Суспільство
Замість лотереї у військкоматі – професійний рекрутинг. Хто наймає копірайтерів та піарників для ЗСУ? Кейс платформи Lobby X
Стартап Lobby X офіційно запустився у лютому 2016 року. Тоді його засновник Владислав Грезєв вирішив створити платформу із цікавими та прогресивними вакансіями для ідейних українців. За сім років сторінка у фейсбуці перетворилася на повноцінну рекрутингову агенцію, яка закриває найскладніші вакансії.
А з початком повномасштабного вторгнення у Lobby X відкрився ще один напрям – працевлаштування до українського війська. Як це працює на практиці та в чому принципова відмінність мілітарі-вакансій Lobby X від ТЦК – розповідає ШоТам.
Владислав Грезєв
Засновник рекрутингової агенції Lobby X
Lobby X – це про прогрес
Я почав задумуватись про стартап у сфері рекрутингу задовго до реалізації цієї ідеї. Це трапилося в лютому 2015-го, коли Несторівська група презентувала свою «Візію України-2025» – стратегію, завдяки якій післяреволюційна Україна мала стати топ-державою.
Коли спікери поділилися своїм баченням, я став першою людиною із зали, яка запитала: «А хто це все буде робити?». Спочатку вони трохи «зависли», а потім просто відповіли: «Ви і будете робити». Тоді я усвідомив, що треба щось вигадати, аби забезпечити ці сфери та стратегії потрібними людьми.
Так і народилася ідея платформи Lobby X, яка мала співпрацювати з прогресивним бізнесом, командами реформаторів, незалежними медіа, дієвим НГО, а згодом – і з військовими. Але про це пізніше.
Ідейні українці потребували цікавих робочих місць
Офіційно Lobby X як платформа з пошуку кадрів почала працювати 7-го лютого 2016-го року. Однак фактично це відбулося дещо раніше. У березні 2015-го року я створив фейсбук-сторінку, на якій у вільний час збирав вакансії зі сторінок приватних осіб. Наприклад, власників бізнесу або лідерів громадських організацій чи українських компаній.
На той момент телеграм ще не з’явився, тож фейсбук був екосистемою номер один. І саме там після Революції Гідності зібралися всі ті ідейні українці, які потенційно могли зайняти цікаві робочі місця.
Читайте також: Десятки надісланих резюме і жодного оферу? Здається, проблема не в роботодавцях. 10 порад від карʼєрної консультантки
Але хтось мав показати їм ці місця. Адже якщо людина не знайома з компанією та не підписана на неї, вона ніколи не дізнається про існування вакансії. До того ж працедавці зазвичай не публікують свої запити на великих агломератах, оскільки там навряд чи буде необхідна аудиторія.
Ось так я і зрозумів, що це має бути одне місце, в якому будуть зосереджені дійсно якісні та прогресивні шукачі роботи. А водночас – місце, про яке знатимуть усі потенційні роботодавці.
Чому це вистрілило? Раніше ніхто не збирав вакансії в одному місці
Lobby X успішно та якісно функціонує вже сім років. За цей час відбулося зростання і платформи, і команди проєкту. Пригадую, як за перший місяць існування сторінка у фейсбуці зібрала тисячу читачів. Влітку їх було ще більше: раніше ніхто не збирав вакансії в одному місці, а тому це вистрілило.
Наприкінці року з’явилася перша людина, яка повірила в платформу і заплатила гроші за рекрутинг. І це стало першим заробітком Lobby X. Тобто перші гроші, які я отримав від власного стартапу. Хоча ми допомагали міністерству оборони, НАБУ й іншим державним органам ще влітку.
І коли я кажу «Ми допомогли знайти» – це йдеться про мене та сторінку Lobby X у фейсбуці. З першого заробітку друзі допомогли мені зробити сайт для платформи. І так вона запрацювала вже на геть іншому та офіційному рівні. Вже після успіху з пошуком кандидатів для декількох департаментів я почав ще більше просувати Lobby X і намагався робити це системно. Залучав партнерів, які цікавилися вакансіями, і знайшов ще одного співробітника
«Зашквар» не потрапить на сторінки Lobby X
Зараз Lobby X має сталу команду, яка виконує значний обсяг роботи. Можу пишатися тим, що ми виросли до 13 людей, які постійно на зв’язку і в роботі над платформою. І це не може не тішити, адже роботи останнім часом додалося чимало. Це пов’язано як зі зростанням платформи, так і з повномасштабним російським вторгненням.
