Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Звичні для Франка та Шевченка, але «дикі» для нас. Як добре ти знаєш маловідомі українські слова? (ТЕСТ)

Опубліковано

У дитинстві вас ніколи не називали йойликом, а слово «харапудитися» викликає здивування? Тоді вам точно потрібно пройти новий тест від ШоТам! Це 12 коротких запитань із маловідомими українськими словами, які з легкістю можна зустріти у творах Франка та Шевченка, але практично неможливо почути на вулиці.

«Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз», – писав Іван Котляревський. Що таке «суціга»?

Правильно! Неправильно!

Саме так, суціга – це про надто хитрих людей. Але вживайте слово обережно: воно має виключно негативне забарвлення.

У Панаса Мирного знаходимо таке речення: «Лице його не виказувало [...] огуди». Знаєте, що таке «огуда»?

Правильно! Неправильно!

Огуда – це вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-небудь, тобто осуд. Ось ще один приклад вживання: «На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще» («Вишневий сад», Володимир Бабляк).

Ну добре, а знаєте, що таке «пацьорки»?

Правильно! Неправильно!

Пацьорки – це діалектизм та означає те саме, що й намисто. Однак часом пацьорками також називають мотузки, нитки чи обірвані шматки тканини.

«Вони жили красиво, як вміли, бісилися, пили вино і любили», – співав Кузьма Скрябін у пісні «Квінти». А що таке «квінта»?

Правильно! Неправильно!

Усе просто, квінтою називають першу струну скрипки. Крім того, ви могли зустріти цікавий афоризм: «Повісити носа на квінту». Це означає «зажуритися».

А знаєте, що таке «кучма»?

Правильно! Неправильно!

Кучмою називають високу шапку чи ковпак із баранячого хутра. Крім того, ви можете натрапити на «кучму» в значенні «велика копиця волосся». Так це слова вживав зокрема й Олесь Гончар: «Буває, що набреде тут на їхню екскурсію табірний баяніст, в якого на голові ціла кучма густої вовни, аж дивно, чому його не стрижуть у таку спеку».

«Все так же сяє сонце над землею, як і тоді, коли ми йшли на герць», – писав Володимир Сосюра. Герць – це…

Правильно! Неправильно!

Герць – це бій, боротьба між противниками або поєдинок. Також так називали поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. Є ще один варіант – герць як боротьба думок. У такому значенні слово можна відшукати у Івана Франка: «На панський не ступав [комісар] поріг, Зате з панами, де лиш міг, Зводив він юридичні герці».

Може, вгадаєте, що таке «сабадашки»?

Правильно! Неправильно!

Сабадашки – це веселі пісні та ще один діалектизм, яким активно послуговувався навіть Іван Франко: « Тут співати не вільно! Ти, спорохнявілий діду, краще зробив би, коли б плакав за свої гріхи й молився богу, ніж маєш тут витинати свої сабадашки!».

А як щодо слова «йойлик». Що воно означає?

Правильно! Неправильно!

Йойлик – те саме, що плакса або плаксій. Але звучить цікавіше, правда ж?

«Як рилися в книжках .. Іван не пам'ятав. Запам'яталась його убога, мов яскиня святого, кімната», – писав Петро Колесник. Що за «яскиня»?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, яскиня – це печера: «Тільки одна стежка через середину поляни була протоптана і вела до глибокої, в скалі викутої яскині в виді склепу» (Іван Франко).

Продовжуємо! Що таке «хитавиця»?

Правильно! Неправильно!

Хитавиця – це гойдання човна на хвилях. А ще – доволі популярне слово, яке часом намагаються замінити якоюсь «качкою».

«Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче». Що означає дієслово харапудитися?

Правильно! Неправильно!

Харапудитися – чудовий синонім до звичного нам «боятися». Але будьте уважними: якщо йдеться про свійських тварин, то дієслово набуває нового значення – злякано кидатися вбік, назад. Ось приклад: «Як ця перезва було доїжджає до брами в двір, то пани дають знать і трублять в ріжки та труби, а декотрі стріляють з рушниць. Коні харапудяться, стають гопки» (Нечуй-Левицький).

І наостанок: що таке «хавтур»?

Правильно! Неправильно!

Хавтур – те саме, що й хабар. Але щиро сподіваємося, що вам не доведеться зустрічатися із жодною з цих варіацій.

