємство Антонов представило транспортний літак Ан-178

У 2015 році державне підприємство “Антонов” представило транспортний літак Ан-178. Літак може перевозити широкий спектр вантажів (у контейнерах і на піддонах). Це робить літак ефективним транспортним засобом для матеріально-технічного забезпечення і використання для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

19. Початок реформи поліції

У 2015 році відбулась реформа поліції. Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт № 2822 “Про Національну поліцію”. Суспільство визнало, що поліція має бути сервісною службою та не має нести на собі тягар карального органу.

4 липня 2015-го, розпочали свою роботу перші патрульні поліцейські. З цього часу почалась одна з найбільших реформ органів правопорядку — реформа поліції
Фото: kyiv.comments.ua
20. Початок процесу медичної реформи Уляни Супрун

З 2016 року під керівництвом Уляни Супрун почався процес медичної реформи для забезпечення всім громадянам України рівного доступу до якісних медичних послуг та перебудови систему охорони здоров’я так, щоб у її центрі був пацієнт. Законопроєкт вступив в дію 1 січня 2018 року. Пацієнти отримали надію на те, що в лікарнях нарешті зникне канцелярщина, корупція і бюрократія. А медичні працівники – що матимуть належні умови праці та офіційну достойну зарплату. 

На фото колишня виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, яка розпочала медичну реформу
Фото: telegraf.in.ua
21. Запуск ProZorro – платформа для проведення електронних тендерів

У 2016 році створили платформу для проведення електронних тендерів – ProZorro. Відкритість даних є дієвим інструментом контролю суспільства, що дозволяє викривати крадіжки та порушення. В Україні створили безліч реєстрів: Державний кадастр, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Кабінет платника податків, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Єдиний державний реєстр судових рішень, сервіс петицій. А ще у 2016 році почали видавати нові ID-паспорти всім громадянам, які досягли 14-річного віку.

22. Вперше Еверест підкорила українка

Не тільки реформами славиться 2016 рік, а й спортивними досягненнями. Вперше найвищу вершину світу Еверест підкорила українка — Ірина Галай. А нещодавно 33-річна мукачівка і депутатка Закарпатської обласної ради Ірина Галай стала першою жінкою з України, яка піднялася на вершину найбільш небезпечної гори у світі – К2 (висота 8611 м). Альпіністка присвятила своє сходження 30-річчю Незалежності України.

Ірина Галай стала першою українкою, яка підкорила найвищу вершину світу Еверест
Фото: media.dyvys.info/
23.  Українці отримали можливість подорожувати Європою без віз

У 2017 слово “безвіз” було чи не найбільш згадуваним в Україні. З 11 червня 2017 року українці отримали можливість подорожувати у Європу без віз. Для цього охочим перетнути кордон потрібно просто мати при собі біометричний закордонний паспорт. Українці, які мають біометричні паспорти, можуть приїжджати до 30-ти країн Європи з діловою чи туристичною метою або в сімейних справах. Безвізовий режим дає право на відвідування культурних та спортивних заходів, журналістські подорожі, короткострокове навчання та обмін досвідом, поїздки на лікування тощо. 

Фото: 24tv.ua
24. Реформа Нової української школи.

У 2017 році розпочалась реформа Нової української школи. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння. У вересні 2017 року депутати ухвалили новий закон – “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи, а в лютому 2018 року Кабінет міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти.

25. Запуск українських стартапів, які підкорили світ

Роком стартапів в Україні став саме 2018. Розвиток швидкісного інтернету скоріше за все й став причиною формування покоління сучасної молоді, які пов’язали своє майбутнє з програмуванням. Цей напрямок економіки зараз займає 3-5 місце в структурі економіки країни. Крім того, українці взялись за науку і почали створювати круті стартапи, які підкорюють міжнародні ринки – папір з опалого листя, кавові окуляри, електробайки. За часів незалежності Україна змогла створити багато гучних стартапів: ReFace, Ring, Genesis, GitLab, DMarket, People.ai, Grammarly, MacPaw, DepositePhotos тощо.

26. Автокефалія Православної Церкви України

На жаль, в давні часи обманом і підлістю, монополією на релігію заволоділа Росія. 15 грудня 2018 року у Софії Київській пройшов Об’єднавчий Собор Української православної церкви. Відповідно до рішення Собору, була утворена Православна церква України, а її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія. Справедливе повернення автокефалії Українській Православній Церкві відбулось 6 січня 2019 року, ПЦУ отримала томос і стала 15-ю автокефальною церквою Вселенського православ’я. Відтоді парафії УПЦ (МП) по всій території нашої держави почали переходити у склад першої помісної церкви України.