Платформа завжди фокусувалася на допомозі пошуку людей у сектор змін, як ми його називаємо. Проєкт безкоштовно підтримує громадські організації, які працюють на результат, реформаторів у державному секторі, які теж про зміни та чесну працю, а також медіа з незалежною редакційною політикою.
А от із бізнесом ми працюємо виключно на комерційній основі. Ми піклуємося про свою репутацію, а тому постійно моніторимо, що коїться довкола. Я вважаю інститут репутації однією з найголовніших сфер, тож впроваджую його у всі свої проєкти. Це означає, що «зашквар» на сторінки Lobby X не потрапить, або ми принаймні визнаємо помилку і виправимо її, якщо щось упустимо.
Пропонуємо «рекрутинг під ключ»
Я можу з упевненістю сказати, що команда Lobby X може знайти практично будь-кого. Ми займаємося дійсно складними кейсами. Загалом є два варіанти. Перший – вакансія розміщується на наших платформах, джерелах, а також у наших партнерів. Другий – ви довіряєтесь нам і отримуєте «рекрутинг під ключ».
Тобто ми гарантовано знайдемо потрібну людину на потрібну вакансію. І періодично це доволі складна задача. Адже не всі працедавці готові поступатися своїми умови до шукача або ж банально підвищувати потенційну заробітну плату.
Буквально нещодавно ми шукали кандидата на дійсно специфічну посаду. Її особливість була в тому, що потрібна була людину з досвідом, здається, п’ять чи сім років у галузі імплементації програм захисту цивільного населення. Тобто це люди, які працювали в Україні чи будь-яких інших гарячих точках з цивільними і готували їх до можливої ескалації. Можу одразу сказати, що таких мало. Трошки є в Червоному Хресті, трошки в ООН, і їх всього до сотні з відповідним досвідом в Україні.
Забіжу наперед і скажу, що ми все ж закрили цю вакансію, але мушу зізнатися, що це було непросто. У таких випадках ми, як правило, починаємо бесіду з працедавцем, аби він поступився умовами. Адже навіть якщо ми знайдемо потрібну людину, вона може просто не погодитися на запропоновані умови.
Як правило, ми проговорюємо це ще з самого початку роботи. Але інколи необхідність у цьому виникає прямо в процесі. Від цього може змінитися і час пошуку. Ми не даємо гарантії на те, скільки часу може зайняти рекрутинг. Бо це залежить не тільки від нас. Здебільшого на закриття вакансії ми витрачаємо близько місяця, а для складних випадків – три. Цей період може змінюватися залежно від складності поставленої задачі.
Допомагаємо військовим не відволікатися від роботи
З початку повномасштабного вторгнення ми почали шукати людей до війська. Перший такий запит прилетів до нас наприкінці березня. Подібного формату у нас ще не було, але не можу сказати, що мою команду це поставило у ступор. Ні, ми швиденько увімкнулися в процес і закрили вакансію.
Після цього, гадаю, спрацювало «сарафанне радіо». До нас почали звертатися командири, ротні, взводні ЗСУ, аби ми допомогли знайти їм необхідного спеціаліста, який має потрапити у конкретний підрозділ.
Звісно, ця робота виконувалася і виконується безкоштовно. Я вважаю, що в такий спосіб ми допомагаємо військовим не відволікатися від війни, а займатися конкретно задачею. Вже зараз ми маємо окремий відділ, який працює виключно на запит та потребу українського війська. Адже це доволі специфічне завдання і багато роботи.
У нас немає військкоматівських «блокерів»
Ми вже влаштували до війська більше трьох сотень людей. І це далеко не повна інформація, бо здебільшого ми не отримуємо точних даних від підрозділів. Натомість просто чуємо згодом: «Дякуємо, ви нам дуже допомогли». І це абсолютно зрозуміло, адже військове керівництво не захоче ділитися особистими даними людини, яка потрапила до того чи іншого підрозділу.
Тут наша основна перевага полягає в тому, що ми даємо стовідсоткову гарантію, що потенційний кандидат потрапить саме в той підрозділ та на ту вакансію, на яку він відгукнувся. Це важливо, бо буквально нещодавно ми проводили опитування щодо мобілізації, аби виявити «блокери», тобто що зупиняє людей на шляху до війська.
І, як не дивно, один з найбільших «блокерів» – це лотерея, яка відбувається у військкоматі. Там точно немає гарантій, що людина потрапить туди, куди хочеться, і ніхто не гарантуватиме, що хтось цікавитиметься сильними та слабкими сторонами мобілізованого.
Критерій номер один серед військових – це мотивація
Наш підхід нівелює ці «блокери». Кандидат може подивитися купу контенту про підрозділ, який ми запропонували, дізнатися, чим він займається, і трохи розмити межі між «очікування/реальність». А оскільки підрозділи звертаються до нас самостійно, вони ж і закладають гарантію того, що людина потрапить на конкретну посаду. Адже вона їм потрібна.
