Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

10 фактів про старослов’янське свято Купала: захищаємось від русалок та плетемо вінки

Опубліковано

Івана Купала — стародавнє слов’янське свято, яке раніше святкували 7 липня. Тепер же його відзначатимуть у ніч на 24 червня. Це свято, пов’язане з літнім сонцестоянням, має язичницьке походження. Свято Івана Купала, відоме на території сучасної України ще з давніх часів, зберегло багато цікавих традицій, які переплітаються з древніми обрядами та віруваннями наших предків.

Щоб глибше зануритися в історію українського народу та дізнатися більше про Івана Купала, ШоТам зробив добірку цікавих фактів про це свято. Наші предки до приходу християнства називали це свято просто Купала, і тільки пізніше церква “додала” туди приставку “Івана”, на честь Іоана Предтечі.

Доречі, перед тим як прочитати цікаві факти про свято – ви можете перевірити себе і дізнатись, як глибоко ви занурені в історію та традиції Івана Купала.

На честь якого святого назване свято Івана Купала?

Правильно! Неправильно!

Церквою це свято приурочене Іоану Предтечі, тому зараз і носить назву Івана Купала. Хоча в часи язичництва, воно називалось просто - Купала.

З яким астрономічним явищем пов'язане свято Івана Купала?

Правильно! Неправильно!

До поширення на Русі християнства — день літнього сонцестояння та свято Івана Купали відзначали 21 червня. Пізніше свято приурочили до Різдва Іоанна Предтечі та почали відзначати 24 червня.

Головним атрибутом свята є...

Правильно! Неправильно!

Вінок був одним з головних атрибутів свята. Дівчата плетуть віночки, а потім їх пускають по воді, гадаючи, що їх чекає цього року. Якщо віночок потонув, дівчина у цьому році кохання не знайде. Якщо він відплив, але зупинився, то кохання буде, але не так скоро. Якщо ж віночок відплив і поплив за течією, то цього року дівчина знайде своє кохання і вийде заміж.

Квітку якої рослини шукають в ніч на Івана Купала?

Правильно! Неправильно!

Лише у Купальську ніч на папороті розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник, тому всі охочі йдуть у ліс шукати її. Як правило, шукали магічну квітку парами. За переказами, в ніч на Купала, папороть зацвітає лише на мить і людина, яка зірвала її, зможе розуміти мову тварин і птахів, бачити приховані скарби і входити до будь-яких скарбниць. А також зможе знайти кохання і стати щасливою.

Що не можна робити на Івана Купала?

Правильно! Неправильно!

За повір’ями, в купальську ніч не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а й особливо активною стає всяка нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики. Проте скупатися у відкритій воді потрібно обов’язково: в цей час вся нечиста сила виходить з річок і морів, тому людині нічого не загрожує.

На Купала прийнято робити опудала. Які імена вони носять?

Правильно! Неправильно!

З висушеної трави робили ляльку Мари чи Марени, яка приносила в будинок голод, біди і нещастя. Навколо опудала танцювали, а потім зачіпали, щоб воно впало. Після цього ляльку оплакували, відносили на похоронне багаття і спалювали. Замість опудала робили ритуальне дерево з гілок берізки, клена, верби, яблуні. Це деревце прикрашали стрічками та квітами. Називали його Купалом або Купайлом.

Чим потрібно вмитися на Івана Купала, щоб буди красивим весь наступний рік?

Правильно! Неправильно!

Ще один ритуал свята - потрібно вмитися росою, яка в ніч на Купалу стає чудодійною, тож будь-хто, хто вмиється нею, буде здоровим і красивим протягом року.

Який найважливіший ритуал на Івана Купала?

Правильно! Неправильно!

Найважливіший ритуал у цей день – «очищення» вогнем. Люди цілу ніч не спали, водили хороводи навколо вогню. Парубки й дівчата, взявшись за руки, стрибали через вогонь. Іноді через купальські багаття проганяли домашню худобу, щоб уберегти тварин від хвороб.

