З Києва запускають рейси на Мальдіви і в Мексику

У прифронтових регіонах встановлять 14 мобільних поштових відділень та 28 «капсул безпеки» — спеціальних конструкцій, які захищатимуть працівників і клієнтів під час повітряної тривоги. «Нова пошта» спільно з GIZ втілює проєкт для підтримки громад, що постраждали від війни.

Про це повідомила німецька організація.

Мобільні відділення будуть розгортатися за п’ять хвилин, а поштові послуги можна буде відновити менш ніж за два дні.

«Ці рішення дозволяють швидко налаштувати поштові послуги протягом двох днів у районах, які їх найбільше потребують. Очікується, що співпраця сприятиме впровадженню гуманітарних та бізнес-ініціатив по всій Україні, одночасно забезпечуючи доступ до міжнародного досвіду, стандартів та фінансування інноваційних рішень», — повідомляють у дописі про новий проєкт.

Ініціативу реалізують у межах програми develoPPP, що фінансує Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Партнерство має на меті відновити доступ до поштових послуг і забезпечити фізичну безпеку в зонах, де інфраструктура постраждала від бойових дій.

Читайте також: «Нова пошта» оперативно доставила плату для ППО, яка допомогла збити «шахед»

Про GIZ Ukraine

GIZ — це державне агентство, засноване в 1975 році згідно з нормами права Німеччини. Основна мета діяльності — розвиток міжнародного співробітництва, забезпечення постійного світового політичного, економічного, екологічного та соціального розвитку, а також сприяння Уряду GIZ в досягненні цілей національної політики розвитку.

GIZ діє в Україні за дорученням п`яти німецьких міністерств, Європейського Союзу (ЄС), а також урядів Великої Британії та Швейцарії. Наприклад, у рамках напряму «Ефективне державне врядування» компанія підтримала систему електронних публічних закупівель ProZorro. Ця система сприяє чесній конкуренції та заощаджує публічні кошти. Мета організації в Україні – сприяння міжнародній співпраці задля сталого розвитку та проведення міжнародної освітньої роботи.

Нагадуємо, що в Україні ухвалили закон, який дозволить отримувати до $1 млрд грантів та інвестицій на відбудову.

Фото обкладинки: cайт «Нової пошти»

Парламент ухвалив у другому читанні закон про публічно-приватне партнерство. Це рішення дозволить залучати гранти та приватні інвестиції до відбудови.

Прийнятий законопроєкт оприлюднили на сайті Верховної Ради України.

Гібридне інвестування у відбудову

Перше читання провели ще в жовтні 2022 року. Міністерка економіки Юлія Свириденко пояснила, що завдяки законопроєкту Україна зможе відновлюватися не тільки з держбюджету, а й у партнерстві з бізнесом та інвесторами.

За словами політикині, попри те, що в Україні приватно-публічне партнерство існує вже давно, але за весь цей час уклали лише два великі концесійні договори.

Ініціатори законопроєкту розраховують, що механізм нарешті запрацює і принесе Україні в найближчі роки до 1 мільярда доларів інвестицій у конкретні проєкти. Свириденко зазначила, що це можуть бути порти, лікарні, муніципальні об’єкти.

Закон запроваджує гібридну модель публічно-приватного партнерства (ППП), яка поєднує бюджетне фінансування, гранти від міжнародних партнерів та приватні інвестиції. 

Читайте також: Посли G7 привітали Україну з ухваленням реформи АРМА

«Маленькі громади тепер зможуть реалізовувати проєкти без дорогих ТЕО — достатньо концепту. Наприклад, маленький реабілітаційний центр, садочок чи доступне житло. А державні компанії, як-от «Укрзалізниця», — запускати публічно-приватне партнерство без бюрократичного лабіринту. Це дозволить їм відновлювати вокзали, а «Укренерго» — електромережі», — пояснила міністерка економіки.

Серед змін Свириденко назвала те, що держава отримає право запускати спрощену процедуру для проєктів відновлення — у медицині, транспорті, енергетиці, освіті, соціальних послугах. Вона діятиме під час воєнного стану та ще сім років після для проєктів будь-якого розміру. 

Крім того, цей закон вводить додаткові гарантії для інвесторів, наприклад, стабільності умов договору. Також рішення про публічно-приватне партнерство оновлює 30 секторальних законів. Механізм можна буде застосовувати у тих сферах, де раніше це було майже неможливо через юридичні бар’єри. Це стосується медицини, освіти, культури, транспорту, житлового господарства.

Нагадуємо, що ексголову Тернопільської обласної ради засудили до 9 років ув’язнення за хабарництво.

Фото: фейсбук-сторінка Наталії Свириденко

Група послів G7 в Україні привітала Верховну Раду з ухваленням закону про посилення Національного агентства з управління арештованими активами (АРМА), за який проголосували 18 червня.

Про це повідомили на сторінці послів G7.

У заяві посли зазначили, що ухвалення закону — це важливий крок до створення незалежної системи управління арештованим майном. Це допоможе краще боротися з корупцією і дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету.

Читайте також: Швеція профінансує екопроєкт відбудови Ірпеня

18 червня парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт №12374-д, який передбачає реформу АРМА. Зокрема, документ запроваджує незалежний аудит агентства, нові правила добору його керівництва за участі міжнародних експертів, а також оновлену процедуру обрання управителів арештованим майном.

Ініціаторка законопроєкту, народна депутатка Анастасія Радіна, зазначила, що його ухвалення відкриває шлях до отримання близько 600 мільйонів євро допомоги ЄС у межах програми Ukraine Facility. Зараз закон ще має підписати президент України.

Нагадаємо, що Канада виділить Україні 1,5 мільярда доларів на зброю та запровадить нові санкції проти рф.

Фото обкладинки: сайт Atlantic Council’s