Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Живі ялинки у горщиках: чому це екологічніше, скільки коштує та як доглядати

Опубліковано

Головна ялинка країни вже засяяла новорічними вогниками, та й в багатьох оселях новорічне дерево вже в очікуванні свят. Тим часом на фоні зростання екологічної свідомості у чималої кількості громадян виникає дилема. Ніби й хочеться свята із запахом хвої — але водночас серце стискається від того, що заради двотижневої забави зрубано дерево. Та і ялинка з пластику далеко не видається екологічно свідомою ідеєю.

Розв’язання проблеми запропонувала ініціативна група «Центр альтернативного озеленення Києва». Вони вигадали так звану ялинку у горщику: живу, високу та пухнасту. Її можна взяти в оренду, після чого дерево висадять десь у лісгоспах, а можна придбати — і після свят посадити самому. Засновник групи розповів, чому вважає цю ідею екосвідомою, скільки киянам коштує таке задоволення та як за нею варто доглядати.  

Роман Любека,
Роман Любека,

Засновник ініціативної групи «Центр альтернативного озеленення Києва»
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний університет біоресурсів і природокористування України. Раніше працював у сфері телекомунікацій

Роздавали киянам саджанці дерев

Три роки тому — у 2017 році — я замовив для себе садивний матеріал, щоб висадити декілька сіянок сосни під будинком. Хотів глянути, як вони ростуть, розвиваються, як потрібно за ними доглядати. Я придбав декілька штук, вони в мене прекрасно прижилися, і наступного року я закупив більше. Вони дуже дешево коштують — до кількох гривень. Тому я вирішив започаткувати «Центр альтернативного озеленення Києва», під яким ми почали роздавати мешканцям безкоштовний садивний матеріал. Я придбав 3000 штук, висадив частину собі, а решту роздав людям. Киян це зацікавило, і вони почали звертатися до нас ще і ще.

Восени 2018 року ми повторили таку акцію в невеличких масштабах, а весною наступного року це вже набуло широкого розвитку. Вже йшлося про десятки тисяч розданого садивного матеріалу. Восени 2019 року ми вже роздавали його на ВДНГ. Спочатку це була сосна, потім до сосни додався граб, згодом роздавали ще модрину, дуб червоний і сосну звичайну. Восени цього року ми вирішили сосну вже не привозити, тому що вона найповільніше росте і найгірше приживається. Коли почався карантин і не їздив транспорт, ми навіть розвозили саджанці столичними районами, під’їжджали у різні точки.

Ніхто не вірив, що вони приживуться

Торік під Новий рік виникла ідея спробувати реалізувати ялинки з закритою кореневою системою. Ми тоді це не дуже сильно афішували, тому що нас попереджали, що можуть бути ризики: мовляв, вони пропадуть, загинуть у квартирі через кілька днів. Але ми все ж таки ризикнули — і не пошкодували. З 321 ялинки, яких ми привезли киянам, майже всі прижилися. Загинули тільки дві, можливо, тому що ці ялинки ми погано викопали, пошкодивши корінь.

База у Дніпровському районі, де продають ялинки у горщиках

Весь цей рік ми спостерігали за тим, як вони жили. Адже після свят мешканці закопували їх у себе у дворах чи ще десь. Ми навіть портфоліо думали створити під київським масивом, де ростуть наші ялинки. Бо люди кидають фотографії, хваляться, ми теж разом з ними радіємо. Вже цього літа я запропонував команді: а давайте вже будемо починати з вересня пропонувати на замовлення ялинки для святкування Нового року. І люди почали замовляти. Зараз ті, хто звернувся у вересні, приїжджають і забирають з нашої точки — з території бази у Дніпровському районі (пр-т Визволителів, 5). Цього тижня ми вже будемо розвозити Києвом ялинки тим, хто обрав такий комплекс: дерево, ящик, земля і доставлення до квартири.

Пластикові ялинки шкодять власникам помешкань

Ця тема з живими ялинками у горщиках зачепила мене, зокрема, через повну законність. Та й чому б для оздоблення прибудинкової території не використати живі ялинки. Їх дуже багато зрізується, а їх же можна просто викопати й приблизно за ті ж кошти продати людям. Якщо є така можливість запропонувати ялинку не як прикрасу, а як садибний матеріал, то чому б це не робити. Зрізані ялинки — це вже не живі, а наші, по-перше, живі, а по-друге — якщо їх висадити, то вони будуть рости багато років і давати ту користь, яку ми отримуємо від живих дерев.

ялинка
Ялинки з закритою кореневою системою

До альтернативи неживої ялинки з пластику я ставлюся дуже категорично, з засудженням. Пластикова ялинка вироблена з полімерів і є продуктом перероблення нафти, туди додають різні барвники, щоб вона блищала і не горіла. Такі ялинки цю хімію поступово віддають у помешкання. Згадайте, якщо ви розпаковували з коробки ялинку, розкладали її, то точно пам’ятаєте цей незабутній аромат пластику та фарби.

Потім ця ялинка шкодить після утилізації. Виробники кажуть, що вона відслужить 15 років. Але ж щоразу люди її згинають-розгинають, і ці гілки врешті-решт відломлюються. Не повірю, що хтось буде одну й ту ж ялинку 15 років тримати. Рано чи пізно вона опиняється на смітнику. А далі її або спалюють, і все вилітає в атмосферу, або вивозять на смітники, закопують, затрамбовують у ґрунт. Через це я дещо підтримую зрізані ялинки, якщо це зроблено законно. Вони значно екологічні, ніж пластикові.

