Український історик Микола Бандрівський показав архівну фотографію 1910-х років та поділився історією світлини зі своєю авдиторією. На знімку зображено мрійливу дівчинку з ледь відстороненим, але щасливим поглядом.
Про світлину історик розповів на своїй Facebook-сторінці.
Історія світлини
Це перша “фотосесія” маленької галичанки із Золочева поблизу Львова. Вона була зроблена десь перед 1914 роком у золочівському ательє Мартича Яворського й виставлена нині Володимиром Славінським у спільноті “Золочів Złoczów – від давнини до сьогодення”.
Історик акцентує увагу на тому, що судячи із вигляду дівчинки, вона у момент зйомки про щось мріє. На це вказує її ледь відсторонений, але щасливий погляд із ледь помітним усміхом і відповідно складені руки.
Можливо, це була її пам’ятна фотографія на спогад про перше святе Причастя, яке вона щойно прийняла. З цієї нагоди мама вбрала її у білу сукню й таку ж світлу гаптовану блузку.
“Чимало таких давніх фотографій на яких ми бачимо осіб, але не знаємо, хто це. Так і в цьому випадку: незнайоме миле дівча із Золочева дивиться на нас із часової відстані із того далекого минулого більш як столітньої давнини”, – пише Микола Бандрівський.
Нагадаємо, що в Нью-Йорку відбулася прем’єра художнього проєкту, присвяченого окупації Маріуполя.
Відтепер у Києві не прибиратимуть фрагменти мертвої деревини. Завдяки цій ініціативі у зелених зонах столиці планують створити природні умови для життя різних видів флори та фауни.
Про це повідомив директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату Олександр Возний.
Для чого впроваджують проєкт
Як вказують в КМДА, не прибиратимуть у зелених зонах обрізаний сухостій і відмерлі стовбури дерев, що лежать на землі.
«Така практика вже багато років застосовується в багатьох європейських країнах, оскільки мертва деревина є незамінним елементом екосистеми. Вона підтримує життєвий цикл численних видів комах, грибів, мікроорганізмів, а також є «їдальнею» для синиць, дятлів та інших птахів», — зазначив Олександр Возний.
Разом із тим залишки мертвої деревини покращують якість ґрунту: вони насичують землю азотом, фосфором і вуглецем.
У межах проєкту розробили спеціальні інформаційні таблички та QR-коди, які розмістили у київських парках. Більше про цю ініціативу можна дізнатися на сайті КП «Київський міський Будинок природи».
Нагадаємо, що на Київщині відкрили тимчасовий міст замість того, який росіяни зруйнували у 2022 році
У Приштині відкрили українську редакцію видання The Geopost. Відтепер журналісти висвітлюватимуть суспільно-політичні процеси в Західних Балканах українською мовою.
Українські журналістки редакції
Над новим проєктом працюватимуть українські журналістки Людмила Макей і Тетяна Красельникова. Вони знаходяться у столичному місті Приштина за програмою професійного захисту «Резиденція в Косові».
«Наша головна місія — об’єднати балканський регіон у боротьбі з дезінформацією та зовнішнім впливом. Ми прагнемо протидіяти дезінформації та пропаганді на Західних Балканах завдяки роботі команди професійних журналістів-розслідувачів з Косова, Сербії, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії та Чорногорії», — зазначив головний виконавчий продюсер видання Гюнен Венхарі.
Цю медійну організацію заснували у 2021 році за фінансування Посольства США. Дотепер у виданні публікували матеріали англійською, албанською та сербською мовами.
Нагадаємо, що українські медіа можуть отримати до 45 тисяч доларів на протидію дезінформації: деталі конкурсу
Біля одного з сіл на межі Вишгородського та Бучанського районів відкрили тимчасовий міст через річку Тетерів.
Про це повідомив очільник Київської ОВА Руслан Кравченко.
Попередній міст зруйнували росіяни ракетним обстрілом у березні 2022 року. У КОВА зазначають, що його капітально відновлять.
«Однак, щоб мешканці громади не втрачали час на об’їзні маршрути, облаштували тимчасовий протяжністю майже 56 метрів. Міст виконано в один проїзд та з тротуарами по обидві сторони», — написав Руслан Кравченко.
Коментарі