Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Освіта

Європейський подарунок від Литви: як Бородянський ліцей відновили після того, як у ньому жили росіяни

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Через постріл з російського танка в Бородянському ліцеї повністю згорів кабінет зарубіжної літератури, а клас початкової школи росіяни зробили своєю спальнею й порубали парти на дрова. Вчителька математики та в.о. директорки Світлана Попова згадує свої враження, коли вперше побачила ліцей після деокупації:

«У мене була тільки одна думка: як можна таке зробити й де ми будемо вчити дітей. Жодного приміщення не було цілого».

Але небайдужі жителі та волонтери поприбирали приміщення, а благодійники з Литовської Республіки допомогли відбудувати заклад, до навчання в якому вже повернулися 542 учнів. Як вдалося відновити майже знищену будівлю та ще й із сучасним укриттям на 1000 м², вчителі Бородянського ліцею розповіли ШоТам.

«Страшний кошмар, від якого не можна було прокинутися»

Сніжана Шубер — вчителька початкових класів у Бородянському ліцеї. Коли почалося повномасштабне вторгнення, вона якраз вела свій перший випускний клас. Завдяки колезі жінка виїхала з Бородянки 8 березня, але дуже сподівалася повернутися додому й на роботу, бо професія вчительки — її велика мрія. 

Сніжана мріяла стати вчителькою, але вимушено поїхала з дому. Фото: ШоТам

«Неначе зупинився час. Світ був як у тумані. Перші сирени — це страшний кошмар, від якого не можна прокинутися. Коли згадую це все, виникає тільки тривога та глибокий-глибокий сум. Але водночас під натиском стресу в українців прокинулася така неймовірна сила в душі! І це давало поштовх рухатися далі», — каже Сніжана. 

Світлана Попова — вчителька математики Бородянського ліцею, яка зараз також виконує обов’язки директорки. Вчителює Світлана вже 32 роки, а до того й сама вчилася в цій школі, тож побачити, яких руйнувань зазнало таке рідне місце, було дуже боляче. Каже, в перші дні не розуміла масштабів вторгнення:

«Я живу на центральній вулиці, і 26 лютого танки вже їхали по ній. Ми абсолютно не були готові й не розуміли, що відбувається. А 28 лютого о 15:45 пострілами з танку повністю зруйнували мій будинок».

Світлана залишилася без будинку й була змушена покинути рідне місто. Фото: ШоТам

Світлана з сім’єю поїхала з Бородянки. Пригадує, що по дорозі ще бачила школу цілою — але, на жаль, ненадовго.

Читайте також: Зруйнований центр, помста Кобзаря, графіті Бенксі та С215. Як Бородянка відновлює культуру після окупації

Росіяни влаштували собі спальню і цілили з танка

Коли 1 квітня 2022 року ЗСУ звільнили Бородянку, то ліцей з вибитими вікнами та зруйнованим дахом мав жахливий вигляд. Світлана пригадує:

«Російські солдати постягували з людських домівок подушки, матраци, каструлі, їжу, компоти з погребів і жили тут. Усе потрощили. У нас школа була оснащена інтерактивними дошками, комп’ютерами, ноутбуками. Вони наскільки це все порозбивали, що ми не впізнали свою школу»

Ліцей було не впізнати: всюди бруд, вибиті вікна й сліди росіян. Фото: Міністерство з питань громад, територій та розвитку інфраструктури України

На подвір’ї росіяни поробили окопи та бліндажі, а з магазину навпроти стріляли в школу з танка, тож повністю вигорів клас зарубіжної літератури. 

«Після деокупації та після перевірки на вибухонебезпечні предмети ми повернулися до школи. Туди відразу зійшлися небайдужі люди, волонтери, працівники, і почалося масштабне прибирання. Намагалися врятувати все, що залишилося — це були підручники, меблі деякі», — каже Сніжана. 

Свій кабінет вчителька початкових класів спочатку побачила лише на відео й фото, які їй надіслали — одразу впізнала свою дошку та стіни. Але клас, де школярі здобували перші знання, росіяни перетворили на спальню — на батареях сушили свої речі, парти порубали на дрова, на стінах лишили неприємні написи. А на стадіоні виорали літеру «V».

Справжній європейський подарунок

Та попри всі складнощі, з травня в ліцеї почали відновлювати дистанційне навчання: діти під’єднувалися і з-за кордону, і з інших областей. 

«Нас дуже виручали електронні версії підручників, адже дітки виїжджали без речей. Учні ходили в пункти незламності, роздавали інтернет через мобільний зв’язок на комп’ютер — викручувалися ще більше, ніж ми», — пригадує Сніжана.