Як добре ти знаєш маловідомі українські слова та діалекти? (ТЕСТ)
Йой, здається, більшість із цих слів ви сьогодні побачили вперше. Але не будьте йойликом та не харапудьтеся! Цей результат зайвий раз доводить, що в українській мова завжди можна знайти для себе щось нове, цікаве та невідоме. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе набрати ще більше балів.
Що ж, йойликом вас точно не назвеш. Непоганий результат, але деякі питання виявилися занадто складними. Тут маємо зізнатися: гортали словник та відшукували дійсно маловідомі слова, тож можете пишатися такою кількістю балів. Не забудьте поділитися тестом із друзями, можливо, хтось зможе повторити ваш результат.
Зізнавайтеся, гуглили? Чудовий результат! Схоже, ми дарма сиділи кілька годин за словниками, сподіваючись вас здивувати. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе бодай наблизитися до вашої кількості правильних відповідей.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

«Пам’ятаємо»: у Криму активісти вшанували жертв геноциду кримськотатарського народу (ФОТО)

Опубліковано

У тимчасово окупованому Криму активісти «Жовтої стрічки» провели акцію до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У Сімферополі, Євпаторії та Бахчисараї зʼявилися національні прапори, жовті стрічки та плакати з написами «Пам’ятаємо» і «18 травня — геноцид».

Про це повідомили в телеграм-каналі «Жовтої стрічки».

В умовах російської окупації будь-яке публічне вшанування національної трагедії може бути прирівняне до «екстремізму». Втім, попри небезпеку, жителі півострова нагадали світу: депортація кримських татар у 1944 році — це злочин, який не можна забути.

Читайте також: Кіноісторії про Крим: від «Додому» Нарімана Алієва до фільму про Мустафу Джемілєва

Активісти таким чином висловили солідарність із кримськотатарським народом і підкреслили: боротьба за свободу триває. Кожна така стрічка чи напис у місті — це сигнал, що Крим чинить опір і чекає повернення додому.

Нагадуємо, що активісти «Жовтої стрічки» спалили газети, георгіївські стрічки і російські прапори.

Фото: телеграм-канал руху «Жовта стрічка»

Читати далі

Суспільство

«Нова пошта» відкрила фулфілмент-центр у Польщі: підтримка для українського e-commerce за кордоном

Опубліковано

«Нова пошта» запускає фулфілмент у Варшаві — новий центр обробки замовлень для e-commerce бізнесів. Це ще один крок у розширенні логістичних можливостей українських підприємців за кордоном.

Про це повідомили у «Новій пошті».

Фулфілмент-центр площею 400 м² дозволяє компаніям зосередитися на розвитку свого продукту, маркетингу та роботі з клієнтами. Натомість усі процеси зберігання, пакування та доставки бере на себе «Нова пошта».

Нагадаємо, що у «ПриватБанку» запустили продаж квитків на європейські залізниці.

Крім того, компанія відкрила власний митний склад у Польщі. Це дає змогу зберігати товари без розмитнення до 90 днів і спрощує митне оформлення. А далі може відбуватися доставка в будь-яку країну, де працює «Нова пошта».

Паралельно компанія розвиває фулфілмент-мережу й в Україні: склади вже працюють у Києві, Львові та Рівному. Послуги фулфілменту доступні для інтернет-магазинів, малого та середнього бізнесу, компаній з великими обсягами замовлень та маркетплейсів. Детальніше прочитати про те, як стати клієнтом та які саме послуги надаватимуть, можна на сайті «Нової пошти».

Читайте також: Google підтримає 30 українських стартапів: кожен отримає грант до $100 000

Фото: «Нова пошта»

Читати далі

Суспільство

Україна посіла друге місце з дзюдо на Кубку Європи серед кадетів

Опубліковано

Збірна України посіла друге загальнокомандне місце на Кубку Європи з дзюдо серед кадетів, що відбувався у польському місті Бельско-Бяла 17-18 травня.

Про це повідомили в Міністерстві молоді та спорту України.

У змаганнях взяли участь близько 700 спортсменів з 28 країн. Українські кадети-дзюдоїсти вибороли шість медалей.

Читайте також: Український альпініст піднявся на Еверест із футболкою «Шахтаря»: вона стане благодійним лотом

«Золото»:

  • Михайло Соляник (-81 кг)
  • Кирило Перевертайло (-90 кг)
  • Богдан Остапенко (-66 кг)

«Бронза»:

  • Нікіта Сахаров (-81 кг)
  • Артур Макаренко (-90 кг)
  • Ілля Назаренко (-66 кг)

Нагадуємо, що рятувальник із Києва встановив спортивний рекорд Європи, який не могли побити 7 років (ВІДЕО).

Фото: Unsplash

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес1 тиждень тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство2 тижні тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство2 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо4 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...