Що ж, тест пройдено. Тепер час почитати цікаві факти, які ви можливо й не знали:

Факт 1. Ворожіння на судженого

За повір’ями, в яку сторону попливе вінок, звідти потрібно чекати на судженого. Супроводжувалися розваги купальськими піснями, в яких оспівували дівчачі мрії про одруження, кохання.

Факт 2. Цвітіння папороті

Цікавим повір’ям у слов’ян було те, що один раз на рік, в ніч проти Івана Купала, квітне папороть. Міфічна квітка начебто могла наділити того, хто її зірвав, вмінням бачити приховані скарби, розуміти мову тварин, ставати невидимим. Тому хлопці часто вирушали на пошуки квітки папороті.

Факт 3. Не лише Івана Купала

Івана Купала — не єдина назва свята. В різних областях України його називали по-різному: Сонцекрес, Купайло. За часів Київської Русі також була дуже популярною назва Крес.

Факт 4. Вінки зцілюють

Існувало переконання, що вінки володіють лікувальними властивостями, а трави, з яких їх плели, здатні зцілити будь-яку хворобу. Найпоширеніше для плетіння вінків використовували папороть, ожину, барвінок і базилік.

Читайте також: 10 українських фільмів, які були заборонені в СРСР: історична правда на кадрах плівки

Факт 5. Є покровителі кохання

Основними персонажами Івана Купала, за слов’янськими традиціями, були покровитель кохання і продовження роду Купало та богиня, яка символізує зиму та приносить холод і недуги, Мара (Марена).

Факт 6. Кропива – захист від русалок

Також вважалося, що 7 липня навіть кропива має цілющі властивості. Тому на Полтавщині існувала традиція кидати її у водойму, щоб захиститися від русалок.

Факт 7. Прокидаються мавки, русалки та нечисть

Слов’яни в давнину вірили, що в ніч проти Івана Купала оживає різна нечисть, тому дуже важливо остерігатися витівок будинкових, мавок, русалок тощо.

Факт 8. Стрибають через вогонь закохані

Молодь на Івана Купала стрибає через вогнище. Закохані, взявшись за руки, парами перестрибують через полум’я. За повір’ям, якщо під час стрибка їхні руки не розімкнуться, в майбутньому на них чекає міцний шлюб.

Факт 9. Роблять опудало

Згідно з традиціями, молодь створювала опудала головних персонажів свята з зелені, квітів і гілок. “Марену” при цьому завжди топили у воді або спалювали, що символізувало перемогу добра над злом.

Факт 10. Багаття розпалюють після заходу сонця

Купальське багаття завжди запалювали тільки “живим полум’ям”, яке добували тертям. Це робили обов’язково після заходу сонця і ретельно стежили, щоб вогонь горів до самого світанку.

Факт 11. Святкували три тисячі років тому

Під час археологічних розкопок в Україні було виявлено свідчення про те, що свято Івана Купала святкували на території сучасної держави понад три тисячі років тому.

Факт 12. Спалювати старе

Українці спалювали в багатті поламані або старі знаряддя праці. Вважалося, що це вбереже від злих духів, відьом.

Нагадаємо, в Івано-Франківську стартував Шекспірівський фестиваль.

Фото: ШоТам!

Суспільство

ДСНС отримала три піротехнічні автомобілі від Словенії (ФОТО)

Опубліковано

Сучасну техніку для розмінування передали у рамках співпраці з платформою UNITED24. Це допоможе фахівцям ДСНС ефективніше виконувати завдання з розмінування територій. Три автомобілі підвищеної прохідності «Козак ПМ-Л» передали Державній службі України з надзвичайних ситуацій за фінансової підтримки уряду Словенії.

Про це повідомляє ДСНС.

Призначення техніки

Автомобілі розроблені для перевезення обладнання, транспортування вибухонебезпечних предметів і розмінування. Новітня техніка підвищує мобільність і безпеку піротехніків у складних умовах.