Попереду було відновлення, і вчителі дізналися, що допомогти зголосилася Литовська Республіка. Світлана ділиться:

«Ми думали, що нам зроблять косметичні ремонти та якусь техніку придбають, але ми й мріяти не могли про таку відбудову. Це дійсно європейський подарунок нашій громаді, нашим дітям і вчителям».

Окрім цього, завдяки партнерам у ліцеї з’явилося сучасне оснащене укриття площею 1000 м². У ньому є інтерактивні дошки, щоб під час повітряної тривоги діти могли переглянути мультфільми чи послухати заспокійливу музику. Також в укритті провелм вай-фай, облаштували буфет і спеціальну систему очищення повітря.

«Хотілося вже швидше побачити новий ліцей, прийти до класу, бо втомилася дивитися в монітор комп’ютера. Це була найбільша мрія повернутися», — каже Сніжана.

Оновлений Литовсько-український ліцей №1 відкрився 1 вересня 2024 року — зараз у ньому навчаються 542 дитини. На відновлення закладу витратили 8 мільйонів євро.

Оновлений ліцей зустрів своїх учнів і вчителів. Фото зі сторінки КОВА

Вчителі мають силу, яка може змінювати світ

Новий ліцей надихає на нові звершення — наприклад, Сніжана перемогла в Міжнародному конкурсі педагогічної майстерності «Сонце Сократа» завдяки просуванню STEM-підходу в навчанні:

«STEM-підхід — це інтеграція дисциплін (математики, природничих наук, технологій та інженерії), щоб показати учням, як розв’язувати проблеми. Я дуже люблю дізнаватися щось нове та впроваджувати це в навчання для дітей. Аби вони не просто щось прочитали, написали чи зробили, а щоб процес дійсно викликав у них інтерес».

Вона впевнена, що все вдасться, бо є віддача від дітей, які готові слухати й підтримати.

«Вчителі — це своєрідні чарівники, які працюють без чарівних паличок. Вони мають силу, яка може змінювати світ. Ми постійно працюємо, попри відключення світла й тривоги».

Новеньке й безпечне укриття в Литовсько-українському ліцеї. Фото: Міністерство з питань громад, територій та розвитку інфраструктури України

Тепер учні користуються на уроках інтерактивними дошками, для закріплення матеріалу грають в ігри, а також мають змогу бути в безпеці в укритті. Директорка підсумовує:

«У нас залишилася одна маленька мета — досягти енергоефективності нашого закладу. Я впевнена, що в нас це вийде. Ми отримали міжнародне ім’я — Литовсько-український ліцей, — тож хочемо нести цю назву, щоб наші учні були справді європейськими та гідними нашої країни».

Коментарі

Освіта

На Одещині відкрили перше укриття для школи, на яке зібрали через UNITED24 (ФОТО)

Опубліковано

Укриття в Тузлівській школі стало першим в Україні, яке облаштували завдяки донатам на фандрейзинговій платформі UNITED24. Загалом зібрали майже один мільйон гривень, зокрема тенісистка й амбасадорка платформи Еліна Світоліна зробила найбільший внесок у 850 тисяч гривень.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства освіти та науки.

Укриття для 200 школярів

Від початку збору до закінчення облаштування укриття минуло шість місяців. Тепер понад 200 учнів та учениць з шести сіл громади матимуть сховище, де можна продовжувати навчання.

Як вказують у міністерстві, очна освіта допоможе більш ефективно долати освітні втрати та соціалізуватися.

«Загалом понад 456 мільйонів гривень UNITED24 й Офіс партнерств та взаємодії МОН залучили для відбудови чотирьох шкіл та облаштування 12 укриттів. Перше з них — нове укриття в Тузлівській школі вже працює. Ми вдячні, що вектор повернення до офлайну підтримують наші партнери, донори та команда UNITED24, яка обрала одним з напрямів діяльності саме освіту», — зазначив перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець.

Читайте також: Єдине безпечне місце для дітей на всю громаду. На Чернігівщині створили освітній «Вулик» в укритті

Про UNITED24

UNITED24 — це фандрейзингова платформа та основна можливість, зокрема для іноземців, донатити на підтримку України. За 30 місяців роботи фандрейзингової платформи UNITED24 громадяни з понад 110 країн зібрали понад 748 мільйонів доларів.

Нагадаємо, що в Україні запустили програму для розвитку освіти дітей у малих громадах.

