ЗСУ потопили ворожий катер і збили 2 безпілотники за добу — Генштаб

За даними ЮНІСЕФ, 50% жертв вибухонебезпечних предметів у світі — це діти. Міни можуть приваблювати своїм виглядом, викликати цікавість та цілеспрямовано маскуватись під іграшки. Сотні дітей України від 2014 року вже зазнали поранень або загинули через ВНП російських окупантів.

Щоб вберегти якнайбільше життів і завчасно попередити про загрозу, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі — ДСНС) організовує заходи, створює методичні матеріали та всіляко інформує населення про мінну небезпеку. Фонд Східна Європа поспілкувався з працівницею ДСНС Тетяною Юрчук, яка регулярно проводить навчання для дітей різного віку та розповідає їм про вибухонебезпечні предмети

Правила безпечної поведінки мають знати усі, особливо — діти

В Україні триває війна. На жаль, по всій території зараз немає абсолютно безпечних місць. А деякі діти взагалі проживають у деокупованих і прифронтових населених пунктах, де мінна загроза є найвищою. Тож правила безпечної поведінки треба знати кожному. Особливо — дітям.

Я почала проводити такі заходи від червня 2022 року. Оскільки моя аудиторія — це діти різного віку, то і формат обирається для кожної групи окремо. Для молодших — це ігри та повчально-розважальна робота. Малеча краще сприймає інформацію у форматі гри. З підлітками можна розмовляти більш серйозно: розповідати про ймовірну небезпеку та наслідки, про конкретний порядок дій при виявленні ВНП.

Взагалі я ніколи не забуду свого першого заходу з інформування про мінну небезпеку. Я принесла гру для дітей шкільного віку «Провідник безпеки» та книжку із загадками про мінну безпеку для дітей дошкільного віку. Це ігри, розроблені ЮНІСЕФ спільно з ДСНС. Я дуже хвилювалась і заспокоювала себе тим, щоб треба просто погратися з дітками. А коли розпочався захід, я побачила, що серед слухачів не тільки маленькі діти, а й їхні старші брати й сестри та батьки. Тоді моє хвилювання зникло за 2-3 хвилини, бо я зрозуміла: те, що я їм розповідаю, для них є дуже-дуже важливим. Я корисна для тих, хто мене слухає.

Такі заходи тривають приблизно 30-40 хвилин. Це немало часу, бо втримати увагу дитини шкільного віку неабияк важко. Не один раз мені доводилося ставати на коліна перед малечею і дивитися просто в очі, щоб донести важливість інформації.

Пояснюємо дітям, що героїзм — це про врятовані життя

Як мама двох дітей я добре знаю: щоб дитина гарно вивчила якийсь предмет, її потрібно зацікавити. Коли я починала робити ці заходи, то помітила певну тенденцію. Майже на кожному занятті діти розповідали, що вони знають про міни, знають, що потрібно висмикнути чеку, щоб граната вибухнула. Тобто діти хизуються тим, що знають, як привести в дію вибухонебезпечний предмет. Мене це налякало, адже насправді дітям треба хизуватися зовсім іншим.

Тому моя головна мета — за ці 30-40 хвилин пояснити, що героїзм полягає не в тому, щоб уміти активувати гранату, а в тому, щоб собі не зашкодити і врятувати життя тим, хто поруч. Важливо забрати у дітей зацікавленість дією ВНП і натомість зацікавити тим, як вберегтися від цієї дії.

Я постійно повторюю дітям, що на ВНП можна натрапити будь-де і будь-коли. Але багато з них навіть не розуміють, що таке небезпека і які наслідки можуть бути. Тоді я обережно пояснюю, що міна або граната можуть покалічити людину. І тільки тоді вони починають замислюватись та усвідомлювати загрозу.

Але дуже важливо не налякати. Спокійно та чітко повторюємо головні правила: побачив — не підходь, не чіпай і не бери до рук, відійди на безпечну відстань і повідом батьків або зателефонуй 101 чи 102. Треба зробити так, щоб дитина зрозуміла, але не злякалась. І коли в кінці заняття малеча повторює кожну правильну дію, я розумію, що працюю недарма. Бо нам всім треба вміти жити безпечно у небезпечний час.

Трирічні діти вже готові до розмови про безпеку

Для початку я б навчила мінної безпеки всіх дорослих. Міни не завжди схожі на міни, і це треба чітко усвідомлювати. А потім пояснювати дитини, що коли бачиш на вулиці чужу іграшку, не треба брати її до рук. Не твоє — не чіпай. Я повторюю це на кожному заході. Думаю, від трьох років це вже можна пояснити.

