Олекса Тихий (1927–1984) – правозахисник, політв’язень радянського режиму, педагог, поет, мовознавець, член Української Гельсінської групи. Один із активних учасників дисидентського руху в Україні, він виступав на захист української мови й культури на Донеччині, критикував політику влади з русифікації краю: «Я для того, щоб Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів і українських поетів та письменників, українських композиторів та акторів».
«Це мав бути видатний педагог, але замість кафедри він отримав каторгу», – скаже про нього один із колег.
Редакція ШоТам зібрала 10 фактів про українського правозахисника.
Ранні роки та освіта
Олекса Тихий народився 27 січня 1927 року в селі Їжівка на Донеччині. Завдяки своїм здібностям, він вступив до Московського університету на філософський факультет. У 21 рік Олекса ледве не потрапив до в’язниці за критику безальтернативності виборів у СРСР із єдиним депутатом.
Сільський вчитель
Після університету, Тихий усвідомлено пішов працювати сільським вчителем. Він прагнув навчати українських дітей «творенню добра людям, піднесенню матеріального і культурного рівня, пошуку істини, боротьби за справедливість, людської гідності, громадянської відповідальності», переконаний, що людина повинна жити не лише хлібом.
Критика радянської системи
Олекса Тихий наголошував, що держава не має права нав’язувати мову спілкування, способи проведення дозвілля, книги для читання та інтереси. Він критикував комсомол та суспільні табу в СРСР за те, що вони не виховують самостійних та відповідальних особистостей. Він вважав, що молодь потребує свободи для пошуку власного шляху, навіть якщо це призводить до помилок.
Угорська революція 1956 року
Під час угорської революції 1956 року понад 20 тисяч протестувальників постраждали від радянського втручання. Олекса Тихий публічно розкритикував репресії проти протестувальників, за що його засудили на 7 років таборів і 5 років позбавлення громадянських прав. Його відіслали до Володимирської тюрми, а потім до Дубовлага.
Повернення на Батьківщину
Після тюремного терміну Тихий не зміг влаштуватися на роботу вчителем. Він працював у бібліотеках, їздив на перекваліфікації, мандрував історичними місцями та підтримував друзів-ув’язнених. Він багато писав про русифікацію Донеччини, необхідність відновлення української культури та повернення української мови в університети і школи.
Українська Гельсінська група
У листопаді 1976 року Олекса Тихий став співзасновником Української Гельсінської групи, яка сприяла виконанню Гельсінських угод. За легальну правозахисну діяльність Тихого засудили на 10 років позбавлення волі, звинувативши в «антирадянській агітації і пропаганді».
Останні роки життя
У таборах Олекса Тихий страждав від важких умов утримання, що серйозно підірвали його здоров’я. Він переніс кілька операцій, одна з яких зробила процес травлення нестерпно болісним. Попри всі труднощі, він не зрікся своїх переконань. 6 травня 1984 року Олекса Тихий помер у тюремній лікарні, залишившись вірним своїм ідеалам до кінця.
Перепоховання
У 1989 році табірні побратими та громадськість перепоховали Олексу Тихого разом із Василем Стусом та Юрієм Литвином у Києві, вшановуючи пам’ять видатних борців за свободу та права людини.
Спадщина Олекси Тихого
Олекса Тихий залишається символом боротьби за українську мову, культуру та незалежність. Його життя та діяльність надихають багатьох українців на збереження національної ідентичності та захист прав людини.
На фото Ганул стоїть поруч з активістом Владиславом Балінським. У своєму дописі Ганул зазначив: «В Одесі впав Ленін, проходив повз, в шоці з цієї новини. А я просив владу зняти його толерантно, ну влада не завжди чує громадськість».
Нагадаємо, що в Києво-Печерській лаврі встановлять пам’ятник Івану Мазепі з «Курчем»: фото.
Усі, хто має підписку на стримінговий сервіс, зможуть переглянути стрічку, яка розповідає про невідомі факти з біографії Назарія Яремчука — «першої української попзірки» та народного артиста УРСР. У фільмі зібрані спогади рідних, друзів і колег про легендарного виконавця.
«Завдяки безмежному таланту, ентузіазму й праці Назарій Яремчук зробив українську пісню модною й відомою по всьому світу», — зазначають автори проєкту.
Фільм «Яремчук: Незрівнянний світ краси» встановив рекорд як найкасовіша документальна стрічка в Україні, зібравши 9,9 мільйона гривень за три вікенди прокату. Це більше, ніж результат фільму «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова, який зібрав дев’ять мільйонів гривень.
Нагадаємо, що Такфлікс випускає добірку короткого метру «Літувати».
Головне управління розвідки України (ГУР) отримало нову зброю — ударні безпілотники, здатні вражати цілі на відстані до 1800 кілометрів.
Про це повідомив начальник ГУР Кирило Буданов, зазначивши, що над розвитком цих дронів працюють найкращі фахівці, зокрема спеціалісти самого ГУР.
«Ці ударні безпілотники використовуються для ураження аеродромів та російських об’єктів, які «працюють на війну», — підкреслив Буданов. — «Військові аеродроми, які є джерелом постійної загрози для мирних українських міст, здригаються від повітряних атак».
До повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року в Україні не було виробництва ударних далекобійних безпілотників. Однак із початком війни ринок дронів в Україні зріс у рази.
Однією з причин цього зростання стало обмеження з боку західних партнерів, які не дозволяють Україні використовувати свою зброю для ударів углиб території РФ. Це стимулювало розвиток вітчизняного виробництва далекобійних дронів, які стали важливою частиною української оборони та атакуючого потенціалу.
Нагадаємо, що в Україні відкрили офіс протимінної діяльності ДСНС: які у нього функції.
Коментарі