15 грудня 2018 року об’єднавчий собор у Києві у складі ієрархів і вірян саморозпущених до того моменту УПЦ КП і УАПЦ, а також двох єпископів від УПЦ (МП), оголосив про створення єдиної помісної православної церкви.
Фото: 24tv.ua
27. Запуск заводу з виробництва препаратів із плазми крові

Компанія Biopharma у 2019 році започаткувала новий етап у науковій та індустріальній історії України, адже запустила новий завод-фракціонатор з виробництва препаратів із плазми крові. Це підприємство не має аналогів не лише в Україні, а й у всій Східній Європі. Подібні заводи такого масштабу є тільки в США, Південній Кореї та Китаї. Новий завод групи компаній Biopharma є унікальним поєднанням українського досвіду, найкращого європейського обладнання, сучасних наукових знань та інноваційних технологій. За всю історію незалежності України це перший подібний науково-виробничий фармацевтичний комплекс, збудований «з нуля» на новому місці. 

28. Набув чинності Закон про державну мову

За 400 років російського панування на українських землях мову забороняли понад 120 разів. 16 липня 2019 року набув чинності Закон про державну мову. Він передбачає, що єдиною державною мовою в Україні є українська, і вона обов’язкова для органів державної влади та громадських сфер. Зокрема, державна мова вже є обов’язковою у рекламі, медицині та на транспорті, у діловодстві, документообігу та звітності, науці, технічній та проєктній документації. Передбачене також поширення української на телебаченні та у кіноіндустрії, виданні та продажі книжок, екскурсійному бізнесі та туризмі.

Закон про державну мову передбачає, що єдиною державною мовою в Україні є українська, і вона обов’язкова для органів державної влади та громадських сфер
Фото: radiosvoboda.org
29. Початок будівництва “держави у смартфоні”

У 2020 році розпочався старт будівництва “держави у смартфоні”, а саме – запрацювала система “Дія” (скорочення від “Держава і я”). Сьогодні на цьому порталі можна отримати понад 70 послуг онлайн. Тут є водійське посвідчення, внутрішній та закордонний паспорти, можна зареєструвати ФОП, сплачувати податки, підписувати будь-які документи тощо. Більше не потрібно витрачати свій час та нерви у нескінченних чергах. До речі, Україна — четверта в Європі, яка запустила електронні права і техпаспорт. 

30. Вперше в історії збірна України вийшла до 1/4 фіналу чемпіонату Європи

30 червня 2021 року  – збірна України вперше у своїй історії вийшла до 1/4 фіналу чемпіонату Європи з футболу, обігравши Швецію з рахунком 2:1.

Коментарі

Суспільство

«Листи до вільного Криму»: Фагот прочитав лист незаконно ув’язненого Богдана Зізи (ВІДЕО)

Опубліковано

У межах ініціативи «Листи до вільного Криму» Олег Михайлюта прочитав лист політвʼязня Богдана Зізи.

Про це повідомили у Представництві президента України в АР Крим.

Богдан — кримський художник та активіст з Євпаторії, незаконного засудженого росією до 15 років позбавлення волі у колонії загального режиму.

Фото: інстаграм-сторінка Богдана Зізи

Олег Михайлюта прочитав лист Богдана Зізи, щоби привернути увагу до усіх незаконно засуджених росією громадян України.

Наразі Богдан Зіза перебуває в ув’язненні на пересиланні у виправній колонії №29 міста перм.

Читайте також: Українцю пересадили серце, яке відправили гелікоптером: подолали 600 кілометрів

«Долучайтеся до ініціативи “Листи до вільного Криму”. Напишіть листа, розкажіть про акцію друзям та колегам, поділіться інформацією в соцмережах. Ці нескладні кроки допоможуть нашим співгромадянам відчути, що попри всі перешкоди — ми продовжуємо боротися за їхню свободу. Спротив триває!» — написали у представництві.

Нагадаємо, що на Київщині запрацювала «Мобільна служба підтримки» для ветеранів та їх близьких.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Олега Михайлюти

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Рятувальники ДСНС пройшли навчання у Польщі за міжнародними стандартами (ФОТО)

Опубліковано

У Польщі завершився тренінг, у якому взяли участь українські рятувальники. Він проходив у місті Новий Сонч з 7 по 11 жовтня.

Про це повідомили у пресслужбі ДСНС.

Фото: фейсбук-сторінка ДСНС

Навчання об’єднало оперативні групи та логістичних спеціалістів задля переатестації фахівців за міжнародними стандартами INSARAG.

Читайте також: Шахістка з Київщини удванадцяте стала чемпіонкою світу з шахів

Фото: фейсбук-сторінка ДСНС

«Українські рятувальники продемонстрували високий рівень майстерності та готовність працювати за найсучаснішими світовими стандартами. Це ще один важливий крок до переатестації за INSARAG та досягнення більшої інтеграції українських служб порятунку у світову систему реагування на надзвичайні ситуації», — написали в пресслужбі.

Читайте також: Українцю пересадили серце, яке відправили гелікоптером: подолали 600 кілометрів

Фото: фейсбук-сторінка ДСНС

Тренінг став другою фазою спільного проєкту з Польщею, який спрямований на вдосконалення пошуково-рятувальної команди важкого класу MRC Ukraine. Під час занять учасники удосконалювали свої технічні навички, підвищували рівень командного управління та підготувалися до майбутніх викликів.

Нагадаємо, що Литва передає Україні ударні дрони на понад п’ять мільйонів євро.