Раніше ми писали, що у Запорізькій області будують 11 підземних шкіл: перша відкриється незабаром.

Фото: Шандиба Микита та пресслужба Білгород-Дністровської міської ради

Коментарі

Читати далі

Освіта

В Україні запустили програму для розвитку освіти дітей у малих громадах

Опубліковано

Завдяки програмі «Навчай» вчителі зможуть навчати дітей у невеликих населених пунктах. Проєкт започаткувала громадська організація «Навчай для України».

Про це повідомили організатори ініціативи.

Що робитимуть учасники

Як вказують в організації, учасники отримають спеціальне навчання, індивідуальну роботу з менторами, офіційне працевлаштування, зарплату вчителя та додаткову стипендію для оплати проживання.

Учасники цього проєкту переїдуть до невеликих громад, у яких:

  • житимуть один рік з можливістю продовження;
  • вчителюватимуть у місцевих школах;
  • організовуватимуть додаткові заняття для надолуження освітніх втрат;
  • влаштовуватимуть позакласні активності та важливі проєкти для дітей і громади.

Читайте також: Прапор України в космосі: у перший туристичний вихід взяли синьо-жовтий стяг (ФОТО)

Мета проєкту

«Ми переконані, що реальні зміни можливі лише завдяки системним діям. Вклад у лідерський розвиток наших учасників і випускників дозволяє досягати не лише короткострокових результатів, а й створювати стійкі зміни, які формуватимуть майбутнє покоління. Особливо важливою ця місія є в умовах повномасштабної війни», — розказала керівниця програми Інна Рахмістрюк.

Головним завданням програми є подолання розриву між освітніми можливостями дітей із сіл та міст. У Міжнародному дослідженні якості освіти PISA за 2022 рік зазначили, що різниця в знаннях з математики серед 15-річних підлітків сягає 4,5 роки.

Фото: пресслужба «Навчай для України»

Читайте також: Єдине безпечне місце для дітей на всю громаду. На Чернігівщині створили освітній «Вулик» в укритті

Як приєднатися до програми

Щоб узяти участь у проєкті, потрібно:

  • мати ступінь бакалавра або магістра будь-якої спеціальності (не обов’язково педагога);
  • мати впевнені знання одного зі шкільних предметів (будьте готові пройти тест);
  • бути готовим переїхати до маленького села чи громади на час програми.

Перша хвиля прийому заявок закінчиться 31 січня 2025 року. Зареєструватися можна за посиланням.

Довідка про організацію

«Навчай для України» — громадська організація, яка є частиною глобальної мережі організацій Teach For All. Ця мережа об’єднує партнерів у 63 країнах світу.

Організація працює для того, щоб діти мали доступ до освіти, підтримку та можливості формувати краще майбутнє для себе і своєї країни. З 2017 року програма охопила понад 20 тисяч дітей у 44 школах п’яти областей України: Київській, Івано-Франківській, Дніпропетровській, Одеській та Львівській.

Нагадаємо, що українські школярі перемогли на «World Youth Entrepreneurship Challenge 2024» у США.

Фото обкладинки: пресслужба «Навчай для України»

Коментарі

Читати далі

Освіта

Єдине безпечне місце для дітей на всю громаду. На Чернігівщині створили освітній «Вулик» в укритті

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам зі спільного проєкту з «Інтерньюз-Україна» про відбудову громад.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.
Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Укриття в Ріпкинському ліцеї, що на Чернігівщині, на понад місяць стало домом для місцевих жителів. У березні 2022 року вони переховувалися там від російських обстрілів. 

А вже у 2023 році в цьому укритті загудів «Вулик» — освітній центр від благодійного фонду savED, що допомагає відновити освіту в деокупованих і прифронтових громадах.

Як діти навчаються в єдиному безпечному місці громади, розповідає ШоТам.

Понад місяць жили в підвалі місцевої школи

Вчителька початкових класів Олена Пінчук живе в Ріпках понад 20 років. Жінка згадує, як росіяни окупували селище на початку повномасштабної війни:

«Було дуже страшно. Часто лунали вибухи, тому ми ховалися в погребі. У селі було багато дітей — ми боялися за них. Намагалися заспокоїти одне одного, обмінювалися ліками та їжею».

Тоді місцеві чоловіки ходили в центр села зупиняти російську техніку. «Ми не хотіли тут росії й намагалися це демонструвати», — додає Олена.