Що старшою є дитина, то серйозніше можна з нею говорити. Але, знову ж таки, ми не вдаємося в подробиці про каліцтва, не показуємо страшних фото та відео. Коли мене слухають 30 дітей, я не можу знати про досвід кожного з них. На таких заходах діти часто розповідають, що хтось із їхніх близьких був поранений або загинув. Тому я маю чітко розуміти ті кордони, за які не можу переходити.

Як батькам говорити з дітьми про ВНП?

По перше: не твоє — не бери. По-друге, не потрібно лякати дітей. По-третє, не використовуйте слів «не можна». Треба зробити так, щоб дитина сама дійшла висновку, що не варто чіпати невідомі предмети, бо вони можуть нашкодити.

І четверта порада — чітко розуміти, де можна натрапити на небезпеку, і пояснити дитині, що не треба відвідувати ліси, парки, виходити на узбіччя та узбережжя. Не варто підходити до покинутої техніки і блокпостів. Особливо на деокупованих територіях.

Торік ми навчили мінної безеки майже 300 тис. людей

На сьогодні я провела близько 30 таких заходів. Це Київ і Київська область, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина. Майже 3 500 дітей вже стали моїми слухачами.

Загалом за 2022 рік ДСНС провела по всій території України близько 10 тисяч заходів з інформування населення про мінну небезпеку. Були охоплені майже 300 тисяч людей різного віку.

Інколи від дитячих історій з’являється ком у горлі

Діти на деокупованих територіях сприймають інформацію уважніше і серйозніше. Вони краще розуміють проблематику та важливість мінної безпеки. А ще діти у таких населених пунктах розповідають свої історії. Мені інколи доводилось зупинятись, бо я не могла говорити через ком у горлі.

Коли дитина розповідає про смерть свого батька або каліцтво. Це морально дуже важко. І треба вміти тоді переключити і себе, і цю дитину, щоб продовжити захід. Але зараз ця робота є необхідною. І я обов’язково продовжуватиму її надалі.

Матеріал підготовлений Фондом Східна Європа в межах програми «Дивись під ноги!», що виконується коштом DanChurchAid. 

З 1 лютого українці, що хочуть отримати мікрогранти для започаткування чи розвитку свого бізнесу, можуть подавати заявки на першу цьогорічну хвилю програми «Власна справа».

Про це повідомили на сайті Мінекономіки.

«Торік 3 300 українців отримали від держави підтримку у вигляді мікрогрантів від 50 000 до 250 000 грн на реалізацію своїх бізнес-ідей.  І цього року ми продовжуємо програму. Уряд готовий підтримати кожного українця, який має бажання зайнятись підприємництвом, надаючи йому безповоротну фінансову допомогу», – розповіла міністерка економіки Юлія Свириденко.

Вона додала, що отримати мікрогрант можуть як діючі підприємці, так і люди, що не мають досвіду підприємницької діяльності. 

Про програму «Власна справа»

«Власна справа» – це урядова програма підтримки підприємців, у межах якої можна отримати 250 тисяч гривень на створення або розвиток власного бізнесу. Аби подати заявку та отримати грант:

• зареєструйтеся або авторизуйтеся в кабінеті на порталі diia.gov.ua;
• заповніть онлайн-заявку;
• прикріпіть бізнес-план за формою. З прикладом заповненого бізнес-плану ви можете ознайомитися тут;
• підпишіть електронним підписом та відправте;
• якщо вам потрібна консультація щодо програми, зверніться до найближчого відділення Ощадбанку.

Крім гранту на власну справу, українці також можуть подати заявку на отримання гранту під сад, теплицю, переробне підприємство. Ознайомитись із повним переліком програм сервісу єРобота можна за цим посиланням.

Додамо, програма «Власна справа» стартувала 1 липня 2022 року. За цією програмою можна отримати мікрогрант на старт або розвиток бізнесу від 50 до 250 тис грн. Обовязковою умовою отримання мікрогранту є створення 1-2 нових робочих місць залежно від суми наданого мікрогранту.

У 2022 році відбулось 12 хвиль подачі заяв на отримання мікрогрантів, кожна з яких тривала 2 тижні. Загалом було видано мікрогрантів на 777 млн гривень.

Нагадаємо, громадська організація Impact Force за підтримки партнерів запускає бізнес-акселератор Impact Business для українських підприємців, які прагнуть долучитися до відновлення найбільш постраждалих галузей економіки.

Фото: istockphoto.com.