І ще одна гарантована перевага – кандидати самостійно відгукуються на запропоновану посаду. Тобто людина мотивована. А будь-який командир скаже, що основний критерій військовослужбовця, якого він хоче бачити в особовому складі, – це мотивація.
Коли я зрозумів, що роботи з військовими стало дійсно багато, ми створили окремий департамент з трьох людей, які почали займатися конкретно цим напрямком. І тоді ж стало очевидно, що нам потрібна фінансова допомога зі сторони. Адже у мене, як власника бізнесу, просто не вистачило ресурсу.
Тоді на допомогу прийшов фонд «Відродження». Ми попросили забезпечити одну-дві зарплати, а отримали навіть більше, ніж потребували. Нам вдалося оптимізувати цей процес, і зараз можу точно сказати, що департамент, який закриває потребу війська, матиме зарплату щонайменше найближчі шість місяців. Це наш перший досвід грантового фінансування, але він виправданий на всі 100%.
Працевлаштовувати задля прогресу та перемоги
Знайти вакансії, які ми пропонуємо, доволі нескладно: все є у відкритому доступі. Більшість пропозицій ми викладаємо на сайті, у наших соцмережах і всіх доступних платформах. А для того, аби не пропустити цікаві пропозиції, ми радимо підписатися на телеграм-канал Lobby X.
У планах на майбутнє – розвивати підтримку Збройних сил України. Цей напрям – у пріоритеті. Ми плануємо допомагати більш системно, аби все, що стосується особового складу, можна було вдосконалити та посилити.
Також до України безперервно приходять нові організації, які потребують людей, є запити від держави, які ми також намагаємося закривати. Тобто ми орієнтуємося на масштабування, аби продовжувати працевлаштовувати задля прогресу та перемоги України.
Випробуйте себе в знанні історії Києва: на кожній сторінці — старовинна фотографія та факт про конкретне місце, а на звороті — його сучасний вигляд і відповідь.
Дізнайтеся разом з ШоТам, наскільки добре ви знаєте столицю та її еволюцію крізь час.
Під час археологічних досліджень цієї вулиці виявили систему підземних тунелів і катакомб. Ці ходи використовували в різні періоди історії міста, наприклад, під час Другої світової війни.
Клацніть, щоб перевернути
Це місце розташоване між сімома вулицями, а влітку по вечорах тут відбувається шоу світломузичних фонтанів.
Клацніть, щоб перевернути
До 1500-річчя Києва цю памʼятку реконструювали, хоча точний вигляд оригінальної споруди залишався невідомим.
Клацніть, щоб перевернути
З кінця 18 століття на цій площі проводили відомі ярмарки, на яких збиралися купці з усієї Європи.
Клацніть, щоб перевернути
На початку 20 століття ця будівля слугувала місцем проведення балів, концертів і театральних вистав для київської еліти.
Клацніть, щоб перевернути
У 2015 році під час розкопок на цій площі археологи знайшли цілу вулицю часів Київської Русі та стародавні артефакти.
Клацніть, щоб перевернути
До 2001 року через цю площу, яка була важливим пересадковим пунктом у міській транспортній мережі, проходила трамвайна лінія.
Клацніть, щоб перевернути
Share:
28 березня в Києві відбулася презентація дослідження «Жінки у війні: мотивації залишатися та причини виїжджати», під час якої експерти проаналізували, що спонукає українок залишатися в країні, попри війну, а що може змусити їх вирішити переїхати за кордон.
ШоТам відвідали презентацію та готові поділитися з вами результатами.
Про опитування
З 23 по 30 січня 2025 року Центр економічної стратегії спільно з American University Kyiv провів опитування серед жінок віком від 18 до 60 років, які живуть в Україні (за винятком тимчасово окупованих територій). Також експерти опитали українок, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон. У дослідженні взяли участь 2018 респонденток.
Як війна вплинула на переселення жінок
- 39% українок були змушені залишити свої домівки; з них 53% вже повернулися.
- 69% переміщених жінок залишалися в межах України, 24% виїхали за кордон, а 7% поєднували обидва варіанти.
- Більшість переміщень були тривалими: 39% опитуваних перебували поза домом понад рік.
Мотивація залишатися в Україні
Згідно з дослідженням, для 79% опитаних є важливим залишатися в Україні, 15% не визначилися з відповіддю, а 6% не вважають це принциповим.
