

Суспільство
Звичні для Франка та Шевченка, але «дикі» для нас. Як добре ти знаєш маловідомі українські слова? (ТЕСТ)
У дитинстві вас ніколи не називали йойликом, а слово «харапудитися» викликає здивування? Тоді вам точно потрібно пройти новий тест від ШоТам! Це 12 коротких запитань із маловідомими українськими словами, які з легкістю можна зустріти у творах Франка та Шевченка, але практично неможливо почути на вулиці.
«Ти знаєш, він який суціга, паливода і горлоріз. По світу як іще побіга, чиїхсь багацько виллє сліз», – писав Іван Котляревський. Що таке «суціга»?
Саме так, суціга – це про надто хитрих людей. Але вживайте слово обережно: воно має виключно негативне забарвлення.
У Панаса Мирного знаходимо таке речення: «Лице його не виказувало [...] огуди». Знаєте, що таке «огуда»?
Огуда – це вияв недоброзичливого, осудливого ставлення до кого-небудь, тобто осуд. Ось ще один приклад вживання: «На огуду старим бабам, навмисне була вона без хустки, бо знала, що так їй краще» («Вишневий сад», Володимир Бабляк).
Ну добре, а знаєте, що таке «пацьорки»?
Пацьорки – це діалектизм та означає те саме, що й намисто. Однак часом пацьорками також називають мотузки, нитки чи обірвані шматки тканини.
«Вони жили красиво, як вміли, бісилися, пили вино і любили», – співав Кузьма Скрябін у пісні «Квінти». А що таке «квінта»?
Усе просто, квінтою називають першу струну скрипки. Крім того, ви могли зустріти цікавий афоризм: «Повісити носа на квінту». Це означає «зажуритися».
А знаєте, що таке «кучма»?
Кучмою називають високу шапку чи ковпак із баранячого хутра. Крім того, ви можете натрапити на «кучму» в значенні «велика копиця волосся». Так це слова вживав зокрема й Олесь Гончар: «Буває, що набреде тут на їхню екскурсію табірний баяніст, в якого на голові ціла кучма густої вовни, аж дивно, чому його не стрижуть у таку спеку».
«Все так же сяє сонце над землею, як і тоді, коли ми йшли на герць», – писав Володимир Сосюра. Герць – це…
Герць – це бій, боротьба між противниками або поєдинок. Також так називали поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм. Є ще один варіант – герць як боротьба думок. У такому значенні слово можна відшукати у Івана Франка: «На панський не ступав [комісар] поріг, Зате з панами, де лиш міг, Зводив він юридичні герці».
Може, вгадаєте, що таке «сабадашки»?
Сабадашки – це веселі пісні та ще один діалектизм, яким активно послуговувався навіть Іван Франко: « Тут співати не вільно! Ти, спорохнявілий діду, краще зробив би, коли б плакав за свої гріхи й молився богу, ніж маєш тут витинати свої сабадашки!».
А як щодо слова «йойлик». Що воно означає?
Йойлик – те саме, що плакса або плаксій. Але звучить цікавіше, правда ж?
«Як рилися в книжках .. Іван не пам'ятав. Запам'яталась його убога, мов яскиня святого, кімната», – писав Петро Колесник. Що за «яскиня»?
Дійсно, яскиня – це печера: «Тільки одна стежка через середину поляни була протоптана і вела до глибокої, в скалі викутої яскині в виді склепу» (Іван Франко).
Продовжуємо! Що таке «хитавиця»?
Хитавиця – це гойдання човна на хвилях. А ще – доволі популярне слово, яке часом намагаються замінити якоюсь «качкою».
«Йому я кажу: піди, Іване, побалакай та й наймись, так ні, харапудиться, не хоче». Що означає дієслово харапудитися?
Харапудитися – чудовий синонім до звичного нам «боятися». Але будьте уважними: якщо йдеться про свійських тварин, то дієслово набуває нового значення – злякано кидатися вбік, назад. Ось приклад: «Як ця перезва було доїжджає до брами в двір, то пани дають знать і трублять в ріжки та труби, а декотрі стріляють з рушниць. Коні харапудяться, стають гопки» (Нечуй-Левицький).
І наостанок: що таке «хавтур»?
Хавтур – те саме, що й хабар. Але щиро сподіваємося, що вам не доведеться зустрічатися із жодною з цих варіацій.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство

У тимчасово окупованому Криму активісти «Жовтої стрічки» провели акцію до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У Сімферополі, Євпаторії та Бахчисараї зʼявилися національні прапори, жовті стрічки та плакати з написами «Пам’ятаємо» і «18 травня — геноцид».
Про це повідомили в телеграм-каналі «Жовтої стрічки».
В умовах російської окупації будь-яке публічне вшанування національної трагедії може бути прирівняне до «екстремізму». Втім, попри небезпеку, жителі півострова нагадали світу: депортація кримських татар у 1944 році — це злочин, який не можна забути.
Читайте також: Кіноісторії про Крим: від «Додому» Нарімана Алієва до фільму про Мустафу Джемілєва
Активісти таким чином висловили солідарність із кримськотатарським народом і підкреслили: боротьба за свободу триває. Кожна така стрічка чи напис у місті — це сигнал, що Крим чинить опір і чекає повернення додому.






Нагадуємо, що активісти «Жовтої стрічки» спалили газети, георгіївські стрічки і російські прапори.
Фото: телеграм-канал руху «Жовта стрічка»
Суспільство

«Нова пошта» запускає фулфілмент у Варшаві — новий центр обробки замовлень для e-commerce бізнесів. Це ще один крок у розширенні логістичних можливостей українських підприємців за кордоном.
Про це повідомили у «Новій пошті».
Фулфілмент-центр площею 400 м² дозволяє компаніям зосередитися на розвитку свого продукту, маркетингу та роботі з клієнтами. Натомість усі процеси зберігання, пакування та доставки бере на себе «Нова пошта».
Нагадаємо, що у «ПриватБанку» запустили продаж квитків на європейські залізниці.
Крім того, компанія відкрила власний митний склад у Польщі. Це дає змогу зберігати товари без розмитнення до 90 днів і спрощує митне оформлення. А далі може відбуватися доставка в будь-яку країну, де працює «Нова пошта».
Паралельно компанія розвиває фулфілмент-мережу й в Україні: склади вже працюють у Києві, Львові та Рівному. Послуги фулфілменту доступні для інтернет-магазинів, малого та середнього бізнесу, компаній з великими обсягами замовлень та маркетплейсів. Детальніше прочитати про те, як стати клієнтом та які саме послуги надаватимуть, можна на сайті «Нової пошти».
Читайте також: Google підтримає 30 українських стартапів: кожен отримає грант до $100 000
Фото: «Нова пошта»
Суспільство

Збірна України посіла друге загальнокомандне місце на Кубку Європи з дзюдо серед кадетів, що відбувався у польському місті Бельско-Бяла 17-18 травня.
Про це повідомили в Міністерстві молоді та спорту України.
У змаганнях взяли участь близько 700 спортсменів з 28 країн. Українські кадети-дзюдоїсти вибороли шість медалей.
Читайте також: Український альпініст піднявся на Еверест із футболкою «Шахтаря»: вона стане благодійним лотом
«Золото»:
- Михайло Соляник (-81 кг)
- Кирило Перевертайло (-90 кг)
- Богдан Остапенко (-66 кг)
«Бронза»:
- Нікіта Сахаров (-81 кг)
- Артур Макаренко (-90 кг)
- Ілля Назаренко (-66 кг)
Нагадуємо, що рятувальник із Києва встановив спортивний рекорд Європи, який не могли побити 7 років (ВІДЕО).
Фото: Unsplash