Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Культура

10 фактів про День святого Миколая: історія, традиції та прикмети

Опубліковано

День святого Миколая — одне з найтепліших і найбільш очікуваних свят в Україні, яке дарує атмосферу дива, особливо для дітей, які вранці шукають подарунки під подушкою. До переходу на новий церковний календар його відзначали 19 грудня, однак з 2023 свято перенесли на 6 грудня.

Редакція ШоТам зібрала цікаві факти про День святого Миколая.

Легенда про життя святого Миколая  

Миколай народився близько 270-го року нашої ери у місті Патара (сучасна Туреччина) в заможній родині. Його батьки були глибоко віруючими християнами й прищепили сину милосердя та любов до Бога.

Після їхньої смерті Миколай успадкував значний маєток. Однак замість того, щоб використати багатство для власного комфорту, він вирішив присвятити життя допомозі людям, тож роздав усе своє майно бідним.

За легендою, вирішальну роль у його духовному становленні зайняв дядько — абат місцевого монастиря, — який взяв Миколая під свою опіку. Саме він висвятив племінника на священика та відкрив йому шлях до служіння людям. Згодом це принесло Миколаю славу одного з найшанованіших святих християнського світу.

Фото: Музей Івана Гончара

Перший образ святого Миколая в Києві

Вважають, що культ Святого Миколая в Києві започаткував князь Володимир. Після хрещення в Херсонесі він привіз до столиці Русі першу ікону Чудотворця та розмістив її в приділі Десятинної церкви.

Два свята Миколая на рік

Святого Миколая в Україні шанують двічі на рік: у день його смерті 6 грудня (за старим календарем 19 грудня), та в день перенесення мощей до італійського міста Барі 9 травня (за старим календарем 22 травня). Ці свята називають зимовим та літнім Миколаєм.

Існує цікава притча, чому святкуванню Миколая присвятили відразу два дні на рік. 

За легендою, після проливного дощу їхав дорогою бідний селянин. Його віз застряг у багнюці, і чоловік не міг витягти його самотужки, тому просив допомоги в перехожих. Першим на дорогу вийшов святий Касьян, але він відмовив селянину, бо поспішав на зустріч з Богом. За деякий час повз ішов святий Миколай, який, не замислюючись, допоміг витягнути віз із багнюки. Потім, коли обидва святих прийшли до Бога, той запитав у Миколая, чому він запізнився та весь брудний. Почувши історію, Бог запитав у Касьяна, чому він не допоміг селянину. Той відповів, що не міг дозволити собі запізнитися на зустріч з Богом. І вирішив Бог, що оскільки Касьян не допоміг чоловіку, то славитимуть його люди лише раз на чотири роки (29 лютого), а Миколая Угідника, швидкого на допомогу, славитимуть двічі на рік.

Фото: Музей Івана Гончара

Легенда про «Миколу Мокрого»

За переказом, святий врятував немовля, яке впало у воду. Наступного ранку дитину знайшли живою перед іконою Миколи в Софійському соборі Києва. Ця ікона, датована 10 століттям, нині зберігається у США. У квітні 2022 року анонсували її повернення в Україну — після того, як всі території звільнять від окупантів.

Фото: фейсбук архієпископа Даниїла Зелінського

Миколай — покровитель студентів і школярів

У 17–18 століттях під впливом католицького ордену василіян в Україні поширився культ Миколая як захисника учнів і студентів. Саме тому його образ часто розміщують у навчальних закладах.

Свято Миколая у львівському садку, 1938 рік. Фото: Локальна історія

Традиція дарування подарунків

Звичай дарувати дітям подарунки в ніч на свято Миколая прийшов до України з Німеччини через Польщу. Там малеча знаходила сюрпризи під подушкою, в чобітках чи навіть глиняних горщиках. Сьогодні найвідомішим персонажем з «миколайським» іменем є Санта Клаус.

Звичай «братчин»

На свято Миколая в Україні існував звичай примирення з ворогами — братчини. До Микільських братчин пекли пироги та варили ритуальний напій — пиво з ячменю нового врожаю. Тоді скликали гостей і під час трапези по колу пускали чашу з цим пивом — братину. Такі гостини ставали символом взаємного прощення та примирення.

