

Суспільство
«Зараз – найкращий час». Історії людей, які перейшли на українську у відповідь на напад РФ
Російськомовні українці масово почали переходити на державну мову. Поштовхом до цього спочатку стала промова президента Росії, в якій він говорив про визнання «Л/ДНР», а потім – повномасштабний наступ на Україну. Ті, хто вирішив перейти на українську, кажуть, що не хочуть асоціюватися з агресором та прагнуть підтримати країну в складні часи. Вони розповіли ШоТам, чому тривалий час спілкувалися російською та як вдалося перелаштуватися на державну мову.

Ярослава Кравченко
Телеведуча, радіоведуча, громадська діячка
Засновниця та директорка «Дикого Театру», співведуча YouTube-шоу «Ебаут», ведуча «Телебачення Торонто», амбасадорка руху за гендерну рівність HeForShe в Україні
Вивчила російську, щоб вижити
Російську мову мені довелося вивчити у 2000 році, щоб вижити. Коли мені було 13, я приїхала в Київ з міста Умань Черкаської області, щира й українськомовна. У той час українська вважалася «сільською і забитою» мовою. Говорити можна було, але для цього потрібні були сили. Київ у той час був суворим, сил у мене не було. Тому я як дитина пристосовувалася до оточення. Брала уроки у викладачки, і практикувала з подружкою Дашою з Донецька. Я її вчила українській, а вона мене – російській. Так я майже на 15 років стала російськомовною.
Усвідомлення важливості рідної мови як невіддільної частини особистості повернулися до мене під час Революції Гідності. Досі дико, коли виринають дописи чи відео, де я говорю російською. Відтоді я спілкувалася українською з мамою та у всіх своїх проєктах, етерах, інтерв’ю, з таксистами та в магазинах. Але інколи використовувала російську в спілкуванні з друзями.

Українська – в нас у крові, треба лиш згадати
Відтепер російською не спілкуюсь. Напередодні нового етапу війни український архітектор Слава Балбек запустив хвилю, що масово покотилася в Instagram. Він написав, що переходить на українську. Сотні перепостів і постів: «Я теж!».
Приєднуйтесь і ви до позиції свідомих. Вам може бути страшно виглядати кумедно, але всі роблять помилки, коли вчаться. Скажу більше: доволі багато гостей, які приходили до нас у проєкт «Ебаут», хвилювалися, що не знають української. Але коли вони починали говорити – виявлялося, що все навпаки. Українська у нас в крові, треба тільки нагадати. І зараз для цього найкращий час.

Тамара Х’юман
Активістка, очільниця громадської організації «Кожна Тварина»
Перехід на українську почала з лекцій і письма
Я веганка та активістка за права тварин, займаюся просвітницькою діяльністю та очолюю веганську громадську організацію «Кожна Тварина». Народилася та живу у Києві. З дитинства і все життя розмовляла російською. Виросла у переважно російськомовній родині й ніколи не вважала, що ця мова належить Росії. Більшість моїх друзів теж спілкуються російською.
Читайте також: «На фізиці говоримо про Bayraktar». Історія вчителя-тероборонівця з Переяслава, який проводить уроки прямо на блокпосту
Вже давно я думала над тим, аби повністю перейти на державну мову. Торік почала читати лекції українською замість російської, але у побуті мені перехід все ще давався дуже складно. Казала собі, що тут просто потрібні час і практика. Це не відбудеться одразу, але відбудеться. Починала з письмової та робочої комунікації.

Вірю, що російськомовна родина мене підтримає
Приблизно за тиждень до вторгнення я вирішила це зробити – повністю перейти на українську. Відчувала, що більше не можу і не хочу спілкуватися російською. Сьогодні як ніколи важливо, щоб у нашій країні лунала державна мова. Мені не хочеться бодай якось асоціюватися з Росією. Намагаюся перейти на українську в усіх сферах.
Сподіваюся й на підтримку своїх підписників у соцмережах та терпіння моїх помилок. А всім, хто все ще говорить російською, хочу сказати наступне: хай це буде ваше рішення. Якщо відчуваєте, що пора це змінювати, – дійте!