Читати також: Рятують не тільки свою громаду, а й сусідні: на Одещині зібрали добровольців, аби швидко гасити пожежі

Голова ДСНС Андрій Даник висловив вдячність уряду Словенії та платформі UNITED24 за надану допомогу:
«Сучасні автомобілі «Козак ПМ-Л» забезпечать фахівцям мобільність і підвищать рівень безпеки під час виконання завдань із розмінування».

Нагадаємо, що КПІ запускає курс «Гуманітарне розмінування» для ветеранів і ветеранок.

Фото: ДСНС.

Читати далі

Суспільство

Землю ботанічного саду ім. Гришка у Києві захистили від забудови

Опубліковано

Договір, який передбачав будівництво житлових будинків та офісів на території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, буде розірвано. Таке рішення ухвалили після хвилі обурення серед киян.

Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

«У відповідь на мій лист-рекомендацію, Національний ботанічний сад імені Гришка підтвердив: інвестиційний договір, який викликав стільки обурення серед містян, буде розірвано», — зазначив Ткаченко.

Він додав, що питання забудови ботанічного саду стало резонансним для громади, адже йдеться про унікальну природну зону, яка є не лише окрасою Києва, а й об’єктом національного значення.

Нагадаємо, як може виглядати Палац Щеньовських після реновації: активісти показали візуалізації (ФОТО).

Фото: facebook.com/nbg.kiev.ua, Дмитро Перов.

Читати далі

Суспільство

Станіслав Асєєв і Ольга Скрипник отримали міжнародну премію Freedom Award 2024

Опубліковано

Український письменник, журналіст і правозахисник Станіслав Асєєв та очільниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник стали лауреатами престижної премії Freedom Award 2024 від данського фонду Poul Lauritzen Foundation.

Про це Асєєв повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.

«Мав честь отримати Freedom Award 2024 данського фонду Poul Lauritzen Foundation у Копенгагені. Цього року вирішено було нагородити двох українців: мене та Ольгу Скрипник», — написав письменник.

Церемонія в Музеї данського спротиву

Нагородження відбулося 16 січня 2025 року в Копенгагені, у Музеї данського спротиву. У своєму виступі Ольга Скрипник присвятила премію українцям, які стали жертвами російської агресії, — військовополоненим, цивільним заручникам і мешканцям окупованих територій.

Читати також: З перших вуст про війну: 7 книжок від українських військових і воєнних журналістів

Скрипник розпочала свій виступ віршем Максима «Далі» Кривцова, поета й фотографа, який загинув на фронті:

Коли мене запитають, що таке війна
я без роздуму відповім: імена.

«Війна в Україні — це імена. Героїчних військових, полонених, вбитих дітей, тих, хто чинить опір у найскладніших умовах. Ця нагорода — знак поваги до незламності українського народу»,підкреслила Скрипник.

Що відомо про премію Freedom Award

Премію Freedom Award вручають щорічно за видатний внесок у захист прав людини в умовах ризику. Її заснував фонд Poul Lauritzen Foundation, заснований данським бізнесменом і учасником опору нацистській окупації Поулом Лаурітценом.

Нагадаємо, що Вікторію Амеліну посмертно відзначили за внесок у боротьбу за свободу слова.

Фото: фейсбук Станіслава Асєєва.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство1 тиждень тому

Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові

Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...

Суспільство2 тижні тому

Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами

«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...

Суспільство3 тижні тому

«Після 24 лютого жодного разу не зустрічав Новий рік удома». Про що мріють військові у 2025 році

Для військових 31 грудня — це ще один день боротьби. Хтось зустрічає Новий рік в...

Економіка і бізнес3 тижні тому

«Летять» лише до добрих людей. Крафтярка на кріслі колісному виготовляє голубок, як у фільмі «Сам удома»

Марія сидить посеред кімнати на кріслі колісному та старанно фарбує в білий колір прикрасу у...