З’явився чат-бот, який фіксуватиме сексизм під час виборів в Україні

Про випадки сексизму під час місцевих виборів кандидатки зможуть повідомити через чат-бот. Жіночі громадські організації презентували незалежний моніторинговий проєкт #вибориБЕЗсексизму, в рамках якого буде працювати електронний помічник. 

Крім фіксації випадків сексизму, чат-бот також надаватиме безкоштовну юридичну та психологічну допомогу жінкам, які братимуть участь у виборах, повідомляється на сторінці ініціативи в Фейсбуку, передає сайт 50vidsotkiv.org.ua.

Чому це важливо?

За словами координаторки Громадського альянсу «Політична дія жінок» Ірини Тишко, політикині часто стикаються з проявами сексизму та дискримінації. А в період виборів перед ними стоятиме подвійний виклик: вести конкурентну боротьбу та воювати з суспільними упередженнями й гендерними стереотипами.

«Під час місцевих виборів цієї осені вперше в історії буде застосована 40-відсоткова гендерна квота. Відтак кількість учасниць перегонів буде рекордною. Разом з тим, як свідчить статистика, 59% жінок в українській політиці потерпають від проявів сексизму та психологічного насильства, а 62% — від приниження через соціальні мережі та ЗМІ. Тому кандидатки потребують підтримки та допомоги, особливо з боку інших жінок», — відзначила Тишко.

На думку голови Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Христини Кіт, запровадження гендерних квот та зменшення виборчої застави, є надзвичайно важливим, але не менш важливо говорити про вибори вільні від сексизму, переслідувань та цькування за ознакою статі.

«Ще до початку виборчого процесу ми фіксували звернення від майбутніх кандидаток у депутати місцевих рад, з приводу погроз, сексизму, нищення майна та різних видів переслідувань. Такі дії є порушенням прав кандидаток в депутатки», — відзначила Христина Кіт.

Читайте також: У Мінцифри почали працювати над проєктом електронного голосування на виборах

Звернення до партій

Учасниці пресконференції також оприлюднили спільне звернення громадської експертної ради при МФО «Рівні можливості» та Всеукраїнської громадської організації «Ліга жінок-виборців 50/50» до політичних партій щодо ведення гендерно чутливого виборчого процесу.

Зокрема у ньому інціаторки закликали політичні партії:

• виконати норму закону щодо квотного формування виборчих списків;
• рівномірно розподілити кандидатів з числа чоловіків та жінок у багатомандатних мажоритарних округах для більш збалансованого представництва громади у місцевій раді;
• підтримати кандидаток на рівні з кандидатами та передбачити позитивні дії для усунення наявної нерівності;
• запровадити добровільну ґендерну квоту 50% жінок та чоловіків;
• вести чесну й конкурентну боротьбу без дискримінації та сексизму.

Звернення відкрите для підписання усіма зацікавленими організаціями.

Що таке сексизм?

Повага детально роз’яснює, що таке сексизм.

Сексизм – це дискримінація людей за ознакою статі (sex –  стать, з англ.) Поряд із сексизмом часто йдуть ейджизм (від англ. age – вік) – дискримінація за віком та лукізм (від англ. look – зовнішній вигляд) – дискримінація за зовнішнім виглядом.

Сексизм може бути в текстах і/або у візуальному представленні даних.  Сексистською може бути мова. Її часто називають «мовою ворожнечі», адже вона ображає певні групи людей – жінок чи чоловіків. Повага до людей, їхньої гідності – одна з основних несексистських ознак.

В основі сексизму лежать гендерні стереотипи – уявлення про соціальні ролі для чоловіків і жінок, які базуються, передусім, на біологічних ознаках. Так звані традиційно жіночі ознаки називають фемінністю (чи жіночністю), а чоловічі – маскулінністю (чоловічністю). Маскулінність пов’язується з силою, владою, мужністю, витривалістю, аргесію, неемоційністю, орієнтацію на успіх. Натомість фемінінність – це емоційність, чуйність, слабкість, жертовність, залежність тощо.

Ми забуваємо про те, що жінки (як і чоловіки) можуть більше відрізнятися між собою (наприклад, за такими ознаками, як економічний дохід чи клас, вік, етнічна приналежність, стан здоров’я тощо). Професійність передбачає те, що коли ми пишемо чи говоримо про українське суспільство, то не узагальнюємо інформацію саме через досвід чоловіків; або, описуючи батьківство, не беремо до уваги лише материнство; чи коли пишемо про українських жінок загалом, то маємо на увазі не лише мешканок великих міст України тощо.

Фото: 50vidsotkiv.org.ua, svoboda.org