Анна Арфєєва
Радіоведуча в етері KissFM, блогерка, засновниця кондитерської Macarena Macarons
Не хочу асоціюватися з Росією
Я виросла у російськомовній родині. Українську почала вивчати приблизно у п’ятому класі, але мені це давалася важко. Постійно працювала з репетиторами. Більшість моїх друзів знають, що я спілкувалася зазвичай російською. Але я все частіше почала помічати, що говорю українською, і це класна тенденція. Із сином ми говоримо 50 на 50: повільно, але впевнено.
Нещодавно я таки наважилася: перехожу на українську. Сталося це після промови одної «недолюдини» 21 лютого, який своїми указами відбирає у нас нашу землю. Брудно й безцеремонно! Я не хочу, щоб мене асоціювали із росіянами та Росією. Я – українка, живу в Україні, і не втомлююся пояснювати це іноземним громадянам.

Я спробую! Свій перехід на українську почала з Facebook. Тож тепер – тільки красиві українськомовні дописи. Про це рішення я повідомила своїх підписників. Судячи з кількості реакцій і коментарів, таке відчуття, наче там не допис про мову, а оголене фото. Тим, хто лише наважується перейти на українську, раджу робити це поступово. Спершу спробувати спілкуватися так в одній соцмережі, потім – в іншій. Частіше говоріть виключно українською, наприклад, у магазині, а потім і звикнете.

Максим Щербаков
Спортивний журналіст
Триколори в Україні розцінював як зрадництво
Я народився в місті Старобільськ, що на Луганщині. Вже з дитинства був патріотом – це якось мені передалося, чи що. Але всі мої друзі були російськомовними. У нас на Слобожанщині, особливо в моєму дитинстві, ніколи взагалі не підіймалися питання типу: «Ти за Росію чи за Україну?». Але коли я подорослішав, то вже почав помічати насаджування саме російської по телебаченню.
Коли я переїхав до Луганська вчитися в університеті, то вступив на спеціальність «Українська мова, література та журналістика». І там я побачив, чим пахне. Помічав плакати «русский мир», триколори, які чомусь висіли на стінах. І в той час певні люди почали протиставляли себе Україні, пропагуючи російське. Я не розумів, як в Україні можна так себе поводити. Я це розцінював як зрадництво.

Ловив себе на тому, що переходив на мову співрозмовника
Взагалі я двомовний. В останні роки розмовляв з російськомовними російською через повагу до людини. Можу й англійською з кимось трішки поспілкуватися. Але зараз я бачу, що не одному мені захотілося перейти повністю на українську мову. Це відповідь на узурпацію України цим «уйлом». Я вирішив місяць розмовляти винятково українською, а далі буде видно. Тут немає якихось агресивних моментів «проти чогось», а навпаки – за українську. Це сталося зненацька, як якийсь душевний порив. Я відчув, що маю показати свою позицію. І я її показав.
За перші кілька днів спілкування державною мовою я помітив, що це все більше мене захоплює й поповнює мій словниковий запас. Мені це реально подобається, аж кайфую. Моє оточення у Києві, де я зараз мешкаю, 50 на 50 російськомовне й україномовне. З-поміж них ніхто взагалі нічого не запитав у мене в контексті переходу на українську.
Після рішення про перехід на українську спочатку я часто ловив себе на думці, що коли мене питають щось російською, я відповідав тією ж мовою. Але одразу ж зупиняв себе і такий: «Так, стоп! Що ти зробив?». Навіть з друзями я намагаюся спілкуватися винятково українською, і мені це зовсім не в тягар, а вже звично.
Суспільство

У Києві відкриють новий креативний простір MLYN design hub, присвячений сучасному українському дизайну. Відвідувати простір можна буде щодня та безплатно. Відкриття MLYN design hub запланували на квітень 2025 року.
Про це повідомили у команді простору.
Що буде в MLYN design hub
Простір працюватиме у стінах колишнього заводу «КиївМлин», у якого й запозичили частину назви. Головна мета проєкту — знайомити українців з якісними предметами інтер’єру, що виробили в Україні, та популяризувати їх.
Українські виробники та дизайнери зможуть представляти свої роботи у межах експозицій інтер’єрних предметів. Виставкова зала оновлюватиметься кожні три-чотири місяці.
«В MLYN design hub ми прагнемо зробити сучасний український дизайн більш помітним для широкої аудиторії. Тому відкрили цей простір — затишний, дружній, наповнений подіями, який щоденно дає можливості для розвитку і популяризації дизайну. Тут українські виробники і дизайнери можуть представити свої роботи на постійній основі, а відвідувачі — відкрити для себе якісні, естетично довершені предмети інтер’єру, створені в Україні», — зазначив засновник MLYN design hub Роман Михайлов.
Читайте також: «Довженко-Центр» запускає у шести містах кіноклуб

Перша експозиція
Першою виставкою у просторі стане експозиція під назвою «Зерно». Її створили під кураторством артдиректорки простору Ярослави України.
«Експозиція “Зерно” представить інсталяції різних інтер’єрних зон, скомпонованих з предметів українського виробництва. В ній ми переосмислимо традиції нашого дизайну в потоці сучасних тенденцій», — розповіла Ярослава Україна.
MLYN design hub працюватиме щодня, вхід для відвідувачів вільний. Експозиційна зона працюватиме з 10:00 до 19:00, а подієва зала прийматиме заходи до 23:00. Простір розташований за адресою вулиця Спаська, 36/31, на другому поверсі.



Раніше ми писали, що анонімний митець зі Львова зібрав понад мільйон гривень на військо за допомогою картин.
Фото: MLYN design hub
Суспільство

11-річний Єнс із Данії зібрав понад 34 тисячі данських крон для дітей з України, які втратили свої домівки. Хлопчик виготовляє власні вироби з бісеру та продає їх.
Про це повідомила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Єнс виготовляє синьо-жовтих великодніх курчат із бісеру. Торік хлопчик зібрав 28 тисяч крон. За 2025 рік він уже встиг зібрати шість тисяч крон, а благодійна організація KOLO Nordic подвоїла цю суму до 12 тисяч крон.
Очільниця міністерства написала про бажання Єнса допомогти українським дітям:
«Хлопчик побачив у новинах, як багато дітей в Україні втратили свої домівки, і сказав мамі: “Що ми можемо зробити?”. Мама відповіла: “Творити добро!”. У свої 11 він показує світові, що щедрість духу не має віку».
Читайте також: Анджеліна Джолі підтримала 14-річну дівчину, яка постраждала від атаки росіян (ФОТО)
Також завдяки міністру підприємництва Данії Мортену Бьодскову, який організував зустріч із Єнсом та його батьками, Юлія Свириденко мала змогу подякувати хлопчику за його роботу.




Нагадаємо, що Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО).
Фото: фейсбук-сторінка Юлії Свириденко
Суспільство

Американська акторка Анджеліна Джолі поспілкувалася з 14-річною Поліною, яка дістала тяжкі поранення внаслідок російського удару по Харківщині. Акторка також передала Поліні записку зі словами підтримки.
Про це повідомили в UNITED24.
Поліна отримала тяжкі поранення в лютому 2025 року в Ізюмі. Зараз дівчина проходить лікування в дитячій лікарні «Охматдит». Найбільша мрія дівчини — знову ходити. Їй допомагають у цьому українські лікарі.
Також дівчина розповіла психологам, що вона дуже хотіла б зустрітися з Анджеліною. До втілення цієї мрії Поліни долучилися в UNITED24. Американська акторка поспілкувалася з Поліною онлайн. Разом із цим дівчина отримала від Анджеліни Джолі записку зі словами підтримки та побажаннями залишатися сильною.
Читайте також: «Ви надихнули весь світ!»: Барбра Стрейзанд закликала підтримувати українських медиків (ВІДЕО)



Нагадаємо, що принц Вільям зустрівся з українськими дітьми у школі в Естонії.
Фото обкладинки: Harald Krichel