Чи реально відкладати гроші під час війни? Цілком, якщо робити це правильно та знати, для чого. А ще краще – змусити ці кошти працювати на вас. Скажімо, інвестувавши у військові облігації. Звучить заплутано? Разом із фінансовою консультанткою Галиною Тритяк розповідаємо, що робити з грошима під час війни та від яких звичок варто відмовитися просто зараз.

Галина Тритяк

незалежна фінансова консультантка з 10-річним досвідом

співавторка проєкту для підлітків «Навігатор до фінансової свободи», а також курсу для дорослих «Прокачай фінанси»

Найкраща інвестиція – у саморозвиток та безбідну старість

Питання інвестицій є дуже індивідуальним та залежить від рівня доходів, фінансових цілей, готовності до ризику та досвіду людини. Також важливо зрозуміти, на який період часу ви плануєте інвестувати кошти. Єдиного, універсального правила тут не існує.

Якщо говорити про незначні суми – 100-300 доларів – найкраще вкласти ці гроші у саморозвиток, адже саме так можна найшвидше монетизувати кошти. Один з доступних варіантів інвестицій в безбідну старість – накопичувати на приватну пенсію через недержавні пенсійні фонди. Із більшою сумою можна мислити глобальніше – придбати нерухомість, здавати її в оренду і в такий спосіб відкладати на пенсію. 

Звісно, можна поєднувати різні варіанти, але саме накопичення на приватну пенсію – це довгострокова інвестиція. Кожен робить свій вибір, та якщо хтось живе сьогоднішнім днем та вірить, що державних виплат вистачить на старість, – це його особисте рішення та відповідальність. 

Військові облігації – це не стовідсоткова благодійність

Військові облігації – це механізм, через який можна «позичити» гроші державі та підтримати її в часи чималих витрат. Кошти від продажу облігацій використовують для забезпечення потреб ЗСУ та інших фінансових потреб держави в умовах війни.

Особисто я розглядаю військові облігації не як інструмент інвестицій та примноження коштів, а як своєрідну не стовідсоткову благодійність. Адже ми можемо дати вільні кошти в користування державі, а через певний час – отримати їх з певними відсотками. Зараз це 16% дохідності, які повернуться до вас через рік. 

Щоб придбати військові облігації, потрібно просто відкрити рахунок в цінних паперах. Це точно вигідніше ніж депозит, адже виплати гарантуються державою – це закладено в бюджеті країни. Єдиним ризиком може бути банкрутство, що доволі малоймовірно, тим більше, облігації можна купляти в різних валютах – гривнях, доларах, євро. 

Такий варіант інвестицій особливо підходить тим, хто ніколи не мав справи з цінними паперами. До того ж з початком повномасштабного вторгнення держава розробила спрощений доступ до військових облігацій. Сьогодні їх можна придбати як через «Дію», так і через «Приватбанк», «Монобанк» та інші банки. 

Якщо враховувати дохідність та порівнювати з середніми ставками по депозиту, то купівля облігацій більш вигідна, оскільки дохід за облігаціями не оподатковується. Тому це хороша альтернатива банківському депозиту, а водночас – підтримка та допомога державі.

У ризикові варіанти варто інвестувати не більше 10% капіталу

Якщо розглядати криптовалюту чи іноземні акції, потрібно врахувати, наскільки людина, яка хоче в це інвестувати, є ризиковою, на який період часу вона інвестує кошти, яку суму готова вкладати та з якою ціллю це робить.

Інвестиції в криптовалюту – це більш ризиковано. Як правило, в таких випадках рекомендують інвестувати до 10% від загальної суми капіталу. Також слід визначитися: це довгострокове вкладення (коли ви купуєте крипту і на кілька років про неї забуваєте) чи спекуляції (коли хочете купити дешевше та продати дорожче). 

Не тримайте всі кошти на одному рахунку

Я б не радила зараз жити від зарплати до зарплати і витрачати все, тому що в часи невизначеності потрібно мати фінансову подушку. У нас і так вистачає стресу, тож не додавайте собі зайвих клопотів До того ж не слід зловживати кредитами та збільшувати їхні ліміти за рахунок емоційних покупок. Не раджу також користуватись послугами МФО (макрофінансових організацій як «ШвидкоГроші» чи «Готівочка»), бо це додаткове навантаження з шаленими відсотками.

Помилкою зараз також буде орієнтуватись лише на одне джерело отримання доходів, адже зараз це великий ризик. У нас збільшився рівень безробіття, тому на одну посаду претендують більше кандидатів. А отже, потрібно думати, як залишатися конкурентоспроможними, а також замислитись про якісь альтернативні джерела заробітку. 