Фото: фейсбук-сторінка ДСНС

Коментарі

Читати далі

Суспільство

«Починати працювати з пам’яттю потрібно вже зараз»: як українці вшановують загиблих і фіксують досвід війни

Опубліковано

Повномасштабне вторгнення висвітлило потребу формулювати нову мову пам’яті як відгук про трагічні події, фіксацію свого досвіду чи віддання шани полеглим героям.

ШоТам розповідає про три проєкти, в яких учасники шукають спосіб висловитися про переживання цієї війни та того, як ми будемо пам’ятати її в майбутньому.

Документальний театр як інструмент роботи з історіями

У 2018 році в Україні відкрили філіал міжнародного «Музею воєнного дитинства», що розпочав роботу зі збору свідчень дітей і підлітків, на життя яких вплинула тимчасова окупація Донбасу та Криму. Після повномасштабного вторгнення музей почав поповнюватися історіями дітей з усіх областей України. 

Ці свідчення та особисті речі стають основою виставок по всій країні. Окрім цього, інструментом роботи з пам’яттю став театр — у 2024 році в музеї створили експериментальну майстерню документального театру «Озимі», в якій 10 підлітків з різних регіонів України створили виставу на основі власних історій. Прем’єра відбулася в «Театрі юного глядача» у травні.  

«Мистецтво пропонує безліч форматів говоріння про складний досвід. Документальний театр — один з таких, що швидко реагує на зміни в суспільстві та здатен їх зафіксувати в моменті. До того ж, у театрі комунікація з глядачем відбувається напряму: ми бачимо на сцені людей, які самі про себе говорять, що створює для музею нові можливості репрезентації дитячого досвіду», — говорить куратор вистави Андрій Борутя.

Вистава на основі власних воєнних історій підлітків. Фото: «Музей воєнного дитинства»

Після проєкту учасники майстерні й далі спілкуються, зустрічаються на святкування днів народжень і спільні прогулянки.

Тим часом музей продовжує документувати дитячі історії війни. На сьогодні там зібрали вже понад 600 свідчень і 60 інтерв’ю.

Досліджувати пам’ять через мистецтво

З березня по липень 2024 року ГО «Культурні практики» разом з ГО «Музей сучасного мистецтва» проводили Лабораторію практик меморіалізації — проєкт пошуку візуальної мови для пам’яті подій та героїв російсько-української війни й розширення підходів до створення меморіальних проєктів.

«Для багатьох українців сьогодні важливо в той чи інший спосіб вшановувати загиблих, фіксувати події та свій досвід у публічному просторі. Ми переконані, що будувати національний меморіал можна лише після закінчення війни, але починати працювати з пам’яттю про трагічні події, особливо локальною, потрібно вже зараз», — пояснюють організатори проєкту.

Насамперед у межах Лабораторії провели освітній онлайн-курс від практиків, на який подали заявки понад 350 учасників.

Для практичної роботи над проєктами меморіалізації відібрали 38 учасників, яких кураторки поділили на чотири групи. Кожна з груп вирушила в дослідницьку експедицію — до Харкова, Мощуна, Чернігова й Одеси, де учасники зустрічалися з представниками громад та професійними спільнотами, збирали інформацію в архівах, відвідували виставки та меморіали. Наприкінці вони розробили та представили 25 проєктів меморіалізації для громад, з якими працювали.

Унікальний підхід громад до створення меморіалів

Хоч меморіали — вже звичний інструмент збереження історичної пам’яті, в Україні досі немає нормативів чи правил їхнього створення: відповідальність за те, як меморіали формуватимуть простір навколо себе та які сенси нестимуть, лежить на місцевих громадах. Звісно, є розроблені рекомендації для громад від Українського інституту національної пам’яті, однак як саме їх втілювати, залежить від потреб, розуміння та доступних ресурсів спільноти.

Наприклад, три громади Чернігівської області в межах діяльності ГО «Асоціація демократичного розвитку» створили незвичайні меморіали — алеї червоних кленів-рубренів. Активісти посадили ці клени під час толок, щоб вшанувати і втрати, і сміливість та взаємодопомогу людей.

Відкриття алеї в Колицівці. Фото: ГО «Асоціація демократичного розвитку»

«Ця алея, яка в майбутньому розростеться, назавжди залишиться в пам’яті як символ подій у 2022 році. Особлива подяка тим, хто згодився записати свої спогади та зробити їх публічними. Це дуже важливо, бо невблаганний час стирає спогади, змінює їх», — поділилася асистентка керівниці проєкту в ГО «Асоціація демократичного розвитку» Наталія Апанасько.

Створення меморіалів об’єднало громади. Наприклад, у Киїнці місцевий садовий центр подарував громаді додаткові саджанці дерев, кущів і квітів, аби алея стала сквером — першим відкритим публічним простором у селі. У Количівці ж поливати дерева приїхала пожежна команда. 

Разом з деревами громади встановили й уніфіковані пам’ятні знаки, а на них — таблички з QR-кодами, що ведуть на сайти громад, де зібрані історії з початку російського вторгнення.

Фото: Дмитро Пруткін

Коментарі

Читати далі