Етнологи зазначають, що в дохристиянську давнину братчини влаштовували на честь язичницьких богів, приміром, у пошану «худоб’ячого бога» Велеса. Самого Велеса вважають дохристиянським прообразом Миколая.

Фото: Музей Ханенків

Традиція освячення худоби

На світанку дня Миколая чоловіки мали прокинутися першими, обійти двір, нагодувати худобу та промовити: «Дай, Боже, добрий день. Щоби худібонька здорова була, та й я з тобою, ще й зі своєю жоною». Вважалося, що ігнорування цього обряду може принести сім’ї велике горе.

На Київщині до цього додавали ще один ритуал — окроплювали худобу свяченою водою, яку приносили зі служби, щоб захистити господарство та родину від біди й нещастя.

Фото обкладинки: ШоТам.

Культура

Онлайн-музей традиційного мистцетва «КРОВЕЦЬ» повертається після шести років перерви

Опубліковано

Після кібератаки 2019 року колекціонери Євген та Людмила Дмитруки запустили оновлену платформу krovets.ua, яка об’єднує онлайн-музей, агрегатор колекцій та фотобанк з якісними репродукціями українського традиційного мистецтва. Користувачам доступні понад 3,8 тисячі зацифрованих експонатів у високій роздільній здатності та аналітичні інструменти для дослідження локальних стилів і технік.

Про це повідомили представники платформи.

Нова екосистема традиційного мистецтва України

Платформа «KROВЕЦЬ» тепер не лише демонструє музейну колекцію, а й надає змогу завантажувати окремі зображення експонатів за окрему плату. Серед понад представлених предметів є зразки одягу, вишивки, кераміки та інших елементів побуту, зняті з усіх боків, навіть із вивороту, щоб розкрити найменші деталі майстерності народних умільців.

Початки проєкту сягають 2014 року, коли перша версія онлайн-музею стала одним із найпопулярніших майданчиків для фахівців. Колекцію Дмитруків вони збирали понад 20 років і власноруч зацифрували тисячі експонатів, створивши унікальну базу з понад 46 000 фоторепродукцій у відновленій версії сайту.

«Наша спільнота — це не закритий клуб втаємничених у красу народного мистецтва снобів, етногуру чи “великих українців”. Це більше схоже на “океан маленьких крапель, які камінь точать”, що спільними зусиллями прагнуть зібрати, зберегти, оцифрувати та оприлюднити різноманітні зразки традиційного українського мистецтва, які ще можна врятувати», — розповідають засновники проєкту.

Читайте також: «Правічні»: на Google Arts & Culture створили виставку про дерева в українській культурі

Аналітика, локальні стилі та можливості для колекціонерів

Оновлений «KROВЕЦЬ» має також розділ аналітики з графіками й статистикою, що ілюструють панівні техніки й регіональні особливості народного мистецтва. Разом із цим за підпискою від 300 гривень на місяць відкриваються розширені інструменти дослідження й завантаження зображень.

Платформа групує експонати за «локальними стилями», дозволяючи відвідувачам порівнювати орнаменти та методики вишивки, ткацтва чи кераміки з різних областей України.

Колекціонери та музеї можуть опублікувати власні збірки й поділитися ними з усіма користувачами. В найближчих планах — інтеграція з EUROPEANA, що дасть змогу вийти на міжнародну аудиторію та обмінюватися матеріалами з провідними європейськими архівами.

«Наша велика амбітна ціль проєкту — оцифрувати та оприлюднити всі приватні і музейні колекції, аби створити найповнішу онлайн-платформу традиційного мистецтва України. Але наш проєкт — не лише про оцифрування. Це про створення спільноти людей, які допомагають зберігати, досліджувати та популяризувати українське традиційне мистецтво, щоб його красу могли побачити та оцінити не тільки українці, а й увесь світ», — зазначають засновники музею.

Нагадаємо, що в Києві вперше виставлять експонати, які безпосередньо пов’язані з Пилипом Орликом (ФОТО).