Читайте також: Десятки надісланих резюме і жодного оферу? Здається, проблема не в роботодавцях. 10 порад від карʼєрної консультантки

Аби диверсифікувати ризики, не рекомендую тримати всі кошти на одному рахунку чи в одній валюті. А ще я б точно не інвестувала у фінансові піраміди на кшталт S-group чи B2B Jewerly. 

І, звісно, особливо не раджу чекати. Найкращий час налагоджувати свої фінанси був вчора, а наступний – сьогодні. Тому не чекайте завершення війни, аби щось змінювати. Якщо вас щось не влаштовує в особистих фінансах, варто спробувати покращити ситуацію вже зараз.

Не відкладайте заплановані покупки

Дорожчими будуть товари, які прив’язані до курсу долара, тобто імпортна техніка чи якісь побутові товари для дому. Та й загалом все в Україні поступово дорожчає через підвищення вартості енергоресурсів, комунальних послуг та транспортних витрат. Якщо ви планували якусь покупку і заощаджували для цього кошти – раджу не відкладати.

На чому можна економити? Насамперед на витратах, які не приносять вам радості. Але це дуже індивідуально, тому спробуйте кілька місяців вести облік доходів та витрат – так ви зможете простежити, що саме було б добре оптимізувати. Наприклад, за статистикою ми викидаємо 30% продуктів харчування. Це забирає значний відсоток наших коштів, і тут точно можна щось вигадати. Найбанальніше – більш прискіпливо складати списки покупок, аби не викидати щось просто так.

Фінансова подушка під час війни? Це реально

Щоб почати формувати власну фінансову подушку, необхідно відкладати частину доходу, щойно ви його отримали. І відкладати слід в різних валютах. Це не гроші для інвестицій чи доходу. Це сума, яка не працює, але створює відчуття безпеки. 

Якщо трапляється якась непередбачувана ситуація, ми можемо скористатись цими коштами. Коли ж все стабілізується – знову наповнюємо цю подушку. Кошти варто зберігати в банках на різних рахунках та в різних валютах, але частину слід завжди тримати в готівці.

Яку валюту зберігати? Насамперед ту, якою ви розраховуєтесь. Тобто якщо ми живемо в Україні, платимо тут податки, працюємо і купуємо товари, то частина нашої фінансової подушки має бути в гривні. Та якщо ви плануєте якусь покупку, вартість якої прив’язана до іноземної валюти (скажімо, вживане авто з-за кордону), то, звісно, доцільніше заощаджувати в доларах. Відкладаєте на житло – теж раджу заощаджувати в іноземній валюті бодай частину. 

Донатити також потрібно розумно

Повномасштабна війна триває вже майже рік, і ми розуміємо, що вона продовжуватиметься. Тому не раджу одного місяця донатити дуже велику суму, а наступного – думати, як виживати. Такі випадки були притаманні початку вторгнення, коли всі свої заощадження ми переказували на ЗСУ. 

Хочете донатити щомісяця? Оптимально переказувати близько 10% доходів. Але якщо ви визначите якусь комфортну суму і будете переводити її регулярно – це теж добре. Можна налаштувати щомісчні перекази, наприклад, через «Монобанк» чи на рахунок фонду «Повернись живим». Додатково можна виділити певну суму й переводити ці кошти на невеликі збори своїх знайомих. 

Читайте також: Підтримати своїх. Це 20 українських бізнесів, що допомагають ЗСУ та переселенцям

Та не менш важливо паралельно підтримувати українські бренди та бізнеси, більшість з яких теж донатять на армію. Формула проста: ми купуємо якусь потрібну річ від українського виробника, а частина коштів спрямовується на ЗСУ. 

Що подивитися та почитати?

Щодо ресурсів, які допоможуть покращити фінансову грамотність, можу порекомендувати українськомовний YouTube-канал «Сімейний бюджет». Також раджу книгу «Шлях до фінансової свободи» німецького підприємця й фінансового консультанта Бодо Шефера, який пише про базові речі у фінансовій грамотності. 

Ще одна цікава книга, яку я завжди рекомендую, – «Розумний інвестор» Бенджаміна Грема. Щоправда, це вже більш професійна література, яка буде корисною для тих, кого цікавлять інвестиції в фондовий ринок. 

І не забувайте слідкувати за своїми витратами. Сьогодні є чимало застосунків для обліку доходів. Наприклад, особисто я користуюсь Monefy. Тому раджу завантажити декілька програм і подивитись, яка з них буде зручнішою та більше підходити вам за функціями.