Педагогиня Олена Пінчук розповідає про життя в Ріпках під час окупації. Фото: ШоТам

У перші ж дні вторгнення жителі громади почали облаштовувати собі укриття в підвалі місцевої школи та протягом всієї окупації там жили. А коли у квітні ЗСУ звільнили село, до школи на роботу знову почали приходити вчителі, які навчали дітей онлайн:

«У багатьох діток почалися панічні атаки, з’явилася сильна тривожність, тому ми всіма силами намагалися їм допомогти. Ми спілкувалися через месенджери й використовували різні техніки, аби заспокоїти дітей, а ще давали рекомендації батькам, що робити вдома».

Читайте також: Свіже повітря та природа. Як учні на Рівненщині вчать історію та малюють у класі просто неба

Швидка освітня допомога

Після деокупації допомогу ліцею в Ріпках запропонував благодійний фонд savED.

«Ми відновлюємо доступ до освіти там, де шкіл немає або вони дуже постраждали. Освітні центри називаємо “Вуликами”, що виконують роль “швидкої освітньої допомоги”, адже допомагають дітям навчатися та бачитися офлайн навіть зараз», — каже співзасновниця фонду Ганна Новосад.

Cпівзасновниця savED Ганна Новосад в одному з «Вуликів» від фонду. Фото з соцмереж Ганни 

Для створення «Вулика» фонд залучає підтримку від донорів — Nova Ukraine, «U-LEAD з Європою», UNICEF Україна й інших іноземних організацій. Потім обирає найбільш безпечне місце в громаді — зазвичай в укритті або ж у вцілілих приміщеннях шкіл або будинків культури. Такий «Вулик» можна використовувати і як локацію для різних заходів, якщо після деокупації немає інших місць. 

Фонд співпрацює з громадою та місцевою владою й допомагає з облаштуванням інших укриттів, закуповує шкільне приладдя.

Кімната для дозвілля у «Вулику» Ріпкинського ліцею. Фото: ШоТам

Перші 16 центрів створили на Київщині та Чернігівщині восени 2022, а зараз в Україні вже 88 «Вуликів». Ганна Новосад каже, що протягом наступного року фонд планує відкрити ще 50 таких центрів у різних громадах України:

«У кожному “Вулику” ми робимо свіжий ремонт, купуємо меблі та техніку, створюємо сучасну мінібібліотеку, а також підбираємо тьюторів з місцевих вчителів. Вони надолужують шкільну програму, готують дітей до вступних іспитів, проводять творчі заняття та підтримують дітей. Наш “Вулик” у Ріпках — це єдине місце в укритті для навчання на всю громаду».

Замість пилюки та сміття — освітній простір 

Директор Ріпкинського ліцею Сергій Лебедко каже, що заклад є опорним — сюди п’ятьма шкільними автобусами привозять дітей із сусідніх сіл.

Діти виконують домашні завдання у «Вулику». Фото: ШоТам

Протягом окупації Сергій щодня приходив на роботу, адже тут залишилося багато продуктів і техніки. А ще допомагав облаштовувати сховище, в якому зараз працює «Вулик»:

«Багато сміття та пилюки — нам було складно все це прибрати. Але ми з батьками та вчителями постаралися, щоб дітям було тут комфортно. У перші дні діти тремтіли й боялися, а зараз спокійно йдуть в укриття після сигналу тривоги».

Через розташування «Вулика» в укритті діти почуваються в безпеці й охочіше навчаються. Для цього тут достатньо техніки — 22 ноутбуки та 30 планшетів, за допомогою яких можна підготувати домашнє завдання чи виконати проєкти. 

Читайте також: Люди питають: «Коли вже відкриється?». На Чернігівщині відбудовують єдиний на громаду дитсадок

«Маю створити для дітей нормальні умови, щоб, попри війну, вони почувалися комфортно»

На творчих заняттях діти малюють, роблять витинанки, ліплять з пластиліну та грають у настільні ігри. Часто фахівці проводять тут психологічні тренінги, які допомагають дітям зосередитися та заспокоїтися.

Тьюторкою «Вулика» стала й Олена Пінчук. Педагогиня розповідає:

«Я спостерігаю за тим, хто яку має потребу: комусь треба принести розмальовку, з кимось поговорити, а когось варто просто обійняти. Наш “Вулик” — це єдине місце в громаді, яке пропонує дітям таку велику кількість послуг, аби кожен міг займатися тим, що йому подобається. А я маю створити для дітей нормальні умови, щоб, попри війну, вони почувались тут комфортно».

Діти на занятті у «Вулику». Фото: ШоТам

Коментарі

Читати далі