Фото обкладинки надали представники музею

Читати далі

Культура

Нацбанк випустив монети у пам’ять про письменників «Розстріляного відродження»

Опубліковано

Нацбанк випустив перші монети з серії «Розстріляне відродження». Ними вшанують пам’ять про Миколу Хвильового та Юліана Шпола — письменників, знищених радянським режимом за любов до України.

Про це повідомили в Нацбанку.

Дві нові монети з серії «Розстріляне відродження» презентував голова Нацбанку Андрій Пишний під час міжнародної конференції у Києві. У заході також взяла участь команда фільму «Будинок “Слово”. Нескінчений роман».

«Ми вшановуємо пам’ять про митців Розстріляного відродження, щоб повертати сучасності знання про визначних українців… Це — совість української інтелігенції, серце тієї епохи, коли слово було зброєю, а ідея, на жаль, вироком», — сказав Андрій Пишний.

До виступу також долучився режисер фільму Тарас Томенко:

«Ці монети — як вистріли крізь мовчання. Вони нагадують нам, що кожне забуте ім’я — це розірвана нитка нашої культури».

Презентацію провели на дев’ятій щорічній конференції «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації», яку організували центробанки України та Польщі.

Читайте також: Нацбанк випустив памʼятну монету, присвячену мисткині Любові Панченко (ФОТО)

Про монети

Пам’ятні монети випустили номіналом по 5 гривень. Вони виготовлені з нейзильберу, мають кольоровий друк і рифлений гурт. Тираж кожної — до 75 тисяч штук.

На аверсі обох монет є напис «СЛОВО», де у літерах зобразили парость озимої пшениці, а «О» прострелена й тече кров як символ знищеної культури. На реверсі монети Хвильового — його портрет у пастці кам’яних плит, що символізує репресії. На монеті Шпола — стилізований портрет митця, побитий плямами корозії і забуття, але не втрачений остаточно.

Придбати монети можна з 20 червня 2025 року на сайті НБУ та в банках-дистриб’юторах.

Нагадуємо, що в Україні створюють перший жіночий екіпаж для перехоплення безпілотників.

Фото: фейсбук-сторінка Нацбанку

Читати далі

Культура

Українська піаністка отримала культурну премію у Швеції з рук королеви Сільвії (ФОТО)

Опубліковано

Українська піаністка та директорка Українського інституту у Швеції Наталія Пасічник стала лавреаткою престижної культурної премії Асоціації друзів митців. Нагороду їй особисто вручила королева Сільвія під час урочистої церемонії за участі представників шведської королівської родини.

Про це повідомили в Українському інституту у Швеції, передає «Укрінформ».

Голова правління Асоціації Ганс Ділен наголосив, що Наталія Пасічник поширює українську культуру через свою мистецьку діяльність. Він зазначив, що сьогодні це є надважливою місією — будувати культурні зв’язки між Швецією та Україною.

«Я вдячна за це визнання й увагу до промоції української культури – і, зокрема, української музики – у Швеції. Сьогодні – не час святкувань, але на часі ще раз нагадати про потребу України бути почутою, мати підтримку світу, говорити про існування окремої, глибокої, багатої та інтегрованої у європейський контекст української культури»‚ — сказала Наталія Пасічник.

Читайте також: Семикласниця з Тернополя здобула «золото» на міжнародному конкурсі пісні в Польщі

Премію щорічно вручають діячам, які зробили внесок у культурне життя Швеції. Асоціація друзів митців створили у 1937 році, вона має на меті підтримку гуманітарних наук і мистецтва. Її багаторічним головою був принц Євген — відомий меценат і художник із династії Бернадоттів.

Про Наталію Пасічник

Наталія Пасічник — видатна українська піаністка, яка вже 30 років проживає у Швеції. У 2014 та 2022 роках шведський журнал класичної музики OPUS magazine вносив її до списку найвпливовіших культурних діячів країни. Її талант та внесок у культуру отримали широке визнання як у Швеції, так і на міжнародному рівні.

Читайте також: Американський музикант Brother Hill виступив перед бійцями 3-ї ОШБр на передовій

Фото: Lars Edelholm, Fredrik Jönsson.

Нагадаємо, що у 2024 році Наталя Пасічник отримала премію Global Music Awards.

Фото обкладинки: сайт «Українське радіо»

Читати далі