Суспільство
Живі ялинки у горщиках: чому це екологічніше, скільки коштує та як доглядати
Головна ялинка країни вже засяяла новорічними вогниками, та й в багатьох оселях новорічне дерево вже в очікуванні свят. Тим часом на фоні зростання екологічної свідомості у чималої кількості громадян виникає дилема. Ніби й хочеться свята із запахом хвої — але водночас серце стискається від того, що заради двотижневої забави зрубано дерево. Та і ялинка з пластику далеко не видається екологічно свідомою ідеєю.
Розв’язання проблеми запропонувала ініціативна група «Центр альтернативного озеленення Києва». Вони вигадали так звану ялинку у горщику: живу, високу та пухнасту. Її можна взяти в оренду, після чого дерево висадять десь у лісгоспах, а можна придбати — і після свят посадити самому. Засновник групи розповів, чому вважає цю ідею екосвідомою, скільки киянам коштує таке задоволення та як за нею варто доглядати.
Роман Любека,
Засновник ініціативної групи «Центр альтернативного озеленення Києва»
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Національний університет біоресурсів і природокористування України. Раніше працював у сфері телекомунікацій
Роздавали киянам саджанці дерев
Три роки тому — у 2017 році — я замовив для себе садивний матеріал, щоб висадити декілька сіянок сосни під будинком. Хотів глянути, як вони ростуть, розвиваються, як потрібно за ними доглядати. Я придбав декілька штук, вони в мене прекрасно прижилися, і наступного року я закупив більше. Вони дуже дешево коштують — до кількох гривень. Тому я вирішив започаткувати «Центр альтернативного озеленення Києва», під яким ми почали роздавати мешканцям безкоштовний садивний матеріал. Я придбав 3000 штук, висадив частину собі, а решту роздав людям. Киян це зацікавило, і вони почали звертатися до нас ще і ще.
Восени 2018 року ми повторили таку акцію в невеличких масштабах, а весною наступного року це вже набуло широкого розвитку. Вже йшлося про десятки тисяч розданого садивного матеріалу. Восени 2019 року ми вже роздавали його на ВДНГ. Спочатку це була сосна, потім до сосни додався граб, згодом роздавали ще модрину, дуб червоний і сосну звичайну. Восени цього року ми вирішили сосну вже не привозити, тому що вона найповільніше росте і найгірше приживається. Коли почався карантин і не їздив транспорт, ми навіть розвозили саджанці столичними районами, під’їжджали у різні точки.
Ніхто не вірив, що вони приживуться
Торік під Новий рік виникла ідея спробувати реалізувати ялинки з закритою кореневою системою. Ми тоді це не дуже сильно афішували, тому що нас попереджали, що можуть бути ризики: мовляв, вони пропадуть, загинуть у квартирі через кілька днів. Але ми все ж таки ризикнули — і не пошкодували. З 321 ялинки, яких ми привезли киянам, майже всі прижилися. Загинули тільки дві, можливо, тому що ці ялинки ми погано викопали, пошкодивши корінь.
Весь цей рік ми спостерігали за тим, як вони жили. Адже після свят мешканці закопували їх у себе у дворах чи ще десь. Ми навіть портфоліо думали створити під київським масивом, де ростуть наші ялинки. Бо люди кидають фотографії, хваляться, ми теж разом з ними радіємо. Вже цього літа я запропонував команді: а давайте вже будемо починати з вересня пропонувати на замовлення ялинки для святкування Нового року. І люди почали замовляти. Зараз ті, хто звернувся у вересні, приїжджають і забирають з нашої точки — з території бази у Дніпровському районі (пр-т Визволителів, 5). Цього тижня ми вже будемо розвозити Києвом ялинки тим, хто обрав такий комплекс: дерево, ящик, земля і доставлення до квартири.
Пластикові ялинки шкодять власникам помешкань
Ця тема з живими ялинками у горщиках зачепила мене, зокрема, через повну законність. Та й чому б для оздоблення прибудинкової території не використати живі ялинки. Їх дуже багато зрізується, а їх же можна просто викопати й приблизно за ті ж кошти продати людям. Якщо є така можливість запропонувати ялинку не як прикрасу, а як садибний матеріал, то чому б це не робити. Зрізані ялинки — це вже не живі, а наші, по-перше, живі, а по-друге — якщо їх висадити, то вони будуть рости багато років і давати ту користь, яку ми отримуємо від живих дерев.
До альтернативи неживої ялинки з пластику я ставлюся дуже категорично, з засудженням. Пластикова ялинка вироблена з полімерів і є продуктом перероблення нафти, туди додають різні барвники, щоб вона блищала і не горіла. Такі ялинки цю хімію поступово віддають у помешкання. Згадайте, якщо ви розпаковували з коробки ялинку, розкладали її, то точно пам’ятаєте цей незабутній аромат пластику та фарби.
Потім ця ялинка шкодить після утилізації. Виробники кажуть, що вона відслужить 15 років. Але ж щоразу люди її згинають-розгинають, і ці гілки врешті-решт відломлюються. Не повірю, що хтось буде одну й ту ж ялинку 15 років тримати. Рано чи пізно вона опиняється на смітнику. А далі її або спалюють, і все вилітає в атмосферу, або вивозять на смітники, закопують, затрамбовують у ґрунт. Через це я дещо підтримую зрізані ялинки, якщо це зроблено законно. Вони значно екологічні, ніж пластикові.