Ялинки у горщиках — нуль синтетики

Є ще альтернатива: просто гілочок сосни чи ялинки набрати. Замість того, щоб тягти ціле дерево, можна прикрасити оселю гілочками. Вони створять аромат, а дерево, з якого ці гілочки відпали, залишиться живе. Хоча я чув скарги працівники одного ботанічного саду, що туди лізуть вандали й не те, що дерева викопують чи обрубують, а обламають гілки з найкращих хвойних дерев. Тому це теж не ідеальний варіант.

У нас же взагалі великий проєкт: по-перше, це живе дерево, а по-друге, використовуються дерев’яні ящики. Тобто, навіть не пластикові горщики, як у більшості садових центрів зараз реалізують ялинки. Синтетики в нас немає взагалі: навіть ті ж саморізи — це метал. 

Ялинка
Саморобні ящики для ялинок

Ми домовляємося з лісгоспом, їдемо, викопуємо, запаковуємо, перевозимо, розсаджуємо по ящиках і розвозимо Києвом. Люди безмежно щасливі. Деякі люди торік не мали де їх посадити, тож попросили нас забрати ці ялинки після свят. Ми поїхали, забрали ялинки, і зародилася ідея, що можна зробити якусь оренду в місті для тих людей, яким просто не має де це дерево посадити. Про оренду ялинок я взагалі ніде не чув, не впевнений, чи ще десь у столиці пропонують такі послуги.

Орендувати — дешевше

Зараз наші ціни оренди я вважаю трішки завищеними, тому що в нас ще бракує достатньо досвіду, щоб робити це масово і бути впевненими, що ці дерева ідеально приживуться. Якщо хоча б у 70-80% це буде позитивний досвід, то наступного року ціну оренди ми знизимо. Зараз ялинка звичайна висотою 120-170 см коштує 850 грн. Також є преміум ялинки висотою 100-140 см (ціна 1300 грн), 140-160 см (1700 грн) та 160-180 см (2000 грн). Якщо ж брати ялинку в оренду, залежно від її типу ми повернемо від 250 до 400 гривень. Інтервал часу оренди ми обмежили з 20 грудня по 9 січня. Все ж таки дереву не дуже комфортно довго взимку перебувати у теплому сухому світлому приміщенні.

Читайте також: Екоялинки, дерев’яні вертепи та льняні скатертини: 8 українських брендів декору до Нового року

Ідеальні умови у квартирі для того, щоб дерево зберегло свою життєдіяльність, це температура від -5° вночі та вологість повітря на рівні 60%. Хоча фактично і температура +23-25, вологість до 30% і освітлення з 8:00 до 22:00 десь 14 годин ялинка комфортно переносить. За можливістю її потрібно поливати, щоб земля з коренем була вологою, хоча б пару разів на день обприскувати з пульверизатора, слідкувати за вологістю та освітленням. Якщо виходите з кімнати, де стоїть ялинка, варто вимикати світло.

Зимові свята минули — мерщій садити

Люди в нас частіше купують, ніж беруть в оренду: напрокат ялинки беруть приблизно одна третина киян. Після новорічних свят рекомендую їм якомога швидше посадити ялинку, цим самим повернути її у природні умови. Для цього варто викопати ямку, посадити, полити, обгородити й потім готуватися ціле літо двічі на тиждень рясно поливати.

ялинка
Ґрунт для висадження ялинок

Ті ялинки, які до нас повертають, я залишу в контейнерах та облаштую спеціальними датчиками. Там буде натягнута затемнювальна сітка, щоб не було дуже багато сонця, і прохолода, дощування, щоб їм було вологіше. Також я проллю стимулятором, щоб утворилося більше коренів, які зможуть живити ялинки. Далі я буду їх стригти, підживлювати, поливати й спостерігати, якщо доведеться, то і лікувати. Потрібно дивитись, яких речовин дереву не вистачає в тому ґрунті, в який ми висадимо, корегувати його завдяки різним препаратам.

Кожен хоче собі найпухнастішу

Відгуки торік ми отримували лише позитивні, за винятком двох ялинок, які не прижилися. Хоча складнощі у роботі виникають, адже комунікувати  доводиться з людьми з різними характерами, вибагливістю, очікуваннями. Тому, можливо, вони бачили ялинку преміум-класу, а ми привезли звичайну смереку. Тоді виникають питання: чому така маленька, чому не така пишна. Доводиться пояснювати, що пухнастіша втричі дорожча. 

ялинка
Запакована ялинка прямує в новий дім

Були ще складнощі з тим, що ми у бус на доставлення ялинок людям складали 20-25 ялинок. І коли люди виходили вибирати ялинки, то, відповідно, брали собі кращу. І коли до останньої людини довозили, то їй залишалася вже така, не дуже. Тому цього року вирішили на маршрут брати 15 точок доставлення, а ялинок завантажували так само 20-25. Тож навіть коли до останньої людини приїде автівка, у неї буде вибір.

Попит перевищив сподівання

Цього року кияни дуже активно замовляли, у півтора раза більше, ніж торік. Якщо у 2019-му ми завезли 300 ялинок, то цього року буде 550-600. Надалі ми плануємо повторювати те ж, що вже робимо, з корегуванням деяких моментів. Водночас побачимо, як приживуться ті ялинки, які ми залишимо в контейнерах, будемо дивитися, що з ними буде.

Також наступного року ми не чекатимемо замовлень від людей, а просто викупимо в розсаднику певну кількість ялинок — 300-1000 штук — і привеземо їх на точку. Нехай люди приходять, вибирають. Адже дуже багато людей не замовили, а тепер хочуть, але дорожчі ялинки ми відвозимо винятково під замовлення. Варто і збільшити їхню кількість, адже ми не задовольнили попит людей. Він виявився значно більшим, ніж ми планували.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі