Суспільство
Заробляти 2000 євро за кілограм: як на Вінниччині вирощують трюфелі
“Збирали трюфелі відрами та робили вареники з ними”. Саме так пройшло дитинство фермера Олександра Джиги. Чоловік разом з батьком полюбляли збирати гриби і навіть не підозрювали, що то трюфелі. А коли дізнався, що один кілограм такого делікатесу може коштувати до 2000 євро, то активно взявся за розвиток бізнесу. Зараз Олександр створив ферму у рідному селі, де займається вирощуванням овочів, фруктів, а також коштовних грибів.
Олександр Джига
Закінчив Вінницький аграрний університет. Родом з села Василівка, що на Вінниччині. Зараз чоловік займається фермерством – вирощує трюфелі, овочі та фрукти. А також заснував Sunberry Ukraine — вінницьку компанію, що допомагає фермерам консультаціями та органічними добривами.
Збирали трюфелі відрами та ліпили з ними вареники
Трюфельний бізнес відкрився для нас досить несподівано та має давню історію. Всі мої предки були лісниками, а прапрапрадід єгерем у Суворова (російський полководець 18 ст., що прославився своєю жорстокістю до солдатів та цивільного населення – ред.). У ті часи сюди завезли дуби і сказали, що під землею будуть рости гриби “волове серце”, які трошки цінніші за звичайні білі. І мій прапрапрадід збирав їх для Суворова.
Так воно передавалось з покоління в покоління. Мій батько навчив мене збирати гриби і ми часто разом ходили на пошуки. Якось під час збору батько каже: “От бачиш, там кабан порив. От у Франції, якщо у якомусь місці порив кабан, то там знайшли би трюфелі. А це дуже дорогі гриби, які ростуть під землею”. Але ні я, ні батько не здогадувались, як ті трюфелі виглядають. Ми просто відрами збирали “волове серце”.
Якось згодом товариш запитав, чи можна вирощувати у нас в Україні трюфелі. Ми прикинули, що клімат Франції подібний до нашого, тому, напевне, можна. І товариш показав, як виглядають трюфелі. Виявилось, що я з дитинства збирав саме ці гриби. Товариш мені не повірив, довелось навіть закластися на ящик шампанського.
Олів’є з трюфелями
Коли я дізнався, що трюфелі буквально ростуть у мене під ногами, то почав досліджувати, що ж це за гриб такий. Піднімав архівні документи, знайшов книгу 1812 року, де було описано технологію вирощування та приготування трюфелів.
Дізнався багато цікавих фактів. От у Російській імперії були навіть закони стосовно трюфеля – заборонили збирати цей гриб разом з ведмежатами. Виявилось, що колись на пошуки гриба ходили з ведмежатами. Цією справою займались, переважно, жінки. Для безпеки тваринам виривали зуби, але залишали кігті. Було багато випадків, коли ведмеді задирали кігтями жінок. І після цього заборонили збір трюфеля таким способом.
Взагалі, трюфель був досить популярним продуктом і жодна кулінарна книга не обходилась без страв з ним. Навіть всім відомий салат олів’є. Це зараз його готують з того, що залишилось у холодильнику. А раніше у нього входили трюфелі, ракові шийки, каперси, телячий язик. У радянські часи від салату залишилась тільки назва.
Зараз в Україні страви з трюфелів лише набувають обертів і не кожному по кишені. Проте, у ресторанах можна скуштувати різні варіації від печінки фуа-гра до морозива з трюфелем.
До речі, є Трюфельна Асоціація в Іспанії та Італії — це наші колеги, з якими ми обмінюємось досвідом і співпрацюємо.
Тож, як в Україні почати вирощувати трюфелі?
Крок 1. Перевірити, чи підходить земля
Трюфель – це товариш дерева і поселяється на коренях. Це можуть бути дуби, грецький горіх, фундук, гірська роза і тд. Я почав експериментувати і вирішив закласти нову плантацію трюфелів. Бо ті місця, де ми збирали з батьком – це лісові угіддя, які приватизувати просто неможливо. Площа плантації 1 га. Чому так мало? Бо ми не такі великі фермери, у нас всього 20 га землі. Крім трюфелів, ми ж займаємось ще овочами і фруктами.
Французи називають трюфель “примхливий принц”. Все тому, що він не буде рости на захімічених землях, де використовують пестициди. Тому, потрібно вирощувати трюфелі на органічних землях, які багаті на залізо, кальцій, магній, цинк, кобальт. Це можуть бути як глинисті, так і карбонатні піщані. Але, на піщаних землях трюфель почуває себе трохи краще.
Коли я не ще знав італійців і як вирощувати трюфелі, то вирішив вчитись у природи. Я брав проби з місць, де збирав ці гриби і віддавав у лабораторії. Там робили розширений аналіз грунту. Це стало допомогою у налагодженні зв’язків з італійцями, бо багатьох закономірностей, які я дослідив, вони не знали.
Існує певна методика посадження трюфеля.
- Потрібно розуміти, на якій висоті над рівнем моря знаходиться ваша земля. Найкраще трюфель росте на висоті 250-1100 метрів.
- Хімічний аналіз. Коли ви вибрали ділянку, де буде рости трюфель, то дивитесь, чого вашій землі не вистачає. Якщо мінералів, то вносите разом з органікою. Найкраще для добрив підходить перегній від свиней чи корів. Але, якщо у вас надлишок якихось елементів у землі, то краще там не вирощувати трюфелі.
- Аналіз на мікроорганізми. У мікробному світі є різні шкідники, які можуть просто знищити трюфелі. Це також варто детально дослідити.
- Хімічний аналіз води на мікроелементи, кислотність, засоленість, важкі метали. Якщо є проблеми з водою, то ставляться мембранні фільтри, які забирають шкідливі речовини.
Крок 2. Насадження дерев
Коли ваша земля буде пристосована до закладки трюфеля, тоді відбувається насадження дерев. Але, тут потрібно врахувати напрям по сторонам світу – найкраще висаджувати з півдня на північ. Це для того, щоб земля могла освітлюватись та прогріватись. Кількість дерев ви вибираєте залежно від інтенсивності плантації – приблизно 100 дерев на 1 га. Якщо плантація високої інтенсивності, то це десь 500 дерев на 1 га.
Від чого залежить інтенсивність плантації? Від схеми поливу та обрізки дерев. Трюфель буде плодоносити до тих пір, поки дерева не зімкнуть крони між собою і не утворюють тінь, куди не буде потрапляти сонце.
Сам трюфель – це корисний гриб, який в першу чергу допомагає рости іншим рослинам. Наприклад, якщо ви засадили трюфель на горіхових деревах, то урожай самих горіхів буде значно кращим.
Крок 3. Вкладення у плантації
Будьте готові до того, що трюфельна плантація потребує чимало капіталовкладень – 10 тисяч євро. У цю сумму враховуються огорожа, саджанці, система краплинного зрошення, витрати на викопування ям. Також, кожного року потрібно робити міжрядну культивацію.
Спочатку я не розумів, навіщо французи роблять цю культивацію. А потім вони пояснили, що це робиться для того, щоб трюфель ріс нижче. Чим глибше росте гриб, тим він крупніший. До того ж, його не дістануть білки, миші, олені чи косулі, які можуть пошкодити гриб. Такі догляди за плантацією понесуть за собою додаткові витрати – 300-350 євро на рік.
Крок 4. Прибуток та збір урожаю
Перший урожай з’явиться у вас на 4-5 рік. Так, це довготривалий бізнес. Але коли трюфелі почнуть плодоносити, ви зможете вийти на високі показники урожаю і заробляти чималі кошти.
Я збираю урожай разом з собакою. Її дресерували кінологи так само як і готують тварин для пошуку наркотиків чи грошей. Цікаво, шо трюфелі не ростуть поодинці. У одному гнізді може бути близько шести грибів, тому потрібно копати глибше.
Якщо брати плантацію 1 га, то на 5-й рік ви зможете зібрати 3-5 кілограмів трюфелю. А потім по наростаючій – на 15-й рік можна буде збирати більше 80 кг з 1 га.
Стосовно ціни, то якщо брати чорний Перигорський трюфель (один з найдорожчих видів), то його оптова ціна – 800-1500 євро за кілограм. Крупні екземпляри такого гриба можна продати за 2000 євро. Чорний Бургундський трюфель трохи дешевший і його оптова ціна 150-450 євро за кілограм. Проте, будьте готові до того. що якщо ви підете в ресторан, то вам подадуть цей вид трюфелю по ціні 2000 євро за кілограм.Тому рестораторам і вигідніше купувати дешевші види, бо люди ще не дуже розбираються у тому, який це вид.
В Україні трюфель занесений до Червоної книги. Але, це лише один вид, він дешевий, тому нецікавий для комерції. Ми з ним працюємо, щоб зберегти для нащадків.
Крок 4. Збут продукції
Ринок збуту допомогли знайти друзі. Вони порадили, що перед тим, як почати вкладати гроші у трюфельний бізнес, варто спілкуватися з провідними українськими рестораторами. Так з’явилось кілька ресторанів, які хочуть мати в меню українські трюфелі. Але я не можу задовольнити потреба всі ресторанів, тому все одно 95% трюфелів привозиться з-за кордону.
Також трюфелі замовляють і пересічні громадяни, які просто хочуть скуштувати, що ж то за делікатес такий. Замовляють студенти і я намагаюсь продавати їм за оптовими цінами. Також трюфель описаний в Корані, що це “подарунок бога, який лікує зір”. Цікаво, що дійсно мусульмани замовляють трюфелі і роблять краплі для очей. Кажуть, що дійсно допомагають.
Трюфель взагалі має лікувальні властивості. Чому багаті люди готові викладати великі гроші за страви з цього гриба? Бо це допомагає як підтриманню сексуального здоров’я, так і сприяє довголіттю.
Та культура на трюфелі в Україні ще тільки розвивається. Раніше взагалі не знали і не розуміли, що це таке і навіщо витрачати за страви з цим грибом шалені гроші. В селі з мене спочатку сміялись і постійно підколювали, що ж це я таке роблю. А зараз, до мене з інших міст приїжджають, щоб почерпнути досвіду. Але ніхто з односельчан навіть не запитав, а як взагалі можна вирощувати трюфель. Я ж намагаюсь пропагувати трюфелі і робити все, щоб їх стало більше, тому ніколи не шкодую ділитися секретами та власним досвідом.
Суспільство
Волонтерський центр відкрили на Закарпатті, повідомили у пресслужбі обласної державної адміністрації.
Зазначається, що це спільна робота волонтерів краю, грантової підтримки США та облдержадміністрації.
Наголошується, що волонтери – це ті люди, які завжди подають руку допомоги у найважчі часи.
Реалізувати проєкт вдалось у рамках підписання спільного меморандуму між керівництвом Закарпатської ОДА та Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).
Читайте також: Зручна та стильна: сім українських брендів базової нижньої білизни
Куруватиме центром волонтерка Власта Рейпаші. За її словами він має об’єднати волонтерів області, представників влади та департаменту соцзахисту для допомоги людям.
Чим займатиметься центр?
Там проводитимуть навчання для усіх волонтерських організацій, а також зустрічі із меценатами. Допомогу можуть отримати малозабезпечені люди та медичні заклади області.
Гроші на створення центру – майжк 25 тисяч доларів – для закарпатських волонтерів надала Агенція США з міжнародного розвитку (USAID).
Читайте також: Як волонтери рятують дерев’яні будиночки на Чернігівщині (ВІДЕО)
Волонтери прийматимуть відразу за двома адресами в Ужгороді – Гойди, 8 та в будівлі обласної адміністрації.
Нагадаємо, на Львівщині волонтери прибрали парк від сміття і висадили дерева.
Головне фото: volodymyrets.city.
Суспільство
Громадських діячів, митців, музикантів, екологів та креативні осередки закликають згуртуватися заради відкриття парку Юрковиця на Подолі у Києві.
Про це повідомили організатори свята.
Фестиваль у столиці відбудеться упродовж чотирьох днів з 30 квітня до 3 травня 2021 року.
Організатори зазначають, що в історичному центрі Києва між пагорбами Щекавиця та Юрковиця є ціла зона 20 гектарів зеленого оазису зі ставками.
«Немає нічого ґоноровішого для міста, ніж мати такий парк на районі», – йдеться у повідомленні.
Про фестиваль
СТАНЦІЯ КИРИЛІВСЬКА — 4 фестивальні дні, понад 80 подій, колаборація 10+ топових креативних спільнот міста, міжнародна взаємодія, 30 днів підготовки та 10+ тонн вивезеного сміття.
Читайте також: Безрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі
Яка програма фестивалю?
У дні Великодня всі їдуть кудись, і роблять так щороку, тож прийшов час запросити до себе до Києва гостей, родину та друзів із усієї України та світу. А ще пора відкривати сезон чілу на дворі, бо сонечко вже не тільки світить але й гріє.
Програма:
- Перформанс – 4 спеціальні події, новий підхід до аудорних івентів, святий перфоманс із освяченням прямо під час події
- Візуальний напрям – синтез природи та сучасного мистецтва, інсталяції
- Урбаністика – разом приберемо, разом зробимо проєкт парку, разом його втілимо в життя.
- Музика – Концерти, Джеми, Електронна сцена від Криму через Поділ і до Берліну
- Кіно – Кіно від Поділських режисерок і не тільки
- Екопрограма – запрошуємо всі екотусівки долучитися, оцінити флору та фану, шось заселити шось посадити, познайомитись із каченятами які живуть на ставку.
- Велопрограма – Поганяємо у велоквесті по Подолу та навколо
- Культурний менеджмент – найкращий курс із культурного менеджменту це взяти і робити. Тож погнали робити фест разом.
- Фестивальний кемп – Ну який фестиваль без кемпу! А ще буде вогонь і гітарка, і це в центрі міста, і своє сцена біля кемпу.
Як долучитися до створення парку?
Щоб долучитися до організації парку потрібно пройти за посиланням і заповнити форму.
Можна допомогти під час толоки, збору підписів чи стати волонтером проєкту або запропонувати іншу допомогу.
Про парк
Поділ був центровим місцем з 9 століття. Тут завжди панувало різноманіття. Це багатонаціональний та мультикультурний район, зовні схожий на культурний П’ємонт, або острівець, де оселився креативний клас.
Парк Юрковиця з часом стане улюбленим парком Подолу та знатним місцем для зустрічей світанків, заходів, прогулянок на природі.
Нагадаємо, на Івано-Франківщині влаштовують фестиваль дельтапланеризму.
Усі фото: station.kosmostabir.org.
Суспільство
Український документальний фільм Остапа Костюка «Жива ватра» виклали у відкритий доступ.
Про це повідомили у пресслужбі Держкіно.
Зазначається, що стрічка режисера та сценариста Остапа Костюка «Жива ватра» – це мистецький документальний фільм про життя вівчарів українських Карпат та долю традиційного ремесла на тлі сучасних змін, який став підсумком 10-річного дослідження режисером гуцульської культури.
Сюжет кінокартини
Події картини розгортаються в Карпатах, де живуть троє чоловіків різних поколінь:
- 82-річний Іван самотньо проводить старість й готується до смерті,
- 10-річний Іванко розпочинає життя з чистого листа у школі-інтернаті в райцентрі,
- 39-річний Василь займається тваринним господарством. Та навесні всі троє піднімуться в гори.
Читайте також: Зручна та стильна: сім українських брендів базової нижньої білизни
Живою ватрою називали вогонь, який не згасав впродовж 4-місячного полонинського сезону і служив оберегом гірського вівчарства. Стародавній обряд запалювання «живої ватри» здійснювався на Гуцульщині до середини XX століття.
Автори фільму
Режисер та сценарист – Остап Костюк, оператори-постановники – Олександр Поздняков та Микита Кузьменко, композитор – Алла Загайкевич, продюсери – Геннадій Кофман, Данило Вулицький, Ольга Бесхмельниціна.
Картину створено ДП «Національна кінематека України» за підтримки Держкіно. Загальна вартість виробництва фільму – 1 млн 199 тис. 400 грн (100% державної фінансової підтримки).
Читайте також: “Так” українському кіно! Як працює онлайн-кінотеатр Takflix
Нагадаємо, українську пригодницьку стрічку «Іван Сила» виклали онлайн.
Як ми повідомляли раніше, німецький фонд став копродюсером української стрічки «Редакція».
Усі фото: usfa.gov.ua.