Ялинки у горщиках — нуль синтетики
Є ще альтернатива: просто гілочок сосни чи ялинки набрати. Замість того, щоб тягти ціле дерево, можна прикрасити оселю гілочками. Вони створять аромат, а дерево, з якого ці гілочки відпали, залишиться живе. Хоча я чув скарги працівники одного ботанічного саду, що туди лізуть вандали й не те, що дерева викопують чи обрубують, а обламають гілки з найкращих хвойних дерев. Тому це теж не ідеальний варіант.
У нас же взагалі великий проєкт: по-перше, це живе дерево, а по-друге, використовуються дерев’яні ящики. Тобто, навіть не пластикові горщики, як у більшості садових центрів зараз реалізують ялинки. Синтетики в нас немає взагалі: навіть ті ж саморізи — це метал.
Ми домовляємося з лісгоспом, їдемо, викопуємо, запаковуємо, перевозимо, розсаджуємо по ящиках і розвозимо Києвом. Люди безмежно щасливі. Деякі люди торік не мали де їх посадити, тож попросили нас забрати ці ялинки після свят. Ми поїхали, забрали ялинки, і зародилася ідея, що можна зробити якусь оренду в місті для тих людей, яким просто не має де це дерево посадити. Про оренду ялинок я взагалі ніде не чув, не впевнений, чи ще десь у столиці пропонують такі послуги.
Орендувати — дешевше
Зараз наші ціни оренди я вважаю трішки завищеними, тому що в нас ще бракує достатньо досвіду, щоб робити це масово і бути впевненими, що ці дерева ідеально приживуться. Якщо хоча б у 70-80% це буде позитивний досвід, то наступного року ціну оренди ми знизимо. Зараз ялинка звичайна висотою 120-170 см коштує 850 грн. Також є преміум ялинки висотою 100-140 см (ціна 1300 грн), 140-160 см (1700 грн) та 160-180 см (2000 грн). Якщо ж брати ялинку в оренду, залежно від її типу ми повернемо від 250 до 400 гривень. Інтервал часу оренди ми обмежили з 20 грудня по 9 січня. Все ж таки дереву не дуже комфортно довго взимку перебувати у теплому сухому світлому приміщенні.
Читайте також: Екоялинки, дерев’яні вертепи та льняні скатертини: 8 українських брендів декору до Нового року
Ідеальні умови у квартирі для того, щоб дерево зберегло свою життєдіяльність, це температура від -5° вночі та вологість повітря на рівні 60%. Хоча фактично і температура +23-25, вологість до 30% і освітлення з 8:00 до 22:00 десь 14 годин ялинка комфортно переносить. За можливістю її потрібно поливати, щоб земля з коренем була вологою, хоча б пару разів на день обприскувати з пульверизатора, слідкувати за вологістю та освітленням. Якщо виходите з кімнати, де стоїть ялинка, варто вимикати світло.
Зимові свята минули — мерщій садити
Люди в нас частіше купують, ніж беруть в оренду: напрокат ялинки беруть приблизно одна третина киян. Після новорічних свят рекомендую їм якомога швидше посадити ялинку, цим самим повернути її у природні умови. Для цього варто викопати ямку, посадити, полити, обгородити й потім готуватися ціле літо двічі на тиждень рясно поливати.
Ті ялинки, які до нас повертають, я залишу в контейнерах та облаштую спеціальними датчиками. Там буде натягнута затемнювальна сітка, щоб не було дуже багато сонця, і прохолода, дощування, щоб їм було вологіше. Також я проллю стимулятором, щоб утворилося більше коренів, які зможуть живити ялинки. Далі я буду їх стригти, підживлювати, поливати й спостерігати, якщо доведеться, то і лікувати. Потрібно дивитись, яких речовин дереву не вистачає в тому ґрунті, в який ми висадимо, корегувати його завдяки різним препаратам.
Кожен хоче собі найпухнастішу
Відгуки торік ми отримували лише позитивні, за винятком двох ялинок, які не прижилися. Хоча складнощі у роботі виникають, адже комунікувати доводиться з людьми з різними характерами, вибагливістю, очікуваннями. Тому, можливо, вони бачили ялинку преміум-класу, а ми привезли звичайну смереку. Тоді виникають питання: чому така маленька, чому не така пишна. Доводиться пояснювати, що пухнастіша втричі дорожча.
Були ще складнощі з тим, що ми у бус на доставлення ялинок людям складали 20-25 ялинок. І коли люди виходили вибирати ялинки, то, відповідно, брали собі кращу. І коли до останньої людини довозили, то їй залишалася вже така, не дуже. Тому цього року вирішили на маршрут брати 15 точок доставлення, а ялинок завантажували так само 20-25. Тож навіть коли до останньої людини приїде автівка, у неї буде вибір.
Попит перевищив сподівання
Цього року кияни дуже активно замовляли, у півтора раза більше, ніж торік. Якщо у 2019-му ми завезли 300 ялинок, то цього року буде 550-600. Надалі ми плануємо повторювати те ж, що вже робимо, з корегуванням деяких моментів. Водночас побачимо, як приживуться ті ялинки, які ми залишимо в контейнерах, будемо дивитися, що з ними буде.
Також наступного року ми не чекатимемо замовлень від людей, а просто викупимо в розсаднику певну кількість ялинок — 300-1000 штук — і привеземо їх на точку. Нехай люди приходять, вибирають. Адже дуже багато людей не замовили, а тепер хочуть, але дорожчі ялинки ми відвозимо винятково під замовлення. Варто і збільшити їхню кількість, адже ми не задовольнили попит людей. Він виявився значно більшим, ніж ми планували.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