Що повпливало на таке рішення:
- вік і соціальний статус: старші жінки частіше обирають залишатися;
- фінансовий стан: люди з вищими доходами менш схильні до еміграції;
- власність житла: наявність власного житла підвищує бажання залишитися;
- мова спілкування: україномовні громадянки частіше обирали залишитися.
На відміну від попередніх досліджень, нині жінки з вищими доходами менш схильні до виїзду.
«Так само окремо в нас була категорія підприємиць, тобто власниць своєї справи. Вони, в принципі, не хочуть виїжджати з України, хочуть залишатися тут», — відзначила заступниця директора Інституту поведінкових досліджень Наталя Заїка.
Всупереч очікуванням і поширеним стереотипам:
- жінки з дітьми мають таке ж бажання залишатися в Україні, як і ті, хто не має дітей;
- відсоток жительок сіл і містянок, які хочуть жити в Україні, приблизно рівний;
- для жінок, чиї населені пункти зараз розташовані в окупації або а зоні активних бойових дій, не менш важливо залишатися в Україні.
Читати також: Працювала в Лондоні, але повернулася в Україну: це управліниця, що цифровізує державу
Основні причини залишатися
«У відкритих відповідях часто повторюються фрази: “Тому що тут моя сім’я”, “Тому що тут мої діти”. Це підкреслює глибоку прив’язаність до рідних і бажання підтримувати їх у складні часи», –– зауважила Наталя Заїка.
Які ризики бачать в Україні та за кордоном
Жінки за кордоном значно гостріше сприймають потенційні ризики повернення до України, оцінюючи їх у півтора-два рази вище, ніж ті, хто залишився в країні. Водночас другі бачать більше загроз у разі переїзду за кордон, пов’язаних із соціальною адаптацією, фінансовою стабільністю та медичним забезпеченням.
Перспективи життя за три роки
Жінки, які залишаються в Україні, загалом дивляться в майбутнє з більшою надією, ніж ті, що перебувають за кордоном. Більшість українок вважають, що за три роки вони зможуть повернутися до своєї довоєнної спеціальності — так думають 59% респонденток. Серед жінок за кордоном таких менше — лише 47%, хоча вони частіше розглядають варіант зміни професії або перекваліфікації.
Щодо рівня життя, 46% опитуваних в Україні очікують на покращення своїх умов за три роки, тоді як серед людей за кордоном цей показник значно вищий — 80%. Проте ймовірність погіршення рівня життя бачать лише 7% жінок в Україні, а серед жінок за кордоном таких 20%.
Перспективи завершення війни для них також виглядають по-різному. Майже третина опитуваних в Україні (29%) вірить, що за три роки війна повністю завершиться. Однак серед жінок за кордоном такий оптимізм мають лише 5%. Водночас майже половина останніх (45%) вважає, що війна залишиться в стані замороженого конфлікту, тоді як в Україні таку думку поділяють лише 12%.
Читати також: Обʼєднані Маріуполем: ці переселенці запустили чи релокувати свої бізнеси й ініціативи
Про дослідників
Центр економічної стратегії (ЦЕС) — незалежний аналітичний центр, заснований у травні 2015 року. Його мета — підтримка реформ в Україні для досягнення стійкого економічного зростання. Центр проводить незалежний аналіз державної політики та сприяє посиленню громадської підтримки реформ.
American University Kyiv (AUK) — це приватний університет, розташований у Києві. Заснований у партнерстві з Arizona State University (ASU) та Cintana Education, AUK надає інноваційну вищу освіту за американськими стандартами на рівнях бакалаврату, магістратури й докторантури.
Фото обкладинки: UAExperts.
На правому березі Києва запустили першу екомашину, яка збиратиме використані батарейки на перероблення. Машина вивозитиме батарейки з усіх пунктів приймання руху «Батарейки, здавайтеся!».
Про це повідомили в русі «Батарейки, здавайтеся!».
Тест-драйв машини тривав упродовж місяця. Вона змогла перевезти понад п’ять тонн батарейок, які здавали кияни у магазинах-партнерах та будинках, що зареєстровані у програмі руху.
Читайте також: UAnimals оголосили лавреатів Всеукраїнської зоозахисної премії
Батарейки за принципом 100% перероблення залежно від типу передадуть таким заводам:
- Eneris Recupyl в Польщі;
- Accurec в Німеччині;
- EraSteel у Франції тощо.
Перероблення матеріалу повністю фінансують партнери руху, а саме виробники й дистриб’ютори батарейок: Panasonic, VARTA, Duracell, GP Batteries та інші компанії.
Нагадаємо, що розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі.
Фото: фейсбук-сторінка «Батарейки, здавайтеся!»
